Запитання - відповіді на проблемні питання курсу "Основи медичних знань"

Особливості надання допомоги на догоспітальному етапі при травмах різної локалізації, викликаних фізичними та біологічними факторами

Особливості надання допомоги на догоспітальному етапі при травмах різної локалізації, викликаних фізичними та біологічними факторами

by Литвиненко Раїса Олександрівна -
Number of replies: 2

Що таке опік? Коли він виникає? Як розрізнити ступінь опіку та визначити відсоток ураження?

Що таке опікова хвороба? Коли вона виникає?

Яка перша допомога при опіках лугами, кислотами?

Що таке відмороження? Які існують ступені відмороження та як їх диференціювати? 

Що таке електротравма? Які ознаки електротравм? Як надати допомогу потерпілому?

Які електротравми є найбільш небезпечними?

Які ознаки ураження блискавкою?

Що таке утоплення? Чи існують відмінності при утопленн в прісній та морській воді?

Чим відрізняється "синє" та "біле" утоплення?

Як надати допомогу людині, що тоне?

Що робити, якщо при купанні у водоймі у вас виникла судома?

Чи відрізняється тепловий та сонячний удар? Коли вони виникають? Як надати допомогу потерпілому?

Як діяти при укусі собаки, бджоли, оси, павука, змії тощо? Перегляньте запропоноване відео до лекції.

In reply to Литвиненко Раїса Олександрівна

Особливості надання допомоги на догоспітальному етапі при травмах різної локалізації, викликаних фізичними та біологічними факторами

by Воропай Інна Сергіївна -
Опік - це ушкодження тканин організму, що виникає внаслідок місцевої дії ушкоджувального фактора.
Опіки виникають внаслідок дії термічних, хімічних і фізичних чинників( високої температури, іонізуючого випромінення електричного струму). Опік І ступеня виявляється почервонінням та набряком шкіри. ІІ ступеня характеризуються появою пухирів, виповнених
прозорою жовтуватою рідиною. Під злущеним епідермісом залишається
оголений базальний його шар. Опіки ІІІ ступеня ділять на два види: на опіки ІІІа ступеня та ІІІб.
Опіки ІІІа ступеня (дермальні) – це ураження саме шкіри, але не на всю її
глибину (товщину), часто ураження обмежується ростовим шаром епідермісу,
іноді настає змертвіння поверхні дерми при збереженні більш глибоких її
шарів, елементів та шкірних придатків.
При опіках ІІІб ступеня мертвіє вся товща шкіри і утворюється
некротичний струп. Опіки IV ступеня супроводжуються змертвінням (некрозом) не тільки
шкіри, а й глибоко розташованих тканин – підшкірної клітковини, фасцій,
сухожиль, м′язів, кісток. Способи визначення ураження є "правило дев'яток" - площа кожної анатомічної
ділянки у відсотках становить число, кратне дев′яти: голова і шия – 9 %, нижня
кінцівка – 18 %, передня поверхня тулуба – 18 %, задня поверхня тулуба – 18
%, промежина та статеві органи – 1 %. Для дорослих площа всієї поверхні тіла
спереду – 51 %, ззаду – 49 %; вимірювання обпеченої поверхні за допомогою долоні (М.І.
Глумов, 1953) називають “правилом долоні”. Відповідно до розміру ураження опіки класифікують на:
- обмежені – площа опіків становить до 10 % площи тіла;
- розповсюджені – 11–20 %;
- розлогі – 21–30 %;
- критичні – 31–40 %;
- тотальні – більше 40–50 %.
Опікова хвороба - це симптомокомплекс, який розвивається при глибоких опіках ІІІб-IV ступеня (понад 10–15 % поверхні тіла). При опіках кислотами слід обмити пошкоджену ділянку шкіри мильною водою або 2 % розчином питної соди. При опіках лугом пошкоджену ділянку шкіри слід промити слабким розчином лимонної кислоти або оцту.
Відмороження - це ураження тканин живого організму низької температурою зовнішнього середовища.
Відмороження 1 ступеню:
- відбувається обмороження шарів шкіри, епідермісу;
- немає втрати тканин.
Симптоми: спочатку з’являється оніміння та біль, а потім слідує незграбність або почуття відсутності ураженої частини тіла. Відчувається екстремальний біль при відігріванні. Різні пацієнти можуть мати різні симптоми.
Обмороження 2 ступеню
– глибше ураження шкіри, що може призвести до виникнення бульбашок з прозорою або молочною рідиною всередині;
- уражається епідерміс та поверхнева дерма розвиваються протягом 12 годин з появою почервоніння шкіри та набряком навколишніх пухирів.
Відмороження 3-го ступеню:
- Відмороження всієї товщі шкіри (дерми);
- втрата чутливості;
- пульсація – біль та печія;
- геморагічні пухирі як результат обмороження глибокої дерми;
- почорніння шкіри з некрозом місцевих тканин;
Відмороження 4-го ступеню:
- проходить через шкіру в м’язи та за їх межі;
- призводить до муміфікації та уражень кісток.
In reply to Воропай Інна Сергіївна

