Біохімія 102 хімія ...

фермент класу оксидоредуктаз; каталізує реакцію розкладу токсичного для організму пероксид-гідрогену (Н₂О₂) з утворенням Н₂О і О₂. Поширена в живих клітинах, де спільно з ферментами, що утворюють Н₂О₂ (оксидазамиамінокислот та ін), міститься у спеціальних органоїдах-мікротільцях (пероксісомах). Визначення активності К. в еритроцитах застовують у медичній діагностиці.

моноцукориди, які містять у своїй молекулі кетонну групу: фруктоза, сорбоза та ін.

ферменти класу трансфераз. Каталізують реакції переносу фосфатного залишку (-РО₃Н₂) від АТФ (рідше відінших нуклеозидтрифосфатів) на різні субстрати. За участю К. фосфорилюються низькомолекулярні сполуки (наприклад, глюкоза, вітаміни), а також білки; при цьому (у більшості випадків) затрачається енергія АТФ. Деякі К. містяться в усіх живих клітинах і відіграють важливу роль у регуляції обміну речовин. Відомо біля 200 К. Визначення активності креатинкінази в сироватці крові застовують у діагностиці інфаркту міокарда, міопатій.

пластинчастий комплекс клітинний органоїд, що виконує ряд важливих функцій. За допомогою електронної мікроскопії було показано, що К.Г. присутній в усіх еукаріотичних клітинах. Будова його в різних клітинах сильно варіює. Структурно-функціональна одиниця К.Г. - диктіосома. В клітині міститься до 20 диктіосом, які розподілені в цитоплазмі дискретно або зв'язані у спільну сітку. Зона К.Г. практично позбавлена рибосом. В секреторних клітинах К.Г. розташовується в апікальній частині клітини і до його складу входять секреторні гранули. Функції К.Г.: модифікація білків (глюкозилювання, сульфування, фосфорилювання, часткове розчеплення поліпептидних ланцюгів і т.п.), упаковка секреторних продуктів у гранули, синтез деяких поліцукоридів, формування клітинної мембрани, утворення лізосом.

один з кінетичних параметрів ферментативної реакції. Чисельно дорівнює концентрації субстрату, при якій швидкість реакції складає половину від максимальної. Є функцією декількох констант швидкості; у деяких випадках характеризує ступінь спорідненості фермента до субстрату.

стероїдний гормон хребетних. Виробляється корою наднирників. Має виражену глюкокортикоїдну властивість.

адренокортикотропний гормон, АКТГ, гормон хребетних. Виробляється базофільними клітинами передньої частини аденогіпофізу; стимулює ріст кори наднирників і утворення в ній гормонів-кортикостероїдів (головним чином глюкокортикоїдів). К. - пептид із39 амінокислотних залишків. Біологічна активність К. обумовлена фрагментом із 24 амінокислотних залишків, який прилягає до амінного кінця молекули.

сполуки небілкової природи, необхідні для проявлення максимальної активності багатьох ферментів.

органічні сполуки небілкової природи, які входять до складу активного центра деяких ферментів.

Сполучаючись з апоферментом, К. утворюють каталітично активний комплекс - так званий холофермент. Багато К. легко відділяються від білкової молекули і служать переносниками окремих атомів чи груп атомів, що відщеплює фермент від субстрату. Міцно зв'язані з білком К.називаються простетичними групами.

Більшість К.- похідні вітамінів, тому відсутність останніх у їжі людини призводить до недостатньої активності деяких ферментів і викликає порушення обміну речовин.

основний резервний вуглевод рослин, який складаєтьсяз лінійної амілази (біля 25%) і розгалуженогоамілопектину (біля 75%).

Утворюється в хлоропластах і амілопластах, відкладається в клітинах у вигляді крохмальних зерен; накопичується в зернах, бульбах, кореневищах і цибульках. Розщеплення α-1→4 зв'язків в К. каталізується амілазами або (в присутності фосфату) фосфорилазою, α-1→6-зв'язків - аміло-1,6-глюкозидазою.
К. складає основну частину важливих продуктів харчування
(в пшеничному борошні 75-80% К., в картоплі-25%), використовується в харчовій промисловості, є джерелом одержання глюкози, а також (частково у вигляді похідних) використовується при виготовленні паперу і текстильних виробів. Головне джерело одержання К.- картопля, рис, пшениця.