Організація фізкульт ...

Структура та зміст занять з фізичної культури

Заняття з фізичної культури з дітьми двох-шести років проводяться щоденно. У теплий період року вони плануються на фізкультурному майданчику, а взимку, восени та весною два з них проводять в залі, інші - на свіжому повітрі (у дошкільних групах).

Зміст заняття визначається навчальним матеріалом програми, включає діяльність вихователя та дітей.

Змістову сторону заняття складають фізичні вправи - загальнорозвиваючі, спортивного характеру, основні рухи, рухливі ігри та ін., які обумовлені програмою для кожної вікової групи.

Наступним елементом змісту заняття є педагогічна діяльність вихователя, яка передбачає визначення навчальних завдань, створення умов для успішного навчання, мотивацію, регулювання фізичного навантаження, контроль за навчальною діяльністю дітей, виховання у них моральних та вольових якостей і т. ін.

Для того, щоб засвоїти зміст програми, діти на заняттях повинні докласти своїх інтелектуальних, емоційних, вольових та фізичних зусиль, що в сукупності складає їх навчальну діяльність.

Процес оволодіння дітьми фізичними вправами включає такі навчальні дії:

- орієнтувальні (спостереження, слухання, осмислення, запам'ятовування);

- рухові (вивчення, закріплення, удосконалення техніки Рухів у стандартних та нестандартних умовах, розвиток рухових якостей);

- контрольно-оціночні (самоконтроль, самооцінка виправлення своїх помилок).

Розучування фізичних вправ на заняттях потребує організації активної рухової діяльності дітей відповідно до певних психічних та фізіологічних закономірностей розвитку їх організму. Урахування цих закономірностей зумовлює виділення в структурі занять трьох функціонально пов'язаних складових: підготовчої, основної заключної частин. Послідовність їх розміщення відбиває закономірності зміни працездатності організму дитини під впливом фізичних навантажень, і тому вона стабільна для будь-якого типу заняття.

Зміст та тривалість кожної частини може варіювати залежно від віку дітей, рівня їх підготовки та конкретних дидактичних завдань заняття.

Мета підготовчої частини - організувати дітей, зосередити їхню увагу на виконанні фізичних вправ, створити бадьорий настрій, забезпечити психологічну та фізіологічну підготовку організму до розв'язання основних завдань заняття.

На цьому етапі вирішуються також відносно самостійні завдання: формування та закріплення навичок стройових і загальнорозвиваючих вправ, формування правильної постави, розвиток рухових якостей, сприяння гармонійному зміцненню м'язового апарату та ін.

Психологічна підготовка дітей полягає в зосередженні їх уваги на вирішення конкретних навчальних завдань за допомогою рухових дій та стройових вправ.

Фізіологічна підготовка спрямована на досягнення готовності організму до виконання більш складних рухів в основній частині заняття. Для цього застосовуються загальнорозвиваючі вправи, які поліпшують кровообіг, забезпечують розігрівання м'язів, підвищують працездатність дитини.

Зміст підготовчої частини заняття становлять стройові вправи, різноманітні шикування та перешикування (в колону, шеренгу, з колони по одному в три-чотири колони та ін.), ходьба звичайна та імітаційна, біг, підстрибування, вправи на орієнтування у просторі, танцювальні та загальрозвиваючі.

На початку заняття вихователь ставить дітей у колону або шеренгу, як правило, на довшому боці залу (майданчика), на відстані 1-2 м від стіни, спиною до вікон (сонця). Старші діти  шикуються та рівняються на носках ніг за командою "В одну шеренгу ставай!" Вихователь повідомляє короткий зміст заняття, що настроює дітей на краще виконання запланованих вправ і дозволяє чітко розпочати заняття. У цій частині доцільно також застосовувати вправи на орієнтування у просторі (ходьба зі зміною напряму, змійкою та ін.) та увагу (зміна темпу ходьби відповідно до музики та під рахунок вихователя, зупинки під час ходьби та повільного бігу за сигналом та ін.). Ці вправи спрямовані в основному на розвиток спритності, підвищення уваги та спостережливості дітей.

