Порівняльне конститу ...

у конституційно-правовій практиці Великобританії та деяких інших країн термін, що означає передачу (делегування) вищими органами держави частини своїх повноважень органам влади адміністративно-територіальних одиниць. Розрізняють Д. законо¬давчу – передача органам влади регіонів права видавати законодавчі акти з де¬яких питань і адміністративну – передача регіональним органам влади права проводити в життя встановлені центром закони і політику. Д. передбачає збере¬ження за вищими органами держави відповідальності за основні напрями політи¬ки законодавчої і виконавчої влади.

(лат. declaratio, від deciaro — заявляю, оповіщаю) — > конституційному праві назва окремих політико-юридичних актів, яка має на меті надати їм урочистого характеру, підкреслити їх особливо важливе значення для долі відповідної держави. Особливістю Д. як політико-юридичного акту г надто загальний, неконкретний характер наявних у ній положень, який вимагає додаткового законодавчого регулювання.

документ, в якому особа засвідчує свою відмову від громадянства іншої держави і зобов'язується не користуватися правами цієї держави і не виконувати обов'язків, пов'язаних із належністю її до громадянства.

документ, в якому особа повідомляє про відсутність у неї іноземного громадянства з обґрунтуванням причин такої відсутності.

(лат. delegatus – посланець) – обраний або призначений пред¬ставник, уповноважений держави, організації, установи чи колективу, що пред¬ставляє їхні інтереси на з'їздах, конгресах, нарадах, засіданнях тощо.

видання урядом за уповноваженням (делегуванням) парламенту нормативних актів, які фактично мають силу закону.

(грецьк. demokratia – влада народу, від demos – народ ikratos – влада) – форма державно-політичного устрою, що ґрунтується на визнанні народу єдиним джерелом влади в суспільстві і його реальній участі у здійсненні державної влади. За формою і способом здійснення Д. поділяється на пряму і представницьку.

процедура позбавлення громадянства набутого в порядку натуралізації

процедура позбавлення громадянства, набутого за народженням. Конституції деяких держав забороняють денаціоналізацію, пов'язуючи це з тим, що громадянство за народженням є одним із невідчужуваних природних прав людини.

особа, обрана до парламенту або представницького органу місцевого самоврядування, яка набуває особливого статусу, який забезпе¬чує йому необхідні умови для участі в законодавчій та іншій діяльності відповідного представницького органу.