Тема 4. Вплив соціальних мереж і публічності на імідж фахівця фізичної культури і спорту
Змістовий модуль 4. Інформаційно-медійна грамотність фахівця фізичної культури і спорту у соціальних мережах
Інтернет-імідж фахівця фізичної культури і спорту.
Публічність професії ставить перед фахівцем фізичної культури і спорту певні вимоги до формування іміджу. Адже педагог, на жаль, не може просто завершити робочий день та стати звичайною людиною. Працювати вчителем – це працювати 24/7 упродовж усього року. Освітяни завжди мають демонструвати високі стандарти етики і поведінки, зберігати належну дистанцію. І це правило діє не лише в реальному житті, а й у віртуальному.
Дистанційне навчання додало нових барв та складових до традиційної діяльності вчителя. Адже тепер спілкування з учасниками освітнього процесу відбувається в месенджерах та соціальних мережах, навчальна діяльність перемістилася на різноманітні онлайн-платформи, а для методичної роботи активно використовують сайти та блоги.
Саме якість цієї роботи і формує професійний імідж сучасного педагога!
Віртуальний імідж – це те, що бачать інші: фото, тексти, особисту інформацію, публікації. Онлайн-комунікація приховує певні ризики, тому варто розділяти особисту та професійну інформацію. Для цього потрібно:
Ø мати окремі групи в месенджерах;
Ø вести публічні та приватні сторінки у соціальних мережах;
Ø бути обережними з репостами та коментарями.
За вашою сторінкою у соціальній мережі можуть пильно слідкують ваші учні, їхні батьки та колеги. Щоб залишатися професіоналом та зберегти приватність у мережі варто дотримуватися певних правил:
Ø сторінка має виглядати професійно
Ø контент повинен демонструвати вашу експертність, особистість, захоплення чи хобі
Ø не публікувати зайвої інформації про себе
Ø публікувати лише ту інформацію, яку можна демонструвати учням та батькам
Ø прискіпливо ставиться до розміщення своїх фото
Ø не дозволяти відзначати вас на фото, що не стосуються професійної діяльності
Ø створювати складні паролі
Ø не дозволяти учням користуватися вашим комп’ютером чи мобільними пристроями.
Профіль у соціальних мережах: користь та ризики.
Сучасні педагоги мають багато ролей, серед яких не лише передача знань, а й патріотичне виховання, формування цінностей, м’яких навичок (soft skills), активної громадянської позиції тощо.
Однак не менш важливою зараз для вчителів в Україні є і боротьба зі стереотипами про свій фах, адже вони демотивують та створюють хибні уявлення про більшість педагогів.
Найпоширеніші стереотипи про роботу вчителів:
Ø нерезультативно працюють та неефективно використовують робочий час;
Ø навмисно погано вчать, аби після уроків усі учні йшли до них на репетиторство;
Ø проводять нецікаві уроки;
Ø несучасні;
Ø бідні й взагалі є ледве не найнижчим щаблем суспільства;
Ø бояться сказати свою думку без дозволу адміністрації або без погодження когось іншого;
Ø не можуть вести активне життя в соцмережах, виставляти особисті фото, писати свої думки в постах. Усі фото мають бути лише в костюмах і більше нічого особистого;
Ø не можуть учителювати, якщо не мають власних дітей;
Ø ейджизм: молоді освітяни не можуть якісно навчати учнів, найкраще мати 20 років досвіду. Або ж навпаки – вчителі-пенсіонери не мають працювати в школах;
Ø гендерний стереотип: вчителювання – не чоловіча справа (якщо це не фізкультура чи трудове навчання);
Ø під час дистанційки вчителі нічого не роблять, а зарплату отримують тощо.
З одного боку, ці стереотипи створює суспільство, а з іншого – часом і самі вчителі їх підтримують та поширюють. Іноді їм складно повірити у свою важливість, тому й виникають нарікання на те, що роботу не цінують і від них нічого не залежить. Звісно, у такому випадку зі стереотипами буде важче боротися, якщо ми самі ж про них і говоримо.
Також зазначу, що в нашому інфопросторі можна зустріти більше негативних історій про педагогів, ніж позитивних. Останні ніби ховаються в тіні скандалів. Цю проблему можна і треба вирішувати.
