Мультимедійні засоби ...

2. Мультимедійні навчальні матеріали.

Інформаційно-комунікаційні технології, що стрімко розвиваються, вимагають від сучасної школи впровадження нових підходів до навчання, що забезпечують розвиток комунікативних, творчих та професійних знань, потреб у самоосвіті. Впровадження таких технологій у навчальний процес переходить на новий етап – запровадження нових мультимедійних навчальних матеріалів. В даний час створено велику кількість різноманітних інформаційних ресурсів, які суттєво підвищили якість навчальної та наукової діяльності. Все частіше у навчанні використовуються мультимедійні технології, спектр яких помітно розширився: від створення навчальних програм до розробки цілісної концепції побудови освітніх програм у галузі мультимедіа, формування нових засобів навчання. Ідея мультимедіа полягає у використанні різних способів подачі інформації, включення в програмне забезпечення відео- та звукового супроводу текстів, високоякісної графіки та анімації дозволяє зробити програмний продукт інформаційно насиченим та зручним для сприйняття, стати потужним дидактичним інструментом завдяки своїй здатності одночасного впливу на різні канали сприйняття інформації. Перспективність нової технології освіти була оцінена міжнародним співтовариством, на 28-й сесії Генеральної конференції Юнеско у рамках програми “Освіта” було засновано дослідницький проект “Технології мультимедіа та розвиток особистості”.

Основними видами педагогічної діяльності при застосуванні цього виду технологій є:

1. Метод лінійного представлення інформації,який послідовно знайомить учня з матеріалом, що вивчається, використовуючи можливості лінійної навігації в рамках всього ресурсу. Перевага цього методу полягає у ширших можливостях інтеграції різних типів мультимедійної інформації в рамках одного засобу навчання. Недоліком служить, передусім, відсутність можливості контролю над ходом викладу матеріалу (немає можливості управління процесом його викладу). Цей метод рекомендується для учнів, які не володіють, або мають дуже обмежені попередні знання в області, що вивчається, і їм потрібний оглядовий виклад матеріалу, що вивчається.

2. Метод нелінійного представлення інформації.Це метод організації мультимедійних засобах навчання нелінійних способів зв'язування інформації та використання структурованої системи навігації між мультимедійними ресурсами на основі гіперпосилань. У цьому методі використовуються активні методи педагогічної діяльності, які дозволяють учню проявляти самостійність при виборі матеріалу, що вивчається. Достоїнствами даного методу є чітка структуризації матеріалу, можливість пошуку інформації, навігації у великих базах даних, організації інформації за семантичними критеріями. Використання гіпертекстових матеріалів під час навчання зручне сприйняття, запам'ятовування, спрямовано свободу вибору і самостійність щодо матеріалів. Даний метод, заснований на нелінійному поданні інформації, рекомендується використовувати в тому випадку, коли учні вже мають деякі попередні знання з тематики, що вивчається, достатніми для того, щоб вони могли самостійно ставити питання і ставити перед собою завдання, або коли вони можуть чітко сформулювати своє питання .

При використанні мультимедійних навчальних матеріалів слід враховувати, що такий вид інформації призводить до розумових та емоційних навантажень учнів, і досить різко скорочує час, необхідний засвоєння матеріалу.

У ході подібного навчання розвиваються здібності учнів сприймати інформацію з екрану, перекодувати візуальний образ у вербальну систему, оцінювати якість і здійснювати вибірковість у споживанні інформації.

На даний момент дуже гостро постає питання комплектації шкіл готовими мультимедійними навчальними матеріалами, розроблені сторонніми розробниками або співробітниками вишів.

Мультимедійні матеріали, розроблені фірмами, мають досить велику тематику – від шкільних навчальних матеріалів до серйозних професійних дослідницьких програм. Цим спрямовано займаються шкільні бібліотеки, які формують медіатеки та дозволяють учням не лише користуватися мультимедійними ресурсами у залах бібліотеки, а й через мережу Інтернет здійснювати віддалений доступ або замовляти матеріал електронною поштою. Такі продукти мають ряд недоліків, наприклад, обмежена кількість користувачів у кожного диска, неможливість внесення змін до вже готового продукту, а також апаратна та платформна залежність даних засобів.

Розробка власних мультимедійних ресурсів, які спрямовані на специфіку кожного предмета, передбачає наявність висококваліфікованих фахівців у галузі інформаційних технологій, які вміють розробляти електронні курси, що можливо не в кожній школі.

Використання засобів наочності під час використання сучасних педагогічних технологій дозволяє підвищити рівень навчання: значно збільшується наочність курсу, т.к. у своїй роботі вчитель сьогодні стикається із серйозною проблемою відсутності матеріальної бази наочності: карти застаріли, тематичні картини практично не випускаються, діафільми не є актуальними тощо.

У таких умовах на допомогу вчителю у викладанні можуть прийти комп'ютерні технології. Можна виділити деякі переваги проведення уроків з ІКТ:

Вирішується питання зі створенням, доповненням, розширенням матеріальної основи наочності.

