Лаборатоне заняття 3

Лабораторна робота 3 . Фізіологія серцево-судинної системи

Завдання 1. Спостереження і реєстрація діяльності серця

Прилади та матеріали: реєструвальний важелець, м’язовий столик, скальпелі, пінцети, серфіни, ножиці, нитки, коркова пластинка, шпильки, розчин Рінгера для холоднокровних, жаби.

Відеоматеріали до завдання:


У жаби руйнують головний і спинний мозок і кладуть її в препарувальну ванночку або на коркову пластинку черевцем догори. Захоплюють пінцетом шкіру черевця позаду мечоподібного відростка груднини й роблять у цьому місці ножицями розріз, який доводять до зовнішніх країв нижньої щелепи з обох боків. Відтягують пінцетом м ’язи черевної стінки вгору й ножицями перерізують їх. В утворений отвір вводять один кінець ножиць. Обережно розрізують м’язовій шар і ключиці з обох боків від середньої лінії. Підіймають злегка шкірно-м’язовий клаптик пінцетом, відокремлюють його від серця й відрізують від голови. Відкривається працююче серце. Якщо серцева сумка лишилася неушкодженою, її надрізують ножицями. Серце періодично змочують розчином Рінгера для холоднокровних, не даючи йому висохнути . Спостерігають послідовність скорочень венозного синуса, передсердь і шлуночка. Звертають увагу на паузи після кожного скорочення серця, підраховують кількість скорочень за хвилину. Результати записують і аналізують. Роботу серця жаби демонструють на м'язовому столику. 

Вивчення провідної системи серця. Для вивчення провідної системи серця на нього накладають лігатури Станніуса
Перша лігатура Станніуса

У жаби оголюють серце. Накладають лігатуру на вуздечку серця і, розрізавши вуздечку, відокремлюють її від сумки, для того щоб було зручно піднімати серце. Пінцетом або голкою з вушком підводять нитку під обидві гілки аорти. Перевернувши серце, повільно і обережно затягують нитку на межі між передсердям і венозним синусом. Якщо лігатуру накладено правильно, передсердя і шлуночок зупиняються в діастолі, а синус продовжує скорочуватись у попередньому ритмі. Зробивши легкий укол голкою в стінку шлуночка, можна спостерігати скорочення шлуночка, а потім передсердь. Зробивши укол у стінку передсердь, спостерігають поодинокі скорочення передсердь, а потім шлуночка. Якщо зробити укол голкою з ділянці атріовентрикулярної борозни, передсердя і шлуночок відповідають серією скорочень, ритм яких поступово сповільнюється, і вони знову зупиняються в діастолі. 

Друга лігатура Станніуса

He знімаючи лігатури, накладають другу між передсердями і шлуночком, тобто по атріовентрикулярній борозні. При цьому шлуночок починає скорочуватись, але ритм його поступово сповільнюється й скорочення припиняються.
Незабаром скорочення шлуночка відновлюються, частота їх зростає, і встановлюється властивий йому атріовентрикулярний ритм. 

Третя лігатура Станніуса

Накладають лігатуру на нижню третину шлуночка й відрізують верхівку серця на 1/3 довжини шлуночка. Відрізок самостійно не скорочується, але відповідає на кожне подразнення скороченням. 

Завдання 2. Спостереження кровообігу в капілярах

Прилади та препарати: пінцети, скальпелі, коркова пластинка з отвором, ножиці, шпильки, нитки, фізіологічний мікроскоп, окуляри-покажчики; жаби.