Соцмережі – візитівка вчителів
Проактивність у соціальних мережах може бути дуже корисною. Варто більше розповідати про себе та свою працю, але, звісно, у міру, щоби це не був лише піар. У пригоді стануть соцмережі: утілили якусь цікаву та креативну ідею на уроці, поділіться зі своїми підписниками.
Долучайте до дискусій учнів, батьків, колег. Позначайте в коментарях МОН, Службу освітнього омбудсмена, інші освітні органи та конструктивно викладайте свою думку, діліться досвідом.
Важлива мова конструктиву, а не хейту.
Додавайте анонси подій у школі, поширюйте важливі думки, долучайтеся до спільноти однодумців, відстежуйте новинки.
Соцмережі зараз – це візитівка вчителів та простір для комунікації. Там можна створювати власний контент, поширювати ідеї для уроків, активностей, проєктів тощо. Можна почати з одного допису на тиждень, для цього потрібно приблизно 15-30 хвилин часу. І далі, якщо процес сподобається, збільшувати частоту появи дописів, фото, відео тощо.
Не варто боятися висвітлювати й своє особисте життя. Нехай вас побачать як різносторонню особистість, яка теж може ходити в театри, кіно, мати хобі, сім’ю, дітей, цікавитись освітніми новаціями.
Адже ще одним зі стереотипів є те, що всі вчителі зашорені, бояться відійти від книжки чи пропустити якусь із вправ на уроках. Ми ж маємо показувати, що педагоги можуть бути різними, і так, ми можемо працювати з іншими сучасними технологіями, вигадувати нестандартні формати роботи, їздити на конференції та обмінюватися досвідом.
Важливо позиціювати себе як успішну людину, яка розвивається в різних сферах.
Залучати медіа до висвітлення своєї роботи та взаємодії з учнями.
Співпраця з медіа також може бути корисною не лише для вашого іміджу, а і для репутації школи, співпраці з адміністрацією, батьками, місцевою владою, депутатами тощо. Кожен виступ, кожне інтерв’ю – це маленька цеглинка в стіну зруйнування стереотипів.
Не варто винятково чекати на запрошення. Можна звернутися самостійно з ініціативою (написати, зателефонувати). Не факт, що це спрацює, звісно. Але варто спробувати.
Навіть якщо ваша школа розташована в маленькому районному центрі, а ви хочете провести якийсь крутий захід (велопробіг, конкурс малюнків, змагання), запросіть туди місцеве медіа. Нехай журналісти побувають на події, пофотографують, візьмуть коментарі, а ширше коло осіб дізнається про життя школи.
Надсилати свої матеріали в різні освітянські спільноти в соцмережах або в медіа, яким ця тема буде цікава. Наприклад, запропонувати публікацію, відео, інтерв’ю, подкаст, організацію подій, план уроку тощо.
Проведення цікавого шкільного заходу можна відзняти на відео, запросити місцевих посадовців до журі, викласти подію у соцмережі та надіслати матеріали до місцевих медіа.
Це вплине й на ставлення інших до вчителів, дозволить вийти на контакт із місцевою владою (запросивши представників у журі) та розповісти про школу ширшій аудиторії.
Ініціювати нові цікаві проєкти в школі й громаді.
Школа має бути відкритим простором для батьків. Дуже важливо робити якісь спільні проєкти з батьками. Можна проводити факультативи, заняття для дорослих та дітей, спортивні чи інтелектуальні змагання.
Співпраця із партнерами / однодумцями (не конкуренція).
Шукати нові можливості, нові цікаві проєкти, долучатися до них та сприяти долученню інших, як-от студії онлайн-освіти, ініціативи громадських організацій, освітні проєкти.
Зруйнувати стереотипи про вчителів допоможуть :
Ø не варто уникати публічності;
Ø не боятися нового (помічати та використовувати сучасні інструменти – як-от штучний інтелект, Chat GPT);
Ø не варто лише критикувати та засуджувати, маємо дбати й про свою відповідальність;
Ø будувати конструктивний діалог з учнями, співпрацювати не лише на уроці, а й поза ним (екскурсії, подорожі з огляду на вимоги безпеки);
Ø створювати комфорт у навчанні: помилка – це не страшно;
Ø враховувати інтереси дітей тощо.
