Фітнес для осіб з ос ...

<%1-%-0%><%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%><%4-%-4%>Тема 13. Поняття про психічне здоров'я<%5-%-5%><%6-%-6%><%7-%-7%><%8-%-8%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%> <%5-%-5%><%2-%-2%><%4-%-4%>План<%5-%-5%><%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>1. Психоемоційні стреси і здоров'я. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>2. Шкідливий вплив стресу на здоров'я людини. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>3. Подолання психологічного перевантаження.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%3-%-3%><%4-%-4%> <%5-%-5%><%6-%-6%><%10-%-35%><%4-%-4%>Поняття про психічне здоров'я<%5-%-5%><%11-%-38%><%9-%-9%><%1-%-0%><%4-%-4%><%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%>Стан психічного здоров'я<%5-%-5%><%7-%-7%><%4-%-4%> - об'єкт численних спостережень учених. ВООЗ констатує, що розлади психічного здоров'я серед дітей з кожним роком зустрічаються частіше. У зв'язку з цим на сьогодні найбільш перспективним є комплексний підхід до оцінки психічного здоров'я.<%5-%-5%><%9-%-9%><%1-%-0%>    <%2-%-2%>Психічне здоров'я -<%7-%-7%> стан душевного благополуччя, що характеризується відсутністю хворобливих психічних проявів та забезпечує адекватну до умов дійсності регуляцію поведінки та діяльності. Зміст поняття не вичерпується медичними та психологічними критеріями, у ньому завжди віддзеркалюються суспільні та групові норми і цінності, які регламентують духовне життя людини (за психологічним тлумачним словником).<%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  На думку директора відділу охорони психічного здоров'я ВООЗ Н. Сарторіуса, психічному здоров'ю можна дати таке визначення: по-перше - це відсутність явних психічних порушень; по-друге ~ певний резерв сил людини, завдяки яким вона може подолати не очікувані стреси; по-третє - стан рівноваги між людиною та навколишнім середовищем, гармонії між ним та суспільством.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%>  За визначенням В. П. Петренка і Є. А. Щербини, «психічне здоров'я - це<%5-%-5%><%7-%-7%><%4-%-4%> такий відносно стійкий стан організму й особистості, що дає змогу людині усвідомлено, враховуючи свої фізичні й психічні можливості, а також навколишні природні та соціальні умови, здійснювати й забезпечувати свої індивідуальні й суспільні (колективні) біологічні та соціальні потреби на основі нормального функціонування психофізичних систем, здорових психосоматичних і соматопсихічних відносин в організмі».<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Особливої уваги серед цих ознак психічного здоров'я заслуговує критерій психічної рівноваги. Від ступеня виваженості психічної рівноваги залежить урівноваженість людини з об'єктивними умовами, її пристосованість до них (В. Н. Мясищев). Урівноваженість людини та адекватність її реакцій на зовнішній вплив мають велике значення для розмежування норми та патології, адже тільки у психічно здорової людини, тобто урівноваженої, ми спостерігаємо прояви:<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>- відносної стійкості поведінки та адекватності її зовнішнім умовам;<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>- високу індивідуальну пристосованість організму до звичних коливань зовнішнього середовища;<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>- здатність підтримувати звичне комфортне самопочуття, морфофункціональне збереження органів та систем.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Психічне здоров'я людини тісно пов'язане із наявністю і збереженням психологічної стійкості. Проблеми психологічної стійкості особистості мають велике практичне значення, оскільки стійкість охороняє особистість від дезінтеграції й особистісних розладів, створює основу для внутрішньої гармонії, забезпечує реалізацію фізичних і духовних потенцій людини. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%>До складових психологічної стійкості належать:<%5-%-5%><%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>- здатність до особистішого зростання з адекватним розв'язанням внутрішньо-особистістих конфліктів (ціннісних, мотиваційних, рольових);<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>- відносну (неабсолютну) стабільність емоційного стану і сприятливого настрою;<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>- розвинене вольове регулювання.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Стійкість до подолання труднощів, збереження віри в себе, упевненості в собі, своїх можливостях, досконалість психічного саморегулювання, постійний досить високий рівень настрою - це невід'ємні складові психічного здоров'я.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Для учнів основною соціальною функцією є виконання всіх вимог шкільного життя, оволодіння знаннями та уміннями, що передбачені навчальною програмою, дотримання норм поведінки при взаєминах з педагогами та ровесниками.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  <%2-%-2%>З медичної точки зору до психічного здоров'я належать такі ознаки:<%7-%-7%><%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>- відсутність психічних хвороб;<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>- нормальний психічний розвиток;<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>- сприятливий функціональний стан вищих відділів центральної нервової системи.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  У загальноосвітніх школах клінічно виражені форми психічних відхилень, як правило, не зустрічаються. Категорія дітей з психічними відхиленнями відвідує спеціалізовані навчальні заклади для розумово відсталих дітей. У загальноосвітніх школах, як правило, зустрічаються так звані донозологічні стани, неврози і невротичні реакції.