Складання презентації уроку, підбір матеріалу можна здійснити безпосередньо відповідно до програми. Залучаючи учнів такого роду діяльності, вчитель стимулює їх пізнавальний інтерес до уроків історії.

Презентація охоплює весь необхідний наочний матеріал уроку історії від схем, картин, тематичних карток і до найважливіших висновків. Але при цьому зберігається можливість для будь-якого варіювання матеріалу в залежності від особливостей класу, його підготовленості та настрою.

Мультимедійні презентації міцно увійшли до шкільного життя. Майже кожен учитель, який має практичні навички володіння інформаційними технологіями, використовує їх у своїй повсякденній роботі. Презентація може мати різні форми, застосування яких залежить від знань, підготовленості як вчителя, так і учня, а також передбачуваної аудиторії. Найбільш ефективно використовувати презентації під час проведення лекції, практичного заняття, самостійної роботи, тестування.

Сучасні засоби навчання на основі медіатехнологій можуть мати унікальні властивості та функції наочності, які здатні змінити весь процес навчання. Цифрові освітні ресурси дозволяють об'єднувати безліч образотворчих, звукових, умовно-графічних, відео та анімаційних матеріалів. Наочні матеріали повинні відповідати загальнодидактичним, ергономічним та методичним вимогам, від дотримання яких може залежати швидкість сприйняття навчальної інформації, її розуміння, засвоєння та закріплення отриманих знань. Так, наочні засоби навчання мають бути:

ü   орієнтовані на мотивацію навчання, викликати інтерес та захоплювати пізнавальною діяльністю.

ü   доступні, тобто відповідати віковим особливостям учнів. Кожному вчителю добре відомо, що школярам можна давати лише такий матеріал, який вони готові сприймати.

ü   змістовні з позицій сучасної науки та передачі смислової повноти теоретичного матеріалу. Теоретичний виклад наочного матеріалу дозволяє забезпечувати системність, послідовність і міцність засвоєння теми, що вивчається;

ü   інтерактивними, здатними організовувати комунікативні ситуації. У комп'ютерних засобах навчання, в технологію яких спочатку закладено принцип інтерактивності (тобто зворотний зв'язок), ця вимога часто використовується на найпростішому рівні. Цифрові технології дозволяють створювати і більш цікаві навчальні ситуації за допомогою візуальних тестів, проблемних питань та інших комунікативних ситуацій;

ü   ілюстративні, коли використовується різного виду наочність у важкому розуміння матеріалі. Але тут треба дуже обережно використовувати образність наочного матеріалу, тому що надмірне захоплення представлення інформації може забрати учнів від основної ідеї автора наочного посібника;

ü   дозованими з оптимальним використанням наочності. Напевно, кожен педагог може навести приклад використання готових засобів навчання, у яких дуже багато інформації. З одного боку, це добре, але з іншого – надлишок інформації може призвести і до зворотного ефекту. Увага учнів відволікатиметься на сторонні деталі, а вчителю складно вибудувати заняття.

Однак дидактичний принцип наочності, що є провідним у навчанні, слід розуміти дещо ширше, ніж можливість зорового сприйняття. Впливаючи на органи почуттів, засоби наочності забезпечують повніше уявлення образу чи поняття, що сприяє міцнішому засвоєнню матеріалу. Наочність сприяє розвитку в учнів емоційно-оцінного ставлення до знань, що набувають. Проводячи самостійні завдання, учні можуть у реальності тих процесів і явищ, про які дізнаються від вчителя. І це, своєю чергою, дозволяє дитині переконатися у істинності отриманих відомостей, що веде до усвідомленості та міцності знань. Засоби наочності підвищують інтерес до знань, дозволяють полегшити їх засвоєння, підтримують увагу дитини.

Результат навчально-виховного процесу великою мірою залежить від цього, наскільки він забезпечений різноманітними засобами навчання. Важко уявити сучасного вчителя, не використовує додаткових методичних посібників, крім підручника. Досить складно оскаржити той факт, що наочність у навчанні займає далеко не останнє місце.

Використання мультимедійної наочності під час уроків допомагає і вчителю у викладанні предмета та учню у освоєнні предмета.

Можна виділити найістотніші переваги використання мультимедійних засобів навчання у викладанні:

По-перше, мультимедійні навчальні посібники можуть представити факти, події у взаємозв'язку. Багато в чому збагачують знання та інші прийоми, такі як малюнки, звукові анімації, портрети тощо;

По-друге, провідною метою застосування мультимедійного устаткування під час уроці є досягнення глибшого запам'ятовування матеріалу через образне сприйняття, забезпечення “занурення” в досліджуване, засвоєння знань з урахуванням мультимедіа реалізується з допомогою всіх каналів сприйняття.

