Лаборатоне заняття 3
Лабораторна робота 3 . Фізіологія серцево-судинної системи
Завдання 1. Спостереження і реєстрація діяльності серця
Прилади та матеріали: реєструвальний важелець, м’язовий столик, скальпелі, пінцети, серфіни, ножиці, нитки, коркова пластинка, шпильки, розчин Рінгера для холоднокровних, жаби.
Відеоматеріали до завдання:
У жаби руйнують головний і спинний мозок і кладуть її в препарувальну ванночку або на коркову пластинку черевцем догори. Захоплюють пінцетом шкіру черевця позаду мечоподібного відростка груднини й роблять у цьому місці ножицями розріз, який доводять до зовнішніх країв нижньої щелепи з обох боків. Відтягують пінцетом м ’язи черевної стінки вгору й ножицями перерізують їх. В утворений отвір вводять один кінець ножиць. Обережно розрізують м’язовій шар і ключиці з обох боків від середньої лінії. Підіймають злегка шкірно-м’язовий клаптик пінцетом, відокремлюють його від серця й відрізують від голови. Відкривається працююче серце. Якщо серцева сумка лишилася неушкодженою, її надрізують ножицями. Серце періодично змочують розчином Рінгера для холоднокровних, не даючи йому висохнути . Спостерігають послідовність скорочень венозного синуса, передсердь і шлуночка. Звертають увагу на паузи після кожного скорочення серця, підраховують кількість скорочень за хвилину. Результати записують і аналізують. Роботу серця жаби демонструють на м'язовому столику.
Вивчення провідної системи серця. Для вивчення провідної системи серця на нього накладають лігатури Станніуса
Перша лігатура Станніуса
У жаби оголюють серце. Накладають лігатуру на вуздечку серця і, розрізавши вуздечку, відокремлюють її від сумки, для того щоб було зручно піднімати серце. Пінцетом або голкою з вушком підводять нитку під обидві гілки аорти. Перевернувши серце, повільно і обережно затягують нитку на межі між передсердям і венозним синусом. Якщо лігатуру накладено правильно, передсердя і шлуночок зупиняються в діастолі, а синус продовжує скорочуватись у попередньому ритмі. Зробивши легкий укол голкою в стінку шлуночка, можна спостерігати скорочення шлуночка, а потім передсердь. Зробивши укол у стінку передсердь, спостерігають поодинокі скорочення передсердь, а потім шлуночка. Якщо зробити укол голкою з ділянці атріовентрикулярної борозни, передсердя і шлуночок відповідають серією скорочень, ритм яких поступово сповільнюється, і вони знову зупиняються в діастолі.
Друга лігатура Станніуса
He знімаючи лігатури, накладають другу між передсердями і шлуночком, тобто по атріовентрикулярній борозні. При цьому шлуночок починає скорочуватись, але ритм його поступово сповільнюється й скорочення припиняються.
Незабаром скорочення шлуночка відновлюються, частота їх зростає, і встановлюється властивий йому атріовентрикулярний ритм.
Третя лігатура Станніуса
Накладають лігатуру на нижню третину шлуночка й відрізують верхівку серця на 1/3 довжини шлуночка. Відрізок самостійно не скорочується, але відповідає на кожне подразнення скороченням.
Завдання 2. Спостереження кровообігу в капілярах
Прилади та препарати: пінцети, скальпелі, коркова пластинка з отвором, ножиці, шпильки, нитки, фізіологічний мікроскоп, окуляри-покажчики; жаби.
