Фітнес для осіб з ос ...

<%1-%-0%><%2-%-1%><%1-%-0%><%3-%-3%><%4-%-4%><%5-%-5%>Тема 2. Поняття про здоров'я та його складові<%6-%-6%><%7-%-7%><%8-%-8%><%9-%-9%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%><%5-%-5%> <%6-%-6%><%8-%-8%><%3-%-3%><%5-%-5%>План<%6-%-6%><%8-%-8%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%10-%-22%>1. Поняття про здоров'я та його складові<%11-%-23%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%10-%-22%>2. Здоров'я як практична і культурологічна проблема<%11-%-23%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%10-%-22%><%5-%-5%>3.<%6-%-6%><%11-%-23%><%10-%-22%> Здоров'я і хвороба<%11-%-23%><%3-%-3%><%8-%-8%><%2-%-1%> <%1-%-0%>4. Донозологічний, або пограничний, стан між здоров'ям і хворобою<%2-%-1%> <%1-%-0%> Вивчаючи проблему здоров'я в житті сучасного суспільства, тобто ознайомлюючись з основами валеології, слід уточнити, розширено та поглиблено розуміти термін предмета «здоров'я». <%3-%-3%>Валеологічне визначення здоров'я таке:<%8-%-8%> здоров'я - це природний динамічний стан організму, який характеризується високим енергетичним потенціалом, оптимальними адаптаційними реакціями на зміни умов довкілля, що забезпечує гармонійний фізичний, духовний і соціальний розвиток особистості, її добре самопочуття, ефективну протидію захворюванням, повноцінне життя та активне довголіття.<%2-%-1%> <%1-%-0%>Проголошений статут Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), затверджений у 1949 р., дає таке визначення «здоров'я — це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних вад».<%2-%-1%> <%1-%-0%>Природа наділила людину досконалим функціональним організмом із універсальним захистом від усіляких зовнішніх і внутрішніх негативних впливів. Тому здоров'я слід розглядати не як щось набуте і незмінне, а як стан організму, котрий постійно змінюється. Отже, необхідно завжди стежити за своїм здоров'ям і підтримувати його у гармонійній рівновазі з довкіллям, а для цього потрібно вести здоровий спосіб життя.<%2-%-1%> <%1-%-0%>Отже, щоб бути здоровим, недостатньо мати тільки здорове тіло. Здорова людина значною мірою залежить від багатьох чинників довкілля, зокрема кліматичних і географічних особливостей навколишнього середовища, від способу життя людини, її духовності, світогляду, ставлення до власного здоров'я та до інших людей і природи. Для повного здоров'я потрібне сприятливе поєднання умов життя як природних (температура повітря, атмосферний тиск тощо), так і соціальних (побут, культура, суспільно-виробничі відносини).<%2-%-1%> <%1-%-0%>Важливе значення для здоров'я має внутрішня рівновага організму людини - це збалансована робота всіх його функціональних систем: серцево-судинної, дихальної, нервової, гуморальної та інших. Внутрішня гармонія передбачає стан психічної зрівноваженості та духовної цілісності особистості.<%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Складові здоров'я.<%8-%-8%> <%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Фізична складова здоров'я - це<%8-%-8%> фізичний (тілесний, соматичний) стан людини та її фізичний розвиток. <%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Фізичний розвиток - це<%8-%-8%> сукупність морфологічних (форма та будова органів) і функціональних показників, які характеризують розвиток організму і дають змогу визначити запаси його фізичних сил, витривалість, працездатність. Це є одним із показників стану здоров'я населення.<%2-%-1%> <%1-%-0%>При вивченні фізичного розвитку застосовують уніфіковані методи антропометричних досліджень (антропометрія). З усіх численних морфологічних і функціональних ознак найчастіше беруть до уваги: довжину тіла (зріст), масу тіла, обвід грудної клітки, життєву ємкість легень, м'язову силу рук, станову силу; оцінюють склад тіла, стан опорно-рухового апарату, форму хребта, грудної клітки, ніг, поставу; визначають ступінь відкладення жирової підкладки і розвиток вторинних статевих ознак. Програма дослідження фізичного розвитку може змінюватися залежно від обстежуваного контингенту та мети обстеження. Індивідуальний фізичний розвиток оцінюють, зіставляючи показники окремих ознак зі стандартами чи типовими середніми значеннями.<%2-%-1%> <%1-%-0%>Для визначення середніх показників фізичного розвитку обстежують велику групу практично здорових людей у порівняно короткий термін. Результати обстежень обробляють методом варіаційної статистики. Окремі середні показники є стандартами фізичного розвитку відповідної групи населення.<%2-%-1%> <%1-%-0%>Загальноприйнятих стандартів фізичного розвитку нема. Для певної віково-статевої групи, певної території розробляють шкалу регресій фізичного розвитку (кореляційний аналіз), за якою проводять індивідуальну і групову оцінку.<%2-%-1%> <%1-%-0%>Особливо цінною є розробка так званих зональних стандартів фізичного розвитку населення окремих територій, подібних за географічними, економічними й екологічними умовами.