Історія української ...

(італ. sonetto, від лат. sonus: звук) ліричний твір строфічної форми, який складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба, тобто двох відкритих чи закритих катренів із перехресним римуванням і двох траверсів тернарного римування за основною схемою abab, abab, ccd, eed, хоча можливі й інші варіанти: abab, abab, cdе, сdе тощо. Найповніше можливості сонету розкриті у творчості І.Франка. Сонет став звичним у версифікаційній практиці українських поетів ХХ століття (П.Тичина, М.Зеров, М.Рильський, П.Филипович, М.Драй-Хмара, Ю.Клен, Б.-І.Антонич, Є.Маланюк та ін.).