Теорія організацій ( ...

(Від лат. Status – Положення, стан) – показник становища індивіда або соціальної групи в суспільстві, організації, ступінь популярності, престижу володаря поста в соціальній системі.

Сукупність типових рис, прийомів, способів роботи керівника для здійснення впливу на підлеглих.

Зовнішнє, безпосереднє примус індивіда до певної поведінки.

Негативна короткочасна емоція або стійке відчуття, що породжується у людини дійсної чи уявної небезпекою, загрозою його існуванню.

(Від англ. Stress – Тиск, напруга) – стан загального напруги організму людини, що виникає як відповідь на різноманітні впливи зовнішнього і внутрішнього середовища, які виводять з рівноваги фізіологічні та психологічні функції.

Стан підвищеної напруги в організації як реакція на вплив зовнішнього середовища, яке може привести до втрати керованості.

Типологія корпоративних культур, побудована на основі двох ринкових факторів: рівень ризику і швидкість отримання інформації в процесі зворотного зв'язку в організації.

Вплив щодо усунення (мінімізації) причин, що породили конфлікт, або, якщо це не представляється можливим, корекція поведінки учасників конфлікту, або підтримання рівня конфліктності в контрольованих межах для забезпечення необхідного рівня результативності організації.

Система заходів щодо формування принципів, норм поведінки індивідів в організації, яка дозволяє досягти поставлених цілей в задані терміни і з допустимими витратами.

Розробка системи заходів впливу щодо формування складових репутації з урахуванням корпоративної культури на певному етапі життєвого циклу організації, підтримці і захисті, які реалізуються як всередині організації, так і за її межами.