<%2-%-1%> <%1-%-0%>При вивченні фізичного розвитку дітей і підлітків застосовують також індивідуальний метод, тобто метод динамічного спостереження протягом багатьох років, який дає змогу виявити особливості росту і розвитку кожного індивідуума, пов'язані з умовами життя (харчуванням, режимом, перенесеними хворобами тощо). Стандарти фізичного розвитку і розроблені на їхній основі спеціальні оцінні таблиці (таблиці корекції та шкали розрахунку за довжиною тіла) широко використовують у практиці медичних закладів, особливо дитячих, для індивідуальної оцінки фізичного розвитку.<%2-%-1%> <%1-%-0%>За допомогою шкали регресії та стандартів фізичного розвитку роблять графічні сітки, діаграми росту, графік каналів і рівнів фізичного розвитку. Вони наочні, зручні для роботи. Сучаснішим методом є використання нелінійної регресивної моделі для оцінки водночас трьох показників основних розмірів тіла (маси, зросту, окружності грудної клітки) - метод множинної кореляції, або багатовимірний кореляційний аналіз. В останні роки запропоновано комплексний метод оцінки фізичного розвитку, який дає змогу визначити біологічний рівень розвитку і гармонійність морфологічного статусу організму людини.<%2-%-1%> <%1-%-0%>Соціальну складову здоров'я можна визначити як ефективну взаємодію людини з соціальним середовищем. Критерієм такої взаємодії може бути успішне ототожнення (ідентифікація) особи з певними соціальними групами (сім'я, клас, громада, професія, спілка тощо). Це означає і визнання іншими людьми дій людини і пояснення, розуміння їх як необхідних. Саме в цих людських групах відбувається соціалізація особи, вибір нею тих соціальних ролей, які вона зможе успішно і з задоволенням виконувати протягом свого життя.<%2-%-1%> <%1-%-0%>Для успішної взаємодії, комунікації людей необхідно визначення спільних цінностей. Вибір особою певної ієрархії цінностей є ознакою її соціальної ідентифікації. Формування спільних цінностей та ієрархії цінностей людини значною мірою підпорядковані або узгоджені з процесами виникнення, функціонування і розвитку сім'ї, школи, професійних інститутів, держави, церкви тощо.<%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Психічна складова здоров'я<%8-%-8%> - надзвичайно важлива. Вона визначає розвиток людини як особистості, забезпечує її пристосування (адаптацію) в соціальному середовищі та душевне благополуччя.<%2-%-1%> <%1-%-0%>Психічне здоров'я розкривається через розвиток основних функцій психіки людини.<%2-%-1%> <%1-%-0%>Психічні процеси у здорової людини реалізуються через різноманітні почуття та емоційні стани. Реальне пізнання оточуючого світу відбувається за допомогою відчуттів, сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, уяви, мови.<%2-%-1%> <%1-%-0%>Умовою психічного здоров'я є розвиток різноманітних емоцій та почуттів, вміння контролювати і керувати ними, набуття навичок зменшення шкідливого впливу стресогенних чинників. Психічне здоров'я дає можливість людині оптимально пристосуватися (адаптуватися) до змін соціального середовища, пізнати себе, реалізувати власні потреби, що необхідно для самоутвердження та самоактуалізації її особистості. Це збалансованість психічних процесів та їхніх проявів, тобто здатність особи керувати собою за умов високих життєвих навантажень на основі взаєморозуміння й емоційного комфорту в суспільстві, а також особистого внутрішнього комфорту.<%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Духовна складова здоров'я є<%8-%-8%> своєрідною вершиною, яка збирає все найкраще в людині, завдяки чому індивід стає особистістю. Невід'ємною частиною духовного здоров 'я людини є її здатність до співпереживання та співчуття, добросовісність, доброзичливість, порядність, терпимість.<%2-%-1%> <%1-%-0%>Протягом всього життя людина прагне до духовного розвитку і самовдосконалення. Розкривається вона через неповторні поєднання:<%2-%-1%> <%1-%-0%>- бачення прекрасного у довкіллі і в самій собі (естетизм);<%2-%-1%> <%1-%-0%>- вироблення певних правил поведінки щодо оточуючого світу як за законами суспільства, так і за внутрішнім моральним кодексом (етизм);<%2-%-1%> <%1-%-0%>- розуміння сутності навколишнього світу, місця людини в природі і суспільстві, її життєвих цінностей, вибору способу власного життя, відповідальності за здоров'я і життя своє та інших людей (філософське світобачення);<%2-%-1%> <%1-%-0%>- набуття унікальної властивості вірити і вибору своєї віри (релігійний світогляд).<%2-%-1%> <%1-%-0%>Кожна складова здоров'я багатогранна, непроста. Але лише за умови органічного поєднання цих компонентів формується і розвивається здоров'я людини.<%2-%-1%> <%1-%-0%><%10-%-22%> <%11-%-23%><%10-%-22%><%5-%-5%>2<%6-%-6%>. Здоров'я як практична і культурологічна проблема<%11-%-23%><%2-%-1%> <%1-%-0%> Дуже велике значення для здоров'я людини має її спосіб життя.