сукупність національних і міжнародних норм, що регулюють стосунки відносно створення і використання інтелектуального продукту.

технології, які стануть визначальними в постіндустріальному суспільстві, наприклад, біотехнології, робототехніка, штучний інтелект.

виявлення раніше невідомих властивостей, законів, явищ об'єктивно існуючого світу, що вносять докорінні зміни в рівень нашого пізнання. Відкриття є базою для винаходів.

 форма групової творчості. Виникли в Японії 1962 р. як метод новаторства, творчого пошуку, ділової активності та саморозвитку працівника.

– введення нових продуктів, варіації продукту – змінювання однієї чи кількох властивостей продукту, вже пропонованого на ринку. Мета диверсифікації – пристосувати продукту до різних потреб клієнта.

– ознаки зростання чи занепаду в конкретній фірмі, галузі чи економіці в цілому, що спостерігаються протягом тривалого періоду.

– конструювання, випробування та впровадження наукових досягнень у виробництво. Мета ДКР – створення зразків нової техніки, їх випробування, оброблення виготовлення.

– суттєвий, необхідний, стійкий, повторюваний зв'язок (відношення) між явищами. Категорія закон виражає у своєму змісті те, що не залежить від нашої свідомості. Предмети і явища навколишнього світу функціонують і розвиваються у відповідності з притаманними їм істотними, необхідними, такими що повторюються, стійкими відносинами (зв'язками). Найважливіші риси закону – необхідність, загальність, повторюваність і інваріантність.

– це фінансові та матеріальні ресурси, а також усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти інноваційної діяльності з метою одержання економічного або соціального ефекту.

– довгостроковий вклад грошових та інших ресурсів з метою одержання економічного ефекту в майбутньому.