Відеоматеріали до завдання:
Кровообіг у жаби можна спостерігати в плавальній перетинці, брижі та язиці під мікроскопом. Слабкопігментовану жабу знерухомлюють і фіксують на корковій пластинці або фанерній дощечці з отвором у центрі. Плавальну перетинку натягують над отвором і закріплюють. Пластинку з жабою вміщують на предметний столик мікроскопа. У розтягнутій (не дуже сильно) перетинці за малого збільшення (об’єктив 8) спостерігають рух крові в кровоносних судинах (артеріях, венах і капілярах). Під час спостереження треба час від часу змочувати плавальну перетинку розчином Рінгера. У полі зору мікроскопа видно густу сітку кровоносних судин неоднакового діаметра. У них безперервно рухається кров у різних напрямках. Вивчивши напрям, швидкість і характер руху крові, можна відрізнити артерії від вен. Артерії меншого діаметра. У них помітна пульсація, кров світла. Вени — товщі судини, у них кров темніша, тече рівномірно й повільно. А просвіт капілярів настільки малий, що еритроцити ледь протискуються крізь них, витягуючись і змінюючи форму. Рух крові в них повільний.
Завдання 3. Вивчення роботи серця у тварин
Прослуховування тонів серця
Прилади та препарати: фонендоскопи, стетоскоп, сфігмограф, простирадла, рушники, фіксаційній станок, тварини.
Відеоматеріали до завдання:
Тони серця досліджують методом аускультації (прослуховування). Заняття проводять на спокійних тваринах при цілковитій тиші. Під час прослуховування тонів тварину тримають рукою за вуздечку. Передню кінцівку тварини з досліджуваного боку відводять трохи вперед. За такого положення кінцівки ділянка дослідження серця доступна для прослуховування. Тони серця прослуховують у певних місцях грудної стінки. Місцем найкращого прослуховування двостулкового клапана в коня є п’яте міжребер’я зліва, посередині нижньої третини грудної клітки, на 2-3 пальці нижче від лінії плечолопаткового суглоба. У корів це місце в четвертому міжребер’і, трохи нижче від лінії плечолопаткового суглоба.
Тристулковий клапан у коня прослуховується з правого боку, в ділянці четвертого міжребер’я на рівні нижньої третини грудної стінки, на 3—4 пальці нижче від лінії плечолопаткового суглоба, у жуйних — справа в третьому міжребер’і. За тонами (звуками), які утворюються під час закривання атріовентрикулярних клапанів (дво- і тристулкового), можна визначити перший — систолічний тон серця.
Другий (діастолічний) тон серця вивчають у місцях найкращого прослуховування півмісяцевих клапанів. Місцем найкращого прослуховування півмісяцевого клапана аорти є четверте міжребер'я (зліва і справа), на 1—2 пальці нижче від плечолопаткового суглоба. Півмісяцевий клапан на легеневій артерії краще прослуховується в третьому міжребер’ї зліва, посередині нижньої третини грудної клітки. Знайшовши ці місця, прослуховують за допомогою стетоскопа, фонендоскопа або безпосередньо вухом (через простирадло чи рушник) тони серця у тварин.
Спочатку треба навчитися відрізняти перший тон від наступного; вони відокремлюються невеликою паузою. Пауза між другим тоном і наступним першим удвічі довша.
Крім того, щоб відрізнити перший тон серця від другого, можна, прослуховуючи тони серця, одночасно рукою промацувати серцевий поштовх, або пульс, на найближчій артерії (скроневій) . У цьому разі перший тон серця збігається із серцевим поштовхом, або пульсовою хвилею.
Спостереження серцевого поштовху. Серцевий поштовх досліджують з лівого боку, спостерігаючи за місцем розміщення серця. Огляд проводять на стоячій тварині. Найкраще серцевий поштовх помітний у вузькогрудих худих коней і корів. Під час огляду нижньої третини грудної клітки зліва помітні коливання грудної стінки в ділянці четвертого-п’ятого міжребер'я. Серцевий поштовх збігається із систолою серця. Особливо добре видно його після прогону тварини. Серцевий поштовх можна досліджувати й методом пальпації. Для цього долоню лівої руки притискають до грудної стінки зліва в ділянці четвертого-п’ятого міжребер’я, на 2—3 см вище від ліктя. Праву руку при цьому кладуть на спину або холку тварини. Серцевий поштовх можна прослуховувати також за допомогою фонендоскопа або безпосередньо вухом.