<%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Здоровий спосіб життя — це<%8-%-8%> діяльність, спрямована на формування, збереження та зміцнення здоров я людей як необхідної умови для прогресивного розвитку суспільства в усіх його напрямах.<%2-%-1%><%1-%-0%><%3-%-3%>Поняття «здоровий спосіб життя» включає:<%8-%-8%><%2-%-1%> <%1-%-0%>- загартування;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- достатня рухова активність;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- повноцінне раціональне харчування;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- культура статевих відносин;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- психоемоційна сталість.<%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>До основних складників здорового способу життя належать:<%8-%-8%><%2-%-1%> <%1-%-0%>1) спосіб життя суспільства й особи;<%2-%-1%> <%1-%-0%>2) рівень культури суспільства й особи;<%2-%-1%> <%1-%-0%>3) валеологічний світогляд;<%2-%-1%> <%1-%-0%>4) зворотні зв'язки;<%2-%-1%> <%1-%-0%>5) настанова (настроєність) на довге здорове життя;<%2-%-1%> <%1-%-0%>6) валеологічне та гігієнічне виховання;<%2-%-1%> <%1-%-0%>7) відсутність шкідливих звичок.<%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Спосіб життя складається з чотирьох категорій:<%8-%-8%> економічної (рівень життя), політичної (устрій життя), соціальної (якість життя) і психологічної (стиль життя).<%2-%-1%> <%1-%-0%>Стиль і устрій життя значною мірою зумовлені політичним ладом у суспільстві, історичними та релігійними традиціями, закріпленими у свідомості народу (населення), їхнім світоглядом. Рівень і якість життя залежать від характеру і способу виробництва, виробничих відносин і форм власності.<%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Рівень культури суспільства - це<%8-%-8%> ставлення людей до власного здоров'я. <%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Культура - це<%8-%-8%> не тільки сума знань, це поведінка і сукупність моральних засад. Людині передали від попередніх поколінь знання про природу, про організм і, звичайно ж, про хвороби. Але люди дуже часто байдужі до цього, ведуть неправильний спосіб життя, що спричиняє захворювання.<%2-%-1%> <%1-%-0%>Валеологічний світогляд не завжди займає перше місце порівняно з речами та іншими матеріальними благами. Звичайно, здоров'я багато в чому залежить від добробуту. Проте для багатьох людей накопичення модних і дорогих речей стало ціллю всього життя. Заради цього вони нехтують фізичним і духовним удосконаленням, гармонійним розвитком особистості, знищують природу, забруднюють навколишнє середовище, чим шкодять своєму здоров'ю і здоров'ю майбутніх поколінь.<%2-%-1%> <%1-%-0%>Мотивування в основному визначає спосіб життя. Не можна стверджувати, що люди не розуміють значення здоров'я, не цінують його. Однак, на превеликий жаль, ціну здоров'я більшість усвідомлює лише тоді, коли воно значно втрачене. Тільки тоді (і то не завжди) виникає мотивування - вилікувати захворювання, стати здоровим. Для того, щоб кожна людина була зацікавлена у зміцненні свого здоров'я, важливе значення мають матеріальні стимули. Наприклад, при платному лікуванні свідомість людини та її психологія буде спрямована на зміцнення здоров'я і дотримання здорового способу життя.<%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Зворотні зв'язки - це<%8-%-8%> важливий фактор ефективної діяльності численних безумовних і умовних реакцій, що забезпечують високу адаптацію до змінних умов зовнішнього середовища. Багато людей нерозумно і довго випробовують стійкість свого організму неправильним способом життя, алкоголем, нікотином. І тільки через десятиліття спрацьовують їхні зворотні зв'язки. Тоді вони перестають курити, зловживати хмільним, проте буває запізно.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Слід пам'ятати, що зворотні зв'язки поволі реалізуються не тільки на негативні, але й на позитивні впливи. Наприклад, ефект ранкової гімнастики, заняття фізичною культурою і гартування організму проявляються не через декілька днів, а через місяць. Люди цього не розуміють і тому, не отримавши негайного ефекту від корисних для здоров'я дій, припиняють їх. Сповільнена дія та довге не виявлення зворотних зв'язків - одна з головних причин негігієнічної поведінки людей, недооцінки здорового способу життя.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Настанова (настроєність) на довге здорове життя - категорія суб'єктивна, водночас це важливий об'єктивний чинник здоров'я. У протилежному разі людина думає тільки про хворобу, входить у неї, не мобілізує резерви свого організму - універсальні «внутрішні ліки».<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Стародавній сирійській лікар Аль Фаридж так звертався до хворого: «Дивись, нас троє: я, ти й хвороба. Якщо ти будеш на моєму боці, нам буде удвох легше подолати її». Фокусування на здоров'я підвищує захисні сили організму, що допомагає швидкому видужанню. Дуже важливо для людини зосередити увагу на довгому здоровому житті.