Педагогіка тренерськ ...

1) система організаційно-методичних захо­дів, які передбачають педагогічні, психологічні, соціологічні та медико-біологічні методи дослідження, на основі яких виявляють здібності під­літків та юнаків для спеціалізації в конкретному виді чи у групі видів спорту. Відповідно діяльність психолога передбачає спортивний відбір за допомогою психологічних засобів;

- процедура пошуку найбільш обдарованих людей, здатних досягти високих результатів у конкретному виді спорту;

- вид професійного відбору найбільш обдарованих і підготовлених спортсменів. Розрізняють кілька етапів і різновидів В.с., які у сукупнос­ті становлять єдину систему, використовувану в підготовці спортсме­нів: а) профорієнтація спортивна; б) первинний відбір; в) вторинний відбір; г) завершальний відбір.

Спортивна профорієнтація має на меті виявити схильності і най­більш загальні задатки в новачків та оцінити ступінь їх придатності для занять конкретним видом спорту. Первинний відбір використовується на початковому етапі спортивної підготовки і забезпечує залучення до регулярних спортивно-тренувальних занять найбільш здібного контин­генту. Вторинний відбір здійснюється після завершення .базового етапу спортивної підготовки. Виявляють перспективних й обдарованих спортсменів, дають рекомендації з індивідуалізації їх підготовки (на­приклад, про доцільність подальшої спеціалізації в тому чи іншому виді чи дисципліні, на тому чи іншому місці в ігровій команді тощо). Завер­шальний відбір проводять на етапі переходу з юнацького спорту у спорт вищих досягнень. Його мета полягає у виявленні темпів приросту спортивної майстерності і, отже, у прогнозі подальших перспектив спортсмена як аматора чи професіонала.

фактор, що дає змогу розробити оптима­льний режим роботи й відпочинку спортсмена у спортивному трену­ванні.

це можливість здійснювати спортивні дії відповідно певним правилам, інструкції

Цей стиль керівництва характеризується передачею тренером частини своїх повноважень і функцій учасникам команди чи своїм помічникам

чітка вимова, полегшує розуміння мови. Недбалість у вимові закінчень слів (їх «проковтання») – ці недоліки дикції можуть понизити увагу спортсменів до того, що говорить тренер

комплекс рухів або поведінкових навичок, що виконуються у певній послідовності, пов’язані під впливом багатократних повторень у єдиний ланцюг, де кінець попереднього акту є сигналом для початку наступного

1) це складний багатоознаковий об'єкт, котрий становить собою систему, інтегруючим компонентом якої є суб'єкт праці що забезпечує її життєдіяльність і здійснює взаємодію всіх компонентів системи з урахуванням різноманіття ознак, які відо­бражають її специфіку; 2) активність, спрямована на задоволення по­треб і соціально обумовлена за метою.

показник спортивної майстерності і здіб­ностей спортсмена, виражений у конкретних результатах. У кожному кон­кретному випадку спортивне досягнення визначено обдарованістю спорт­смена, ефективністю реалізованої системи підготовки. Найвищі спортивні досягнення є показником, що відбиває можливості людини в даному виді спорту на конкретному етапі її розвитку. Найвищі спортивні досягнення, якщо вони виражені в точних, звичайних мірах, називають спортивними рекордами. В інших видах спорту абсолютно найвищим досягненням є пе­ремога у змаганнях найвищого масштабу.

це педагогічний процес, в якому людина прагне до фізичного і морального вдосконалення, розвитку своєї особистості підвищенню життєдіяльності, використовуючи для цього спеціальні форми рухової діяльності,

а також самовиховання і раціоналізацію способу життя

багатогранний процес, який включає в собі  наступні основні сторони:

1. Забезпечення умов щодо проведення ефективної підготовки спортсмена.

2. Визначення індивідуальних особливостей і можливостей спортсмена.

3. Встановлення мети та тривалості шляхів її досягнення.

4. Встановлення більш конкретних завдань навчання, виховання та

підвищення функціональних можливостей.

5. Вибір засобів, методів, величин навантажень, циклів, періодизації, всього того, із чого складається програма підготовки.

6. Складання загальних і індивідуальних планів підготовки.

7. Практичне виконання програми підготовки і її корекція на основі співвідношення наміченого і виконаного.

8. Облік та оцінка стану і динаміка працездатності спортсмена, прийняття рішень на майбутнє.