Якщо забрати всі стереотипи, то сучасний вчитель чи вчителька мають передусім бути зацікавленими в результатах своєї діяльності та любити свою професію.
Крім цього, серед ознак сучасних вчителів є і такі:
Ø підхід до кожного учня;
Ø формування не лише академічних знань, а й м’яких навичок, як-от робота в команді, критичне мислення, завдання із реального життя тощо;
Ø сучасні методи навчання та використання ІТ-технологій;
Ø навчання впродовж життя.
Сучасні вчителі можуть бути зацікавленими в спілкуванні поза межами школи, вести соцмережі, висловлювати свою думку, мати проактивну позицію на кількох рівнях.
Особистий блог фахівця фізичної культури і спорту
Розвиток нових форм взаємодії всіх учасників освітнього процесу сьогодні не обходиться без освоєння інформаційно-комунікаційних технологій.
Слово "блог" порівняно недавно отримало поширення серед учителів. В даний час інтерес і потреби в Internet-блозі дуже зросли, і педагоги починають їх активно використовувати у своїй діяльності. Бо інноваційний потенціал діяльності з використання блогів в освіті надзвичайно високий. Блог (англ. blog, від “web log” - мережевий журнал або щоденник подій) - це веб-сайт, основний вміст якого складають регулярно додані записи, зображення або мультимедіа.
Цілі та завдання створення блогу - створення єдиного шкільного та межшкільного інформаційно-комунікативного середовища, презентація та популяризація шкільного життя і шкільних досягнень, залучення до школи нових учнів і вчителів, що використовують в своїй педагогічній діяльності сучасні інформаційні технології, створення інструменту публічного інтерактивного обговорення шкільних питань і проблем, підвищення якості освіти за рахунок впровадження у навчання дистанційних освітніх технологій.
Існують різні види освітніх блогів:
1) блог вчителя-предметника – може містити: план або матеріали уроку, короткий конспект, завдання учням, корисні посилання, додаткову інформацію учням, навчальні відео, форму зворотного зв'язку тощо
2) блог класу: можна створити, запросивши в якості співавторів батьків та учнів, розміщуючи інформацію про заходи, які проводяться; плани позакласної роботи; навчальні матеріали; інформацію для батьків; фотографії і відео класу тощо
3) блог предметного об'єднання або професійного співтовариства: створюється з метою об'єднання вчителів предметних секцій. В ньому може міститися інформація для вчителів, оголошення про конкурси та їх результати, новини в своїй предметній області, навчальні матеріали і посилання на цікаві блоги
4) блог-портфоліо: дозволяє зібрати кращі розробки і матеріали, систематизувати накопичений досвід, узагальнити результати самоосвіти, ділитися результатами власної праці з колегами-блогерами
5) блог-проект та інші.
Особливості блогового середовища:
Ø публічність робить матеріали доступними для читання колегами, учнями, батьками;
Ø інтерактивність, відкритість - можливість залишати в блогах коментарі, які також доступні для читання, отримувати зворотний зв'язок від учнів, батьків, колег, відповідаючи на коментарі;
Ø авторство - можливість представити свій досвід роботи, висловити свою позицію;
Ø «перемішування», яке дозволяє в форматі блогу об'єднувати вміст декількох авторських блогів на одній сторінці, що дає можливість порівнювати свою роботу з роботою колег.
Блоги відкривають перед учителем новий шлях в інформаційне середовище і дають нові широкі можливості в організації освітнього процесу та професійного зростання. Необхідно тільки пам’ятати, що блог не може повністю замінити класичну форму навчання і живе спілкування учителя і учня.
Переваги ведення блогу:
Ø публікації фотографій, слайд-шоу, присвячені шкільним заходів, до свят, екскурсійним поїздкам; фільми і кліпи;
Ø обмін досвідом з колегами з інших регіонів, посилання на корисні ресурси мережі, коментарі до матеріалів;
Ø зворотний зв'язок з батьками та учнями: рекомендації по вивченню навчальних тем, корисні поради батькам, оголошення. В результаті, учні самі пробують публікувати свої замітки, репортажі про змагання, відгуки про шкільні заходи. Учням така робота дуже подобається, вони горять бажанням бути співавторами, намагаються створювати власні блоги;
Ø розміщення матеріалів та посилань на веб-ресурси для поширення досвіду;
Ø онлайн-дискусії;
Ø відкритий план уроку і рефлексію після уроку, що допомагають вирішити труднощі і проблеми учнів;
Ø засоби мультимедіа, які поповнять скарбничку технічних засобів, продемонструють наочність до нової теми.