Особливості надання допомоги на догоспітальному етапі при травмах різної локалізації, викликаних фізичними та біологічними факторами

by Воропай Інна Сергіївна -
Електротравма – це травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги.
Звук раптового гучного удару або світловий спалах. Ознаки електротравми:
•Наявність оголеного джерела електричного струму поблизу постраждалого.
•Непритомний стан постраждалого.
•Дивна поведінка.
•Очевидні опіки на поверхні шкіри.
•Порушення дихання.
•Пульс слабкий, аритмічний або не визначається зовсім.
•Вхідний та вихідний отвори електричного струму звичайно розміщені на кистях рук або ступнях.
Допомога полягає в звільненні потерпілого від дії струму, що саме по собі може врятувати йому життя: необхідно відключити джерело струму (рубильник, пробки) або перерубати іровода на різних рівнях сокирою з дерев'яним сухим рукояткою. Можна відтягнути потерпілого за ремінь або суху підлозі одягу, уникаючи торкань оголених кінцівок або взуття (металеві цвяхи), використовуючи суху тканину, дерево, скляну або пластикову тару.

При 1-2-й ступенях ураження електрострумом спеціальних заходів не потрібно, хворого потрібно заспокоїти, призначити внутрішньо або парентерально анальгін, тавегіл.
Під час дії електроструму у постраждалих нерідко настає порушення дихання та серцевої діяльності - клінічна смерть. Якщо такому потерпілому протягом 6-8 хв не надати допомогу але відновленню кровообігу і дихання, то у нього настає біологічна смерть.
Найбільш небезпечним видом електротравм є загальні електротравми, що також називають електричними ударами.При електричних ударах виникає збудження живих тканин, судомне скорочення м’язів, параліч м’язів опорно-рухового апарату, м’язів грудної клітки (дихальних), м’язів шлуночків серця.
Ознаки ураження блискавкою:
- порушення або втрата свідомості;
- зупинка дихання, серцевої діяльності;
- судоми;
- важкі опіки;
- розладу зору, слуху, шкірної чутливості.
Утоплення – одна з форм механічної асфіксії, що наступає найчастіше від попадання води в верхні дихальні шляхи та бронхоальвеолярний простір.
Прісна вода, в силу різниці осмотичного градієнта з кров’ю, швидко покидає альвеоли і проникає в судинне русло. Це призводить до збільшення ОЦК і гемодилюції, набряку легень. Гемоліз еритроцитів, спричинений різким зниженням осмолярності плазми, та гіперкаліємія виступають додатковими факторами зупинки серця.При утопленні в морській воді в результаті різниці осмотичного градієнта між кров’ю і морською водою частина плазми виходить із судинного русла. У зв’язку з цим зменшується маса циркулюючої крові, збільшується гематокрит.
Синє утоплення виникає внаслідок рефлекторного змикання голосової щілини та спазму м’язів гортані внаслідок подразнення їх рецепторів водою, що призводить до зупинки дихання. Вода не проникає в дихальні шляхи. Одночасно велика кількість води потрапляє до шлунка. В подальшому спазм голосової щілини змінюється атонією і вода заповнює легені.
Біле утоплення частіше зустрічається у жінок та дітей під впливом різкого раптового охолодження, сильного емоційного потрясіння. Виникає захисна рефлекторна реакція, яка проявляється спазмом м’язів гортані, зупинкою дихання та серцевої діяльності. У зв’язку зі спазмом капілярів шкіри, потерпілі мають бліде забарвлення шкіри, їх називають “білими” утопленими. Цей тип утоплення найбільш перспективний з точку зору можливості повернення постраждалого до життя при проведенні реанімаційних заходів.
Перша медична допомога при утопленні:
- Викликати «швидку».
