Лекція 5
1. Анатомо-фізіологічні особливості дітей
старшого дошкільного віку
На шостому році життя розвивається і укріплюється весь організм дітей, відбувається дальший розвиток і удосконалення рухів. Окружність голови в шестирічної дитини досягає 51 см, а грудної клітки - 57-58 см. Змінюються пропорції тіла: голова становить 1/3 частину зросту дитини. Удосконалюється координація рухів, поступово розвиваються тонкі рухи кисті і пальців. Удосконалюється вища нервова діяльність. Збагачуються зміст і форми дитячої діяльності, ускладнюються стосунки дітей з дорослими та іншими дітьми, що, як і різні події суспільного життя, відображаються в сюжетно-рольових іграх. Діти розуміють поставлені вихователем завдання, здатні виконувати посильні трудові обов'язки. Збагачується їхній моральний досвід, починає зав'язуватись дружба між ровесниками, виробляються естетичні смаки. У дітей формуються колективізм, дисциплінованість, системи етичних оцінок, виробляється здатність обмежувати свої бажання, додержувати певних норм поведінки.
На сьомому році життя продовжується фізичний розвиток дітей. Зріст збільшується в середньому на 10 см, а маса - 3,5-4 кг. Рухи стають більш координованими. Водночас розвиваються й тонкі рухи кисті та пальців рук. Збільшується загальна стійкість та працездатність нервової системи. Складнішими стають взаємини дитини з дорослими та дітьми.
З переходом у підготовчу до школи групу дитина усвідомлює, що вона стоїть на порозі нового шкільного життя, це стимулює її прагнення до навчання взагалі і в дошкільному закладі зокрема. Ускладнюється пізнавальна діяльність дитини, цілеспрямованим стає сприймання. Інтенсивно розвиваються довільне запам'ятовування та відтворення. Мова наближається до мови дорослих, що дає можливість вільно говорити, міркувати, запитувати, планувати, встановлювати різноманітні зв'язки між предметами і явищами навколишнього світу, робити узагальнення.
Продовжується формування особистості дитини, важливу роль у цьому починає відігравати дитячий колектив. Взаємини у дитячому колективі і вплив дорослих, їх поведінка стають вирішальними факторами у формуванні особистості дитини.
2. Розвиток основних органів і систем
Відбувається інтенсивне морфофункціональне дозрівання кори великих півкуль головного мозку, в зв'язку з чим значно зростають сила і рухливість нервових процесів. Продовжує зростати швидкість виникнення збудження. Увага дітей залишається ще нестійкою, але порівняно з раннім віком стійкість і сила процесів збудження та гальмування підвищується. Посилення явища взаємної індукції і пов'язана з цим концентрація процесів збудження і гальмування створюють передумови для цілеспрямованої діяльності. Діти здатні зосереджувати увагу протягом 15-20 хв і більше. Утворені умовні рефлекси менше піддаються зовнішньому гальмуванню. Згасаюче і диференційне гальмування виробляється значно швидше, ніж у дітей раннього віку, і періоди гальмування стають більш тривалими. Але вироблення всіх видів гальмування є ще досить важкою роботою для нервової системи дітей.
Динамічні стереотипи утворюються легко, але важко переробляються. Інтенсивно розвивається друга сигнальна система. Для дітей цього віку характерним є те, що Слово набуває широкого інформативного значення (третій ступінь узагальнення).
Органи чуття
Одночасно із збільшенням поверхні коркового відділу зорового аналізатора продовжують збільшуватись розміри його клітин, відбувається їх диференціювання, збільшуються відстані і зв'язки між ними. До семи років структура коркового відділу зорового аналізатора стає такою, як і в дорослих, повністю формуються також усі відділи зорового аналізатора.
Диференціювання коркових відділів слухового аналізатора, розміщених у головному мозку, виявляється у формуванні клітинних шарів, збільшенні відстані між клітинами, а також розмірів клітин, у зміні їхньої структури. Структура коркових полів слухового аналізатора продовжує удосконалюватись до двох-семи років, а функціональний розвиток його триває до шести-семи років. Функції смакового і нюхового аналізатора удосконалюються в основному до шести-десяти років, про це свідчить скорочення латентного періоду реакції внаслідок дії смакових і нюхових подразнень.