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  <%2-%-2%>Під нормальним розвитком розуміють<%7-%-7%> психічний розвиток, що відповідає віку та є гармонійним. Гармонійність розвитку полягає в приблизно однаковому рівні всіх показників інтелекту. Для кожного вікового періоду характерні ті чи інші показники, що сприяють розвитку. На думку психолога Н. П. Анікієвої, «гармонійний розвиток передбачає насамперед певне співвідношення між завданнями, які ставить перед собою суб'єкт, і наявними в нього внутрішніми ресурсами для їх досягнення».<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  <%2-%-2%>Показником сприятливого функціонального стану нервової системи є<%7-%-7%> висока розумова працездатність. Розумова працездатність школярів - це можливість оволодівання різними навчальними дисциплінами. У зв'язку з цим рівень розумової працездатності є одним із основних показників психічного здоров'я дітей і підлітків. Забезпечення його високого рівня є одним із головних завдань психогігієни.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  <%2-%-2%>До критеріїв сприятливого стану психіки відноситься<%7-%-7%> позитивний емоційний стан, тобто настрій, що включає: емоційну стійкість (самовладання); зрілість почуттів, відповідно до віку; керування негативними емоціями (страхом, гнівом, жадобою, заздрістю та ін.); вільний природний прояв почуттів та емоцій; здатність радіти; збереження звичного оптимального самопочуття.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%>Критерієм психічного здоров'я, самореалізацїі є<%5-%-5%><%7-%-7%><%4-%-4%> здорова особистість, яка характеризується вираженою цілеспрямованістю (здобуттям сенсу життя), енергійністю, активністю, самоконтролем, волею, адекватною самооцінкою.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Психічне здоров'я тісно пов'язане з соціальним благополуччям особистості, що відображається в таких характеристиках: адекватне сприйняття соціальної дійсності, інтерес до оточуючого світу, адаптація до оточуючого та соціальне благополуччя; спрямованість на суспільну справу, культура споживання, альтруїзм, відповідальність перед іншими тощо.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  <%2-%-2%>За медичними критеріями виділяють п'ять груп психічного здоров'я.<%7-%-7%><%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>I група - психічно здорові та оптимально адаптовані діти. їм властиві такі риси: активність, колективізм, упевненість у собі, ці діти наполегливі в досягненні цілі.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>II група - діти з функціональними порушеннями, переважно астено-невротичними реакціями. Від своїх здорових ровесників вони відрізняються нижчими показниками комунікативності, стресостійкості із зростанням факторів відповідальності.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>III група - діти з донозологічними відхиленнями, переважно з наявністю астено-невротичного синдрому. Діти цієї групи характеризуються такими рисами: зменшенням активності, зростанням емоційної збудливості, підвищенням тривожності, обмеженням комунікативності.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>IV група - діти з клінічними формами нервово-психічних порушень у стадії субкомпенсації (неврози, патохарактерологічний розвиток особистості). Для цих дітей характерна висока схильність до стресу, наростання емоційної збудженості, апатія з високим рівнем тривожності.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  V група - діти з клінічними формами нервово-психічних порушень у стадії декомпенсації, що потребують госпіталізації. Для них характерними є емоційні та поведінкові порушення, можливий розвиток депресій на фоні вегетативних порушень (тахікардія, нестабільність артеріального тиску, підвищення пітливості тощо).<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Слід зазначити, що зміни в стані психічного здоров'я дітей та підлітків знаходять своє відображення не тільки у відповідних зрушеннях показників основних властивостей нервових процесів, але й у динаміці особистісних властивостей та інтелектуальної діяльності.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Щодо учнів загальноосвітньої школи, то педагога повинні цікавити не явні клінічні захворювання, а легкі, в основному функціональні відхилення, які впливають на процес формування особистості та навчальну діяльність школяра, але підлягають корекції через психолого-педагогічні заходи.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%10-%-35%><%4-%-4%>Психоемоційні стреси і здоров'я<%5-%-5%><%11-%-38%><%4-%-4%><%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>Сучасна людина наражається на багато факторів ризику, постійно зазнає підвищених психічних навантажень, що негативно впливає на стан її нервової та серцево-судинної систем, знижує опірність організму. Наприклад, це психічний стрес, який пов'язаний з емоційними та інтелектуальними перевантаженнями або психологічними травмами, що часто поєднуються зі стресом.<%5-%-5%><%9-%-9%><%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%>  Стрес - це<%5-%-5%><%7-%-7%><%4-%-4%> сукупність загальних, неспецифічних біохімічних, фізіологічних і психологічних реакцій організму, які виникають внаслідок дії надзвичайних подразників різної природи і характеру, що спричиняють «напруження» функцій організму.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%>Термін «стрес»<%5-%-5%><%7-%-7%><%4-%-4%> (англ. Stress - тиск, напруження) уперше запровадив канадський учений-біолог Г. Сельє (1936) для позначення неспецифічної реакції організму на дію подразника. Як правило, така реакція виникає у відповідь на надзвичайні для організму подразнення.  Він вважав, що якраз конфлікти організму з довкіллям підтримують у робочому стані біологічні механізми захисту від шкідливих впливів (тренуючи їх), що повна свобода від страху згубна. При дії стресорів на психіку виникає психічний або психоемоційний стрес.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>При стресі рефлекторно починають діяти нервові та гуморальні механізми. Кора мозку надсилає імпульси до ретикулярної формації та гіпоталамуса, збуджується симпатичний відділ нервової системи, а мозковий шар надкірників секретує у кров катехоламіни. Під їх впливом у гіпоталамусі збільшується утворення кортиколіберину, який стимулює секрецію адренокортикотропного гормону, а він, у свою чергу, забезпечує утворення та вихід глюкокортикоїдів із кіркового шару наднирників. Ці гормони підвищують резистентність (опірність організму щодо будь-яких стрес-факторів) проявляються стадії тривоги, резистентності, виснаження).