Рекреаційне лісівництво
Рекреаційне лісокористування
1. Особливості рекреаційного впливу на ліс.
2. Класифікація стійкості насаджень до негативного антропогенного впливу.
3. Господарчо-цільові типи лісопаркових насаджень.
4)Оцінка параметрів оптимально-рекреаційного лісу.
= 1 =
Класичні прийоми ведення господарства у приміських лісах не завжди відповідають
головним цілям. Це стосується лісопаркових частин, де комплекс лісогосподарських
заходів повинен мати на меті формування привабливих для відпочиваючих, стійких до
масового відвідування лісових насаджень, а не на вирощування високопродуктивних
насаджень, що ставиться за мету в лісах експлуатаційного призначення. Саме такий підхід
до ведення господарства у лісопаркових частинах має рекреаційне лісівництво
(лісівництво у лісах рекреаційного призначення).
У рекреаційних лісах потрібно вести рубки так, щоб ліс відтворювався, по можливості,
природним шляхом і його будова була складною. Потрібно звертати увагу на
забезпечення стійкості насаджень до рекреаційного навантаження. Але тут є протиріччя:
найбільш стійкі – зімкнені насадження, але вони непривабливі для відвідувачів.
Правила і методи класичного лісівництва більшою мірою стосуються ведення
господарства у лісогосподарських частинах приміських лісів. У лісопаркових частинах
ведення рубок має свою специфіку.
= 2 =
Вплив рекреації на лісових тварин:
- присутність людей у лісі викликає міграцію і зникнення крупних ссавців і птахів (
основна причина зникнення – фактор турбування).
- Тварини втрачають відчуття страху перед людиною.
- Масовий збір плодів, ягід, зникнення окремих видів із ЖГВ, зрідження підліску
позбавляє тварин їжі, необхідного маскування та укриття, місць гніздування.
- Витоптування ЖГВ і порушення лісової підстилки призводить до зникнення
корисних землерийок.
- Знищення людиною гадюк та вужів, порушення гнізд хижих птахів.
- Шкода від поширення бродячих кішок, собак.
- У рекреаційних лісах зменшується кількість мурах (залишаються у стиглих
хвойних).
- Зростає кількість мікрофауни, але за рахунок ентомошкідників.
= 3 =
При незначному рекреаційному навантаженні зберігаються навіть такі чутливі види до
нього, як конвалія, чина весняна, герань лісова та ін. У першу чергу пошкоджуються
декоративні види та види з красивими квітками.
Стійкість рослин ЖГВ визначається станом стебел (еластичні чи ламкі), глибиною
кореневої системи, здатністю витримувати ущільнення грунту, швидкістю регенерації
висотою рослин тощо.
Найменш стійкими є лишайники, потім – мохи. У хвойних насадженнях після
зникнення квасениці, веснівки, герані лісової та ін. можуть посилено розвиватись рослини
узлісся (буквиця лікарська, вероніка дібровна, фіалки, суниці тощо).
При сильному рекреаційному навантаженні у ліс проникають придорожні види:
подорожник великий, конюшина біла, кульбаба.
Найбільш нестійкі – переліска благородна, чина весняна, конвалія, а найбільш стійкі –
рослини відкритих місць – тонконіг однорічний, кульбаба осіння, щавлик.
Порушення лісової підстилки призводить до зменшення надходження органічних
речовин до поверхневого шару грунту, зменшує його глибину і знижує родючість грунту.
Ступінь витоптування грунту визначається його твердістю або несучою здатністю.
- погіршення плодоношення дерев, відновлювальні процеси в лісі.
- Суховерхість дерев, зменшення розмірів крони у лісопарках.
- Зміна типового ЖГВ на лугові та галявинні види, які більш конкурентноздатні.