Відеоматеріали до завдання:



Кровообіг у жаби можна спостерігати в плавальній перетинці, брижі та язиці під мікроскопом. Слабкопігментовану жабу знерухомлюють і фіксують на корковій пластинці або фанерній дощечці з отвором у центрі. Плавальну перетинку натягують над отвором і закріплюють. Пластинку з жабою вміщують на предметний столик мікроскопа. У розтягнутій (не дуже сильно) перетинці за малого збільшення (об’єктив 8) спостерігають рух крові в кровоносних судинах (артеріях, венах і капілярах). Під час спостереження треба час від часу змочувати плавальну перетинку розчином Рінгера. У полі зору мікроскопа видно густу сітку кровоносних судин неоднакового діаметра. У них безперервно рухається кров у різних напрямках. Вивчивши напрям, швидкість і характер руху крові, можна відрізнити артерії від вен. Артерії меншого діаметра. У них помітна пульсація, кров світла. Вени — товщі судини, у них кров темніша, тече рівномірно й повільно. А просвіт капілярів настільки малий, що еритроцити ледь протискуються крізь них, витягуючись і змінюючи форму. Рух крові в них повільний.

Завдання 3. Вивчення роботи серця у тварин

Прослуховування тонів серця

Прилади та препарати: фонендоскопи, стетоскоп, сфігмограф, простирадла, рушники, фіксаційній станок, тварини.

Відеоматеріали до завдання:


Тони серця досліджують методом аускультації (прослуховування). Заняття проводять на спокійних тваринах при цілковитій тиші. Під час прослуховування тонів тварину тримають рукою за вуздечку. Передню кінцівку тварини з досліджуваного боку відводять трохи вперед. За такого положення кінцівки ділянка дослідження серця доступна для прослуховування. Тони серця прослуховують у певних місцях грудної стінки. Місцем найкращого прослуховування двостулкового клапана в коня є п’яте міжребер’я зліва, посередині нижньої третини грудної клітки, на 2-3 пальці нижче від лінії плечолопаткового суглоба. У корів це місце в четвертому міжребер’і, трохи нижче від лінії плечолопаткового суглоба.

Тристулковий клапан у коня прослуховується з правого боку, в ділянці четвертого міжребер’я на рівні нижньої третини грудної стінки, на 3—4 пальці нижче від лінії плечолопаткового суглоба, у жуйних — справа в третьому міжребер’і. За тонами (звуками), які утворюються під час закривання атріовентрикулярних клапанів (дво- і тристулкового), можна визначити перший — систолічний тон серця.

Другий (діастолічний) тон серця вивчають у місцях найкращого прослуховування півмісяцевих клапанів. Місцем найкращого прослуховування півмісяцевого клапана аорти є четверте міжребер'я (зліва і справа), на 1—2 пальці нижче від плечолопаткового суглоба. Півмісяцевий клапан на легеневій артерії краще прослуховується в третьому міжребер’ї зліва, посередині нижньої третини грудної клітки. Знайшовши ці місця, прослуховують за допомогою стетоскопа, фонендоскопа або безпосередньо вухом (через простирадло чи рушник) тони серця у тварин.

Спочатку треба навчитися відрізняти перший тон від наступного; вони відокремлюються невеликою паузою. Пауза між другим тоном і наступним першим удвічі довша.
Крім того, щоб відрізнити перший тон серця від другого, можна, прослуховуючи тони серця, одночасно рукою промацувати серцевий поштовх, або пульс, на найближчій артерії (скроневій) . У цьому разі перший тон серця збігається із серцевим поштовхом, або пульсовою хвилею.

Спостереження серцевого поштовху. Серцевий поштовх досліджують з лівого боку, спостерігаючи за місцем розміщення серця. Огляд проводять на стоячій тварині. Найкраще серцевий поштовх помітний у вузькогрудих худих коней і корів. Під час огляду нижньої третини грудної клітки зліва помітні коливання грудної стінки в ділянці четвертого-п’ятого міжребер'я. Серцевий поштовх збігається із систолою серця. Особливо добре видно його після прогону тварини. Серцевий поштовх можна досліджувати й методом пальпації. Для цього долоню лівої руки притискають до грудної стінки зліва в ділянці четвертого-п’ятого міжребер’я, на 2—3 см вище від ліктя. Праву руку при цьому кладуть на спину або холку тварини. Серцевий поштовх можна прослуховувати також за допомогою фонендоскопа або безпосередньо вухом.

Zuletzt geändert: Wednesday, 8. May 2024, 11:37