<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>За Г. Сельє, у розвитку стресу виділяють три основні стадії: стадію небезпеки, за якої мобілізуються захисні сили організму; стадію резистентності, або захисту, під час якої організм пристосовується до стресогенної ситуації; стадію виснаження як наслідок тривалого впливу стресу.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>Інакше кажучи, стрес у широкому розумінні - це і реакції організму, пов'язані з очікуванням стресу (стрес чекання), і реакції безпосередньо на джерело стресу (власне стрес), і реакції післядії стресу (післястрес). Тобто розрізняють три фази стресу.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>Стрес чекання Г. Сельє трактував як мобілізаційний стрес, за якого включаються захисні механізми організму, допомагаючи йому підготуватися до певного напруження.   Центральна нервова система активує синтез і виведення в кров гормонів надниркових залоз (в першу чергу адреналіну і норадреналіну), внаслідок чого їхня концентрація в крові може швидко збільшуватись у декілька разів. Причини цього стресу можуть бути різними. Це - хвилювання перед екзаменом, відповідальним виступом, вирішальною розмовою тощо. Роль першої фази стресу (стресу чекання) полягає не тільки в тому, щоб мобілізувати захисні сили організму, але й надати йому у потрібний період енергію для ефективної реакції.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>Власне стрес. Підготовлений у першій фазі організм в необхідний момент спроможний реалізувати максимум своїх можливостей. Спортсмен досягає вищих результатів на змаганнях, ніж на тренуванні, студент на екзамені краще відповідає, ніж під час навчання.  Це - еустрес (корисний стрес). Він завжди пов'язаний із бажаним позитивним ефектом. Такий стрес є необхідною умовою розвитку орнанізму.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>Проте напруження не може тривати надто довго. Надмірно тривалий стрес може призвести до зриву. Г. Сельє назвав таке явище дистресом. Дистрес завжди неприємний, пов'язаний із негативним ефектом. Дистрес, або гіперстрес, швидко виснажує надниркові залози, а це призводить до розладів механізмів адаптації.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Післястрес. У цій фазі стресу виділення адреналіну у кров'яне русло під час відпочинку зменшується. Біохімічні й фізіологічні показники поступово повертаються до вихідних рівнів.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  <%2-%-2%>Розрізняють такі стадії психічного (емоційного) стресу<%7-%-7%>:<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>- ігнорування психотравмуючого фактора, спроба вийти із ситуації з мінімальними витратами енергії. Таке реагування властиве усім людям, але домінуючим є для дітей та інфантильних, демонстративних (істероїдних) осіб, яким не властиві глибокі психологічні переживання;<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>- збудження, яке характеризується хаотичним проявом активності, спрямованої на ліквідацію психотравмуючої ситуації. Ця форма реагування властива активним людям.   Вона супроводжується регресією віку, поворотом до дитячих форм психічних проявів. Такі люди сприймають лише мову дитини (потрібен сенсорний контакт) та емоції;<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>- стадія депресивного стану, що пояснюється витратою енергії, тому за своєю сутністю є реактивною. При цьому має місце інтенсивна психічна робота з усвідомленням того, що трапилось, пошук шляхів виходу із ситуації, що склалася. Така форма реагування переважає у людей меланхолічного складу, допомогти їм можна співчуттям, розумінням та енергетичним резонансом;<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>- стадія концентуалізації - прийняття рішення, нової концепції подальшої роботи, сприйняття життя. Люди філософського складу є кращими концентуалізаторами.   Особливо виразно динаміка адаптаційної перебудови проявляється при гострих психічних стресах, психологічних травмах. Якщо ситуація затягується, то виникає хронічний психічний стрес, який проявляється ознаками неврозу - емоційною нестійкістю, поганим самопочуттям, фрустацією (катастрофи), дратівливістю, появою вегетативних розладів.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%>Шкідливий вплив стресу на здоров'я людини<%5-%-5%><%7-%-7%><%4-%-4%><%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>Різке збільшення частки стресових захворювань у загальній структурі хвороб пояснюється значним збільшенням у час науково-технічної революції нових незвичних стресових факторів. Незважаючи на великі можливості людини пристосуватися до часто повторюваних стресових впливів, вони є причиною виникнення захворювань. Стрес-фактори є причиною враження серцево-судинної системи, що викликає емоційне напруження і буває причиною смерті більше ніж у 50 % випадків.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Виснаження психіки призводить до психологічних проявів і погіршення стану організму, зокрема виникають «Хвороби адаптації». Тривала та надмірна секреція глюкокортикоїдів наднирниками виснажує інсулярний апарат підшлункової залози, тому може виникнути цукровий діабет. До інших хвороб адаптації, також пов'язаних із гіперфункцією наднирників, належать виразки у шлунково-кишковому каналі, імунодефіцит, неплідність тощо.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Надмірна секреція мінералокортикоїдів наднирниками через зміну об'єму крові та зростання рівня натрію в крові сприяє розвитку порушень водно-солевого обміну, ураженню нирок, появі набряків, виснаженню серцево-судинної системи, а довготривала гіперфункція паращитоподібної залози зумовлює остеопороз, порушення функції хребта.