Під час ходьби вихователь стежить за поставою дітей, за тим, щоб вони тримались рівно, не опускали голову, розпрямляли плечі й робили енергійні рухи руками. Для профілактики плоскостопості застосовують імітаційні вправи: ходьба на зовнішніх сторонах стоп, як ведмедик; на носках, як лисичка; з високим підніманням стегна, як конячка та ін. Значно активізують дітей та підготовляють їх до наступної діяльності завдання ігрового характеру ("Будь уважним", "Зроби фігуру", "Знайди собі пару" та ін.).

Якщо діти виконують загальнорозвиваючі вправи з фізкультурними посібниками, необхідно подбати про раціональний спосіб їх роздачі. Вони розкладають на стільчиках або на гімнастичній лаві прапорці, брязкальця, кубики, деякі з них складають у піраміду (палиці, обручі) або в кошик (м'ячі). Діти під час ходьби беруть їх, а потім перешиковуються для виконання загальнорозвиваючих вправ.

Молодших дітей, включаючи другу молодшу групу, ставлять у коло, групу треба розімкнути. За вказівкою вихователя діти роблять два-три кроки назад, щоб коло стало широким і зручно було виконувати загальнорозвиваючі вправи.

Середню групу перешиковують з утворенням ланок. Щоб не втрачати зайвого часу на розімкнення у колонах і по рядах, використовують певні орієнтири. Діти, які утворюють свої ланки, йдуть у напрямку кубиків (кеглів), поставлених на певній відстані один від одного в кінці залу (майданчика). На них орієнтуються ведучі, щоб дотримуватися потрібних інтервалів між колонами. У рядах діти розмикаються, по ходу піднімаючи вперед обидві або одну руку (якщо у другій предмет).

Дошкільників старшої та підготовчої до школи груп перешиковують через центр по три-чотири. Підгрупи дітей (по 3-4) після команди вихователя - "Через центр по три (чотири) направо (наліво) руш!" одночасно повертаються (праворуч або ліворуч) і рухаються шеренгою, дотримуючи рівняння, до і залу (майданчика). У такому перешикуванні дітям , дотримувати в русі потрібних інтервалів між колонами і по рядах. Епізодично може бути застосовано перешикування у колону по чотири з розходженням через центр залу (майданчика) спочатку по одному, а потім у парах.

Виконання вправ цього типу спрямоване на покращання загальної фізичної підготовки дітей, зміцненні здоров'я та підготовку їх організму до більш напруженої роботи в наступній частині заняття. Під час їх проведення в усіх вікових групах слід ширше застосовувати різні вихідні положення: сидячи,  лежачи, стоячи на колінах та ін. Це значно підвищує фізіологічний ефект впливу  вправ  на організм дітей, створює позитивні умови для розвантаження хребта та корекції порушень постави.

У молодших групах у зв'язку з тим, що рухова пам'ять, дітей розвинена недостатньо, вихователь виконує вправи разом з дітьми. У старших групах після показу і пояснення він робить з дітьми лише два-гри повторення, а потім дошкільники виконують її самостійно, Якщо вправи знайомі дітям, їх показувати не варто, досить тільки назвати назву руху (нахили в сторони, піднімання рук через сторони вгору та ін.) і вихідне положення, з якого він виконується.

У старших групах до комплексу загальнозвиваючих вправ доцільно включати підготовчі вправи до тих рухів, що вивчатимуться або вдосконалюватимуться в основній частині. Наприклад, якщо на занятті буде виконувати стрибок у довжину з місця, слід передбачити підстрибування на обох ногах з одночасним змахом рук угору.

Після кожної вправи рекомендується невелика пауза (10-15 с) для відпочинку, врегулювання дихання на прийняття іншого вихідного положення (у разі необхідності). У цей час вихователь показує та пояснює наступну вправу.

Інтерес до загальнорозвиваючих вправ у дошкільників усіх вікових груп значно підвищується, якщо вони проводяться під музику, яка за темпом та ритмом відповідає характеру рухів. Музика створює передумови для більш швидкого засвоєння фізичних вправ, чіткого, ритмічного та координованого їх виконання.

