Стилістичні функції ...

-принцип наукової інформативності, спрямова­ний на вияв смислової і змістової новизни наукового тексту, що розкривається в авторській концепції, оцін­ці певного явища чи факту;

--принцип новизни наукового тексту, що характери зується наявністю теоретичних положень, нових знань, які обґрунтовані на основі фундаментальних або при­кладних наукових досліджень і впроваджені у практику;

--принцип змістової завершеності, який реалізу­ється у цілісності розкриття поставлених завдань;

--принцип проблемності, що передбачає потребу кодування проблемних запитань у назвах, змісті окре­мих параграфів і всього наукового тексту;

--принцип доступності фахівцеві однієї чи кількох галузей, що означає зрозумілість, легкість сприйняття інформації, відповідність повідомлення комунікатив­ній сприйнятливості користувача;

--принцип інтертекстуальності, який характеризу­ють як багатовимірний зв'язок наукового тексту з ін­шими.

        Російська лінгвістка Наталія Колесникова наго­лошує також на особливому способі побудови смислу тексту, так званому діалозі з певною чужою смисловою позицією, на взаємодії «своєї» і чужої» мови (залучення читача до авторського міркування).

Науковому тексту властива певна композиція: кожний компонент є значущою одиницею, тобто може виконувати функції роз'яснення, обґрунтування, уточнення доповнення, унаочнення тощо. Вираження авторського ставлення  дослідники  називають   модальністю тексту.

Важливими характеристиками наукового тексту є проблемність, гіпотетичність, цілеспрямованість, тобто він обов'язково відображає ту чи ту проблему, пропонує гіпотези, орієнтує на нове знання, доцільний і раціо­нальний, спрямований на досягнення дослідницької мети та завдань.

Ознаками наукового тексту є цілісність, членованість, зв'язність, інформаційна, логічна, емоційно-оцінна, спонукальна насиченість, науковість, заверше­ність, послідовність, комунікативність тощо.

Цілісність наукового тексту передбачає внутрішню організованість, смислову єдність, цілісне оформлення початку і кінця твору, переходи між части­нами тексту за допомогою певних мовних одиниць. Цілісність тексту виявляється також у визначеній логіко-смисловій структурі, компонентами якої є тематика, проблематика, ідеї тексту.

Зв'язність наукового тексту полягає в поєднанні його компонентів між собою за змістом. Лінійне розгортання тексту супроводжують слова цей, той, такий, це, усе це, тут, зазначений, подібний, ана­логічний, що вказують на єдність або близькість суб'єк­та дії, об'єкта або місця дії, а також повтори окремих слів чи їх синонімів. Логічну зв'язність наукового тек­сту забезпечують мовні одиниці, що виражають причи­ну і наслідок (тому що; зважаючи (з огляду) на це; через те що); умову (завдяки тому що) і наслідок (оскільки; внаслідок цього; у зв'язку з цим; згідно з цим; у цьому (такому)разі (випадку); за цих (таких) умов; на цій підставі).

Членованість тексту виражає відношення, які існують між розділами, підрозділами тексту. Послідовність у науковому тексті реалізується через спеціальні функціонально-синтаксичні засоби, що вказують на порядок розвитку думки (насамперед, потім, тепер), перехід від однієї думки до іншої (розгля­немо, зупинимося на...,розглянувши..., перейдемо до...), результат, висновок (отже, підсумуємо...).

Комуніка­тивність передбачає спрямованість тексту на відпо­відного адресата.

Інформативна, логічна, оцінна насиче­ність наукового тексту виявляється у здатності мовних одиниць виражати смислові компоненти, які допомагають читачеві зрозуміти смисл тексту. Ознака науковості виявляється (за Ю. Сорокіним) у дослі­дженні об'єктивного (істинного) змісту речей і явищ та їх взаємодії.

Архітектонічною одиницею тексту є абзац.

Абзац (нім. букв. -- перерва, пауза) -- відступ управо на початку першого рядка кожної частини тексту.

Абзаци окреслюють послідовність думок автора, їх завершений характер. Кожний абзац розвиває думку попереднього, випливає з нього і пов'язаний із наступ­ним. В абзаці важливу роль відіграє перше речення. Щоб головна думка, сформульована в ньому, розвивалася й далі, в наступних реченнях варто застосувати повтор одного й того самого слова, словосполучення, відповід­них займенників тощо. Грамотне членування тексту на абзаци допомагає осмислити прочитане.

Абзац може складатися з одного речення, якщо йому надають особливого значення. Перехід від одного абзацу до іншого часто означає перехід до нової думкизважаючи на типовість, кожний науковий текст індивідуальний. Це залежить від автора і його досвіду текстотворення.