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%>Порушення психічного стану при стресі може проявлятися:<%5-%-5%><%7-%-7%><%4-%-4%> швидкою втомою, роздратованістю або ж, навпаки, депресією, головним болем, розладом сну, надмірним апетитом (булімія) як способом одержання енергії, сили та впевненості, потребою в штучних стимуляторах нервових процесів (паління, вживання алкоголю та наркотичних засобів природного або штучного походження).<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Конституція людини обумовлює ступінь змін концентрації окремих гормонів у крові під час стресового стану, а також визначає розмір ушкоджень, які вони можуть викликати. При цьому вразливість певної ланки позначається на схильності до конкретних емоцій. Так, жінки стають агресивними та роздратованими (зокрема, внаслідок відносного зростання андрогенів у крові), схильними до порушень репродуктивної системи, а людина, яка постійно перебуває у пригніченому настрої (наприклад, астенік), - до захворювань органів травної системи. Схильність до страху корелює з порушенням функції нирок, а до гніву - печінки.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  У жінок і чоловіків існують відмінності як причин стресів, так і їх проявів. У жінок причини стресів - це необхідність вирішувати одночасно біологічні й соціальні функції, втрата привабливості з віком тощо. У чоловіків - це не визначення їх соціальних та особистих достоїнств, а також зниження фізичних сил і сексуальних можливостей.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  У чоловіків появляється стрес переважно через порушення роботи серцево-судинної системи (перевантаження серцевого м'яза, перепади тиску крові, а тому зміна перенесення кисню до тканин, розвиток атеросклерозу, через що виникає інфаркт або інсульт), через алкоголізм і паління (форма втечі від негативних емоцій), появу виразкової хвороби, імпотенцію.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Жінки є більш чутливими та емоційними, у них виразніше гальмується парасимпатичний відділ вегетативної нервової системи, тому частіше порушується робота системи травлення, схильність до страху та депресії (пригнічення), з'являються дисфункції репродуктивної сфери.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Різними є і психологічні прояви стресу у чоловіків і жінок. Так, чоловіки більш схильні до нападу та оборони, здатність приймати рішення у них майже не порушується. А жінки стають менш уважними, схильними до депресії, їм складно прийняти певне рішення.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Щоправда, скільки людей, стільки й стрес-реакцій. Лікарі й психологи називають цю властивість індивідуальною адаптацією до психоемоційних навантажень. У кожної людини реакція на той самий стресогенний чинник індивідуальна. Психоемоційні особливості особистості, моральні і вольові якості, рівень освіти і культури - все це визначає здатність людини до психічної адаптації і стійкість до стресогенних чинників.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Найчастіше надмірні стресові ситуації можуть стати причиною неврозів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), на неврози сьогодні хворіє 85 % населення Земної кулі. Неврози - це хвороба розладів адаптації внаслідок зриву пристосувальних механізмів нашого організму, оскільки вичерпалися всі резерви протидії стресу. Неврози є зворотними патологічними порушеннями.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Для неврозів характерні розлади сну, головний біль при розумовому, фізичному та емоційному напруженні. Можуть також виникати запаморочення, біль в ділянці серця, шлунка, нудота, блювання, закрепи.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Розрізняють три основні форми неврозу - неврастенія, істерія, невроз нав'язливих станів.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Неврастенія проявляється у психічному виснаженні, негативному емоційному фоні, вразливості, плачі, надмірно виразній реакції пасивного захисту. При цій формі характерно відчуття безперспективності в умовах надвідповідальності.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Істерія характерна для інфантильних, істероїдних людей зі слабкою психічною адаптацією, ї прояви «уявна смерть» або завмирання та «стрімка буря», інколи виникають функціональні паралічі та парези, розлади мови, втрата відчуття болю тощо.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Невроз нав'язливих станів з'являється у астеніків, меланхоліків. Характеризується фобіями, підвищеною тривожністю, яка призводить до окремих дій (для впевненості), вегетативних розладів.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%> Причини нервово-психічних відхилень в учнів<%5-%-5%><%7-%-7%><%4-%-4%><%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  <%2-%-2%>До числа безпосередньо пов'язаних зі школою причин, що призводять до виникнення нервових порушень, можна зарахувати такі як:<%7-%-7%> 1) надмірне розумове навантаження; 2) нездатність справитися з навчальним навантаженням; 3) ворогуюче ставлення педагога до учня; 4) зміна шкільного колективу, 5) неприйняття учня дитячим колективом.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Однією з найбільш поширених причин виникнення нервово-психічних порушень в учнів є надмірне розумове навантаження. Навчання - це праця. «Ні в якому випадку, - писав В. Сухомлинський, - не можна допускати, щоб все давалося учням легко, щоб дитина не знала, що таке труднощі». Знаменитий педагог вбачав важливе виховне завдання в тому, «щоб поступово прищеплювати дітям навички напруженої творчої розумової праці». Але праця може також супроводжуватись і несприятливим для організму станом - утомою.   Завдання полягає в тому, щоб розірвати цей зв'язок. Перевтома знаходиться на межі патології, і ця межа нерідко переступається, про що свідчать багаточисельні дані про погіршення психічного здоров'я учнів у процесі навчальних занять.