Загальна соціологічн ...

це такий стан суспільства, коли старі норми, ідеали, цінності вже не працюють, а нові ще не сформовано. Виходячи з цього людина не може адекватно усвідомлювати що вважається нормою, а що підпадає під поняття девіантної поведінки.

процес історико-еволюційного розвитку людини та суспільства.

соціальна спільність людей, об’єднана взаємодією з комунікатором (наприклад, слухання вуличного оратора, вплив ЗМІ).

соціальна група до якої індивід не належить, визначаючи її як „не Ми”, „інші”) (інша сім’я).

адміністративна система організації, що складається з ряду офіційних осіб, посади і пости яких утворюють ієрархію і які розрізняються формальними правами і обов'язками, що визначають їх дії і відповідальність.

це система взаємодії у межах права вільних та рівноправних громадян держави ,їх добровільно сформованих об'єднань, які знаходяться у відносинах конкуренції та солідарності поза безпосереднім втручанням держави, що має лише забезпечувати умови для їх вільного розвитку.

це факт порушення встаткованих у сус­пільстві нормативів поведінки.

кардинальна зміна характеру процесу соціалізації як такого через радикальну зміну цінностей.

соціальна група до якої індивід відчуває свою приналежність, з якою ідентифікує себе як „Ми” (сім’я).

1. процес визначення та закріплення соціальних норм, статусів і ролей, приведення їх у систему, яка здатна діяти в напрямку задоволення певної суспільної потреби; 2. заміна спонтанної поведінки на передбачувану, яка очікується і регулюється. Ознаки:  а) оформлення соціальної групи, для якої певна діяльність стає професійною; б) зміна якості самої діяльності, яка стає ролевою, цілеспрямованою, ієрархічною; в) поява спеціальних закладів, у яких відбувається ця діяльність; г) виникнення регулюючих її норм, що в міру розвитку професійної діяльності розділяються на моральні та правові.