Морфологічне дозрівання коркового кінця шкіряного аналізатора триває до семирічного віку. Це виявляється в тому, що відповідні ділянки його розширюються і збільшуються розміри клітин.
У дитячому віці утворюється велика кількість різних умовних рефлексів, пов'язаних з діяльністю рухового аналізатора. Особливо він має важливе значення в умовнорефлекторних змінах роботи внутрішніх органів, оскільки під час роботи м'язів встановлюються зв'язки між відповідними центрами рухового аналізатора і центрами, які регулюють роботу внутрішніх органів. Після встановлення відповідних умовних зв'язків узгоджується робота рухового апарату і внутрішніх органів, завдяки яким працюючі м'язи забезпечуються необхідними поживними речовинами і киснем, продукти обміну видаляються. Цим і пояснюється необхідність формування в дітей різних рухових навичок.
Кісткова система
Кісткова система продовжує розвиватись, відбувається зрощення окремих кісток скелета. У сім-вісім років зникає шов між половинами лобної кістки.
Хребет дитини в цьому віці ще відкритий ззаду по лінії всіх дуг хребців, і тільки в сім років закривається, за винятком дуги першого крижового хребця, що іноді закривається пізніше. Передня дуга атланта (першого шийного хребця) може залишатись відкритою до дев'яти років. Згини хребта в шийному і грудному відділах фіксуються в шість-сім років, а в поперековому - пізніше (у 12 років).
У період від 2 до 11 років з'являються ядра окостеніння в більшості кісток зап'ястя.
Продовжує формуватись грудна клітка, вона набирає форми майже такої самої, як і в дорослих, лише в 12-13 років. Отже, у дошкільному і навіть в шкільному віці скелет дитини ще росте і розвивається. Про це потрібно пам'ятати вихователям, педагогам, батькам і виконувати всі гігієнічні вимоги щодо організації життя дітей.
Оскільки з віком дітей збільшується тривалість занять у школі, а отже, і час перебування в малорухливому стані, можуть виникнути порушення постави. Тому необхідно дбати про фізичне виховання дітей, про активізацію їх рухової діяльності.
М'язова система
Маса м'язів у восьмирічному віці становить 27,2% маси всього тіла. Одночасно відбувається дозрівання скелетних м'язів, змінюються форма і кількість ядер. До семи років кількість ядер зменшується у три-чотири рази порівняно з їх кількістю в новонароджених. Ядра з овальних стають паличкоподібними, вони все більше переміщуються до периферії.
Продовжує змінюватись і хімічний склад м'язів, а саме: збільшується кількість актоміозину і АТФ, креатин фосфорної кислоти і м'язового гемоглобіну (міогемоглобіну), який є джерелом кисню. Це сприяє удосконаленню скорочувальної функції м'язів.
З віком зростають м'язова сила і витривалість м'язів, оскільки збільшуються діаметр м'язових волокон та їх кількість. Так, за даними деяких авторів, у шість років сила кисті правої руки в хлопчиків становить 7,7 кг, а в дівчаток - 6,9 кг, а в семирічному віці - відповідно 9,3 кг і 8,6 кг.
Правильно організовані заняття з фізичної культури і спорту сприяють формуванню як кісткової, так і м'язової систем. При цьому збільшується діаметр м'язових волокон, зростає їх кількість, удосконалюється координація рухів. Але м'язова діяльність у дітей порівняно з дорослими зумовлює значно більші зміни в діяльності органів, що потрібно враховувати під час організації занять.
Кров і кровообіг
На шостому-сьомому році життя відбувається друге перехрестя кривих, які відображають вміст нейтрофілів і лімфоцитів. З цього віку нейтрофіли починають переважати над лімфоцитами. Лише в 14-15 років процентний вміст їх стає майже таким самим, як і в дорослих. Для лейкоцитів крові дітей характерна підвищена їх уразливість, найрізноманітніші впливи легко змінюють їхню форму. Фагоциторна активність їх у дітей також нижча, ніж у дорослих. Загальна кількість лейкоцитів у дітей семи-восьмирічного віку трохи більша, ніж у дорослих, а еритроцитів і гемоглобіну її цьому віці трохи менше.