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Головне місце серед неврозів, що виникають у відповідь на надмірне навчальне навантаження і як результат такого перевантаження, належить астенічним станам. Учні при цьому скаржаться на швидку втомлюваність, у них іноді спостерігається підвищена сонливість удень, пасивність на уроках і навіть під час ігор, відмова від розумового напруження, нестійкість інтересів. Батьки і педагоги іноді приймають такий стан за лінощі і намагаються підвищити свої вимоги до дитини, але ні до чого доброго це не призводить, оскільки це не лінощі, а швидше за все - хвороба або передхворобливий стан.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Надмірне навчальне навантаження призводить до виникнення неврозів у дітей з різним типом вищої нервової діяльності, але найчастіше неврози виникають у дітей зі слабким типом ВНД. Ось чому педагоги повинні враховувати у своїй роботі особистість, темперамент кожної дитини.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Така причина виникнення неврозів в учнів, як нездатність справитися з навчальним навантаженням пов'язана з надмірним об'ємом і складністю навчального матеріалу або зумовлена особливостями інтелектуальних рис учня, які перешкоджають йому оволодіти навчальними програмами на рівні з ровесниками. Так, лікарі зазначають, що шкільні заняття можуть стати причиною невротичних станів, якщо поставлені до дитини вимоги не відповідають її можливостям. Перешкоди для оволодіння шкільною програмою, насамперед, закладені в індивідуальних особливостях учнів. Як правило, діти розумово відсталі або із затримкою психічного розвитку, повинні бути виявлені ще до вступу до школи і направлені в спеціальні навчальні заклади. Але й серед дітей з нормальним інтелектом зустрічаються такі, для яких навчання виявляється непосильним і важким. У першому класі - це діти, котрі не досягають достатньої функціональної готовності до школи, так званої шкільної зрілості. Це зумовлено тимчасовим відставанням у них деяких необхідних для шкільного навчання функцій при нормальному інтелекті. Чим молодший вік дитини при вступі до школи, тим більше серед них таких дітей. Вони, як правило, відстають у навчанні. Але є серед них і такі, які ціною великого нервово-психічного напруження компенсують свою «незрілість», навчаються успішно, але розраховуються за це неврозами. У наступні роки навчання на перший план виступають такі індивідуальні особливості, які перешкоджають оволодінню навчальної програми, пов'язані з низькою рухомістю нервових процесів, надмірною повільністю мислення. Видатний педагог В. О. Сухомлинський писав, «... сповільнене мислення - це в багатьох випадках наслідок загального нездужання». Причиною неможливості повного оволодіння шкільної програми можуть бути також пониження зору і слуху. Напруження зору або слуху для сприйняття навчального матеріалу для таких дітей робить їх більш утомленими, ніж решту дітей.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Неможливість або труднощі у виконанні навчального навантаження можуть визначатися низьким рівнем здібностей і працездатності учня. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>Тому важливим елементом збереження психічного здоров'я служить диференційований підхід до учнів у процесі навчання.   Працювати потрібно з усіма учнями, але особливу увагу слід звертати на тих, котрі мають труднощі в засвоєнні знань. Досвід показує, що застосування у процесі навчання диференційованого, у відповідності з індивідуальними особливостями учнів, підходу, дає позитивний ефект як в педагогічному, так і в психологічному відношенні. Індивідуалізація навчання повинна бути спрямована не тільки на полегшення, але й на ускладнення завдань для деяких учнів. Недовантажити так само погано, як і перевантажити; джерелом неврозів може бути як надлишок, так і недостатня кількість інформації.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Особливої уваги потребують діти-лівші. Як правило, у таких дітей частіше зустрічаються неврози, ніж у праворуких, особливо в молодших учнів. При вступі до школи, а іноді й раніше, коли їх заставляють бути «як усі», тобто писати правою рукою, у деяких дітей виникають або різко поширюються прояви неврозів: підвищена втомлюваність, роздратованість, запальність, порушення сну й апетиту. Тому таким дітям краще не перешкоджати природному для них способу діяльності: дозволяти їм писати, малювати тощо лівою рукою. До переучування ліворуких дітей потрібно підходити з обережністю, а при спробі писати правою рукою-знизити вимоги до каліграфії.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  До неврозогенних причин належать також неприязне ставлення педагога до учня. Характер взаємостосунків учителя й учнів дійсно має першорядне значення для формування психічного здоров'я школярів. Мова йде тут про ту форму, коли педагог оцінює учня за рівнем його знань. Існує думка, що саме у невстигаючих учнів з низькими оцінками частіше виникають неврози. Відсутність «добрих» оцінок, постійне хвилювання через неуспішність призводять до формування таких рис характеру, як несміливість, сором'язливість, неспокій, тобто здійснюється негативний вплив на розвиток особистості.   Тому неуспішність - це проблема не лише педагогічна, але й медична. Тому вчителям потрібно бути дуже обережними при оцінюванні знань учнів, не зловживати «поганими» оцінками, а ставити їх тільки в тому випадку, коли школярі їх дійсно заслуговують.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Особливо гостру неврозогенну ситуацію викликає в учнів несправедливо занижена оцінка. Справедливість - це властивість, яку учні, в першу чергу, цінують у своїх педагогах. Особливо гостро сприймають несправедливість учителя молодші школярі. Так, В. О. Сухомлинський зазначав, що, «якщо учень відчув несправедливість - він приголомшений. Якщо ж дитину хвилює несправедливість і сьогодні, і завтра, і так протягом року, її нервова система спочатку збуджується, а потім настає гальмування... Різкі стрибки — збудження і гальмування - призводять до того, що в дитини виникає хвороба».