Кожні два тижні у цій частині заняття розучується комплекс загальнорозвиваючих вправ, який потім виконується під час ранкової гімнастики.

Тривалість підготовчої частини складає біля 30 % загального часу заняття-7-12 хв.

Основна частина присвячується навчанню та вдосконаленню в дітей основних рухів в дітей основних рухів (стрибки, метання, лазіння та спортивного характеру (плавання, ходьба на лижах, ковзанах та ін.), комплексному розвитку фізичних, інтелектуальних, моральних та вольових якостей. Важливе місце також рухливим іграм.

Ця частина заняття включає такі види безпосередні виконання дітьми фізичних вправ, участі у рухливій грі, сприймання й усвідомлення показу і пояснення вихователя, включаючи й спостереження за виконанням рухів іншими дітьми; необхідний відпочинок, допоміжні дії {розміщення фізкультурного інвентарю, перешикування, перехід від одного виду вправ до інших і т.д.).

Старших до: підготовки місця за. спортивний інвентар: обручі на підставі, дуги, стояки для стрибків у висоту та ін., а після закінчення виконання вправ прибирають його на місце.

У молодших групах у цій частині  заняття діти виконують два-три основних рухи, у старших дошкільників їх кількість збільшується до трьох-п'яти. Кожний із них повторюється не менше 5-8 разів, а якщо вправа виконується за короткий відрізок часу (стрибки у довжину з місця, метання, пролізання  в обруч та ін.) і вона вже вивчена, кількість повторень збільшується до 10-16 разів.

Для розучування рухів застосовують різноманітні дидактичні методи та прийоми. Демонструючи вправу, вихователю потрібно виконувати її без напруження, чітко й правильно. До показу деяких рухів (особливо у старших дошкільнят) залучають найбільш підготовлених дітей. Дошкільники досить добре копіюють продемонстровану їм вправу. Від того, як показано, певний рух, великою мірою залежить те, як вони ним оволодіють.

Пояснення має бути чітким та доступним для дітей. Коли показ рухів супроводжується поясненням, діти привчаються осмислювати, усвідомлювати свої дії. Під час навчання молодших дошкільників рухам провідне місце займає  показ їх виконання. З часом, з розширенням рухового досвіду, дій сприймають словесні вказівки без показу, особливо виконуючи відомі їм рухи.

Під час виконання рухових навичок у старших вікових групах доцільно пропонувати дітям оцінювати виконання рухів їх однолітками, а також аналізувати свої дії. Це сприяє вихованню в них свідомого ставлення до виконання фізичних вправ й позитивно впливає на вироблення міцних та пластичних навичок.

Під час виконання основних рухів вихователь не повинен спонукати дітей до подолання великої висоти або довжини в стрибках, швидкого виконання лазіння по гімнастичній стінці або канату та ін. Важливо зосередити увагу на якості виконання рухів.

У цій частині заняття обов'язково проводиться рухлива гра. У її виборі обов'язково враховується підготовка дітей, їх інтереси, види рухів, запланованих на занятті, місце, де воно проводиться (зал, майданчик), пора року тощо.

Рекомендуються такі ігри, які не дублювали б рухи (за епізодичним винятком), що розучуються в основній частині. Наприклад, якщо діти виконують лазіння по гімнастичній стінці, вправу з рівноваги та стрибок у глибину, то гра добирається з метанням або передачею м'яча, з бігом на швидкість, щоб усебічно впливати на фізичну підготовку дітей та їхній фізичний розвиток.

Ігри, складні за організацією та правилами, краще розучувати на прогулянках, що допоможе раціональніше витратити час, відведений на основну частину заняття. Слід також уникати тривалих пауз між повтореннями гри, бо це негативно позначається на руховій активності дітей під час занять. Щоб дошкільники дістали оптимальне фізіологічне навантаження, краще добирати для занять ігри великої рухливості, в яких беруть участь одночасно всі вихованці. В усіх вікових групах вони повторюються 3-5 разів (залежно від складності правил, ступеня рухливості та кількості дітей у групі). Там, де закінчення гри не обумовлено ("Третій зайвий", "Квач" та ін.), вона триває у межах 5-8 хвилин.

