Організація розвитку ...

1. Розвиток рухів і дій дітей раннього дошкільного віку

Новонароджений не може самостійно змінити положення тіла, тримати голову, велику частину доби спить. Під час пильнування він проводить руками і ногами безладні, неузгоджені рухи. Тонус м'язів-розгиначів рук і ніг підвищений, тому вони злегка зігнуті, ноги підтягнуті до живота.

У 1 місяць під час пильнування дитина безцільно базікає ногами і руками, лежачи на спині, повертає голову, проте у вертикальному положенні її не утримує. Лежачи на животі, не підводить голову.

У 2 місяць усміхається, коли з ним розмовляють, повертає голову в ту сторону, звідки лунає голос. Довго розглядає іграшки, що висять над ним, може утримувати голову у вертикальному положенні; лежачи на животі, піднімає і прагне добре утримати голову. Стежить за рухомими, особливо блискучими і яскравими, предметами.

У 3 місяці усміхається, видає гучні звуки. Реагує на голос. Рухи рук дитини стають вільнішими і цілеспрямованими. Розвиваються хапальні рухи. Лежачи на спині, піднімає голову, лежачи на животі, підводить тулуб, спираючись на лікті. При підтримці в області пахвових ямок міцно упирається ногами, зігнутими в тазостегнових суглобах. Починає пнутися до іграшок, утримує їх в руці. Під час сну може приймати різноманітні пози, спить переважно на спині.

У 4 місяці починає гулити, по звуку визначає місцезнаходження предмету, довго займається іграшками, що висять над ліжечком, хапає їх. Взнає близьких людей. Реагує на ласкавий і сердитий тон голосу. Сидить при підтримці за обидві руки. Самостійно перевертається із спини на бік. При підтримці у вертикальному положенні міцно упирається ніжками. Під час годування через соску захоплює руками пляшку.

У 5 місяців при підтримці за одну руку сидить, при підтримці за обидві руки довго стоїть. Самостійно перевертається із спини на живіт. Лежачи на животі, підводить тулуб, спираючись на випрямлені руки. При підтримці в області пахвових ямок стоїть, не згинаючи ніг, намагається, переступати. Рухи рук впорядковані, бере брязкальце і довго тримає її в руці. Довго гулить, взнає близьких, розрізняє інтонацію, з якою до нього звертаються.

У 6 місяців повзає або намагається повзати. При підтримці встає на карачки. Перекладає іграшку з руки в руку. Самостійно повертається з живота на спину. Вимовляє окремі склади («ма», «ба», «та і ін.). Побачивши їжу, що підноситься, сам відкриває рот, добре їсть з ложки. Робить спроби прийняти вертикальне положення.

В 7 місяців сидить самостійно, легко сідає, тримаючись за пальці дорослого. Наслідує деяким простим рухам. Встає на карачки. Повзає. Довго лежить, граючи брязкальцем, стукає, розмахує нею. Стоїть, тримаючись за бар'єр. Піднімає іграшку, інші дрібні предмети, що впали. Довго лепече «ба-ба-ба» і ін. Грає в «хованки», в «ладоньки».

У 8 місяців сам сідає і лягає, встає, тримаючись за опору. Дотримуючись руками за бар'єр, переступає уздовж нього. Під час їжі тримає в руці хліб. Голосно повторно вимовляє різні склади, шукає і знаходить очима звані предмети. Виявляє цікавість до іграшок, розглядає їх, постукує одній об іншу.

У 9 місяців стоїть, тримаючись однією рукою за опору. Ходить, притримуючись руками за сітку, каталку. Виконує нескладні завдання дорослих («дай руку», «до побачення» тощо). Грає в «хованки», відповідає на загравання («наздожену, наздожену»). Самостійно грає-катає, виймає, вкладає іграшки. По проханню поглядом відшукує предмети, що знаходяться в різних місцях кімнати.

У 10 місяців самостійно стоїть. Ходить, тримаючись однією рукою за руку дорослого. Влізає рачки на драбинку гори. Сидячи на підлозі, катає і кидає м'яч, міцно тримає іграшку, виконує різні завдання (дає і бере кубик, відкриває і закриває коробочки). Розуміє назви деяких предметів і імена людей, повторює за дорослими різноманітні звуки і склади.

У 11 місяців стоїть без підтримки, сідає навпочіпки. Робить перші самостійні кроки. Ходить при незначній підтримці дорослих. Виконує нескладні доручення, зосереджено грає, кладе один предмет на іншій, знімає і надягає кільце і ін. Знає назви багатьох предметів. Вимовляє усвідомлено приблизно 10 слів.

