ПОЛІЦУКОРИДИ, ГЛІКАНИ

високомолекулярні вуглеводи, молекули яких побудовані з моноцукоридних залишків, сполучених глікозидними зв'язками. Утворені при цьому ланцюги можуть бути лінійними або розгалуженими. До складу найпростіших П. входять залишки тільки одного моноцукориду (гомополіцукориди), складніші П. (гетерополіцукориди) побудовані з залишків двох і більше моноцукоридів і можуть мати регулярно повторювані олігоцукоридні блоки. Крім звичайних гексоз і пентоз, зустрічаються дезоксицукри, аміноцукри (глюкозамін, галактозамін), уронові кислоти. Частина гідроксильних груп деяких П. ацильована залишками ацетатної, сульфатної, фосфатної та ін. кислот. Вуглеводні ланцюги П. можуть бути ковалентно пов'язані із пептидними ланцюгами з утворенням глікопротеїдів. Властивості та біологічні функції П. надзвичайно різноманітні. Деякі лінійні регулярні гомополіцукориди (целюлоза, хітин, ксилани, манани) не розчиняються у воді через міцні міжмолекулярні асоціації. Складніші П. схильні до утворення драглів (агар, альгінові кислоти, пектини), а розгалужені П. добре розчинні у воді (глікоген, декстрини). Кислотний чи ферментативний гідроліз П. призводить до повного або часткового розщеплення глікозидних зв'язків і утворення відповідно моно- або олігоцукоридів.

» Глосарій