Алгоритм створення блогу
Крок 1. Визначення структури блогу. Зазвичай блоги містять тему, зміст, посилання на статті в Інтернеті, пости (записи). Також можна створити декілька тематичних розділів, що містять пости відповідно до їх тематики; перелік блогів, які автор читає та відвідує.
Крок 2. Вибір платформи для створення блогу. Наприклад:
Найбільш популярним сервісом ведення освітніх блогів є Google Blogger. Потрапити на його сторінку можна набравши в адресному рядку браузера www.blogger.com або увійшовши до системи Google www.google.com.ua та обравши з випадаючого списку додатків Google додаток Blogger.
Після виконання цих дій відкриється сторінка Blogger, за допомогою якої можна буде створити власний блог.
Крок 3. Створення облікового запису Перш ніж розпочати роботу з блогом, система Google запропонує увійти у свій обліковий запис або створити його. Для цього необхідно натиснути кнопку «Зареєструватися» та за допомогою вказівок системи створити обліковий запис, який стане для вас одночасно і поштовою скринькою, і паролем для входу на блог як автора.
Крок 4. Створення блогу
1. Повертаємося до сторінки Blogger та продовжуємо реєстрацію в службі Blogger. Система запропонує ввести ім’я для відображення, тобто нікнейм (можна ввести своє ім’я).
2. Далі натискаємо кнопку «Новий блог».
3. У діалоговому вікні, що з’явиться, необхідно вказати:
- назву блогу, яка пов’язана з тематикою блогу (українськими літерами);
- адресу блогу англійськими літерами;
- обрати «Простий шаблон» (згодом можна буде при потребі змінити);
- натиснути кнопку «Створити блог».
4. Блог створено. Для перегляду натисність кнопку «Переглянути блог».
5. Конструктор блогу відповідно містить такі вкладки:
- публікації – написання постів, подібно до сторінки у Фейсбуці
- сторінки – створення сторінок. За замовчуванням вони невидимі для інших користувачів. Можна відкривати їх за посиланням, або для зняття невидимості змінити їх налаштування.
- макет – відповідає за розміщення елементів (Гаджетів) на вашому блозі
- тема – відповідає за стилістичне оформлення вашого блогу (шрифти, колір, написи, кнопки)
- налаштування – глобальні внутрішні налаштування блогу (наприклад для видалення, або розміщення реклами на блозі)
Крок 5. Створення публікації Щоб створити нову публікацію, необхідно натиснути кнопку «Новий допис», перед тим перейшовши на вкладку «Публікації».
Вводимо заголовок допису, наповнюємо сторінку змістом. Натискаємо кнопку «Опублікувати». При потребі публікацію можна редагувати.
Крок 6. Створення сторінки Для створення нової сторінки переходимо на вкладку «Сторінки» і натискаємо кнопку «Нова сторінка», або «Створити сторінку».
Наповнюємо сторінку змістом та натискаємо «Опублікувати». Сторінка невидима. Тому, щоб отримати посилання на неї, навидимо курсор на назву сторінки і натискаємо «Переглянути».
Копіюємо гіперпосилання у рядку адреси і вставляємо у текст публікації.
Тепер сторінку можна переглядати, натиснувши на відповідне посилання у тексті публікації.
Типові помилки при створенні блогу:
1. Відсутність назви. Блог, який не має назви, складно запам’ятати, особливо, якщо він знаходиться на блогсервісах. Тому назва є обов’язковим елементом при створенні блогу. Назва може бути простою або складатися з декількох слів.
2. Анонімність. Достатньо розповсюджена помилка. Автори блогів приховують власне ім’я, чим займаються тощо. Відвідувач блогу повинен чітко розуміти наступне: хто є автором блогу, сфера його діяльності, успіхи і досягнення тощо. Більш доцільно надати максимально повну інформацію про себе на вкладці «Про автора»: розмістити власне фото, описати сферу діяльності, розмістити подяки, грамоти, сертифікати тощо. Таким чином, збільшиться рівень довіри відвідувачів блогу.