Наукові тексти відповідно до функціонального при­значення поділяють на такі види:

1) оглядовий текст -- забезпечує наукове обґрунту­вання предмета дослідження, установлює межі цього дос­лідження, показує ступінь невивченості його окремих складових. Наприклад: У дисертаціях проаналізова­но концепти краса (О. М. Цапок), добро і зло (О. П. Лисицька ), правда й неправда (М. В. Мамич, О. Г. Пирожеко), природа (І. М. Дишлюк), степ (О. Є. Єфименко), кохання (Г. А Огаркова), часові й просторові концепти (Н. О. Бігунова, М. Г. Джиоєва, С. М. Лобода) та ін. Фло­ристичні концепти вчені дослідили з позицій ономасіології (В. В. Калько, Р. С. Омельковець), епідигматичних від­ношень (В. М. Пітель), а з точки зору семасіології на матеріалі фольклорних текстів (В. В. Галайчук), в етнопсихолінгвістичному (І. Е. Подолян) та функціо­нально-стилістичному (І. І. Коломієць) аспектах. Ана­ліз флористичних концептів з позицій семасіології на матеріалі поетичного мовлення XX ст. в дисертаційних роботах не здійснювався (І. Рогальська);

2) методологічний текст -- слугує для вмотивування та опису специфіки методології проведеного досліджен­ня. Наприклад: Методологічні принципи визначення та відбору поняттєво-термінологічного апарату до­слідження теоретичних та методичних засад підго­товки майбутнього вчителя-філолога за двома спе­ціальностями дозволили класифікувати поняття в 4 групи. Виділимо поняття, які увійшли до складу кожної групи    (І. Соколова);

3) емпірико-фактологічний текст (термін Ю. Сурмі-на) -- містить опис фактологічної бази дослідження, класифікації й узагальнення фактів у конкретному до­слідницькому контексті. Наприклад: Як засвідчили результати констатувального зрізу, студентів із високим рівнем сформованості дискурсивної компетен­ції не було ні в контрольній (далі -- КГ), ні в експери­ментальній (далі -- ЕГ) групах. На достатньому рівні перебувало 12% респондентів КГ і 16% ЕГ, що продемон­стрували належне володіння термінологічною базою теорії дискурсу й елементами дискурсивного аналізу тексту (О. Кучерява);

4) теоретичний текст -- подає теоретичні аспекти предмета дослідження. Наприклад: Вивчення й аналіз наукової літератури дозволяє говорити про різні думки щодо визначення сутності понять «діалог», «•навчальний діалог», «діалогічна взаємодія». Діалог розглядається як спосіб вирішення навчально-виховних проблем і форма спілкування вчителя й учня на гумані­стичних принципах (Сократ); спосіб самопізнання й самовдосконалення особистості (Ф. Шлейєрмахер); за­сіб духовного становлення особистості (М. М. Бахтін) (Г. Салащенко);

5) пояснювальний текст -- розкриває основні поло­ження, містить різні примітки і тлумачення понять, таблиць, формул, рисунків тощо. Наприклад: Достовір­ність чисел, виражених у відсотках, перевірялася фор­мулою:

6)     додатковий, текст -- подає анкети, тексти завдань, рисунки, графіки, статистичний матеріал як додаткові докази наукових положень. Такий текст розміщують у Додатках до наукової роботи.

7) науковий текст мішаного типу -- йому властиві ознаки різних видів наукових текстів (теоретичного з елементами оглядового, емпірико-фактологічного або пояснювального текстів). Наприклад: Оцінка сформова-ності компонентів готовності у п'ятикурсників педа­гогічного факультету (кількість студентів експери­ментальної групи -- 199, контрольної -- 189) до вико­нання професійно-педагогічних функцій здійснювалася у 1997році. Результати, подані в таблиці 4.2, показу­ють, що студенти експериментальної групи мають більш високі рівні інтегральної готовності до педаго­гічної діяльності. Цей показник на 20,2% кращий за відповідний показник готовності студентів кон­трольної групи. Висновок про позитивний вплив професійного само­виховання студентів на їх інтегральну готовність до педагогічної діяльності можна вважати остаточним, коли буде доведена залежність між компонентами цієї готовності і рівнями самовиховної активності членів експериментальної групи (О. Кучерявий).

Отже, ознаками наукового тексту є чітка, логічна структура, зв'язність, проблемність, гіпотетичність, інформаційна, логічна, емоційно-оцінна, спонукальна насиченість, завершеність, комунікативність, модаль­ність. Створити якісний текст допомагає сформована культура читання.