Тривалість основної частини складає біля 60% загального його часу -12-25 хв.

Заключна частина заняття має забезпечити поступовий перехід дітей від стану збудження, викликаного вправами та рухливою грою в основній частині, до відносно спокійного стану. Для цього проводять малорухомі ігри (епізодично) з нескладними рухами та правилами ("Знайди і промовчи", "Хто вийшов?" та ін.). На завершення пропонують ходьбу у повільному темпі, поєднуючи її із вправами на дихання, іноді з різними завданнями. Наприклад, пройти крадькома, як "кицька", з рухами рук, як "чапля" тощо. Повільний темп виконання вправ на розслаблення, під музичний супровід сприяє відновленню організму дітей у більш короткий час.

Починаючи з середньої групи, в кінці заняття вихователь підводить його підсумки, робить короткі зауваження щодо виконання поставлених завдань та поведінки дітей.

Тривалість заключної частини заняття складає біля 10% загальної тривалості заняття - 1-5 хв.

Таким чином, збереженню високої працездатності дітей усіх вікових груп сприяє раціональне чергування фізичного навантаження та активного відпочинку, яке передбачає вправи, що виконуються з високою інтенсивністю (біг, стрибки, лазіння), перемежувати вправами середньої та низької інтенсивності (ходьба, вправи з рівноваги, підлізання та ін.).

При цьому фізіологічні зрушення в організмі дитини залежать не тільки від обсягу та інтенсивності м'язової діяльності, а й від її емоційного стану. Позитивні емоції, які викликають цікаві для дітей вправи та ігри, музичний супровід загальнорозвиваючих вправ підвищують їх працездатність та покращують якість виконання рухів.

Структура заняття, послідовність проведення розглянутих його частин лишаються незмінними. Не можна починати заняття з основної частини, не підготувавши організм дітей до певного фізичного навантаження. Не варто також закінчувати заняття в момент отримання дітьми найбільшого фізичного та емоційного навантаження, без заключної (заспокійливої) частини, не привівши до норми їх пульс і дихання. Проте тривалість кожної частини та обсяг матеріалу не постійні, вони змінюються залежно від навчально-виховних завдань й навколишніх умов (місце, де воно проводиться, пори року; фізичних вправ, запланованих на занятті).

Загальна тривалість занять з фізичної культури у першій та другій молодших групах - 20-25 хв., у середній - до 30 хв., у старшій та підготовчій до школи - 35-40 хв.

Під час занять підвищеної уваги з боку вихователя потребують діти з відхиленням у стані здоров'я або з затримкою розвитку окремих фізіологічних систем, а також ті, хто часто хворіє. До них необхідний індивідуальний підхід. Дітям, які перенесли тривалі хвороби (особливо у перші 2-3 тижні), які щойно вступили до дитячого садка або які за своїм темпераментом малоактивні, необхідна більша допомога з боку вихователя (додаткове роз'яснення, показ, страховка) та створення умов, які передбачають полегшення рухових завдань, зниження фізичного навантаження під час виконання вправ та рухливих ігор.

Для занять з фізичної культури необхідно створити відповідні гігієнічні умови, Якщо заняття проводиться у залі, його заздалегідь провітрюють, прибирають вологим способом, підготовляють потрібний фізкультурний інвентар. Одяг у дітей під час занять повинен відповідати погодним умовам та стимулювати їх активну рухову діяльність.

У фізкультурному залі доцільно одягти майку, труси, чешки або займатися босоніж. Улітку на фізкультурному майданчику: труси, майка, на носках тапочки або напівкеди. У прохолодну або вітряну погоду - легкий спортивний костюм, на ногах напівкеди або кеди. Восени та взимку при температурі 0 - +5°С дітям одягають бавовняну білизну (футболку з довгими рукавами, колготки), вовняний костюм, зверху - лижний, лижну шапочку, рукавички, кеди з вовняними шкарпетками. При зниженні температури до -10С одягають куртку та тепле взуття.

Вихователь проводить заняття у спортивному одязі (брюки або шорти, футболка чи блузка, чешки або кеди). Цей одяг дає змогу почувати себе більш впевнено і не заважає показу рухів.