- Оцінити власні можливості щодо того, чи вистачить власних сил на те, щоб дістатися до потерпілого. При сумнівах не слід робити спроб врятувати потопаючу людину.
- Якщо водойма вам не знайома,то заходьте у воду повільно.
- При знаходженні потерпілої людини у свідомості, потрібно його заспокоїти.
Далі необхідно обхопити потопаючу людину так, щоб він при цьому не сковував ваших рухів і не чіплявся ногами і руками за вас. Для цього його потрібно підхопити під пахви, повернувши спиною до себе-так буде зручно плисти до берега. Єдине, про що потрібно подбати- це про положення голови постраждалого над поверхнею води.
У разі зупинки дихання потрібно вдихнути потерпілому повітря кілька разів,перебуваючи у воді.
Огляньте потерпілого. Важливою дією є звільнення від води гортані,порожнини рота: в рот вводиться палець, попередньо обмотаний тканиною.При міцному стисканні рота потрібно його розтиснути, використовуючи твердий предмет.
Далі потрібно перевернути постраждалого животом донизу і укласти на коліно так, щоб його голова звисала вниз.Дія рятувальника передбачає натиснення при цьому на ребра і спину потерпілого.
Далі робиться штучне дихання. Для цього затискається ніс потерпілого, ви робите вдих і вдувати повітря в його рот.В даному випадку відбудеться наповнення грудної клітки повітрям, вже після цього потерпілий зможе видихнути.
Виконувати штучне дихання до 18 разів на хвилину.
При відсутніх серцевих скороченнях дії штучного дихання необхідно комбінувати з непрямим масажем серця. Поверхня, на якій знаходиться постраждалий, повинна бути твердою, вам же потрібно зайняти позицію зліва від нього. Далі свої кисті рук потрібно укласти один на одного в області серця потерпілого, виконуючи сильні натискання (50-60 натисків / хв.). При комбінованому підході в комплексі з штучним диханням виконується близько 5 натискань на область серця, потім — вдихання в легені повітря.
При поверненні постраждалого до тями допомога «швидкої»також може знадобитися.
Зігрійте хворого.
У разі судоми потрібно якомога швидше вибратися з води. Зняти судоми на березі легше, ніж у воді. Напружений м’яз треба сильно розтягнути, а потім розім’яти. Щоб розтягнути м’яз, захопіть рукою пальці стопи, різко потягніть їх на себе (п’ятку при цьому витягайте від себе) і, незважаючи на сильний біль, утримуйте стопу в цьому положенні.
Коли спазм спаде, зробіть вправу на розтяжку литкового м’яза. Лід допоможе зняти больові відчуття. Його можна прикладати на 10-15 хвилин.
Якщо ногу звело не сильно або є підозра, що ось-ось може звести гомілку, і ви досягаєте до дна, – просто встаньте на дно прямими ногами повною ступнею.
Навіть якщо судомний спазм трапився далеко від берега, намагайтеся не піддаватися паніці. Не слід швидко плисти до берега, бо різкі рухи тільки підсилять судому.
Потрібно позбутися судоми прямо у воді. Це можна зробити двома способами:
1. Ляжте на спину. Зробіть глибокий вдих, наберіть побільше повітря в легені, щоб можна було триматися на воді. Потім, підтягнувши коліно до грудей, схопившись за стопу, слід різко потягнути її на себе. Утримувати ногу в такому положенні бажано якомога довше, до зникнення судоми. Знову глибоко вдихніть і якомога сильніше розімніть м’яз;
2. Зробіть глибокий вдих, наберіть побільше повітря в легені. Занурте голову в воду, прийнявши положення поплавка. Візьміться за великий палець «зведеної» ноги протилежною рукою, потягніть палець ноги на себе, одночасно випрямляючи ногу в коліні. Потім старанно розімніть м’яз.
Коли судома відступила, пливіть до берега спокійно, плавно, без різких рухів, якщо можете – на одних руках, щоб напад не стався повторно.

