Організація розвитку ...

1. Анатомо-фізіологічні особливості дітей

старшого дошкільного віку

На шостому році життя розвивається і укріплюється весь організм дітей, відбувається дальший розвиток і удосконалення рухів. Окружність голови в шестирічної дитини досягає 51 см, а грудної клітки - 57-58 см. Змі­нюються пропорції тіла: голова становить 1/3 частину зросту дитини. Удосконалюється координація рухів, по­ступово розвиваються тонкі рухи кисті і пальців. Удоско­налюється вища нервова діяльність. Збагачуються зміст і форми дитячої діяльності, ускладнюються стосунки ді­тей з дорослими та іншими дітьми, що, як і різні події суспільного життя, відображаються в сюжетно-рольових іграх. Діти розуміють поставлені вихователем завдання, здатні виконувати посильні трудові обов'язки. Збага­чується їхній моральний досвід, починає зав'язуватись дружба між ровесниками, виробляються естетичні сма­ки. У дітей формуються колективізм, дисциплінованість, системи етичних оцінок, виробляється здатність обме­жувати свої бажання, додержувати певних норм пове­дінки.

На сьомому році життя продовжується фізичний роз­виток дітей. Зріст збільшується в середньому на 10 см, а маса - 3,5-4 кг. Рухи стають більш координованими. Водночас розвиваються й тонкі рухи кисті та пальців рук. Збільшується загальна стійкість та працездатність нервової системи. Складнішими стають взаємини дити­ни з дорослими та дітьми.

З переходом у підготовчу до школи групу дитина усвідомлює, що вона стоїть на порозі нового шкільного життя, це стимулює її прагнення до навчання взагалі і в дошкільному закладі зокрема. Ускладнюється пізна­вальна діяльність дитини, цілеспрямованим стає сприй­мання. Інтенсивно розвиваються довільне запам'ятову­вання та відтворення. Мова наближається до мови дорослих, що дає можливість вільно говорити, мірку­вати, запитувати, планувати, встановлювати різноманіт­ні зв'язки між предметами і явищами навколишнього світу, робити узагальнення.

Продовжується формування особистості дитини, важливу роль у цьому починає відігравати дитячий колек­тив. Взаємини у дитячому колективі і вплив дорослих, їх поведінка стають вирішальними факторами у формуванні особистості дитини.

2. Розвиток основних органів і систем

Відбувається інтенсивне морфофункціональне дозрі­вання кори великих півкуль головного мозку, в зв'язку з чим значно зростають сила і рухливість нервових про­цесів. Продовжує зростати швидкість виникнення збу­дження. Увага дітей залишається ще нестійкою, але по­рівняно з раннім віком стійкість і сила процесів збу­дження та гальмування підвищується. Посилення явища взаємної індукції і пов'язана з цим концентрація про­цесів збудження і гальмування створюють передумови для цілеспрямованої діяльності. Діти здатні зосереджу­вати увагу протягом 15-20 хв і більше. Утворені умовні рефлекси менше піддаються зовнішньому гальмуванню. Згасаюче і диференційне гальмування виробляється значно швидше, ніж у дітей раннього віку, і періоди гальмування стають більш тривалими. Але вироблення всіх видів гальмування є ще досить важкою роботою для нервової системи дітей.

Динамічні стереотипи утворюються легко, але важко переробляються. Інтенсивно розвивається друга сигналь­на система. Для дітей цього віку характерним є те, що Слово набуває широкого інформативного значення (тре­тій ступінь узагальнення).

Органи чуття

Одночасно із збільшенням поверхні коркового відділу зорового аналізатора продовжують збільшуватись розмі­ри його клітин, відбувається їх диференціювання, збіль­шуються відстані і зв'язки між ними. До семи років структура коркового відділу зорового аналізатора стає такою, як і в дорослих, повністю формуються також усі відділи зорового аналізатора.

Диференціювання коркових відділів слухового аналі­затора, розміщених у головному мозку, виявляється у формуванні клітинних шарів, збільшенні відстані між клітинами, а також розмірів клітин, у зміні їхньої струк­тури. Структура коркових полів слухового аналізатора продовжує удосконалюватись до двох-семи років, а функціональний розвиток його триває до шести-семи ро­ків. Функції смакового і нюхового аналізатора удоско­налюються в основному до шести-десяти років, про це свідчить скорочення латентного періоду реакції вна­слідок дії смакових і нюхових подразнень.

