НУКЛЕОТИДИ, НУКЛЕОЗИДФОСФАТИ

фосфорні етери нуклеозидів.

Побудовані з азотистої основи (пуринової або піримідинової), вуглеводу рибози (рибонуклеотиди) або дезоксирибози (дезоксирибонуклеотиди) і одного чи декількох залишків фосфатної кислоти. Сполуки з двох залишків Н. називаються динуклеотидами, з декількох - олігонуклеотидами, з великої кількості - полінуклеотидами. Н. входить до складу нуклеїнових кислот (полінуклеотиди), дуже важливих коферментів (НАД, НАДФ, ФАД, КоА) та інших біологічно активних сполук. Вільні Н. у вигляді нуклеозидмоно-, ди- і трифосфатів у значних кількостях містяться в живих клітинах. Нуклеозидтрифосфати - Н., що містять три залишки фосфатної кислоти є багатими на енергію (макроенергічними) сполуками, джерелами і переносниками хімічної енергії фосфатного зв'язку. Особливу роль відіграє АТФ - універсальний акумулятор енергії, який забезпечує різні процеси життєдіяльності.

Високоенергетичні фосфатні зв'язки нуклеозидтрифосфатів використовуються у синтезі поліцукридів (уридинтрифосфат, АТФ), білків (ГТФ, АТФ), ліпідів (цитидинтрифосфат, АТФ). Нуклеозидтрифосфати є також субстратами для синтезу нуклеїнових кислот. Уридиндифосфат бере участь в обміні вуглеводів як переносник залишків моноцукридів, цитидиндифосфат (переносник залишків холіну і етаноламіну) - в обміні ліпідів. Важливу регуляторну роль в організмі відіграють циклічні нуклеотиди. Вільні нуклеозидмонофосфати утворюються шляхом синтезу або при гідролізі нуклеїнових кислот під впливом нуклеаз. Послідовне фосфорилювання нуклеозидмонофосфатів призводить до утворення відповідних нуклеозиди- і нуклеозидтрифосфатів. Розпад Н. відбувається під дією нуклеозидаз (при цьому утворюються нуклеозиди), а також нуклеотидпірофосфорилаз, що каталізують оборотну реакцію розщеплення Н. до вільних основ і фосфо-рибозилпірофосфату.

» Глосарій