У 12 місяців ходить самостійно. Стоячи без опори, сідає і випрямляється. Нахиляючись, піднімає предмети. Розуміє значення деяких простих абстрактних понять (поволі, швидко, білий, чорний). Кидає м'яч.

Не всі діти починають перевертатися, сидіти, повзати, стояти і ходити у вказані терміни. Розвиток рухових умінь і навиків залежить від темпераменту і маси тіла дитини, а також від його фізичного виховання і організації правильного догляду за ним. Межі допустимих відхилень в розвитку рухових навиків у дітей на першому році життя представлені на мал. 2. Середні терміни оволодіння новими навиками позначені переривистою (контурної) лінією, а діапазон можливих коливань - суцільними горизонтальними липкими.

В період формування рухової активності дитина повинен спати на рівному, жорсткому ліжку. В перші місяці життя подушка не потрібна, надалі можна підкладати плоску, невелику подушечку. Дуже важливо укріплювати м'язовий і зв'язковий апарат. Коли дитина починає повзати, зручно на період пильнування поміщати його ч манеж. Якщо манежу немає, можна використовувати ліжечко, поклавши на матрац фанерний щит і застеливши його ковдрою, а зверху простирадлом. З 9 місяців дитина може грати на підлозі, застеленій ковдрою.

Коли дитина починає ходити, потрібно підібрати йому взуття з твердою підметкою, краще всього черевики, сприяючі правильній установці стопи, що  застережуть плоскостопість.

Повноцінний   фізичний   і   психічний   розвиток   дітей великою мірою залежить від умов середовища, органі­зації всього життя дітей і їх виховання. Уповільнений зріст тіла  може зумовлюватись як нестачею білків чи вітамінів у харчуванні дітей, так і недостатністю їхніх рухів. Гіпотрофія може розвиватись не тільки внаслідок нераціонального вигодовування чи повторних захворю­вань, а й зумовлюватись недостатністю зовнішніх впли­вів, які стимулюють розвиток вищої нервової діяльності дитини, а також рухів.

Потрібно створювати найбільш сприятливі гігієнічні й мікрокліматичні умови для дітей: робити вологе при­бирання в приміщенні, своєчасно провітрювати його, сте­жити, щоб було добре освітлення. Дітей треба одягати відповідно до температури середовища, щоб їхній одяг не стримував рухів.

Правильна організація діяльності дітей - важливий засіб їх фізичного виховання. У процесі рухів посилюється обмін речовин в організмі, збільшується кровопо­стачання м'язів. У дітей велика потреба в рухах. Вони є джерелом радощів і впливають на їхній психічний роз­виток. За допомогою рухів діти пізнають навколишній світ і властивості предметів.

Після трьох місяців набуває великого значення роз­виток цілеспрямованих рухів рук. Дитина наштовхується випрямленими руками на підвішені іграшки, обмацує і захоплює їх, а з чотирьох - чотирьох з половиною міся­ців сама протягує руки до підвішених іграшок, нама­гаючись їх дістати. Поступово дитина оволодіває ру­хами, що потрібні для повзання, умінням повертатись, на бік (у 4 місяці), на живіт (у 5 місяців), з живота на спину (у 6 місяців). У цьому віці потрібно створювати умови для повзання.

У п'ять-шість місяців діти, лежачи на животі, спи­раються на випрямлені руки, високо піднімають голову і груди, повертаються в різні боки, можуть стояти при підтримці, розігнувши ноги в колінних і тазостегнових суглобах.

6 місяців         7місяців

8 місяців  9 місяців 10 місяців                   11 місяців  12 місяців

Показники компетенції дитини

Пізніше потрібно розвивати в дітей уміння повзати. Для цього розкладають у манежі відповідним чином іграшки, щоб заохотити дітей до повзання. Потрібно їх також навчати виконувати прості рухи і дії з предметами.

У другому півріччі діти оволодівають рухами в основному в процесі самостійної діяльності. Іграшки потрібно розкладати так, щоб вони спонукали дітей до різних рухів: повзання, сідання, вставання, тримаючись за бар'єр, ходіння біля нього.

Після семи-восьми місяців, коли діти повзають і самостійно піднімаються, тримаючись за бар'єр, потрібно організовувати активне неспання на підлозі. Для цього в дитячій установі за бар'єром розміщують іграшки, комбінований стіл, низький диванчик тощо.

