Практика ПР діяльнос ...

1.     Трактування поняття "комунікація" як реконструкція образу предме­та в інтенційному полі свідомості адресата, що визначається зна­ченням тексту, який вказує на нього, належить до підходу:
а) психологічного;
б) філософського;
в) економічного;
г) лінгвістичного.
2. Комунікативний процес може виникати між:
а) механізмом – механізмом;
б) людиною – людиною (групою людей - групою людей);
в) механізмом – людиною;
г) групою людей – механізмом.
3. Трактування поняття "комунікація" як процес обміну інформацією, її змістовим значенням між двома чи більше особами належить до підходу:
а) психологічного;
б) економічного;
в) соціального;
г) філософського.
4. Трактування поняття "комунікація" як процес обміну осмисленою інформацією між людьми з допомогою інтенції та різних засобів зв'язку з метою формування єдиної психологічної настроєності відправника й одержувача інформації та створення умов для нор­мального функціонування людини, організацій, культури і суспільства загалом належить до підходу:
а) психологічного;
б) філософського;
в) соціального;
г) економічного.
5. У трактуванні поняття "комунікація" не існує підходу:
а) лінгвістичного;
б) економічного;
в) соціального;
г) паранормального.
6. Визначенням комунікацій з лінгвістичного підходу є:
а) система обміну інформацією з допомогою знаків та символів мови;
б) система обміну інформацією, яка несе в собі психологічну наст­роєність відправника та одержувача;
в) система інформаційного зв'язку між ринковими суб'єктами;
г) система обміну інтенціями між індивідами.
7. Повним є таке визначення поняття "комунікація":
а) засіб співробітництва, взаємодії, забезпечення досягнення цілей працівників, організації'» та суспільства, оскільки сучасний бізнес передбачає складне виробництво, колективний характер праці, використання значних ресурсів;
б) процес обміну осмисленою інформацією між людьми з допомогою інтенції та різних засобів зв'язку з метою формування єдиної психо­логічної настроєності відправника й одержувача інформації та ство­рення умов для нормального функціонування людини, організацій, культури і суспільства загалом;
в) процес передання осмисленої інформації між суб'єктами інформаційного простору (індивідами, підприємством та навколишнім середовищем) з допомогою різноманітних форм зв'язку;
г) обмін інформацією, за якого керівник отримує дані, необхідні для прийняття ефективних рішень, і доводить їх до відома співробіт­ників.
8. В основу комунікацій з економічного погляду покладено:
а) взаємовідносини індивідів;
б) взаємовідносини ринкових суб'єктів;
в) психологічну настроєність;
г) передання інформації.
9. Створенню універсальної моделі комунікацій не передували:
а) модель Шеннона, модель Ласвелла;
б) модель Мескона;
в) модель Болла;
г) модель Філла.
10. Головний недолік універсальної комунікативної моделі:
а) не відображено всіх комунікативних зв'язків;
б) не визначено зворотного зв'язку;
в) не відображено всіх суб'єктів комунікативного простору;
г) всі відповіді правильні.
11. Об'єктивна необхідність використання узагальненого поняття "ко­мунікація" зумовлена:
а) надмірною кількістю тлумачень;
б) розбіжністю тлумачень з принципових питань;
в) відсутністю тверджень;
г) усі відповіді неправильні.
12. Комунікації не виконують функцію:
а) перцептивну;
б) інформаційну;
в) моделювання;
г) інтерактивну.
13. Правильна послідовність формування процесу комунікації:
а) джерело, повідомлення –» кодування –» повідомлення -» канали передання повідомлення -» декодування -» приймач -» відгук -> зво­ротний зв'язок;
б) маркетингові дослідження –> джерело повідомлення –> кодування –» повідомлення –> канапи передання повідомлення –» декодування –» приймач –> відгук –> зворотний зв'язок;
в) джерело повідомлення –> повідомлення –> кодування –> канали передання повідомлення –» декодування –» приймач –> відгук –» зво­ротний зв'язок;
г) джерело повідомлення –» кодування –> повідомлення -> канали передання повідомлення –» відгук –» декодування –» приймач –> зво­ротний зв'язок.