Під впливом різних хвороб, гострих і
хронічних інфекцій у дітей
легко з'являється кровотворення там, де воно відбувалось в ембріональному періоді розвитку, зокрема в
печінці, селезінці, лімфатичних вузлах, зобній
залозі, нирках, кишечнику,
тобто відбувається повернення
до ембріонального кровотворення. Крім того, у дітей внаслідок незрілості системи кровотворення
різноманітні зовнішні і
внутрішні фактори легко зумовлюють порушення в утворенні кров'яних тілець. Наприклад, може зменшуватись кількість еритроцитів в
периферичній крові і
зменшуватись вміст гемоглобіну. Неправильне харчування, а
також недостатнє перебування на свіжому повітрі
часто є причиною порушення кровотворення в дітей.
З віком у дітей збільшується маса серця. Так, у шість років вона зростає в 11 раз порівняно з новонародженими, а в період від 7 до 12 років ріст серця уповільнюється і трохи відстає від росту тіла.
Частота серцевих скорочень зменшується, і в шість-сім років становить 95-85 скорочень за 1 хв. Характерною особливістю в діяльності серця дітей дошкільного і шкільного віку (до 14 років) є наявність дихальної аритмії, а саме: під час вдиху ритм серцевих скорочень прискорюється, а під час видиху -уповільнюється.
Під впливом різних факторів частота серцевих скорочень значно змінюється. Так, емоційні впливи, підвищення температури зовнішнього середовища, фізичне навантаження зумовлюють прискорення серцевого ритму, а зниження температури - уповільнення його.
З віком у дітей виявляється тенденція до збільшення систолічного, діастолічного і пульсового тисків крові. У п'ять-вісім років максимальний кров'яний тиск досягає 104 мм рт. ст. Але в дітей однакового віку спостерігаються значні коливання величини артеріального тиску залежно від зросту і маси тіла. У дітей з більшим зростом і більшою масою тіла кров'яний тиск вищий. Під впливом емоцій максимальний кров'яний тиск може підвищуватись на 20-40 мм рт. ст., а мінімальний - трохи менше. М'язова робота в дітей сприяє підвищенню максимального і мінімального кров'яного тиску.
Органи дихання
З віком збільшується і маса легень, але відносна маса їх зменшується. Процес розвитку легень триває до семи років. Будова плеври стає майже такою, як і в дорослих, у сім років. Із збільшенням зросту дитини грудна клітина опускається вниз. В результаті розвитку плечового пояса в три-сім років починає переважати грудний тип дихання, а в сім років воно стає переважно грудним.
До семи років змінюється і форма грудної клітки, оскільки збільшується нахил ребер (особливо нижніх), які тягнуть за собою і груднину. Отже, вона не тільки росте в довжину, а й опускається вниз. Тому окружність нижньої частини грудної клітки збільшується повільніше, і в два-три роки вона стає такою самою, як і окружність верхньої її частини. У наступні роки окружність верхньої частини починає переважати над нижньою (у сім років приблизно на 2 см). За період від одного до семи років збільшується поперечний діаметр грудної клітки на 3,5см і стає більшим за передньозадній, який за цей час збільшується на 2 см.
Маса легень у сім років досягає 350 г, а об'єм -близько 500 мл. Об'єм дихальних рухів за шість років збільшується в два-два з половиною раза і становить 140-170 мл. Внаслідок фізичного напруження він може збільшитись у чотири рази. Якщо м'язове напруження триває більш як 15-20 сек, дихання стає неглибоким, але частішим. Частота дихання в цьому віці - 22-24 за 1 хв. Життєва ємкість легень у дітей п'яти -- семи років становить приблизно 1000-1300 мл. Повільніше 1 глибше дихання дітей в дошкільному віці сприяє інтенсивнішому обміну газів між кров'ю і повітрям, яке міститься в легенях.
