Організаційна поведі ...

- винагороди, які в сприйнятті співробітників організації вони отримують від своєї роботи і роботодавців.

- група, нормам якої прагне відповідати індивід.

– невеликі групи в організації, що регулярно співпрацюють, координуючі свою діяльність.

- нормативно заданий і колективно схвалюваний зразок поведінки, очікуваної від людини, що займає в групі конкретну позицію; може бути зумовлена посадою, специфікою колективної праці або самостійно обиратися членом групи (наприклад, ролі "знавця", "середняка", "аутсайдера", "адвоката", "гумориста", "цапа-відбувайла"); увійшовши в роль, співробітник поступово звикає до неї, а члени групи чекають від нього відповідної поведінки.

- внутрішня переконаність індивіда у тому, що він володіє необхідними потенційними можливостями і рівнем компетентності для виконання робочого завдання, реалізації рольових очікувань або можливості успішно впоратися з важкою ситуацією.

- природничі робочі групи, яким надана практично повна автономія в процесі ухвалення рішень, здійснення контролю та відповідальності за результати; відомі також як самокеровані команди, соціотехнічні команди або напівавтономні робочі групи.

- самостійна постановка співробітником природно мотивованих завдань і ухвалення рішень щодо найбільш доцільних дій, за виконання яких не передбачено грошової винагороди.

- заохочення і покарання, що використовуються групою для мотивації своїх членів до дотримання прийнятих норм.

- обмеження комунікацій, пов'язані з різноманіттям значень символів, що використовуються в повідомленнях.

- безліч елементів, що знаходяться в певних взаємовідносинах і що утворюють цілісність, єдність; на відміну від структури, або "скелета", організації система - це "плоть і кров", "обличчя" організації (її місія, цілі і завдання, процес управління, взаємини персоналу, результати тощо), що відрізняє її від інших.