Індивідуальне завдання: вимоги до оформлення та критерії оцінювання, перелік орієнтовної тематики
Вимоги до оформлення та критерії оцінювання ІДЗ
Індивідуальні завдання
Індивідуальне завдання виконується у вигляді науково-дослідної роботи за однією з обраних тем дисципліни.
При виконанні індивідуального завдання студент має користуватися такими вказівками: об’єм основної частини індивідуальної роботи 10-15 друкованих аркушів (А4), кегль шрифту 14, міжрядковий відступ 1,5. Наприкінці індивідуального завдання обов’язково надається список використаних джерел.
Максимальна кількість балів, яку може отримати студент – 20 балів.
Критерії оцінювання та шкала оцінювання індивідуального завдання:
цілісність, систематичність, критичний аналіз суті та змісту першоджерел, виклад фактів, ідей, результатів досліджень у логічній послідовності; правильність оформлення – 3 бали;
повнота розкриття питання; аналіз сучасного стану дослідження проблеми, розгляд тенденцій подальшого розвитку певного питання – 2 бали;
уміння формулювати власне відношення до проблеми, робити аргументовані висновки – 2 бали;
дотримання правил реферування наукових публікацій – 1 бал;
дотримання вимог щодо технічного оформлення структурних елементів роботи (титульний аркуш, план, основна частина, висновки, додатки (якщо вони є), список використаних джерел, тестові завдання) – 1 бал;
захист виконаного індивідуального завдання – 3 бали;
презентаційні матеріали, оформлені у вигляді слайдів комп’ютерної презентації – 4 бали;
розробка не менше 10 тестових завдань за темою – 4 бали.
Шкала оцінювання індивідуального завдання:
Високий 17-20 Відмінно
Достатній 12-16 Добре
Середній 5-11 Задовільно
Низький 0-4 Незадовільно
Оцінка з індивідуального завдання є обов’язковим балом, який враховується при підсумковому оцінюваннінавчальних досягнень студентів із навчальної дисципліни.
Тему індивідуального завдання обирає студент та узгоджує з викладачем.
1. Генна інженерія: практичні аспекти.
2. Клітинна біотехнологія: практичні аспекти.
3. Трансгенні тварини та рослини.
4. Практичне використання клонування ембріонів в тваринництві..
5. Банки генів. Пошук клонів з рекомбінантними молекулами ДНК.
6. Отримання біологічно активних сполук методами генної інженерії.
7. Значення асептики в біотехнологічних виробництвах. Боротьба з мікробами при реалізації біотехнологічних виробництв.
8. Клонування ДНК in vivo та in vitro.
9. Біологічні системи, які використовують у молекулярній біотехнології.
10. Вимоги, що пред'являються до готових живильних середовищ, використовуваних для культивування клітин мікроорганізмів.
11. Препарати на основі живих культур мікроорганизмів.
12. Створення принципово нових біооб`єктів методами генетичної інженерії.
13. Генно-модифіковані організми.
14. Біотехнологія виробництва гормонів, інтерферонів та моноклональних антитіл.
15. Біологічні, хімічні, фізичні та механічні методи уведення рекомбінантних ДНК у клітини.16. Соціальні й етичні аспекти генетичної інженерії.
17. Охарактеризувати основні напрями генетичної модифікації рослин.
18. Особливості клонування ДНК рослинних організмів.
19. Створення трансгенних рослин, стійких до ураження комахами, гербіцидів і толерантних до стресів.
20. Проблеми біологічної безпеки трансгенних рослин.
21. Основні напрями генетичної модифікації тварин.
22. Клонування ссавців.
23. Вектори, що використовуються для доставки трансгенів в організм ссавців.
24. Методи, проблеми та перспективи клонування хребетних тварин.
25. Трансгенні тварини – біореактори («біологічні фабрики»).
26. Основні напрямки та досягнення генної інженерії тварин.
27. Генотерапія. Приклади лікування хвороб шляхом генотерапії ex vivo та in vivo.
28. Етичні проблеми генної терапії.
29. Сучасні проблеми та практичне використання досягнень генної інженерії.
30. Генетично модифіковані продукти харчування, їх вплив на здоров’я людського організму.