ЗВИЧАЙ ПРАВОВИЙ (конституційний, конвенційна норма)

у конститу¬ційному праві неодноразово застосовуване правило, яке використовується при регулюванні певних суспільних відносин сфери дії конституційного права. З.п. є одним із джерел права і має таку ж юридичну силу, як і закони та судові преце¬денти, але, на відміну від них, звичайно не має офіційної писаної форми і є конвен¬ційною нормою (від лат. conventio – договір). Роль і значення З.п. помітно відріз¬няються в країнах, що належать до різних правових систем. Найбільшу роль З.п. відіграє в країнах з англосаксонською моделлю правових систем. Так, у Велико¬британії багато провідних державних органів формуються і функціонують на основі не писаних законів, а звичаїв, що склалися іноді протягом століть. Такими є, наприклад, встановлені звичаєм порядок формування уряду, роль і повнова-ження кабінету, прерогативи прем'єр-міністра. У країнах континентальної Європи З.п. у конституційно-правовій сфері застосовується порівняно рідко.

» Глосарій з курсу "Порівняльне конституційне право"