При вихованні в сім'ї на відгородженій частині кімнати потрібно розставити предмети, тримаючись за які дитина могла б вставати і переступати.

На столику розкладають іграшки для розвитку дій (відкривання, закривання, виймання, вкладання). Треба спонукати дитину до рухів. Для цього, називаючи дитину по імені, показують на іграшку і запрошують повзти.

Дев'яти-десятимісячним дітям потрібно давати м'ячики, шарики для катання, мисочки з предметами, кільця для надівання на руки, гумові іграшки для натиску­вання.

Наприкінці року дітей вчать ходити. З десяти-одинадцяти місяців потрібно водити дитину, тримаючи попід руки. Не можна водити дитину за одну руку, щоб не зумовити викривлення хребта.

Щоб спонукати дитину до рухів, треба викликати в неї рефлекторні реакції. Для цього можна застосувати пасивну гімнастику - масаж.

Масаж сприяє розширенню кровоносних і лімфатич­них судин, поліпшенню циркуляції крові і лімфи, поси­ленню діяльності потових і сальних залоз, видаленню відмираючих клітин шкіри. Внаслідок масажу шкіра стає пружною, еластичною, підвищується її опірність проти механічних, температурних та інших впливів середовища, а також підвищується тонус м'язів, зміцнюється опірно-руховий апарат.

Якщо дитина бадьора і спокійна, масаж і гімнастику можна проводити при температурі повітря +20+22° С, а влітку - на повітрі в тіні, без вітру, при температурі, не нижчій за +22° С. Для цього стіл накривають байковою ковдрою, клейонкою і пелюшкою. Через 3-4 дні після початку занять дитину можна повністю роздягати щоб вона під час гімнастичних вправ могла одержувати і повітряну ванну.

Масаж і гімнастику проводять обережно, м'яко, в сповільненому темпі, бо в грудних дітей шкіра, м'язи зв'язки і кістки дуже ніжні. Руки дорослих, які проводять масаж та гімнастику, повинні бути чистими і сухими. Користуватись тальком або вазеліном не рекомендується, щоб не забруднювати пори шкіри дитини. Пі, час занять треба розмовляти з дитиною, підтримуючі в неї радісний настрій.

У віці півтора-три місяці, враховуючи підвищений тонус м'язів-згиначів рук і ніг, можна проводити тільки погоджування, що сприяє розслабленню м'язів.

Пізніше в три-чотири місяці, коли зникає підвищений тонус  м'язів-згиначів рук і встановлюється рівновагі між згиначами і розгиначами, можна   ввести пасивні вправи для рук. Крім поглажування, вводяться інші види масажу - розтирання і розминання.

У чотирьох-п'ятимісячному віці встановлюється рів­новага між м'язами-згиначами і м'язами-розгиначамі ніг. З укріпленням шийних м'язів у чотиримісячному віці дитина чітко розгинає і згинає тулуб з підтримкою. Можна вводити нескладні активні і пасивні вправи для м'язів тулуба і кінцівок.

У зв'язку з появою нових рухових умінь стежать за виробленням і закріпленням у шести-дев'ятимісячних дітей навичок і на їх основі ускладнюють і розширюють комплекс рухів, вводячи нові вправи, які частіше повторюють. Розвиваються активні узгоджені рухи, які є підготовчим етапом до повзання, сидіння, стояння.

У віці дев'ять-дванадцять місяців розвиваються активні узгоджені рухи, які сприяють самостійному стоянню і ходінню. Тому деякі фізичні вправи даються з вихідного вертикального положення, окремі з них дитина може виконати за словами дорослих. Для активізації дитини можна використати кільця, палички. У цьому віці основні види, масажу знімаються, залишається лише масаж живота і спини.

Щоб досягти успіху, потрібно всі процедури викону­вати ласкаво, обережно, розмовляючи з дитиною, і зав­жди в один і той же час.

У дітей віком від року до півтора року рухи розви­ваються під час різних дій з предметами, рухливих ігор, що організовуються дорослими або самостійно виника­ють у дитини під час музичних занять, гімнастичних вправ, на прогулянці.

Поступово в дітей розвивається здатність спостеріга­ти, як виконуються рухи іншими, збільшується роль словесних вказівок, нагадувань, а також роль самостій­них вправлянь дітей.