3. Велика кількість сторінок. Розповсюджена помилка початківців. Під назвою блогу не варто розміщувати велику кількість сторінок. Це відволікає увагу, відвідувачі не можуть зорієнтуватися. Достатньо розмістити до 10 основних сторінок.
4. Занадто довгий текст. Досить розповсюджена помилка: текст одного повідомлення займає 1-2 сторінки. Цього краще уникати. Краще розмістити привабливий заголовок, 1-2 абзаци тексту й надати гіперпосилання, перейшовши за яким відвідувач зможе повністю прочитати текст і завантажити його.
5. Граматичні і синтаксичні помилки. Повідомлення в блозі повинні бути написані без помилок. Наявність граматичних та синтаксичних помилок відштовхне читачів від блогу.
6. Тривале завантаження сторінки. Час завантаження сторінки має бути мінімальним. В іншому випадку відвідувачі не дочекаються завантаження сторінки. Перешкодою для швидкого завантаження сторінки може бути, наприклад, велика кількість зображень. Доцільно розміщувати тільки ті зображення, що ілюструють повідомлення. Також під час створення та підтримки освітнього блогу необхідно відмовитися від реклами (наприклад, товарів, послуг тощо). Зайва реклама також збільшує час завантаження сторінки.
7. Невдалий дизайн. Перше, на що звертає увагу відвідувач, оформлення блогу. Якщо розмістити на темному фоні світлий текст, то відвідувач покине сайт, тому що така кольорова гама важко сприймається. Краще зробити навпаки: темний текст на світлому фоні.
8. Зайва анімація. Різні зображення, які рухаються, відволікають увагу відвідувача та не дозволяють зосередитися на інформації.
9. Відсутність плану. Достатньо розповсюджена помилка. Автор блогу не має уявлення про чіткість, логічність, послідовність інформації, що розміщується.
10. Ігнорування соціальних мереж. Для залучення читачів доцільно використовувати соціальні мережі, наприклад, Facebook. Після подання інформації в блозі необхідно розмістити «рекламу» в соціальній мережі (короткий текст та посилання на блог). Це дасть змогу привернути увагу до блогу.
Трохи мотивації:
Вчитель фізкультури із Запоріжжя став переможцем всеукраїнського конкурсу "Учитель року – 2023"
Стандарти професійної та особистої поведінки фахівця фізичної культури і спорту у соціальних мережах.
Сьогодні не існує єдиних затверджених стандартів чи правил поведінки освітян у соціальних мережах. Проте, спираючи на вже згадані стереотипи існують негласні вимоги.
Прецедент. У 2018 році набуло розголосу звільнення виховательки через фото у купальнику. Завідувачка дитсадку вважає, що поширення таких зображень у мережі – це «аморальна поведінка». А вже у 2019 році справа дійшла і до Верховного Суду. Хоч вихователька і виграла тут справу, та на цьому все не закінчилося. Жінка поновилася на роботі, але її звільнили повторно, тож вихователька знову зверталася до суду. Ця історія триває 5 рік, а останнє судове засідання було у апеляційному суді у грудні 2021 року.
У матеріалах справи зазначається, що аморальний проступок відповідно до пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП (кодекс законів про працю) України є підставою для звільнення. Це стосується тих, хто виконує виховні функції, а їхні аморальні дії не сумісні з продовженням даної роботи.
«Згідно з висновком, зробленим Верховним Судом України у постанові працівники, які виконують виховну функцію, - вчитель, педагог, вихователь - зобов'язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки», - йдеться у документі.
Додається, що особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді.
Тому якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП.
Однак з підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням такої роботи, можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю. Це, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів.
Звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.
За яких умов вчителя можуть звільнити за аморальні дії
У постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року зроблено висновок, що звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов:
1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами;
2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.
Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов'язків, так і не пов'язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).
Зокрема, аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб.
Суди погодилися, що вихователька не вела аморальний спосіб життя. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність належних доказів щодо підтвердження аморальної поведінки позивача – звільненої виховательки через фото у купальнику.
Таким чином, за відсутності належних та допустимих доказів вчинення аморального проступку, як при виконанні трудових обов'язків, так і не пов'язаного з ними, та за невстановлення судами таких обставин під час розгляду справи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що особа була звільнена з посади вихователя без достатніх підстав.
