Біологія індивідуаль ...

збільшення маси індивіда, його органів (частин), що відбувається внаслідок збільшення числа та розмірів клітин і неклітинних утворень; у рослин нерідко триває все життя, у тварин зазвичай обмежений у часі та регулюється головним чином гормонами. Має добову, сезонну та іншу ритмічність; може відбуватися з неоднаковою швидкістю у різних органів та змінювати пропорції тіла особини; в цьому значенні ріст, як чисто кількісний процес, протиставляється розвитку.

незворотний, закономірно спрямований процес взаємопов’язаних кількісних та якісних змін особини з моменту народження до її смерті. Розрізняють розвиток зародковий, або ембріональний та постембріональний розвиток; прогресивний (з розвитком нових органів і систем) і регресивний (із зникненням окремих органів і їх систем, наприклад, з редукцією органів у паразитичних червів) розвиток; прямий та непрямий розвиток.

відтворення собі подібних, що забезпечує безперервність і спадкоємність життя з її видовою специфікою та загальною фізико-хімічною єдністю. Характерна та обов’язкова властивість усього живого. Розрізняють безстатеве, включаючи вегетативне та статеве розмноження. У деяких груп живого відбувається чергування статевого та безстатевого розмноження.

виникнення двох і більше особин в результаті поділу або брунькування одноклітинних та інших нижчих організмів, а також внаслідок спороутворення та відокремлення групи соматичних клітин, здатних до подальшого самостійного існування.

розвиток нової особини або частини колонії з частинки материнського організму. Розрізняють брунькування (гідра прісноводна) та фрагментацію, в ході якої з частини тіла регенерує самостійна особина (моськи зірки, черви). Множинне брунькування без відділення від батьківських особин (корали) призводить до утворення колоній. Вегетативне розмноження широко поширене у рослин та тварин (кишковопорожнинних, губок, плоских і деяких кільчастих червів). До вегетативного розмноження відносяться також штучні його форми – живцювання та прищеплювання.

розвиток нової особини, як правило, з зиготи, що утворюється від злиття жіночих і чоловічих статевих клітин, тобто в результаті запліднення. Характерно для всіх еукаріот. До статевого розмноження відносять також партеногенез та його різновиди.

розташований у передньо-задньому напряму, що йде уздовж тіла; серединна сагітальна площина – площина, що ділить тіло поздовжньо на рівні праву та ліву половини.

оболонка, що вистилає поверхню внутрішніх порожнин тіла (очеревина, плевра).

злиття чоловічої та жіночої статевих клітин рослин і тварин, синонім запліднення.

ядро дроблення або ядро зиготи, яке утворюється у результаті злиття чоловічого та жіночого пронуклеусів. Оболонки пронуклеусів у місцях їх контактів руйнуються, а їх вміст об’єднується під загальною ядерною оболонкою.