Спецкурс. Сучасна ре ...

До курсу “Сучасна реклами та ПР”

     1.     Загальним призначенням реклами є:
а) надання знань споживачеві з метою створення попиту на товар;
б) спонукання споживачів до купівлі товару;
в) формування у споживачів мотивів щодо купівлі певного товару;
г) усі відповіді неправильні.
2. Зв'язок між засвоєною інформацією та обізнаністю споживача нале­жить до рівня реакції ринку на інформацію (яка надається споживачам або збирається ними):
а) пізнавального;
б) емоційного;
в) поведінкового;
г) модульного;
3. Афективна реакція ринку, пов'язана з відносинами на ньому і системою оцінки, належить до рівня реакції ринку на інформацію:
а) пізнавального;
б) емоційного;
в) поведінкового;
г) модульного;
4. До цілей реклами не належить:
а) формування первинного попиту на товар;
б) збільшення вторинного попиту на товар;
в) створення кола постійних клієнтів;
г) збільшення частки ринку за рахунок витіснення конкурентів;
5. Реклама використовується:
а) для формування у споживача певного образу підприємства та по­треби в конкретному товарі;
б) для формування позитивного ставлення до підприємства та довгострокового виділення конкретного товару;
в) для поширення інформації про товар, відстоювання конкретної ідеї стимулювання наміру купити його;
г) усі відповіді правильні.
6. До особливостей рекламування не належить:
а) ефективна дія у сукупності з іншими чинниками продажу;
б) надання можливості фірмі сконцентрувати свою увагу на певній ринковій ніші;
в) задоволення потреби в інформації;
г) ефективність тільки в тому випадку, коли реклама фокусується на відмінних властивостях товару, які забезпечують йому переваги над аналогічними товарами і позиціонують його у свідомості покупця.
7. Не існує принципу класифікації реклами:
а) залежно від каналів розподілу;
б) об'єктивного;
в) суб'єктивного;
г) за ступенем концентрування на певному ринковому сегменті.
8. Перекопувальна реклама належить до принципу класифікації реклами:
а) суб'єктивного;
б) залежно від призначення;
в) за типом;
г) за способом впливу.
9. Канали масової інформації оцінюються за такими критеріями:
а) охоплення, доступність, вартість, керованість, авторитетність, сервісність;
б) охоплення, доступність, вартість, керованість, авторитетність;
в) охоплення, доступність, вартість, впливовість, контрольне обме­ження, керованість, авторитетність, сервісність;
г) усі відповіді правильні;
10. Реклама на щитах належить до виду реклами щодо каналу її поши­рення:
а) друкованої;
б) телевізійної;
в) реклами на транспорті;
г) зовнішньої;
11. Реклама у місцях продажу товару має такі переваги перед іншими каналами поширення:
а) висока частота повторів;
б) масовість аудиторії;
в) результативність;
г) усі відповіді правильні;
12. Головною перевагою реклами у газетах є:
а) оперативність розміщення;
б) численна вторинна аудиторія;
в) широкий вибір рекламних засобів та форм;
г) усі відповіді правильні;
13. Недоліком прямого каналу поширення реклами є:
а) конфіденційність звернення;
б) висока вартість звернення із розрахунку на один контакт;
в) консервативність аудиторії;
г) усі відповіді неправильні.
14. Реклама не може здійснювати функцію:
а) комунікативну;
б) економічну;
в) соціальну;
г) статистичну.
15. Головною метою стимулювання збуту є:
а) пропонувати споживачеві "приманку", яка збільшує цінність товару;
б) спонукати споживачів купити товар навіть тоді, коли покупка не-запланована;
в) пропонувати споживачам і учасникам процесу продажу додатко­вий стимул до дії, наслідком якої є купівля товару;
г) усі відповіді правильні.
16. Підвищення оборотності певного товару належить до цілей стиму­лювання збуту:
а) стратегічних;
б) разових;
в) специфічних;
г) правильної відповіді немає.
17. Стимулювання збуту – це:
а) короткочасні спонукальні заходи для заохочення купівлі або прода­жу товару, які мають на меті термінову зміну поведінки споживача;
б) сукупність прийомів, які застосовуються протягом усього життєво­го циклу товару стосовно трьох учасників ринку: споживача, посе­редника, торговельного персоналу;
в) оплачувана разова форма неособистого інформаційного впливу на аудиторію з метою примусу її до купівлі певного товару або укладан­ня угоди про подальше співробітництво;
г) усі відповіді неправильні.
