Історія української ...

(грец. neos: новий і лат. classicus: взірцевий) – умовна назва естетичної платформи невеликого кола київських поетів, літературознавців та перекладачів періоду "розстріляного відродження" – М.Зерова, М.Драй-Хмари, П.Филиповича, О.Бургардта (Юрія Клена), М.Рильського. Неокласика була неформальним товариством вільних митців, які шанували талант, цінували літературу за їх іманентними критеріями, відмежовувалися від позахудожніх організацій на зразок Аспанфуту, "Плуга" чи ВУСППУ, характеризувалися елітарним уявленням про письменство.