Лекція 4
Лекція 4
Тема: Вікові особливості дітей від народження до семи років.
План лекційного заняття:
1. Вікові особливості фізичного розвитку і фізичної підготовленості дітей раннього і дошкільного віку.
2. Форми організації занять фізичними вправами з дітьми раннього і дошкільного віку.
Зміст лекції
Вікові особливості фізичного розвитку і фізичної підготовленості дітей раннього і дошкільного віку. За біологічними ознаками дошкільний вік дітей поділяється на наступні періоди:
• новонароджений – перші 4 тижні життя;
• грудний – до 1 року;
• ранній дитячий – від 1 до 3 років;
• дошкільний – від 3 до 6 (7) років.
Особливості розвитку морфологічних показників, кісткової, м'язової, рухової, дихальної, серцево-судинної, нервової систем наступні.
Морфологія. В перші роки життя дитини спостерігаються високий темп росту і розвитку організму. Інтенсивно збільшуються морфологічні показники (табл. 4). Так, довжина тіла у хлопців від 1 до 6 років збільшується на 38—42 см, а у дівчат
— на 39—43 см, маса тіла відповідно на 9,7—12,6 кг і 9,9—12,8 кг.
Обхват грудей дитини змінюється нерівномірно. Найбільший темп зростання (на 12—15 см) на першому році життя. Приблизно такі величини збільшення обхвату грудей за весь дошкільний період.
Кісткова система. Кісткова тканина дітей містить значну кількість води і тільки біля 13 % мінеральних солей. Ось чому вони еластичні, легко піддаються викривленню внаслідок негативних зовнішніх факторів. З двох-трьох років починається створення кісткової тканини, як у дорослих. В 3—4 роки у дитини конфігурація хребта наближається до тієї, що й у дорослого. Протягом дошкільного віку інтенсивно відбувається розвиток ступні. Важливим є використання фізичних вправ для запобігання плоскостопості.
М'язова система. В перші роки життя м'язова система дитини розвинена слабо. Вона складає 20—23 % (у дошкільника біля 25 %) загальної маси тіла. Для порівняння у дорослого це співвідношення 35—45 %. М'язи-згиначі розвиваються швидше, ніж розгиначі, в зв'язку з чим дитина досить часто приймає неправильні пози. Ріст м'язової тканини відбувається в основному за рахунок потовщення м'язових волокон. У дитини спочатку розвиваються м'язи тулуба і ніг, а потім (з 6—7 років) м'язи рук. Проте в зв'язку із швидкою втомою м'язів і відносно слабким кістково-м'язовим апаратом дошкільники ще не здатні до тривалого м'язового напруження.
Таблиця 1
Середні показники довжини і маси тіла дітей дошкільного віку
 |
Рухова система. В дошкільному віці у дитини починають розвиватись координаційні здібності. На початку другого року життя дитина може маніпулювати рукою (брати пальцями дрібні предмети). У 3—5 років їй доступно ловіння та кидання м'яча, гра з м'ячем і т. ін. Властива дорослій людині координація рухів формується в шестирічному віці.
З віком збільшується швидкість рухів, в зв'язку з тим, що м'язи можуть переходити від скорочення до розслаблення.
Дітям даного віку властива низька кардіореспіраторна витривалість. Силова витривалість дитини також незначна: утримувати предмети вона може нетривалий час.
Дихальна система. До 6—7 років дитини в основному закінчується процес формування тканини легень та дихальних шляхів. Черевне дихання поступово змінюється на грудне (в 4—6 років). У дітей неглибоке дихання, яке компенсується його частотою (табл. 2). З віком частота дихання у стані спокою зменшується і наближається до показників дорослого.
Таблиця 2
Частота дихання у дітей і дорослих в стані спокою, разів-хв
 |
Життєва ємність легень у дітей 3—4 років — 400—500 мл, а 4—6 років — 800—1000 мл (у дорослих — 3000—5000 мл). Під впливом фізичних вправ зростає екскурсія грудної клітини, зміцнюється дихальна мускулатура, збільшується газообмін у легенях.
З трьох років дитина привчається дихати через ніс. Це дозволяє в певній мірі запобігти потраплянню в організм дитини інфекцій, пилу. Холодне повітря, проникаючи через носові ходи, зігрівається, а сухе — зволожується.
Серцево-судинна система. Вага серця збільшується з 20 г у новонародженої дитини до 92 г в шість років. Це дає змогу підвищити працездатність серця. Судини у дитини ширші, ніж у дорослих. В зв'язку з цим кров тече швидше. Частота серцевих скорочень (ЧСС) в перші місяці життя складає 120—140 уд-хв ', а на кінець першого року життя — 100—130 уд-хв'. ЧСС в стані спокою у дітей 2—4 років — 90—120 уд-хв1, 5 — 6 років — 80—100 уд-хв1. До того ж у дівчат ЧСС на 5—7 уд-хв"1 більший, ніж у хлопців.
Артеріальний тиск з віком збільшується: на першому році життя він становить 80—85/55—60 мм. рт. ст., а у 3—6 років він коливається в межах 80—100/50—70 мм. рт. ст.