Розвитку складних рухів дитини сприяють її нама­гання самостійно умиватись, одягатись, їсти. У цьому віці потрібно удосконалювати ходіння, уміння долати невеликі перешкоди, які трапляються під час ходіння. Для цього дітям пропонують такі вправи: сходити на маленьку гірку, підніматися на сходи і спускатись з них, ходити не тільки по рівній поверхні, а й по нерівній, по траві, піску, погоджувати рухи з різними умовами се­редовища (сповільнювати, прискорювати ходіння, обхо­дити предмети), ходити і одночасно діяти руками (но­сити предмети, махати прапорцями). Потрібно розвива­ти уміння злазити на невелику висоту - на табуретку, ящик, а також присідати, катати кульки.

У дошкільних установах з дітьми цього віку прово­дять за спеціальною методикою заняття з фізичної куль­тури. Застосовують спеціальні комплекси вправ, спря­мовані на поліпшення якості рухів, набуття правильних рухових навичок, вироблення правильної постави і зміц­нення організму.

До занять з дітьми віком від року до півтора року систематично включаються вправи для розвитку основ­них рухів та окремих груп м'язів: ходьба до вихователя (відстань 3-6 м), переступання через палку, що лежить на підлозі; піднімання іграшки вгору; влізання в ящик (розміром 50X80X15 см); присідання (дитина тримає­ться чи опускається вихователем); пролізання під сто­лом або під палкою, покладеною на стільчики; кидання великого м'яча; ходьба разом з вихователем. Кожна вправа повторюється два-три рази.

Заняття з дітьми віком півтора-два роки також ма­ють сприяти розвитку основних рухів і окремих груп м'язів: ходьба по дошці, поставленій горизонтально або похило; переступання через палку або мотузку, натяг­нуту на висоті 12-18 см; нахиляння тулуба вперед; помахування руками (як птах крилами); піднімання ніг з положення лежачи; плескання в долоні перед грудь­ми - «ловіння метеликів» у положенні стоячи; пролізан­ня під мотузкою, що натягнута на висоті 40 см; кидан­ня малих м'ячів у кошик, ходьба. Кожна вправа повто­рюється 2--3 рази, ходьба триває до 30 сек.

У кімнаті для ігор і на майданчику має бути спе­ціальне обладнання для розвитку рухів: гірка із схода­ми, колода, великі ящики, корзини (для лазіння, пере­лізання, влізання), а на земельній ділянці - гімнастична драбина. Важливо, щоб в ігровій кімнаті були різноманітні іграшки, м'ячі, обручі, різні каталки та іграшки на колесах, великі куби, торбинки, набиті піском, ватою, дитячі диванчики, стільці, щоб діти могли не тільки ру­хатись, а сидячи чи стоячи біля столів погратися різни­ми іграшками. Діти часто граються на підлозі, тому потрібно мати спеціальні килими. Але не можна дозво­ляти дитині довго гратися сидячи на підлозі з витягну­тими ногами. Це стомлює дитину і може зумовити ви­кривлення хребта.

У сім'ї рекомендується мати такі предмети: обручі, м'ячі, дерев'яні ящики заввишки 10-15 см та інше.

Після року і шести місяців треба не тільки удоскона­лювати в дітей ходіння, а й стимулювати біг, кидання м'яча в ціль у певному напрямі, виховувати почуття рівноваги, давати вправи на підстрибування.

У цьому віці ускладнюються й рухливі ігри. Вони вимагають уже додержання певних правил, наприклад, не рухатись до сигналу, бігти тільки в певному напрямі. Такі ігри піднімають емоційний тонус і дуже корисні для розвитку різних рухів (присідання, ходьба вперед, на­зад, боком, біг) і дій (катання м'яча, ховання іграшки за спину), уміння погоджувати одночасну роботу різ­них м'язів (присідання і постукування рукою та ін.).

Перед початком гри варто зацікавити дітей ігровими діями. Наприклад, перед тим як проводити гру «Міцне коло», вихователь може покликати дітей до себе, допо­могти їм стати в коло, взятися за руки. Перевіривши міцність кола, він, жартуючи, робить вигляд, що хоче його розірвати, але не може. Потім пропонує дітям сплеснути в долоні і знову взятися за руки, намагається ще раз розірвати коло. Лише після цього починає співати пісню й показувати дітям танцювальні рухи за змістом гри.

Спочатку вихователь сам виконує дії ведучого, а потім поступово до цього привчає й дітей.