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Валеологічне та гігієнічне виховання. Донедавна в Україні у навчальних закладах не надавали відповідної уваги принципам і навичкам здорового способу життя. Головними джерелами знань у цій ділянці є приклад батьків і санітарна освіта. Навчити здоров'я – сьогодні першочергове завдання нашої школи. Виховання загальної культури здоров'я - мета глобальна, вирішити яку покликана валеологічна освіта для створення власного (індивідуального) здорового способу життя. Здоровий спосіб життя є однією з найголовніших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я, що дає змогу багатьом людям підтримувати достатній рівень фізичного і психічного здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективне пристосування до змін довкілля. Тому основним завданням виховання та навчання є сформування у дитячі та юнацькі роки валеологічного світогляду, що забезпечує гармонійний фізичний, духовний і соціальний розвиток особистості, її добре самопочуття, належну протидію захворюванням, повноцінне життя й активне довголіття.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Одним із важливих елементів самопізнання є визначення свого ставлення до так званих чинників ризику, до яких належать ті, які мають негативний вплив на здоров'я людини і можуть навіть призвести до її смерті.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Сучасна медицина виділяє більше десятка таких факторів. Є об'єктивні чинники ризику, які не залежать від людини і на які впливати неможливо, наприклад, стать, вік, раса (національність), спадковість. Наприклад, у чоловіків інфаркт міокарда трапляється частіше, ніж у жінок, у літніх людей - частіше, ніж у молодих. Якщо батьки хворіють на цукровий діабет чи гіпертонію, то ймовірність цієї недуги у їхніх дітей значно вища, ніж у сім'ях, де батьки здорові.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Але є суб'єктивні чинники ризику, що залежать від конкретної людини (суб'єкта), її світогляду, звичок, поведінки, способу життя. Якщо їх вчасно усунути, ризик захворіти і померти зменшується в десятки і навіть сотні разів.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Найпоширенішими серед молоді чинниками ризику є такі: 1) гіподинамія (недостатня рухова активність); 2) неправильне антивалеологічне) харчування і надлишок маси тіла; 3) тютюнопаління; 4) зловживання алкогольними напоями; 5) вживання наркотичних і одурманюючих (психотропних) токсичних речовин; 6) надмірний вплив стресових ситуацій.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Організм людини, як відомо, є складною біологічною відкритою системою, якій властиві процеси самоорганізації, постійного розвитку і контакту із зовнішнім середовищем. Якщо в організмі людини легко порушується рівновага, це є свідченням його нездоров'я. Межі відхилення від рівноваги бувають різними, і досі достеменно не з'ясовано, від чого залежить гомеостаз (грец. homoios - подібний і stasis - нерухомість) — спроможність організму, популяції або системи організмів підтримувати стійку динамічну рівновагу за змінних умов середовища. На сучасному рівні розвитку науки необхідне обґрунтування методик визначення кількісного і якісного здоров'я людини, механізмів реакції організму на стрес, способів його регуляції, підвищення загальної, неспецифічної резистентності (опірності) організму несприятливим впливам, підтримання гармонії людини, природи і суспільства.<%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>  Поняття «здоров'я людини» є<%8-%-8%> дуже ємним і охоплює біологічні, соціальні, економічні, наукові, етичні та інші аспекти. Учені досі дискутують стосовно інтерпретації сутності цього поняття. За сучасних умов з'ясування поняття «здоров'я» є фундаментальною проблемою не лише медицини, а й екології людини. ВООЗ визначає «здоров'я людини» не лише як відсутність хвороб, а й як стан повного фізичного, душевного благополуччя. <%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>З огляду на це, більшість вчених погоджуються, що критеріями здоров'я можна вважати такі основні його елементи:<%8-%-8%><%2-%-1%> <%1-%-0%>- нормальне функціонування (у біологічному розумінні) всіх систем і структур організму;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- динамічна рівновага між людським організмом і довкіллям;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- здатність людини до виконання основних соціальних функцій, до продуктивної праці;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- адаптивність (здатність пристосовуватися) людського організму до змінних умов середовища;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- відсутність хвороби чи будь-яких ознак захворювання;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- фізичне, духовне, соціальне благополуччя, гармонійний розвиток фізичних і духовних сил.