Нервова система. У новонародженої дитини існують тільки безумовні рефлекси: смоктальний, ковтальний, захисний і т.п. Проте, починаючи з перших місяців життя, утворюються умовні рефлекси та комплексні подразники. Висока збудливість, реактивність, а також висока пластичність нервової системи дитини у дошкільному віці сприяють кращому, ніж у дорослих, засвоєнню складних навичок. У дошкільному віці досить високого ступеня розвитку досягає мимовільна увага. Але в цей період починає формуватися і довільна увага. Процеси збудження в центральній нервовій системі дитини переважають над процесами гальмування. Тому важко примусити дитину сидіти на одному місці, тривалий час виконувати певну роботу.
Характерною ознакою мислення дошкільників є конкретність. У цьому віці наочне навчання більш ефективне, ніж словесне. В перші шість років життя під впливом виховання формуються позитивні моральні і вольові риси характеру особистості.
Форми організації занять фізичними вправами з дітьми раннього і дошкільного віку. Існують дві форми організації занять фізичними вправами дітей раннього і дошкільного віку: державна і самодіяльна. Перша є обов'язковою для всіх дітей, які відвідують дошкільні дитячі заклади. Фізкультурні заняття в цих закладах здійснюються у відповідності до програм з фізичного виховання. Проводять їх вихователі. Друга, самодіяльна форма організації, використовується в сім'ї.
Основними формами занять фізичними вправами як на державному, так і самодіяльному рівні, є: фізкультурні заняття урочного типу, ранкова гімнастика, рухливі ігри, прогулянки, фізкультурні хвилинки, спортивні розваги, фізкультурні свята, самостійна рухова діяльність дітей. Коротко розглянемо зміст цих форм занять.
Заняття урочного типу. Ці заняття є основною формою фізичної культури в дитячих садках з дітьми у віці від 3 до 6—7 років. Заняття проводяться 2—3 рази на тиждень під керівництвом вихователя і включені в розпорядок дня. Тривалість занять для дітей З—4 років 15—20 хв, 4—5 років — 20—25 хв, в старшій групі до
35 хв. На таких заняттях витримується загальноприйнята структура, яка складається з трьох частин: підготовчої, основної, заключної. Час заняття приблизно розподіляється наступним чином: підготовча частина 2—6 хв, основна
— 15—25 хв, заключна — 2—3 хв. Після підготовчої частини ЧСС не повинна збільшуватись більш ніж на 20—25 %, основної — не більше ніж на 50 %, після рухових ігор ЧСС може підвищуватись на 70—90 % (інколи на 100 %). Через 1—2 хв після заняття пульс повинен відновитись до вихідного рівня.
Ранкова гімнастика. Засобами цієї форми занять є елементарні загальнорозвиваючі вправи (ходьба, біг, підскоки і т. ін.). Тривалість ранкової гімнастики для дітей від 2 до 4 років 5 хв, для дітей 4— 5 років — 6—8 хв, для дітей 6—7 років — 8—10 хв. Структура заняття може бути наступною: ходьба, біг — вправи для м'язів рук і плечового поясу — вправи для тулуба (спини і живота) — вправи для ніг — короткочасний біг і ходьба з метою відновлення. Щоб вправи виконувались з інтересом, періодично, приблизно через 7—10 днів, необхідно міняти 1—2 вправи.
Рухливі ігри повинні проводитись щоденно, як правило, під час прогулянок. Рухові ігри сприяють комплексному розвитку рухових здібностей. Іграми діти можуть займатись самостійно. Ефективною формою рухових ігор для дітей дошкільного віку є ігри-завдання, зміст яких складають доступні дітям дії. Наприклад, добігти першому до умовної відмітки, провести ногою м'яч до кінця доріжки і т.п. Більш складна форма впровадження рухових ігор — це сюжетні ігри (вони мають певні правила). Рухливі ігри формують певні вміння та сприяють вихованню колективізму.
Прогулянки. Для них відводиться від 30 хв до 2 годин часу в першій і другій половині дня. Основна мета прогулянок — тривале перебування на відкритому повітрі. Організовують прогулянки так, щоб діти весь час мали достатню рухову активність. Дозування фізичного навантаження залежить від контингенту дітей, пори року, кліматичних умов.
Фізкультурна хвилинка як форма занять використовується, починаючи зі старшого дошкільного віку. Мета проведення фізкультурної хвилинки — попередження втоми, активний відпочинок, підвищення розумових здібностей і утримання розумової працездатності на заняттях з навчання рахунку, розвитку мови, малювання і т. ін. Тривалість проведення — 2—3 хв.
Спортивні розваги. В якості розваг дітям дошкільного віку можна використовувати катання на ковзанах, велосипеді, санках, купання, переміщення на лижах, гра в настільний теніс і т. ін. Головне у використанні даних засобів одержання задоволення дітьми, використання даних засобів у виді гри.
Фізкультурні свята. Такі свята в дитячому садку можуть проводитись декілька раз на рік. Мета проведення свят — демонстрація дітьми результатів, досягнутих в оволодінні фізичними вправами. Місцем проведення свят може бути фізкультурна зала, басейн, каток і т. ін.
Самостійна рухова діяльність дітей. Ця робота будується на самодіяльних основах, за бажанням та ініціативою дітей. Стимулом для активної самостійної діяльності дітей є обладнані спортивні майданчики, наявність спортивного інвентарю. Можливе також і кваліфіковане керівництво самодіяльною руховою діяльністю дошкільників.