КАРБОНОВІ КИСЛОТИ

органічні сполуки, молекули яких містять одну або декілька карбоксильних груп (-СООН). В організмах виявлені К.к. аліфатичного (жирні кислоти), ароматичного (бензойна, саліцилова) аліциклічного (камфорна, хаульмугрова, хінна) і гетероциклічного (нікотинова, індолілацетатна) ряду. За числом карбокильних груп розрізняють монокарбонові (жирні кислоти), дикарбонові (малонова, фумарова, щавелева, бурштинова), трикарбонові (ізоцитринова, цитринова) і полікарбонові кислоти. К.к. можуть бути насиченими і ненасиченими. К.к. відіграють важливу роль в обміні речовин, будучи продуктами перетворення вуглеводів, білків, жирів та інших сполук. При фізіологічних значеннях рН у клітинах К.к. містяться в основному у вигляді солей. У значних кількостях в організмах зустрічаються етери К.к. (ліпіди, ацетилхолін та ін). Важливе місце в обміні речовин займають активовані похідні К.к., наприклад тіоетери К.к. із коферментом А. До інших похідних К.к. належать оксикислоти, що містять одну або більше гідроксильних груп (-ОН), кетокислоти, містять кетогрупу (-С=О) (α-кетоглуторова, піровиноградна, оксалоацетатна), амінокислоти, аміди К.к. (нікотинамід, аспаргін).

» Глосарій