Морфологічне дозрівання коркового кінця шкіряного аналізатора триває до семирічного віку. Це виявляється в тому, що відповідні ділянки його розширюються і збільшуються розміри клітин.

У дитячому віці утворюється велика кількість різних умовних рефлексів, пов'язаних з діяльністю рухового аналізатора. Особливо він має важливе значення в умовнорефлекторних змінах роботи внутрішніх органів, оскільки під час роботи м'язів встановлюються зв'язки між відповідними центрами рухового аналізатора і цент­рами, які регулюють роботу внутрішніх органів. Після встановлення відповідних умовних зв'язків узгоджує­ться робота рухового апарату і внутрішніх органів, за­вдяки яким працюючі м'язи забезпечуються необхідними поживними речовинами і киснем, продукти обміну вида­ляються. Цим і пояснюється необхідність формування в дітей різних рухових навичок.

Кісткова система

Кісткова система продовжує розвиватись, відбуває­ться зрощення окремих кісток скелета. У сім-вісім років зникає шов між половинами лобної кістки.

Хребет дитини в цьому віці ще відкритий ззаду по лінії всіх дуг хребців, і тільки в сім років закривається, за винятком дуги першого крижового хребця, що іноді закривається пізніше. Передня дуга атланта (першого шийного хребця) може залишатись відкритою до дев'я­ти років. Згини хребта в шийному і грудному відділах фіксуються в шість-сім років, а в поперековому - пізні­ше (у 12 років).

У період від 2 до 11 років з'являються ядра окосте­ніння в більшості кісток зап'ястя.

Продовжує формуватись грудна клітка, вона набирає форми майже такої самої, як і в дорослих, лише в 12-13 років. Отже, у дошкільному і навіть в шкільному віці скелет дитини ще росте і розвивається. Про це потрібно пам'ятати вихователям, педагогам, батькам і виконува­ти всі гігієнічні вимоги щодо організації життя дітей.

Оскільки з віком дітей збільшується тривалість за­нять у школі, а отже, і час перебування в малорухли­вому стані, можуть виникнути порушення постави. Тому необхідно дбати про фізичне виховання дітей, про акти­візацію їх рухової діяльності.

М'язова система

Маса м'язів у восьмирічному віці становить 27,2% ма­си всього тіла. Одночасно відбувається дозрівання ске­летних м'язів, змінюються форма і кількість ядер. До семи років кількість ядер зменшується у три-чотири рази порівняно з їх кількістю в новонароджених. Ядра з овальних стають паличкоподібними, вони все більше переміщуються до периферії.

Продовжує змінюватись і хімічний склад м'язів, а са­ме: збільшується кількість актоміозину і АТФ, креатин фосфорної кислоти і м'язового гемоглобіну (міогемоглобіну), який є джерелом кисню. Це сприяє удосконаленню скорочувальної функції м'язів.

З віком зростають м'язова сила і витривалість м'я­зів, оскільки збільшуються діаметр м'язових волокон та їх кількість. Так, за даними деяких авторів, у шість років сила кисті правої руки в хлопчиків становить 7,7 кг, а в дівчаток - 6,9 кг, а в семирічному віці - відповідно 9,3 кг і 8,6 кг.

Правильно організовані заняття з фізичної культури і спорту сприяють формуванню як кісткової, так і м'язо­вої систем. При цьому збільшується діаметр м'язових волокон, зростає їх кількість, удосконалюється коорди­нація рухів. Але м'язова діяльність у дітей порівняно з дорослими зумовлює значно більші зміни в діяльності органів, що потрібно враховувати під час організації занять.

Кров і кровообіг

На шостому-сьомому році життя відбувається друге перехрестя кривих, які відображають вміст нейтрофілів і лімфоцитів. З цього віку нейтрофіли починають перева­жати над лімфоцитами. Лише в 14-15 років процентний вміст їх стає майже таким самим, як і в дорослих. Для лейкоцитів крові дітей характерна підвищена їх уразли­вість, найрізноманітніші впливи легко змінюють їхню форму. Фагоциторна активність їх у дітей також ниж­ча, ніж у дорослих. Загальна кількість лейкоцитів у ді­тей семи-восьмирічного віку трохи більша, ніж у доро­слих, а еритроцитів і гемоглобіну її цьому віці трохи менше.