Яким має бути профіль вчителя в соціальних мережах? Яку інформацію можна розміщувати, а яку – ні? В пошуках відповідей на ці питання британець Росс МакГіл, старший вчитель Північного Лондона, призер номінації топ-500 найбільш впливових британців, склав «Стандарти роботи для вчителів», які передбачають правила поведінки педагогів в соціальних мережах.
Провідною ідеєю документу є те, що кожен вчитель має бути взірцем для учнів та демонструвати високі стандарти особистої і професійної поведінки як в школі, так і за її межами. Саме завдяки цьому суспільство довірятиме та високо цінуватиме педагогів. Також документом окреслено загальні правила поведінки вчителя в соціальних мережах:
Ø ставитися з повагою до учнів та інших осіб, зберігаючи при цьому належну дистанцію та проявляючи терплячість
Ø бути демократичним та дотримуватись законів
Ø дбати про добробут учнів
Ø не нав’язувати свої думки та переконання іншим користувачам (і учням теж)
Ø діяти так, аби власні думки та переконання не змушували учнів порушувати закон.
Поради педагогам щодо налаштування та ведення персональної сторінки в соціальних мережах:
Ø налаштуйте свою персональну сторінку в соціальній мережі так, аби вона виглядала професійно
Ø захистить свою приватну інформацію
Ø перед тим, як щось опублікувати, запитайте себе «як би я на це відреагував, якби був татом чи мамою одного з учнів?»
Ø будьте прикладом для своїх учнів – покажіть їм, як потрібно поводитися онлайн
Ø виважено ставтеся до розміщення особистих фото – пам’ятайте, що їх бачитимуть колеги, учні, батьки
Ø захистить свої паролі – не дозволяйте учням користуватися вашими гаджетами чи заходити на вашу сторінку
Ø слідкуйте за тим, аби ваші родичі чи знайомі не розміщували фото чи іншу інформацію про вас, яка може вас скомпрометувати
Ø пишіть на теми, які торкаються вашої професійної діяльності – це демонструватиме ваш професіоналізм та знання предметної галузі.
І на останок пам’ятайте, що соціальні мережі мають неймовірну силу: вам потрібно чимало років, аби вибудувати професійно репутацію, але достатньо кілька секунд, щоб її зруйнувати.
Формування віртуального іміджу фахівця фізичної культури і спорту.
Президенти, депутати, лікарі, тренери, вчителі – це професіонали, які мають стереотипне сприйняття в очах суспільства. Суспільство очікує від людей цих професій суперетичної поведінки. Тому і в соцмережах представники «стереотипних» професій повинні свою поведінку контролювати, відокремлюючи професійне від особистого. І пам’ятати, що в першу чергу люди сприймають їх крізь призму професійної діяльності.
Позиція вчителя та тренера щодо поведінки в соцмережах повинна дозволяти приблизно той рівень свободи, з яким вони ведуть себе в закладі освіти. Адже віртуальний світ – це не паралельна реальність, а ще одна форма спілкування. Вона повинна бути приблизно такою ж, як в реальному житті.
Тренер та вчитель в соцмережах – та ж особа, що і в житті. Варто пам’ятати, що соцмережі – не особиста затишна кімната, де ви сидите і чаюєте тет-а-тет. Це, скоріше, середньовічна площа, на якій ви декламуєте власні думки, де вас обговорюють і оцінюють.
На жаль, часто забуваючи, що сторінка в соцмережі не є особистим простором, який доступний тільки вузькому колу, поширюючи власну особисту інформацію, не всі можуть забезпечити захист приватних даних від зловживання ними сторонніми особами .
З одного боку, тренер і вчитель така сама людина, як і всі інші. З іншого – обраний фах сприяє тому, що до нього прикута пильна увага багатьох людей, (іноді навіть тих, кого це абсолютно не стосується).
Ваша сторінка – ваші правила
Варто написати «верхній пост» про те, що можна, а чого не можна робити на цій сторінці. Наприклад, неприпустимі особисті образи, тролінг, використання лайливих слів і виразів. Так, по-перше, позначаються рамки культурного спілкування, а, по-друге, демонструється оточуючим, що за контентом суворо стежать.
