Організаційна поведі ...

- складний комплекс відносин у результаті різних взаємодій індивідів.

- прагнення членів групи зробити додатковий внесок у вирішення завдання через усвідомлення того, що вони працюють у товаристві інших людей.

- співробітник організації, головне завдання якого полягає у встановленні і підтримці конструктивних взаємовідносин членів групи.

- очікувані моделі поведінки та цінності, що формально чи неформально встановлюються групою для управління поведінкою і сприяння взаємодії між членами групами; визначають очікувані від індивідуума чи прийнятні в певній ситуації відповідні поведінкові реакції.

- у соціально-психологічному плані - це тріада, елементами якої виступають: комунікація (обмін інформацією), інтеракція (обмін діями, взаємодії осіб і груп), перцепція (обмін враженнями, внутрішньогрупові симпатії і антипатії).

- соціально-психологічна характеристика положення суб'єкта в системі внутрішньогрупових відносин, відбиваюча міра його дійсної авторитетності для інших учасників.

- стійкий, узагальнюючий образ або низка характеристик, на думку більшості людей властивий певній особистості; при цьому наділення людей певним і якостями і характеристиками відбувається на основі їхньої приналежності до якоїсь культурної, соціальної, професійної, статевої чи вікової групи.

- стійке поєднання теоретичних поглядів, навичок і умінь, характерних рис і відносин, що виявляються в поведінці лідера.

- процес зовнішнього спонукання суб'єкта до певних дій; стимули - це дії, що обумовлюють динаміку психічних станів (лат. stimulus - загострена палиця, якою поганяли тварин, жалило).

- реакція людини на співвідношення між вимогами до неї і її здатністю задовольнити цим вимогам.