Під впливом різних хвороб, гострих і хронічних інфекцій у дітей легко з'являється кровотворення там, де воно відбувалось в ембріональному періоді розвитку, зокрема в печінці, селезінці, лімфатичних вузлах, зобній
залозі, нирках, кишечнику, тобто відбувається повернення до ембріонального кровотворення. Крім того, у дітей внаслідок незрілості системи кровотворення різноманітні зовнішні і внутрішні фактори легко зумовлюють порушення в утворенні кров'яних тілець. Наприклад, може зменшуватись кількість еритроцитів в периферичній крові і зменшуватись вміст гемоглобіну. Неправильне хар­чування, а також недостатнє перебування на свіжому повітрі часто є причиною порушення кровотворення в дітей.                                                                   

З віком у дітей збільшується маса серця. Так, у шість років вона зростає в 11 раз порівняно з новонароджени­ми, а в період від 7 до 12 років ріст серця уповільнює­ться і трохи відстає від росту тіла.

Частота серцевих скорочень зменшується, і в шість-сім років становить 95-85 скорочень за 1 хв. Характер­ною особливістю в діяльності серця дітей дошкільного і шкільного віку (до 14 років) є наявність дихальної аритмії, а саме: під час вдиху ритм серцевих скорочень прискорюється, а під час видиху -уповільнюється.

Під впливом різних факторів частота серцевих ско­рочень значно змінюється. Так, емоційні впливи, підви­щення температури зовнішнього середовища, фізичне на­вантаження зумовлюють прискорення серцевого ритму, а зниження температури - уповільнення його.

З віком у дітей виявляється тенденція до збільшення систолічного, діастолічного і пульсового тисків крові. У п'ять-вісім років максимальний кров'яний тиск до­сягає 104 мм рт. ст. Але в дітей однакового віку спосте­рігаються значні коливання величини артеріального тис­ку залежно від зросту і маси тіла. У дітей з більшим зростом і більшою масою тіла кров'яний тиск вищий. Під впливом емоцій максимальний кров'яний тиск може підвищуватись на 20-40 мм рт. ст., а мінімальний - трохи менше. М'язова робота в дітей сприяє підвищен­ню максимального і мінімального кров'яного тиску.

Органи дихання

З віком збільшується і маса легень, але відносна ма­са їх зменшується. Процес розвитку легень триває до семи років. Будова плеври стає майже такою, як і в до­рослих, у сім років. Із збільшенням зросту дитини груд­на клітина опускається вниз. В результаті розвитку пле­чового пояса в три-сім років починає переважати грудний тип дихання, а в сім років воно стає переважно грудним.

До семи років змінюється і форма грудної клітки, оскільки збільшується нахил ребер (особливо нижніх), які тягнуть за собою і груднину. Отже, вона не тільки росте в довжину, а й опускається вниз. Тому окружність нижньої частини грудної клітки збільшується повільніше, і в два-три роки вона стає такою самою, як і окружність верхньої її частини. У наступні роки окружність верхньої частини починає переважати над нижньою (у сім років приблизно на 2 см). За період від одного до семи років збільшується поперечний діаметр грудної клітки на 3,5см і стає більшим за передньозадній, який за цей час збіль­шується на 2 см.

Маса легень у сім років досягає 350 г, а об'єм -близько 500 мл. Об'єм дихальних рухів за шість років збільшується в два-два з половиною раза і становить 140-170 мл. Внаслідок фізичного напруження він може збільшитись у чотири рази. Якщо м'язове напруження триває більш як 15-20 сек, дихання стає неглибоким, але частішим. Частота дихання в цьому віці - 22-24 за 1 хв. Життєва ємкість легень у дітей п'яти -- семи років становить приблизно 1000-1300 мл. Повільніше 1 глибше дихання дітей в дошкільному віці сприяє інтенсивнішому обміну газів між кров'ю і повітрям, яке міститься в легенях.