Не варто виходити в онлайн чи записувати відео в поганому настрої. Людина так влаштована, що їй простіше виплеснути в соцмережі негативні емоції, ніж позитивні. Тому краще почекати, коли емоції вляжуться.
Не варто публікувати інформацію про помилки своїх вихованців на занятті чи тренуванні без їх згоди. Якщо вийшов кумедний випадок, про який хочеться розповісти в соцмережах, варто запитати у вихованця, чи можна це зробити, щоб випадково не поставити його в незручне становище. Тут діють вже не юридичні норми, а звичайна ввічливість і повага.
Варто розміщувати корисну інформацію. Це можуть бути посилання на всілякі публікації з освіти, тренерської практики, статті з дитячої психології, приклади домашніх завдань або самостійних тренувань – те, що може допомогти вихованцям та їх батькам.
Не варто намагатись вирішувати реальні проблеми за допомогою соцмереж. Якщо виник конфлікт чи недостатнє розуміння, краще зателефонувати людині або зустрітися з нею, ніж влаштовувати тролінг в соцмережах. Саме спроби розібратися у всьому, сидячи біля комп’ютера, призводять до численних конфліктів в інтернеті.
Що стосується і письмових постів у соціальних мережах – слова освітянину чи тренеру слід ретельно підбирати. Фактично, людина має право оприлюднити все, що завгодно. Свободу слова ніхто не відміняв. Ось тільки фідбек може нашкодити. Запитайте себе, чи готові ви відповідати на критику.
Щоб уникнути конфліктів, пов’язаних з активністю працівників навчальних закладів в соцмережах, керівництво може перед прийомом на роботу ознайомити людину з правилами поведінки. Це можуть бути конкретні пункти, за порушення яких працівник може отримати попередження, штраф або цілком аргументоване прохання написати заяву про звільнення.
Репутація однієї людини – це репутація всієї установи!
Загальні правила етикету щодо поводження в мережі Інтернет
Пам’ятайте, що в соціальних мережах ви розмовляєте з людьми. Мається на увазі, що в інтернет-листуванні слід керуватися принципом: «Чи зміг би я те ж саме сказати людині в обличчя?» Якщо так, то все в порядку, можна писати.
Дотримуйтеся тих же стандартів поведінки, що і в реальному житті.
Пам’ятайте, де перебуваєте, – в кіберпросторі. Якщо в соціальних мережах учитель або тренер «дружить» зі своїми вихованцями, то слід в налаштуваннях прибрати можливість переглядати список друзів на сторінці іншим користувачам.
Поважайте час і можливості інших. Тобто розміщувати слід тільки ту інформацію, яка має якусь значимість.
Зберігайте спокій. Бажано як мінімум не лаятися і не викладати сумнівних фото. Як максимум – не робити нічого, що може зашкодити репутації.
Допомагайте іншим там, де ви можете це робити.
Намагайтеся не вплутуватися в публічні конфлікти. Мова про троллінг. Не намагайтеся перемогти троля у суперечці. Як правило, нічого хорошого з цього не виходить. І пам’ятайте, що ви можете неправильно считати з екрану емоції та інтонації інших людей, як і інші люди можуть помилятися в ваших. Результат – непорозуміння і конфлікт на порожньому місці.
Поважайте право на приватне листування. Викладати приватні листування в загальний доступ – дуже і дуже поганий тон.
Не зловживайте своїми можливостями. Вчителю та тренеру зазвичай відомо досить багато про учнів та їхні сім’ї. Особиста інформація вихованців повинна залишатися конфіденційною. Вчіться прощати іншим їх помилки.
Що може негативно вплинути на вашу репутацію:
Ø прохання про репост
Ø спам
Ø надмірне захоплення селфі
Ø фейки
Ø часте публікування фотографій з різних місць, де ви побували
Ø позначення друзів на знімках без дозволу
Ø позначення друзів в нотатках і привітаннях без дозволу
Ø показові страждання
Ø зловживання хештегом
Ø додавання в групи друзів без дозволу
На що варто звернути увагу:
Ø стежити за фоном на знімках
Ø писати грамотно, без скорочень
Посилання:
https://naurok.com.ua/conference/safe-internet-use/study 4.33
Віртуальний імідж педагога: можливості та ризики