14. Спрямовуючи свої інформаційні зусилля у бізнесове оточення, підприємство очікує від постачальників і маркетингових посеред­ників такого бажаного результату (зворотного зв'язку):
а) формування режиму найбільшого сприяння;
б) зворотного реагування і, як наслідок, зростання продажу товару;
в) сприяння діяльності, формування і підтримання позитивної репу­тації підприємства або, принаймні, відсутності протидії;
г) співробітництва на взаємовигідних умовах;
15. Маркетингові комунікації не можуть бути спрямовані на:
а) посередників;
б) органи державної влади;
в) заступника директора підприємства, від імені якого здійснюються маркетингові комунікації;
г) правильної відповіді немає.
16. Роль маркетингових комунікацій:
а) у сприйнятті узгодженості дій виробника і споживача та забезпе­ченні нормального функціонування внутрішнього і зовнішнього се­редовища підприємства;
б) у надходженні інформації від виробника до споживача з метою йо­го переконання та спонукання до купівлі товару;
в) у формуванні взаємовигідних відносин між органами державної влади та підприємством;
г) усі відповіді правильні.
17. До особистісної форми маркетингових комунікацій не належить:
а) спілкування двох співрозмовників;
б) телефонний контакт;
в) виступ по телебаченню популярної особи з адресним зверненням;
г) "спілкування" електронною поштою.
18. До знеособленої форми маркетингових комунікацій не можна віднести:
а) виступ оратора по телебаченню;
б) отримання інформації на сайтах в Інтернеті;
в) спілкування з продавцем у супермаркеті;
г) отримання рекламної листівки від імені певної фірми.
19. Правильне визначенням інтегрованих маркетингових комунікацій:
а) поняття, що об'єднує в собі всі інструменти від реклами до упаков­ки, які призначені для формування звернень, спрямованих на цільову аудиторію і здатних просувати продукцію підприємства до кінцевого споживача;
б) реклама, стимулювання збуту та персональний продаж, які спря­мовані на цільову аудиторію з метою спонукання споживача до купівлі певного товару;
в) інструменти просування товарів;
г) правильні відповіді а та в;
20. Застосування інтегрованих маркетингових комунікацій спричиняє ефект:
а) відшкодування витрат;
б) синергії;
в) стохастичності;
г) випадковості;-
21. Найважливішими чинниками у формуванні цілей маркетингових ко­мунікацій є:
а) тип покупця, тип товару;
б) стадія життєвого циклу товару;
в) витрати виробництва;
г) правильні відповіді а та б.
22. Інтенсивне стимулювання сфери торгівлі для просування товару ка­налом збуту передбачає стратегія:
а) просування товару;
б) приваблення споживачів;
в) інтенсифікації комерційних зусиль;
г) геополітизму.
23. Значні виграти на рекламу і стимулювання споживачів для форму­вання у них попит)' на товар передбачає стратегія:
а) просування товару;
б) приваблення споживачів;
в) інтенсифікації комерційних зусиль;
г) геополітизму.
24. Маркетингові комунікації не виконують функцію:
а) адаптивну;
б) інформативну;
в) дослідницьку;
г) нагадувальну.
25. Суб'єктами ринку маркетингових комунікацій не є:
а)виробники;
б) заклади освіти;
в) посередники;
г) правильної відповіді немає.
26. За контроль над громадською думкою та її координацію у разі необхідності відповідає така функція ринку маркетингових ко­мунікацій:
а) регулятивно-контрольна;
б) стимулююча;
в) дослідницька;
г) адаптування.
27. Виробники маркетингових комунікацій від маркетингових комунікаційних повідомлень не можуть отримати вигоди:
а) визнання;
б) матеріальної винагороди;
в) економії часу;
г) стабільності.
28. Продукція на ринку маркетингових комунікацій належить до виду товару:
а) матеріального:
б) послуг;
в) матеріального та нематеріального одночасно;
г) правильної відповіді немає.
29. Для телебачення не характерна функція:
а) підсилювача;
б) відображення;
в) призми;
г) фокуса.
30. До головних недоліків зовнішніх комунікацій належить:
а) висока вартість на одиницю контакту;
б) низька вибірковість цільової аудиторії;
в) великий розрив між часом подання та представленням маркетин­гових комунікаційних повідомлень;
г) правильної відповіді немає.