ПАРАТГОРМОН, ПАРАТИРИН, ПАРАТИРЕОЇДНИЙ ГОРМОН

гормон, що продукується паращитоподібними залозами. За хімічною природою - поліпептид із 83 амінокислотних залишків. Взаємодіючи з кальцитоніном, П. регулює рівень кальцію і фосфору у крові, тканинній рідині та кістковій тканині. Концентрація П. у крові від 0,1 до 0,5 мг/мл. органи-мішені П. - кісткова тканина і нирки, на які він діє через аденілатциклазу, підвищуючи утворення цАМФ. П. стимулює формування остеокластів, в результаті діяльності яких деполімеризуються мукополіцукриди основної речовини кістки, що призводить до декальцинації її і надходження Са2+ у кров. Понижуючи реабсорбцію солей фосфатної кислоти з первинної сечі, П. посилює видалення фосфору і таким чином понижує вміст його в крові. Секреція П. залежить від вмсіту Са2+ у крові: при зниженні його рівня утворення П. посилюється. Надлишок П. в організмі (гіперпаратиреоз) зумовлює руйнування кісткової тканини (можливі спонтанні переломи), нестача (гіпопаратиреоз) - до пониження вмісту Са2+ в крові, тетанії, затримки розвитку зубів.

» Глосарій