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Ці основні ознаки повністю не вичерпують усієї різноманітності критеріїв оцінювання здоров'я людини, але охоплюють основні передумови гармонійної життєдіяльності.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Попри те, що сучасні технології дають змогу ефективно впливати на розумовий розвиток шляхом дії на мозок ембріона, контролювати спадковість, здійснювати «імунізацію» організму проти бактерицидних і вірусних інфекцій, радіоактивного випромінювання, регулювати настрій, знижувати втомлюваність, підвищувати природну опірність організму до інфекцій, відновлювати його природні захисні функції, не втрачає своєї актуальності проблема раціональної організації життя у злагоді з собою і навколишнім світом.   Очевидно, саме в цих координатах вирішуватиметься і проблема здоров'я людини - збереження і розвитку її психічних, фізіологічних і біологічних здатностей, оптимальної працездатності, соціальної зайнятості за максимальної тривалості життя. Значною мірою залежачи від спадкових факторів, воно є результатом взаємодії людини з довкіллям.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Як уже зазначалося, здоров'я населення в цілому й здоров'я груп людей (суспільне здоров'я) визначається комплексом показників: народжуваністю, смертністю, дитячою смертністю, захворюваністю, рівнем фізичного розвитку людей, середньою тривалістю життя тощо.  Єдиного критерію, на основі якого можна робити висновок про стан здоров'я жителів тієї чи іншої країни, не існує. Навіть показник середньої тривалості життя без урахування комплексних соціально-біологічних досліджень ще не досить визначальний для такої оцінки.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Здоров'я людей залежить не тільки від медицини й охорони здоров'я, а й від впливу складного комплексу природних і соціально-економічних умов життя. Тому здоров'я народу повинне бути головною «візитною карткою» соціально-економічної та культурної зрілості країни. Наука про здоров'я людини повинна бути інтегральною, формуватися на стику екології, біології, медицини, психології, педагогіки та інших наук.<%2-%-1%> <%1-%-0%><%10-%-22%><%5-%-5%>3.<%6-%-6%> Здоров'я і хвороба<%11-%-23%><%2-%-1%> <%1-%-0%>  Здоров'я людини - це стан повного соціально-біологічного і психічного комфорту, коли функції всіх органів і систем організму людини зрівноважені з природним і соціальним середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти.<%2-%-1%><%1-%-0%><%3-%-3%>   Здоров'я -<%8-%-8%> найкращий дарунок молодості та головних умов досягнення успіху в житті. Воно потрібне нам для того, щоб знайти своє місце, реалізувати свій творчий і фізичний потенціал, мати задоволення від умов життя та спілкування з іншими людьми, самоствердження у суспільстві. Без здоров'я не може бути цілком щасливого життя.   Берегти здоров'я треба з молодих літ, зміцнювати і примножувати його. Не розтринькувати даремно цей безцінний скарб, дарований людині природою і нашими предками. Видатний український медик академік О. Богомолець казав: «Вміння продовжувати життя - це, насамперед, вміння не скорочувати його». У зрілому віці, а тим більше у старшому і похилому воно залежить від того, як ставилися до нього в молодості, чи вживали заходів для його своєчасного збереження.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  І. П. Павлов твердив, що людина могла б жити до 100 років, якби нестриманістю, безпорадністю, байдужим ставленням до свого організму не зводила б цей нормальний для життя час до набагато меншої цифри. А для цього потрібні конкретні знання, велике бажання та сила волі, щоб залишитися здоровим протягом багатьох років.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Розуміння здоров'я як багатоаспектної системи дозволяє правильно усвідомлювати його значення в житті людини і суспільства. Кожна особа прагне прожити довге плідне життя. Суспільство, зі свого боку, зацікавлене у здоров'ї громадян, оскільки тільки здорові громадяни зможуть принести максимальну користь для його розвитку.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Здоров'я може бути популяційним, або здоров'ям суспільства, та індивідуальним.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  <%3-%-3%>Суспільне здоров'я характеризується системою статистичних показників:<%8-%-8%><%2-%-1%> <%1-%-0%>- відтворення (медико-демографічна характеристика);<%2-%-1%> <%1-%-0%>- запас фізичних сил або дієздатність (показники фізичного розвитку);<%2-%-1%> <%1-%-0%>- особливості адаптації до умов навколишнього середовища (показники захворюваності).<%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>  Відповідно до вимог ВООЗ, популяційне здоров'я характеризується такими показниками:<%8-%-8%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Політика в галузі здоров'я:<%8-%-8%><%2-%-1%> <%1-%-0%>- виділення ресурсів на медичну допомогу на одного громадянина;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- рівномірність прибутків у суспільстві;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- наявність мережі охорони здоров'я;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- забезпеченість лікарями;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- рівень доступності охорони здоров'я для населення.