У дошкільному віці ритм дихання ще не сталий: то вдих коротший від видиху, то їх тривалість однакова. Внаслідок фізичного напруження, хвилювання частота дихальних рухів збільшується. Поступово встановлюється правильне рівномірне дихання. Але іноді у хворих людей, а також при недостатньому руховому режимі нерівномірне і неправильне дихання залишається протягом багатьох років, зумовлюючи недостатню продуктивність розумової і фізичної праці і ослаблюючи організм. Нормальний ритм дихання, при якому вдих коротший від видиху, полегшує фізичну і розумову діяльність, оскільки під час вдиху збуджується дихальний центр, що зумовлює зниження збудливості багатьох інших відділів мозку, а під час видиху збудження дихального центру зменшується і зростає в інших відділах мозку. З цієї причини тонус м'язів і сила їх скорочення зменшуються під час вдиху і зростають під час видиху. Так само і ^ув£г^ ослаблюється під час вдиху і посилюється під час вщщху. Тому працездатність зменшується "і швидше наступає втома, якщо вдих триває довше від видиху. Головною умовою встановлення правильного дихання - є правильний розвиток грудної клітки. Цьому сприяють ранкова гімнастика, фізичні вправи, вироблення правильної постави.
Органи травлення
У шести-семирічному віці руйнуються корні молочних зубів і кісткові пластинки, які відокремлюють їх від корнів постійних зубів, що вже почали розвиватись. У пульпі зуба в результаті утворення її основної речовини створюється тиск, який сприяє прорізуванню постійного зуба.
Продовжує знижуватись верхня межа стравоходу, нижня постійно перебуває на рівні 10-11-го грудних хребців. Відношення між зростом тіла і довжиною стравоходу в дітей стале -1:5.
Об'єм шлунка в шість-сім років становить 950- 1100 мл. Шлунковий сік дітей має менше ферменту пепсину і більше хімозину, який сприяє перетравленню білків молока. З розвитком шлунка, його слизової оболонки збільшуються розмір і кількість шлункових залоз, зростає їх секреція. Одночасно зростає і кислотність, яка збільшує ферментивну активність пепсину і знижує активність хімозину.
В цьому віці слабо розвинені слизова та м'язова оболонки тонких кишок. Складок і ворсинок на них менше, ніж у дорослих. Слизова оболонка характеризується великою кількістю кровоносних судин і підвищеною проникливістю. Залози тонких кишок функціонально також ще не зовсім розвинені. Склад кишкового соку такий самий, як і в дорослих, але пертравлююча сила ферментів менша і зростає одночасно з підвищенням активності шлункових залоз і збільшенням кислотності шлункового соку. Довжина товстої кишки і в цьому віці приблизно дорівнює зросту дитини.
Обмін речовин та енергії
Потреба в білках і в старшому дошкільному віці більша, ніж у дорослих, оскільки організм продовжує розвиватись, формуються нові клітини і тканини, а саме: 3,5-4 г на кожний кілограм маси тіла. Максимальна затримка або ретенція азоту в організмі залежить також від кількісного співвідношення білків, жирів і вуглеводів. Воно становить 1:1:4. Тваринні білки повинні становити 65% білкової норми. Велика потреба дітей у солях кальцію і фосфору, які необхідні для формування кісткової тканини. У цьому віці добова потреба в кальції становить 0,68-2,36 г. Важливе джерело кальцію - молоко і молочні продукти. Для нормального процесу окостеніння необхідна достатня кількість фосфору, він міститься в м'ясі, яйцях, сирі та продуктах рослинного походження. У цьому віці відношення кальцію і фосфору повинно дорівнювати одиниці. Недостатнє надходження їх в організм порушує розвиток скелета, зубів. Кількість натрію, кальцію та хлору в їжі дітей має бути меншою, ніж, в їжі дорослих, а потреба в солях заліза більша: 1-1,2 мл на 1 кг маси тіла (у дорослих - 0,9 мг).
Основний обмін вищий, ніж у дорослих. Він становить 1,7 ккал на 1 кг маси тіла.
Загальна енергетична потреба організму значно вища, ніж величина основного обміну. Вона приблизно дорівнює 65-76 ккал на 1 кг маси тіла, а з розрахунку на середню масу тіла - 1900-2200 ккал. Тут можливі великі індивідуальні відхилення, пов'язані з особливостями фізичного розвитку, руховою активністю, станом нервової системи. Крім того, в однієї й тієї ж дитини добові витрати енергії можуть значно коливатись.