У дошкільному віці ритм дихання ще не сталий: то вдих коротший від видиху, то їх тривалість однакова. Внаслідок фізичного напруження, хвилювання частота дихальних рухів  збільшується. Поступово  встановлює­ться правильне рівномірне дихання. Але іноді у хворих людей, а також при недостатньому руховому режимі не­рівномірне і неправильне дихання залишається протя­гом багатьох років, зумовлюючи недостатню продуктив­ність розумової і фізичної праці і ослаблюючи організм. Нормальний ритм дихання, при якому вдих коротший від  видиху,   полегшує  фізичну  і   розумову  діяльність, оскільки під час вдиху збуджується дихальний центр, що зумовлює зниження збудливості багатьох інших від­ділів мозку,  а  під час  видиху  збудження дихального центру зменшується і зростає в інших відділах мозку. З цієї причини тонус м'язів і сила їх скорочення зменшуються під час вдиху і зростають під час видиху. Так само і ^ув£г^ ослаблюється під час вдиху і посилюється під   час   вщщху.   Тому   працездатність  зменшується "і швидше наступає втома, якщо вдих триває довше від ви­диху. Головною умовою встановлення правильного ди­хання - є правильний розвиток грудної клітки. Цьому сприяють  ранкова  гімнастика,  фізичні  вправи,  вироб­лення правильної постави.

Органи травлення

У шести-семирічному віці руйнуються корні молоч­них зубів і кісткові пластинки, які відокремлюють їх від корнів постійних зубів, що вже почали розвиватись. У пульпі зуба в результаті утворення її основної речо­вини створюється тиск, який сприяє прорізуванню по­стійного зуба.

Продовжує знижуватись верхня межа стравоходу, нижня постійно перебуває на рівні 10-11-го грудних хребців. Відношення між зростом тіла і довжиною стра­воходу в дітей стале -1:5.

Об'єм шлунка в шість-сім років становить 950- 1100 мл. Шлунковий сік дітей має менше ферменту пеп­сину і більше хімозину, який сприяє перетравленню білків молока. З розвитком шлунка, його слизової обо­лонки збільшуються розмір і кількість шлункових залоз, зростає їх секреція. Одночасно зростає і кислотність, яка збільшує ферментивну активність пепсину і знижує активність хімозину.

В цьому віці слабо розвинені слизова та м'язова обо­лонки тонких кишок. Складок і ворсинок на них менше, ніж у дорослих. Слизова оболонка характеризується ве­ликою кількістю кровоносних судин і підвищеною проникливістю. Залози тонких кишок функціонально також ще не зовсім розвинені. Склад кишкового соку такий самий, як і в дорослих, але пертравлююча сила ферментів менша і зростає одночасно з підвищенням активності шлункових залоз і збільшенням кислотності шлункового соку. Довжина товстої кишки і в цьому віці приблизно до­рівнює зросту дитини.

Обмін речовин та енергії

Потреба в білках і в старшому дошкільному віці більша, ніж у дорослих, оскільки організм продовжує розвиватись, формуються нові клітини і тканини, а саме: 3,5-4 г на кожний кілограм маси тіла. Максимальна затримка або ретенція азоту в організмі залежить та­кож від кількісного співвідношення білків, жирів і вуг­леводів. Воно становить 1:1:4. Тваринні білки повинні становити 65% білкової норми. Велика потреба дітей у солях кальцію і фосфору, які необхідні для форму­вання кісткової тканини. У цьому віці добова потреба в кальції становить 0,68-2,36 г. Важливе джерело каль­цію - молоко і молочні продукти. Для нормального про­цесу окостеніння необхідна достатня кількість фосфору, він міститься в м'ясі, яйцях, сирі та продуктах рослин­ного походження. У цьому віці відношення кальцію і фосфору повинно дорівнювати одиниці. Недостатнє надходження їх в організм порушує розвиток скелета, зубів. Кількість натрію, кальцію та хлору в їжі дітей має бути меншою, ніж, в їжі дорослих, а потреба в со­лях заліза більша: 1-1,2 мл на 1 кг маси тіла (у до­рослих - 0,9 мг).

Основний обмін вищий, ніж у дорослих. Він стано­вить 1,7 ккал на 1 кг маси тіла.

Загальна енергетична потреба організму значно ви­ща, ніж величина основного обміну. Вона приблизно до­рівнює 65-76 ккал на 1 кг маси тіла, а з розрахунку на середню масу тіла - 1900-2200 ккал. Тут можливі великі індивідуальні відхилення, пов'язані з особливо­стями фізичного розвитку, руховою активністю, станом нервової системи. Крім того, в однієї й тієї ж дитини добові витрати енергії можуть значно коливатись.