<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Гостро травмує психіку учнів також відсутність поваги до них з боку вчителя, приниження їх гідності. Так, вигнання з класу, грубі окрики, образи, створюють психотравмуючі ситуації. До таких ситуацій рекомендований термін - дидаксалогенії, тобто нервові розлади, причинами яких є учитель. В таких учителів діти залякані, подавлені, крикливі й грубі у взаєминах між собою; вони часто скаржаться на погане самопочуття і настрій, на головний біль, біль у ділянці серця. Ще гірше, коли психотравмуючі ситуації, викликані неправильною поведінкою вчителя, створюються у ставленні до певних учнів. Учень гостро відчуває недоброзичливість учителя і це провокує посилення таких рис, як зневага до навчального предмета, зниження успішності, грубість у відповідь. На противагу цьому доброзичливість учителя, своєчасно сказане слово підбадьорення і похвала, справедлива, хоч і сувора оцінка успіхів, поважне ставлення до учнів будь-якого віку створюють те, що називається сприятливим психологічним кліматом у класі, створює позитивний емоційний фон, який сприяє кращому засвоєнню знань учнями. Позитивні емоції стимулюють діяльність серця, в результаті цього збільшується кількість крові, яка надходить у мозок, покращує живлення мозкової тканини. Позитивне емоційне ставлення вчителя до учня є умовою ефективного виховного впливу. Вчитель повинен викликати у вихованців радість та життєвий оптимізм. Результати виховання детермінують фактори, які бувають залежними і незалежними від учителя. Його завдання - посилення позитивних упливів і нейтралізація негативних.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Дуже важливим є перший рік навчання дитини в школі. Розвиток її залежить від сім'ї. Тому вчитель має знати сімейне середовище своїх вихованців та удосконалювати вміння порозумітися з учнями, недостатність цього вміння - джерело частих конфліктів.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Така причина виникнення неврозів, як не сприйняття учня дитячим колективом пов'язана з рівнем благополуччя у взаємостосунках дітей.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Спілкування - доконечна потреба високоорганізованих живих істот. Учням притаманне прагнення до спілкування з ровесниками. Якісною сферою спілкування є клас, де найбільшою мірою реалізується система особистих стосунків і визначається місце кожного з них. Соціометричні дослідження показують, що залежно від «прийняття» учня його однокласниками, а відповідно і бажаності контакту із ним у різних ситуаціях, кожен учень у системі особистих взаємостосунків потрапляє в одну із п'яти категорій: «зірок» (загальних улюбленців), «найкращих» (кому віддана перевага), «прийнятих», «не прийнятих» і «зневажених». Учень, «не прийнятий» дитячим колективом або відкинутий у стан так званої психологічної ізоляції, хворобливо переносить цю ситуацію, а іноді це призводить до появи в характері учня таких рис, як похмурість, підозра, замкнутість.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Таким чином, викликане негативними рисами характеру неблагополуччя в системі міжособистих стосунків створює, у свою чергу, вплив на формування негативних рис особистості й може служити джерелом тяжких ускладнень у її розвитку. Завдання вчителя в таких випадках - тактовно корегувати неблагополучні взаємостосунки, що складаються між учнями, а також не допускати негативного ставлення, насмішок, образливих прізвищ щодо дітей-заїк, дітей, які носять окуляри тощо.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Психотравмуючою ситуацією для дитини може бути її перехід в іншу школу Причина тут криється у втраті старих друзів, необхідності пристосування до нових учителів, нового колективу.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Отже, за певних умов, а зокрема: недоліках в організації педагогічної роботи, несприятливому емоційно-психологічному кліматі - у школі можуть виникати передумови для порушення психічного здоров'я учнів. При правильній організації і проведенні навчально-виховного процесу школа сприятливо впливає на нервову систему і психіку дитини, адже вносить розумний зміст в її життя. За словами О. Сухомлинського, роки навчання - «це цілий період морального, інтелектуального і фізичного розвитку».<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%10-%-35%><%4-%-4%>Подолання психологічного перевантаження<%5-%-5%><%11-%-38%><%4-%-4%><%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  У житті сучасної людини часто виникають надмірні емоційні (стресові), ситуації, що зумовлюють небажані наслідки для її фізичного (виснаження, загострення хронічних захворювань) і психологічного (депресії) здоров'я.<%5-%-5%><%9-%-9%><%1-%-0%>    <%2-%-2%>Стадіями стресового стану є:<%7-%-7%> шоковий момент; виділення гормонів, що стимулюють механізми пристосування до раптово змінених умов життя; загальне психологічне виснаження організму людини. Тривалість стадій залежить від індивідуальних особливостей людини.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  <%2-%-2%>Ознаками психологічного перевантаження можуть бути<%7-%-7%> емоційні відхилення, що проявляються в підвищеній збудженості, вразливості, ворожості, гніві, незвичній агресивності, неспроможності зосередитись, плутанині в думках, втраті контролю над собою і ситуацією, відчуттях безвиході, провини і безнадійності. Дуже часто емоційні перевантаження супроводжуються страхом, відчуттям паніки.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Психічна перенапруга може бути породжена і фізичними факторами. За таких обставин вона проявляється в загальній напруженості м'язової системи і пов'язаних з цим болями у грудній, черевній частинах організму, спині та шиї. Нерідко можливий нервовий тик.   Напружений психічний стан зумовлює спазми і колоття у печінці, нирках, кишечнику, запори, утруднене ковтання, часте сечовипускання, заїкання і незрозумілу розмову, головні болі, підвищений кров'яний тиск, посилене серцебиття, утруднене дихання.   Фізичні фактори психічної перенапруги проявляються сухістю у роті або в горлі, підвищеною пітливістю, сексуальними розладами.