ГОРМОНИ

біологічно активні речовини, що синтезуються в малих кількостях у спеціалізованих клітинах ендокринної системи і через циркулюючі рідини (наприклад, кров) доставляються до клітин-мішеней, де виконують свою регулюючу дію. Гормони, як і інші сигнальні молекули, володіють деякими загальними властивостями: утворюються з клітин, що виділяють їх у позаклітинний простір; не є структурними компонентами клітин і не використовуються як джерело енергії; здатні специфічно взаємодіяти з клітинами, що мають рецептори для даного гормону; мають дуже високу біологічну активність - ефективно діють на клітини в дуже низьких концентраціях (близько 10-6 - 10-11 моль/л).

Будова гормонів буває різною. За хімічною будовою гормони можна класифікувати за трьома класами: 1) білково-пептидні гормони (гормони гіпоталамуса і гіпофіза (у цих залозах синтезуються пептиди і деякі білки), а також гормони підшлункової і паращитовидної залоз і один з гормонів щитовидної залози); 2) похідні амінокислот (аміни, що синтезуються в мозковому шарі наднирників і в епіфізі, а також йодвмістні гормони щитовидної залози); 3) стероїдні гормони, що синтезуються в корі наднирників і в статевих залозах. По кількості вуглецевих атомів стероїди відрізняються один від одного: С21 − гормони кори наднирників і прогестерон; С19 − чоловічі статеві гормони - андрогени і тестостерон; С18 − жіночі статеві гормониестрогени. Загальним для всіх стероїдів є наявність стеринового ядра - циклопентанпергідрофенантрену.

» Глосарій