Метою викладання навчальної
дисципліни «Меліорація
та рекультивація земель» студентами-магістрами є:
•засвоєння
знань
про меліорацію та рекультивацію ґрунтів як систему технологічних і технічних заходів зі штучного відтворення ґрунтового
покриву, підвищення родючості, водно-фізичних та
інших властивостей ґрунту на територіях з деградованим
ландшафтом, забруднених токсичними речовинами, техногенним рельєфом, змінених
гідрогеологічними умовами, порушених
гірничо-видобувною,
хіміко-технологічною та іншою діяльністю людини з метою максимально
можливої регенерації безпечного для здоров’я людей ландшафту, придатного для
господарського використання; ознайомлення зі стратегією та досвідом проведення
меліорації та рекультивації в Україні; набуття соціально запитаних умінь і навичок, готовності до
вирішення завдань практичного характеру, спрямованих на ефективне та
раціональне використання земельних ресурсів і екологічний захист довкілля.
Основними
завданнями вивчення дисципліни «Меліорація
та рекультивація земель» є:
•надання
студентам
фундаментальних сучасних уявлень про
стан меліоративних рішень щодо
використання ґрунтів із позицій захисту довкілля;
володіння теоретичними знаннями, а також комплексу практичних навичок щодо
використання меліоративних та рекультиваційних
рішень щодо конкретних практичних задач екологічного захисту довкілля.; Згідно
з вимогами освітньої програми студенти повинні досягти таких результатів
навчання (компетентностей): усвідомлювати
сучасний
стан меліоративних рішень щодо сільськогосподарського використання ґрунтів із
позицій захисту довкілля; місце рекультивації ґрунтів у загальній системі
охорони навколишнього середовища; основні можливості та наслідки використання
зрошувальних, дренажних систем та систем осушення ґрунтів; використовувати
способи розробки технологічних та технічних рішень у меліорації для
нейтралізації джерел екологічного забруднення; прогнозувати ефективність
використання меліоративних та рекультиваційних
рішень щодо конкретних практичних задач екологічного захисту довкілля; вибирати тип і конструкцію
меліоративних систем для конкретного регіону із попереджувальними заходами щодо
ерозійних процесів; вибирати спосіб зрошення і техніку поливу
(осушення) для реалізації оптимального меліоративного режиму;
аналізувати та оцінювати стан порушених
земель; визначати стратегію і принципи рекультивації стан порушених земель;
визначати ступінь порушеності земель, ризики розвитку надзвичайних
екологічних ситуацій, обґрунтовувати шляхи
вирішення екологічних
проблем; ідентифікувати тип порушених
земель; розробляти плани розміщення полезахисних і протиерозійних лісосмуг; аналізувати та оцінювати небезпечні
ситуації;