<%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Структурно-економічні показники:<%8-%-8%><%2-%-1%> <%1-%-0%>- рівень народжуваності та смертності серед населення;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- валовий національний продукт та його приріст;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- рівень безробіття;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- житлові умови;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- енергетична забезпеченість населення.<%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. Медична освіта:<%8-%-8%><%2-%-1%> <%1-%-0%>- наявність медичної освіти;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- доступність медичної освіти (фізична й економічна).<%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. Охоплення населення первинною медичною освітою:<%8-%-8%><%2-%-1%> <%1-%-0%>- санітарна освіта;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- доброякісність харчування;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- доброякісність води;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- охорона здоров'я матері та дитини;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- планування сім'ї;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- профілактичні щеплення;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- забезпеченість ліками;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- можливість ефективного лікування.<%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5. Показники здоров'я населення:<%8-%-8%><%2-%-1%> <%1-%-0%>- доля новонароджених (%) із масою менше 2,5 кг;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- доля новонароджених (%) із масою (3,3-3,4 кг);<%2-%-1%> <%1-%-0%>- психічний розвиток дітей і підлітків;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- дитяча смертність;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- тривалість життя;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- смертність від окремих хвороб;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- захворюваність загальна та індивідуальна;<%2-%-1%> <%1-%-0%>- самогубство, алкоголізм, наркоманія.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Критерії індивідуального здоров'я розробляються валеологією.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Поняття здоров'я індивідуума чітко не визначено. Це пояснюється значною широтою індивідуальних коливань важливих показників життєдіяльності організму, а також численними факторами, які впливають на здоров'я людини.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Хоча здоров'я - це стан, протилежний хворобі, воно не мас чітких меж, тому що є різні перехідні стани. Здоров'я не виключає наявності в організмі ще не виявленого хворобливого начала або суб'єктивних коливань у самопочутті людини. Тому виникло поняття практично здорова людина, яке включає відхилення від норми, що не відображаються на самопочутті та працездатності. Однак відсутність об'єктивних проявів порушення здоров'я ще не вказує на відсутність хворобливого стану, оскільки перенапруження захисно-пристосувальних механізмів не порушує здоров'я, але може призвести до виникнення захворювання внаслідок дії на організм надзвичайних подразників. Розлади адаптації організму до умов зовнішньою середовища, які постійно змінюються, є перехідним станом між здоров'ям і захворюванням.<%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>  Хвороба<%8-%-8%> - процес, що характеризується порушенням структур і функцій організму, зниженням його пристосованості до зовнішнього середовища за одночасної мобілізації захисних сил. При цьому знижується пристосовуваність живого організму до зовнішнього середовища й водночас мобілізуються його захисні сили. Виникнення недуг у людини - наслідок впливу на організм шкідливих природних і соціальних факторів.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Людині важко дізнатися, коли вона починає хворіти, тому що вона адаптувалася до здоров'я і згадує про нього лише тоді, коли його немає. Є люди, які ніколи не прислухаються до свого організму, особливо, коли зайняті захоплюючою справою. І, навпаки, людина, яка постійно прислухається до себе, може спонукати цим обтяжливі відчуття, що набувають форми хвороб, інтенсивність скарг деяких пацієнтів не завжди відповідає рівневі їхнього захворювання. Справа в тому, що вони «занурились» у свою хворобу, постійно думають про неї, вимагають жалю і поблажливості. Тому лікарі не повинні керуватися скаргами пацієнтів у визначенні діагнозу та способу лікування, але обов'язково повинні звільнити людину від психологічної недуги. Коли ж трапляється, що вони не в змозі вилікувати тілесних страждань, обов'язково доводиться лікувати душевні наслідки.