Теорія політичної мо ...

 спосіб трансформації суспільства,
що передбачає перехід до демократичного способу державного
управління і розбудову нових демократичних інститутів, не виходячи при цьому за рамки правового поля.  

 дослідження процесу переходу від традиційного до безперервно змінного сучасного суспільства, що включає цілий ряд взаємозв'язаних та взаємозалежних аспектів.

 глава держави, керівник політичної партії, громадської організації, народного руху тощо, який має високий авторитет, реальну владу і здатний здійснювати її задля розв'язання соціальних і політичних завдань

характеризується конфліктністю, протистоянням інновацій і традицій. Практичне використання готових моделей модернізації в соціально-культурному контексті суспільства, ще не готового до цієї форми модернізації, може призвести до конфліктних ситуацій  

здійснюється переважно
еволюційним шляхом на основі власних культурних традицій і зразків

внутрішньо консолідована група людей (або сукупність груп), яка є суб’єктом підготовки та прийняття стратегічних рішень у сфері політики та володіє необхідним для цього ресурсним потенціалом.

процес створення ефективних владних інститутів і механізмів,
що передбачають розширення участі мас у політиці, становлення
правової держави та громадянського суспільства.

 упорядкована сукупність елементів,
які вирізняються функціональною взаємозалежністю та взаємодіють у межах загального політичного простору і політкультурного «коду».

заглиблення в неусвідомлену  до  кінця  і  непередбачувану  сутність  постсучасного суспільства  за  умов  суперечливості  між  реальністю  (сьогоденням) тієї  чи  іншої  країни та  піднятою  західною  модернізацією  планкою стандартів соціального розвитку та зразків співжиття на суспільно-індивідуальному рівні