Практично будь-який вчитель за бажання може використовувати мультимедійні посібники або створити свої електронні презентації (саме з тієї теми, яка необхідна на уроці), а також створювати тести для своїх уроків (саме з тими питаннями, які потрібні вчителю). Саме використання сучасних технологій дозволять зробити урок сучасним, цікавішим для учнів, а також перевірити їх знання.

Наочність засобів навчання у викладанні грає важливу роль у формуванні інформаційно-інтегрованого освітнього середовища, в якому вчитель самостійно конструює та спрямовує процес навчання, вирішує цілий комплекс сучасних дидактичних, методичних, психологічних питань. Тому запровадження ефективних та продуктивних інновацій з наочності визначає професіоналізм педагогів та творчу діяльність учнів.

На зміну пасивним технологіям навчання приходять активні та інтерактивні технології. Останні дозволяють організовувати урок таким чином, що взаємодія між суб'єктами процесу навчання стає невід'ємною частиною сучасної системи освіти. ІКТ дозволяють розробляти та застосовувати принципово нові засоби інформаційної взаємодії між учням, навчальним та засобами інформатизації та комунікації.

Ця взаємодія орієнтована на виконання різноманітних видів самостійної діяльності з моделями предметного середовища (моделями артефактів культури, реконструкціями історичних подій, явищ та процесів тощо), створеними сучасними комп'ютерними засобами та представленими на екрані, на дослідження та вивчення поведінки таких моделей, імітацій досліджуваних явищ чи процесів. Направлено цю інформаційну взаємодію на пошук, передачу, транслювання, обробку необхідних користувачеві інформаційних ресурсів (текстових, аудіовізуальних та ін.).

Принципи взаємодії у новому освітньому середовищі значно змінилися. Учень, який тривалий час сприймається в освітніх технологіях як об'єкт навчання, стає рівноправним суб'єктом освітнього процесу. Суб'єктами взаємодії найчастіше виступав учень – учень і навчальний – вчитель. Традиційно взаємообмін інформацією здійснювався між двома суб'єктами освітнього процесу (навчальним та навчальним), які мали можливість здійснювати зворотний зв'язок. З появою інтерактивних засобів навчання (інтерактивних програмних засобів навчального призначення) в інформаційну взаємодію включається третій суб'єкт (засіб навчання, що функціонує на базі ІКТ), що має можливість здійснювати зворотний зв'язок з першими двома, будучи не лише партнером з інформаційної взаємодії, але й джерелом навчальної інформації значного обсягу та різного рівня, як за складністю, так і за змістом.

При цьому зміст навчальної інформації учня може вибрати сам, відповідно до своїх переваг і рівня підготовленості. Традиційно вид інформаційної діяльності учня був обмежений відомим набором: сприйняття (при прослуховуванні, перегляді) у процесі пояснення учням нового навчального матеріалу певного конкретного обсягу; запам'ятовування, заучування самим учням, зазвичай, лише частини представленого навчального матеріалу; відтворення (вербально або письмово) учням засвоєного матеріалу.

Поява інтерактивних засобів навчання забезпечує такі нові форми навчальної діяльності, як реєстрація, збір, накопичення, зберігання, обробка інформації про об'єкти, що вивчаються, явища, процеси, передача досить великих обсягів інформації, представлених у різній формі, управління відображенням на екрані моделями різних об'єктів, явище , процесів. Тепер інтерактивний діалог здійснюється не лише з навчальним, а й із засобом навчання, що функціонує на базі ІКТ.

Звичайно, з вищевикладеного не слід, що тепер необхідно всі уроки перенести в комп'ютерний клас і весь виклад навчального матеріалу доручити комп'ютеру. Вчитель на своєму, ним самим збудованому та "відрежисованому" уроці може і повинен чергувати різноманітні методичні прийоми. Це зробить урок динамічнішим, цікавішим і, як наслідок, допоможе учням швидше та глибше засвоїти курс. Наприклад, частину уроку викладач “за допомогою підручного матеріалу” може пояснити сам, іншу частину – доручити своєму “електронному помічнику”, потім влаштувати вікторину тощо.

Провідною метою застосування мультимедійного устаткування під час уроці є досягнення глибшого запам'ятовування навчального історичного матеріалу через образне сприйняття, посилення його емоційного впливу, забезпечення “занурення” в епоху. Це відбувається за рахунок використання карт, схем, навчальних картин, відео- та аудіокоментарів, представлених у вигляді електронних презентацій або навчальних навчальних програм.

Таким чином, використання мультимедійних технологій у навчальному процесі дозволяє перейти від пасивного до активного способу реалізації освітньої діяльності, у якому учень є головним учасником процесу навчання.

На закінчення хотілося б сказати, що сучасний педагогЛегко повинен вміти працювати з сучасними засобами навчання хоча б заради того, щоб забезпечити одне з найголовніших прав - право на якісну освіту. Сьогодні вчитель, що діє в рамках звичної "крейдової технології", суттєво поступається своїм колегам, які ведуть заняття з використанням мультимедіа проектора, електронної дошки та комп'ютера, що забезпечує вихід в Інтернет.