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Психологічний фактор може посилити хворобу, якщо він негативний, і, навпаки, віра в одужання допомагає хворому і лікареві перемогти недугу.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Людина хворіє тому, що різні фактори впливають на наші органи і викликають негативні зміни. Так, травна система хворіє від переїдання, браку сирої їжі. Серце, легені, суглоби - від детренованості організму. Печінка, нирки - від неправильного харчування. Гіпертонія (підвищений тиск) - від куріння, перетренування системи напруження.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Людина неправильно реагує на неприємні емоції: передбачає, згадує, а це викликає тривогу, роздуми без рухів, іноді ночі без сну. Все це призводить до роботи шлунка без їжі, що провокує виразку Серце при цьому також скорочується швидше і викликає тахікардію. Судини звужуються - виникає гіпертонія.<%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>  <#1-%-0#><%8-%-8%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>  Перша фаза<%8-%-8%> - поглиблення змін у клітинах і органах, зниження основних показників настільки, що звичайні навантаження стають занадто великі та призводять до наростання хвороби. Друга фаза - паталогічні зміни в організмі. А це вже хвороба. Лікування відбувається також у два етапи.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  <%3-%-3%>Перший етап<%8-%-8%>. Потрібно знижувати навантаження, надати хворому фізичний і психічний спокій, мінімальне харчування. Обов'язково треба жаліти, заспокоювати, щоб зменшити страх і вселити надію. На це потрібен час (2-3 тижні), щоб виробилися нові білки. Після цього хвороба як така минає.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  <%3-%-3%>Другий етап.<%8-%-8%> Відновлення детренованих функцій, реабілітація. Тут одужуючого не треба оберігати, а спонукати до роботи. Бо тільки власними зусиллями можна повернути здоров'я.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Одним із факторів, що спричиняє хвороби, є недостатня пристосовуваність організму людини до досить складного комплексу умов життя. Він включає в себе фізіологічні особливості організму людини (залежно від статі, віку тощо), кліматографічні та соціальні особливості (побут, суспільно-виробничі відносини та ін.), а також умови проживання індивіда.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Причиною хвороб може бути і спадковість, в основі якої лежать генетичні процеси і яка зумовлює передачу хвороби від покоління до покоління. Недуга може виникнути і внаслідок природно закладеної певної спрямованості біологічних процесів, які здійснюються в нашому організмі від народження до старіння та смерті.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Ступінь розвитку хвороби може бути різним, і організм частково може компенсувати виниклі порушення. Але хвороба завжди обмежує фізичні, психічні та соціальні можливості людини.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Недуг багато. Спричиняються вони по-різному. Але підраховано, що у 70 % людей виникнення хвороб залежить від самої людини: це шкідливі звички, порушення санітарно-гігієнічних норм, харчування, відсутність режиму праці та відпочинку, збереження довкілля. Зберегти і зміцнити здоров'я можна тільки знаючи свій організм, причини, що призводять до хвороби, та засоби запобігання їм. Одним із симптомів недуги є біль. Біль можна розглядати як сигнал небезпеки для організму і як захисне пристосування, що спричиняє захисні рефлекси і реакції.<%2-%-1%> <%1-%-0%><%10-%-22%><%5-%-5%> <%6-%-6%><%11-%-23%><%10-%-22%><%5-%-5%>4. <%6-%-6%>Донозологічний, або пограничний, стан між здоров'ям і хворобою<%11-%-23%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%>  Здоров'я і хвороба — це<%8-%-8%> два протилежні стани, властиві організму людини. Однак існує ще й донозологічний, або перед хворобливий, або пограничний стан. Більша частина населення планети знаходиться у передхворобливому стані.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Вся сума факторів негативного впливу фізичної, хімічної, біологічної, психічної й іншої природи, що притаманні сучасним умовам життя, призводять не тільки до появи низки загальних симптомів, характерних для «пограничного стану» (неврастенії, втрати апетиту, дратівливості, головного болю, сухості шкіри тощо).<%2-%-1%> <%1-%-0%>  До людей, що перебувають у «донозологічному стані», належать ті, котрі постійно зазнають впливу шкідливих хімічних речовин. Ці речовини можуть входити до складу хімічних додатків до харчових продуктів, до складу синтетичних ліків, вони також містяться у вихлопних газах автотранспорту, викидах ряду виробництв. Люди, котрі вживають наркотики, алкоголь і палять, також знаходяться у «пограничному стані», тому що всі ці речовини згубно впливають на їхнє здоров'я.