Гра проводиться у повільному темпі. Якщо дехто з вихованців не встигає за загальним темпом гри, то ок­ремі дії уповільнюються або повторюються. Наприклад, у грі «Зайчики» всі діти починають стрибати в той час, коли вихователь читає вірш. А якщо хтось не почав стрибати, можна вірш повторити. Гру повторюють два-три рази.

До рухливих ігор залучають одночасно невеликі групи дітей: четверо-десятеро. Важливою умовою рухливої 1 гри є уміння вихователя провести її весело, вступаючи і в спілкування з кожною дитиною, і враховуючи її індивідуальні особливості.

2. Характеристика моторики дітей дошкільного віку

У молодшому дошкільному віці руху у малюків недосконалі, неточні, свідоме управління рухами ще обмежено. Маловиразні вигини хребта, зведення стопи, недостатній розвиток вестибулярного апарату, високо розташований центр тяжкості, слабкість м'язів ніг - все це обумовлює часті падіння дитини. У дітей цього віку сповільнена рухова реакція, недостатньо розвинені м'язи-розгиначі. Малюки швидко стомлюються. Кора головного мозку дитини не дивлячись на великі темпи розвитку ще недостатньо сформована; спостерігається незрілість аналізаторів. Нові умовно-рефлекторні зв'язки створюються легко, але неміцні. Рухи діти виконують схематично, неузгоджено, часто сповільнено.

Особливості виконання рухів дітьми дошкільного віку

На третьому і четвертому році життя помітно розширяється руховий досвід дитини і розвивається довільність управління рухами. До трьох років формуються уміння кидати і ловити м'яч, бігати і стрибати з місця, лазити по гімнастичним сходам. В цьому віці діти здатні послідовно виконувати декілька рухових дій підряд, змінювати напрям руху і підкорятися заданому темпу (в основному середньому). В чотирилітньому віці діти достатньо добре зберігають рівновагу, спускаються з гори на санках, пересуваються на лижах і їздять на триколісному велосипеді.

У середньому дошкільному віці руху дитини стають значно багатше, різноманітніше, оскільки розширилися можливості опорно-рухового апарату. Скелет придбав деяку міцність у зв'язку з активним процесом окостеніння: починається зрощення кісток тазу, вигини шийного і грудного відділів хребта цілком виразні і визначені. Дитина набагато стійкіше в статичних позах і в динаміці. Під керівництвом дорослих діти можуть дати елементарний аналіз руху, виділити в ньому декілька характерних особливостей. Більш стійкими стають увага, рухова пам'ять, мислення, уява. Діти краще орієнтуються в просторі і погоджують свої рухи з рухами товаришів. На п'ятому році життя через наступаючу морфофункціональну зрілість центрів, регулюючих крупні групи м'язів, рухи стають точніше і енергійно, з'являється здатність утримувати початкове положення, зберігати напрям, амплітуду і темп рухів, формується уміння брати участь в іграх з ловом і угортанням, де результат залежить не тільки від одного учасника, але і від інших.

У старшому дошкільному віці хребет в основному сформований, хоча податливий до зміни, тому треба стежити за поставою дітей. Збільшуються питома вага, сила м'язів, їх функції.

На шостому і сьомому році життя відбувається якісний стрибок в розвитку рухів, з'являється виразність, плавність і точність, особливо при виконанні загальнорозвиваючих вправ. Діти краще освоюють ритм руху, швидко перемикаються з одного темпу на іншій. Точніше оцінюється просторове розташування частин тіла, предметів. Діти починають помічати помилки при виконанні окремих вправ, здатні на елементарний аналіз. Вони можуть розрізняти в змісті не тільки його основні елементи, але і деталі. Починають освоювати більш тонкі рухи у дії. В результаті успішно освоюються стрибки в довжину і висоту з розгону, стрибки з скакалкою, лазіння по жердині і канату, метання на дальність і в мету, катання на двоколісному велосипеді, ковзанах, лижах і плавання.

Оцінка рухів придбаває конкретність, об'єктивність; з'являється самооцінка. Діти починають розуміти красу, граціозність рухів. Вони майже не припускаються помилки, менше потрібен повторень для освоєння рухів. З'являється можливість виконувати вправи в різних варіантах. У дітей з'являється стійкий інтерес до досягнення колективного результату в командних іграх і естафетах, формується уміння проводити рухомі ігри самостійно. Проте фізична і нервова напруга для цих дітей не повинна бути тривалою. Тому нові вправи треба поєднувати з відомими, робити між вправами паузи для відпочинку.

Особливості розвитку рухів у дітей грудного

раннього і дошкільного віку