Тепловий удар – це стан, коли організм не справляється (тобто не може обробити) з надмірною кількістю тепла, яке, наприклад, надійшло зовні. Він може статися у жаркому задушливому приміщенні, на вулиці при високих показниках температури і вологості.
Сонячний удар, у свою чергу, – це різновид теплового, який розвивається при безпосередньому впливі сонячних променів на людину, зокрема на голову та верхню частину тулуба.
Тепловий удар виникає при тривалому перебуванні на спеці (у тому числі і в закритому приміщенні), сонячний же може бути викликаний перебуванням під прямими променями сонця.
Преша допомога:
- Потрібно уникати фізичної активності в занадто спекотні дні і в години активного сонця з 11.00 до 16.00;
- Слід захищатися від сонця, надівши головний убір, або скористатися парасолькою;
- Носити одяг світлих тонів з добре провітрюваних, натуральних тканин (бавовна, льон, вовна);
- Пити велику кількість рідини (1,5-2 л на день), що добре втамовує спрагу (компот, морс, квас);
- Використовувати вентилятори та кондиціонери для підтримки постійної циркуляції повітря в закритих приміщеннях;
- Слід уникати переїдання;
- Відмовитись від вживання алкоголю.
Якщо вкусила бджола або оса:
- видалити жало (оса жало не залишає);
- ретельно промити місце укусу водою з милом;
- змастити шкіру антисептиком: йодом, спиртом, рослинною настоянкою;
- прикласти холодний компрес або лід;
- прикласти сольовий або содовий компрес, розчинивши 1 чайну ложку соди або солі у склянці чистої води;
- прийняти антигістамінний засіб, навіть якщо раніше у вас не було алергічних реакцій;
- заспокоїтися, пити багато води або солодкого чаю.

До приїзду швидкої постраждалому необхідно надати долікарську допомогу(при укусі павука):
Переконатся, що небезпека минула. За можливості запам’ятати або сфотографувати павука.
Якщо павук вкусив у кінцівку, знерухомити її.
Звільнити уражену частину тіла від одягу, взуття, прикрас.
На місце укусу накласти чисту суху пов’язку.
Дати постраждалому воду або чай невеликими порціями.
Якщо є аптечка, датие постраждалому 1-2 таблетки ліків від алергії.

Якщо вкусила змія:
Переконатися, що небезпека минула.
За можливості запам’ятати або сфотографувати змію.
Зберігатети спокій і зебезпечити постраждалому лежаче положення. Якщо змія вкусила у кінцівку, знерухомити її.
Звільнити уражену частину тіла від одягу, взуття, прикрас.
На місце укусу накласти чисту суху пов’язку.
Якщо дія отрути нейротоксична — викликає параліч м’язів — накласти пов’язку, що тисне, вище місця укусу.
Дати постраждалому воду або чай — при укусі змії важливо багато пити.
Якщо є аптечка, дати постраждалому 1-2 таблетки ліків від алергії.
Терміново доставити постраждалого до лікувального закладу.
При важких укусах негайно викличте швидку медичну допомогу.

Якщо вкусила собака:
Переконатись у відсутності небезпеки.
За можливості ізолювати собаку.
Ретельно промити укус протягом 5 хвилин 20% мильним розчином — в лужному середовищі вірус сказу гине.
20% мильний розчин можна зробити так: шматок туалетного або, краще, третину шматка господарського мила розчинити в двох склянках води.
За наявності кровотечі зупинити її, притиснувши рану на пару хвилин стерильною марлевою серветкою.
Обробити рану 3% розчином перекису водню або 0,05% розчином хлоргексидину. Не бажано використовувати антисептики, що містять спирт, через загрозу опіків.
Накласти на рану стерильну пов’язку.
При легких укусах та укусах середньої важкості протягом дня звернутися по медичну допомогу в травмпункт.