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Найбільше людей перебуває у «передхворобливому стані» через неправильне харчування і невміння дотримуватися здорового способу життя.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Дія різних несприятливих факторів виявляється, насамперед, у зміні загального стану, самопочуття і працездатності, а не у захворювання. Саме такі зміни в організмі і є проявом «пограничного стану», або передхвороби.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Цьому станові властиві такі особливості: якщо хвороба триває добу, тиждень, місяць і довше, то цей стан - роки, десятиріччя або навіть усе життя. При цьому людина володіє приблизно тільки половиною психофізіологічних можливостей, закладених природою.<%2-%-1%> <%1-%-0%>  Слід пам'ятати, що життя людини - єдиної розумної живої істоти не вічне. Терміни житія для людини не визначені. Щоб мати тривале та щасливе життя, потрібно навчитись цінити та берегти природу, як середовище життя, яке нічим не можна замінити. Окрім природного середовища, здоров'я і довголіття людини визначають умови її праці та життя, тому з дитинства важливо оволодівати культурою свого народу. І, звичайно, тільки здоровий спосіб життя сприятиме реалізації всіх можливостей, наданих природою людині. Потрібно раз і назавжди зрозуміти, що саме кожен із нас є господарем свого здоров'я. Який би не був рівень розвитку медицини у державі, скільки б не було побудовано санаторіїв, лікарень, стадіонів та інших спортивних споруд, користі від них буде мало, якщо «мода» на здоров'я, культ здоров'я не стануть у суспільстві панівними. Одне із завдань валеології - це навчитись запобігти передхворобі, розпізнавати й усувати її.<%2-%-1%> <%1-%-0%> <%3-%-3%>Питання для самоконтролю<%8-%-8%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%5-%-5%>1. Яке визначення «здоров'я» дає проголошений статут Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), затверджений у 1949 р.?<%6-%-6%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%5-%-5%>2. Назвіть валеологічне визначення здоров'я.<%6-%-6%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%5-%-5%>3. Надайте характеристику складовим здоров'я.<%6-%-6%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%5-%-5%>4. Які застосовують уніфіковані методи антропометричних досліджень (антропометрія) при вивченні фізичного розвитку?<%6-%-6%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%5-%-5%>5. Що таке здоровий спосіб життя?<%6-%-6%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%5-%-5%>6. Що включає в себе поняття «здоровий спосіб життя»?<%6-%-6%><%2-%-1%> <%1-%-0%>7. <%5-%-5%>Що <%6-%-6%>належить <%5-%-5%>д<%6-%-6%>о основних складників здорового способу життя<%5-%-5%>?<%6-%-6%><%5-%-5%> <%6-%-6%><%2-%-1%> <%1-%-0%>8. З яких <%5-%-5%>категорій складається спосіб життя ?<%6-%-6%><%2-%-1%> <%1-%-0%>9. <%5-%-5%>За якою <%6-%-6%>системою статистичних показників характеризується суспільне здоров'я<%2-%-1%> <%1-%-0%> <%2-%-1%> <%1-%-0%><%3-%-3%><%5-%-5%>Рекомендована література<%6-%-6%><%8-%-8%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%5-%-5%> <%6-%-6%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%5-%-5%>1. Грибан В.Г. Валеологія / В.Г Грибан: навч. посіб. для студ. вузів. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 256 c.<%6-%-6%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%5-%-5%>2. Гончаренко М.С. Валеологія в схемах: Навч. посібник для вузів / М.С. Гончаренко. – Х.: Бурун книга, 2005. – 208 с.<%6-%-6%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%5-%-5%>3. Валеологія : навчальний посібник : у 2 ч. / [В. І. Бобрицька, М. В. Гринькова та ін.]. – Полтава : Скайтек, 2000. – 306 с. <%6-%-6%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%5-%-5%>4. Грибан В. Г. Валеологія : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В. Г. Грибан. – К. : [б. в.], 2005. – 251 с.<%6-%-6%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%5-%-5%>5. Міхієнко О. І. Валеологія: основи індивідуального здоров’я людини : навч. посібник / О. І. Міхієнко. – Суми : Універс-книга, 2010 – 446 с. <%6-%-6%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%5-%-5%>6. Гримблат С. О. Здоровьесберегающие технологии в подготовке специалистов / С. О. Гримблат, В. П. Зайцев, С. И. Крамской. – Харків : «Колегіум», 2005. – 181 с. <%6-%-6%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%5-%-5%>7. Валеологія : навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти : [у 2 ч.] / [ред. В. І. Бобрицький]. – Полтава : Скайтек, – 2000. – Ч. 1. – 2000. – 146 с. ; Ч.2. – 2000. – 160 с. <%6-%-6%><%2-%-1%> <%1-%-0%><%5-%-5%>8. Валецкая Р. О. Основы валеологии / Р. О. Валецкая. – Луцьк : Волинська книга, 2007. – С. 100–115.<%6-%-6%><%2-%-1%><%9-%-9%><%1-%-0%><%2-%-1%>