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Крім емоційних і фізичних ознак психоперенапруги, важливими є фактори, що залежать від поведінки індивіда. Йдеться про зловживання алкоголем, надмірне паління, поквапливе харчування, недбалість до своєї зовнішності, різку зміну соціальної поведінки, понаднормову роботу, поспішність тощо. Усі вони негативно позначаються на здоров'ї, працездатності людини, тривалості її активного життя.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%>Профілактика та корекція психічного стресу базується па чотирьох принципах валеології:<%5-%-5%><%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>1. Підвищення стійкості до стресу Потрібно готувати людей до різних ситуацій, вчити управляти своїми елюзіями.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>2. Позбавлення від психічної напруги, оптимальна реакція на негативні емоції.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>3. Психокорекція. При гострих короткочасних стресах вона спричиняє:<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>- комплекс рухів, особливо ритмічних і досить важких, за яких катехоламіни використовуються, руйнуються;<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>- релаксація;<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>- самонавіювання;<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>- використання зовнішніх розслаблюючих факторів (музика, запахи, природні фактори).<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  При хронічних стресах, що є результатом умов життя, людині потрібно позбавитись стрес-продукуючих моментів і стереотипів, змінити спосіб життя, поведінку, думки і почуття на більш позитивні.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>4. Фармакологічна корекція, тобто застосування заспокійливих засобів.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  <%2-%-2%>Для усунення наслідків стресового стану і психічної перенапруги використовують антистресові програми поведінки:<%7-%-7%> автотренінги, раціональне харчування, фізичні навантаження, йогу, медитацію, народні засоби, духовне очищення тощо.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>1. <%2-%-2%>Автотренінг.<%7-%-7%> Як система прийомів свідомої психічної саморегуляції людини автотренінг передбачає щоденне (4-6 разів по 5-10 хв) повторення словесних формул, спрямованих на заспокоєння і розслаблення певних частин організму. Здійснюють його зусиллями волі, інтелекту. При цьому можуть бути використані технічні прилади (треномери). Завершують сеанс автотренінгу словесними виразами самоутвердження, кількома простими вправами. Після цього приступають до ділових справ.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>2. <%2-%-2%>Раціональне харчування.<%7-%-7%> Продуктами, що зумовлюють виникнення стресових ситуацій, є рафінований цукор, концентрати супів, цукерки, солодощі, десерти і підсолоджені безалкогольні напої. Сприяють зняттю стресового стану сирі овочі, фрукти, ягоди, городина, волоські горіхи, мед, соки.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>3. <%2-%-2%>Фізичні навантаження<%7-%-7%>. Передстресовий стан породжують спортивні ігри із сильнішим суперником (особливо внаслідок поразки у грі на результат), а також надмірне навантаження. Подоланню його сприяють оздоровлювальні пробіжки, плавання, ходьба на лижах, веслування, ритмічна гімнастика за нормальних фізичних навантажень.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>4. <%2-%-2%>Йога.<%7-%-7%> Для подолання психічно-нервових збуджень і досягнення раптового розслаблення практикують вправи йоги (санскр. - зосередженість думок, споглядання, глибоке міркування) - духовної практики, системи фізичних, психічних вправ, спрямованих на досягнення найвищого блага самопізнання, самозаглиблення, цілковитого звільнення свідомості від впливів зовнішнього світу.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>5. <%2-%-2%>Медитація.<%7-%-7%> Поліпшує емоційний станмедитація (лат. Meditation - роздум) - розумова дія, метою якої є спрямування психіки людини до самозаглиблення, зосередженості, самопозбавлення від емоційних проявів, відчуженості від зовнішніх об'єктів. З-поміж багатьох методів найпростішим і доступним є розслаблене сидіння на стільці протягом 15 хв з покладеними на коліна руками і повернутими вверх долонями, при чому думки спрямовані у Космос, до Бога.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>6. <%2-%-2%>Народні засоби.<%7-%-7%> Протягом тисячоліть людина емпірично з'ясувала, що подоланню нервово-емоційної напруги сприяє вживання настою з кропиви (без обмежень); нервозності - соку з сирого буряка; неврозів - настою з весняних листків берези; депресії і неврастенії - настою з коренів аралії. Використовують і інші засоби з рослин.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>7. <%2-%-2%>Духовне очищення.<%7-%-7%> Помітна роль у духовному очищенні належить навколишньому природному середовищу. У межах об'єктивно чистих ландшафтів, віддалених від техногенних інфраструктур, людина «під заряджається» енергією і нейтралізує негативні фактори.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>  Прогресуючий техногенез пред'являє людині нові випробування щодо адаптації до умов проживання, змушує її використовувати все більше знань і сил для цього. Належна освіченість, доступність медичної інформації, індивідуальна зацікавленість у збереженні або відновленні задовільного стану здоров'я, культура праці та побуту психічного життя, володіння навичками самодіагностикитики захворювань на передмедикаментозній стадії, своєчасне звертання за необхідності до лікаря сприяють гармонізації духовних і фізичних можливостей людини.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%> <%5-%-5%><%2-%-2%><%4-%-4%>Питання для самоконтролю<%5-%-5%><%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>1. Надайте характеристику стан психічного здоров'я.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>2. Що таке психічне здоров'я?<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>3. За визначенням В. П. Петренка і Є. А. Щербини, «психічне здоров'я – це?