Визначити віршовий розмір

Визначити віршовий розмір:

1.       Життя іде і все без коректур.
 І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
 і ми живем уже після потопу.

 

2.       Завтра прийде до кімнати

твоїх друзів небагато,
Вип’єте – холодного вина.
Хтось принесе білі айстри,

скаже хтось: “життя прекрасне”.
Так, життя – прекрасне, а вона…

 

3.       О метана бурею, Нене злиденна,

Укріплю Тебе я на камені слова,

І будеш, як церква, ясна і сталенна!

 

4.       І теплий дім нічних приготувань
здіймається, і жовті місяці
тривають, і найтяжче із тривань
лишає лише кола на ріці.

 

5.       Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.

 

6.       У приміщенні церкви відкрито вокзал:
почекальні, лампади, ікони, кабіни.
Перелюднені хори гудуть, мов казан,
a в касирок вуста, як фальшиві рубіни.

 

7.       Далекими світами
Вночі і по ночах
Горбатими морями
Летів додому птах.

 

8.       Всякому городу нрав і права.
Київ права ті в бою здобува.
Харків інакше провадив ті дні –
Леніна скинув, а Кернеса – ні.

 

9.       І не минає, не минає!

І вже, напевно, не мине.

Тривога душу розпинає:

а що, як любиш не мене?

 

10.    Згадай, яка була зима...

З-за кучугур не видно дому,

А ми не знали смутку й втоми...

Згадай, яка була зима...

 

11.    Наповнена весною до країв,

Налита спогадами зоряного літа...

Твоїм теплом розніжена, зігріта,

Розбурхана піснями солов'їв.

 

12.  Дивишся палко. Вуста як троянда.

Тіло твоє мене вабить у гріх.

Я розумію, що я забаганка,

Подумки чую диявільский сміх.