18. До цілей стимулювання збуту не належить:
а) зростання кількості покупців, збільшення кількості товару, який купується одним покупцем;
б) формування позитивного ставлення до фірми та її діяльності;
в) перетворення інертного і байдужного до товару продавця на актив­ного ентузіаста;
г) підвищення зацікавленості посередника в активному збуті то­вару.
19. До переваг стимулювання збуту не належить:
а) постійний пошук нових ідей та інструментів різноманітного впли­ву на споживача; врахування еволюції ринку і менталітету спожи­вачів для примушення їх до купівлі з використанням нових ефек­тивних засобів впливу;
б) майже гарантований вплив на споживача, незалежно від рівня йо­го доходу;
в) стимулювання збуту, яке супроводжується збиранням інформації про ім'я та адресу, телефон споживачів тощо, допомагає підприємству створювати базу даних з інформацією про клієнтів;
г) перенесення уваги споживачів з цінності торгової марки на ціну то­вару.
20. До недоліків стимулювання збуту не можна віднести:
а) надання стимулів у вигляді вигоди, перенесення уваги споживачів з одного товару на інший;
б) перенесення уваги споживачів з цінності торгової марки на ціну товару;
в) порушення працівниками торгівлі правил стимулювання, шах­райське погашення купонів, присвоєння подарунків та ін.;
г) правильної відповіді немає.
21. Заходи стимулювання збуту відрізняються від реклами:
а) орієнтуванням на тривалий період;
б) повільним поступовим впливом на споживача;
в) тривалим періодом з моменту оголошення акції до певних дій споживача;
г) спонуканням покупця до негайної купівлі та формуванням активно­го взаємозв'язку між товаром і споживачем.
22. Стимулювання збуту неефективне:
а) у разі використання його протягом тривалого періоду;
б) тільки в тому випадку, якщо його застосування пов'язане з певним періодом у житті товару й узгоджується з чітко визначеними цілями товарної політики;
в) якщо воно триває недовго;
г) якщо заходи зі стимулювання збуту не пов'язані між собою.
23. Купонаж належить до виду стимулювання збуту:
а) цінового;
б) стимулювання натурою;
в) активного;
г) сервісного.
24. Зарахування вартості старого товару до вартості нового відносять до виду стимулювання збуту:
а) цінового;
б) стимулювання натурою;
в) активного;
г) правильної відповіді немає.
25. Проведення лотерей та розіграшів належить до виду стимулювання збуту:
а) цінового;
б) стимулювання натурою;
в) активного;
г) сервісного.
26. При стимулюванні торговельної мережі не можна застосувати:
а) фінансового стимулювання;
б) натурального стимулювання:
в) морального стимулювання;
г) активного стимулювання.
27. Персональний продаж – це:
а) усне представлення товару в процесі бесіди з одним або кілько­ма покупцями з метою продажу або спеціально організовані осо­бисті контакти продавця і покупця, пов'язані зі збутом товарів і пос­луг;
б) будь-яка оплачувана форма особистого інформаційного впливу на цільову аудиторію з метою формування мотивів купівлі певного това­ру та/або укладання угод про подальшу співпрацю;
в) безпосередній контакт з покупцем або індивідуальна торгівля.
28. Завдання торговельного персоналу не групуються за напрямами:
а) безпосередній продаж;
б) надання послуг клієнтам
в) надання послуг виробникам;
г) збір інформації для виробника щодо трансформуванням потреб, активності конкурентів, адаптованості товарів.
29. До основних завдань персонального продажу не належить:
а) переконання потенційного клієнта випробувати новий товар;
б) зосередження уваги на тому, щоб постійні замовники залишилися задоволеними і продовжували купувати товар;
в)переконування постачальників у необхідності прискорення поставки товару;
г) забезпечення зворотного зв'язку інформуванням про побажання замовників і намаганням їх реалізувати.
30. Головними чинниками, що впливають на процес персонального продажу, є:
а) продавець;
б)виробник;
в) споживач;
г) усі відповіді правильні.
31. Розташуйте етапи здійснення процесу персонального продажу в правильному порядку: розміщення замовлення (1), оброблення запе­речень (2), реалізація підходу до потенційного клієнта (3), пошук по­тенційного споживача (4), показ або презентація продукту (5), завер­шення продажу (6).
а) (1-2-4-5-3-6);
б) (2-5-6-4-3-1);
в) (4-3-5-2-6-1);
г) (4-3-5-2-1-6).
32. Директ-маркетинг – це:
а) пряма реклама;
б) пряма реклама плюс засоби стимулювання продажу;
в) будь-який захід, спрямований на одержання відгуку споживача;
г) усі відповіді неправильні.