<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>4. Що належить до складових психологічної стійкості?<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>5. Які ознаки з медичної точки зору належить до психічного здоров'я?<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>6. Що є показником сприятливого функціонального стану нервової системи?<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>7. Що відноситься до критеріїв сприятливого стану психіки? <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>8. Що є критерієм психічного здоров'я, самореалізацїі?<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>9. За медичними критеріями виділяють п'ять груп психічного здоров'я. Надайте характеристику кожної групі.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>10. Назвіть стадії психічного (емоційного) стресу.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>11. <%5-%-5%><%4-%-4%>Назвіть<%5-%-5%><%4-%-4%> причини нервово-психічних відхилень в учнів.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>12. Назвіть принципи валеології на яких базується профілактика та корекція психічного стресу. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>13. Які антистресові програми поведінки використовують для усунення наслідків стресового стану і психічної перенапруги?<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%> <%5-%-5%><%7-%-7%><%2-%-2%><%4-%-4%>Рекомендована література<%5-%-5%><%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%>Основна:<%5-%-5%><%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%> <%5-%-5%><%7-%-7%>1. Грибан В.Г. Валеологія / В.Г Грибан: навч. посіб. для студ. вузів. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 256 c.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>2. Гончаренко М.С. Валеологія в схемах: Навч. посібник для вузів / М.С. Гончаренко. – Х.: Бурун книга, 2005. – 208 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>3. Валеологія : навчальний посібник : у 2 ч. / [В. І. Бобрицька, М. В. Гринькова та ін.]. – Полтава : Скайтек, 2000. – 306 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>4. Грибан В. Г. Валеологія : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В. Г. Грибан. – К. : [б. в.], 2005. – 251 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>5. Міхієнко О. І. Валеологія: основи індивідуального здоров’я людини : навч. посібник / О. І. Міхієнко. – Суми : Універс-книга, 2010 – 446 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>6. Гримблат С. О. Здоровьесберегающие технологии в подготовке специалистов / С. О. Гримблат, В. П. Зайцев, С. И. Крамской. – Харків : «Колегіум», 2005. – 181 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>7. Валеологія : навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти : [у 2 ч.] / [ред. В. І. Бобрицький]. – Полтава : Скайтек, – 2000. – Ч. 1. – 2000. – 146 с. ; Ч.2. – 2000. – 160 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>8. Валецкая Р. О. Основы валеологии / Р. О. Валецкая. – Луцьк : Волинська книга, 2007. – С. 100–115.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>9. Плахтій П. Д. Медико-біологічні основи валеології : [навч. посіб]. / П. Д. Плахтій. – Кам’янець- Подільський : ПП «Буйницький О.А.», 2000, – 408 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>10. Плахтій П. Д. Вікова фізіологія і валеологія. Лабораторний. практикум : [навч. посіб]. / П. Д. Плахтій, С. В. Страшко, В. К. Підгірний ; [ред. П. Д. Плахтій]. – Кам’янець-Подільський : ПП «Буйницький О. А.», 2010, – 308 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>11. Кудін С. Ф. Основи психовалеології : [навчальний посібник] / С. Ф. Кудін. – Чернігів : ЧДПУ ім. Т. Г. Шевченка, 2003 – 200 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>12. Валецька Р. О. Основи валеології / Р. О. Валецька: Підручник. - Луцьк: Волинська книга, 2007. -- 348 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%>Додаткова<%5-%-5%><%7-%-7%><%4-%-4%>:<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>1. Анікеєв Д. М. Проблеми формування здорового способу життя студентської молоді / Д. М. Анікеев // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту – 2009. - № 2. - С. 6-9. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>2. Бароненко В. А. Культура здоров’я студента / В. А. Бароненко, Л. А. Рапопорт. – Екатеринбург, 2003. – 224 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>3. Булатова П. Формируем валеологическую культуру / П. Булатова // Народное образование. – 1998. – № 3. – С. 170-174. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>4. Міхеєнко О. І. Валеологічна підготовка майбутніх фахівців з фізичної реабілітації у вищому педагогічному навчальному закладі : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / О. І. Міхеєнко. – Одеса, 2004. – 212 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>5. Максимчук Б. Зміст валеологічного світогляду й підходи до аналізу його результатів : зб. наук. праць з галузі фізичного виховання, спорту і здоров’я людини / Б. Максимчук. – Л. : ЛДУФК, 2012. – Вип. 16. - Т. 4. – С. 66-72. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>6. СНІД в Україні. Аналітичний огляд. – К. : [б. в.], 2003. – Вип. 1 (3). – 31 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>7. Тимченко О. І. Генофонд і здоров’я населення: значення шлюбних міграцій / О. І. Тимченко, А. М. Сердюк, Е. М. Омельченко. – К. : Преса України, 2002. – 79 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>8. Еда на здоровье (новейшие советы диетологов) : по изданию Food cures / [гл. ред. Н. Ярошенко]. – [б. г.]: ЗАО Издательский Дом Ридерз Дайджест, 2010. – 352 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>9. Зубар Н. М. Основи фізіології та гігієни харчування / Н. М. Зубар. – К. : КНТЕУ, 2008. – 341 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>10. Ліфарєва Н. В. Психологія особстості : [навчальний посібник]                       / Н.В. Ліфарєва. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 240 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%> <%5-%-5%><%9-%-9%><%8-%-8%><%9-%-9%>