Фітнес для осіб з ос ...

<%1-%-0%><%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%><%4-%-4%>Тема 15. Соціальні та психофізіологічні причини вживання наркотичних речовин. Шляхи профілактики різних форм девіантної поведінки<%5-%-5%><%6-%-6%><%7-%-7%><%8-%-8%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%> <%5-%-5%><%7-%-7%><%2-%-2%><%4-%-4%>План<%5-%-5%><%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>1. Тенденції поширення шкідливих звичок серед дітей і молоді. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>2. Вплив тютюнопаління на організм людини. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>3.Медико-біологічні та психологічні аспекти алкоголізму, наркоманії. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>4. Основні причини та правові аспекти підліткової наркоманії.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>5. Вплив наркотиків на фізичне та психічне здоров’я.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%10-%-41%><%4-%-4%> <%5-%-5%><%11-%-44%><%10-%-41%><%4-%-4%>Тенденції поширення шкідливих звичок серед дітей і молоді<%5-%-5%><%11-%-44%><%9-%-9%><%1-%-0%><%4-%-4%><%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%> <%4-%-4%> Останнім часом зростає рівень захворюваності серед дітей і підлітк<%5-%-5%>ів, що пов'язане з поширенням шкідливих звичок. Це масове явище справедливо називають хворобою цивілізації, яка набула не тільки медичного, але й соціального аспекту.<%9-%-9%><%1-%-0%>    Високий рівень психоемоційного напруження населення, супроводжується зростанням кількості нервово-психічних розладів, у тому числі й депресій, неврозів. Саме психоемоційний дискомфорт стає найпоширенішою причиною вживання молоддю наркотичних речовин та негативних відхилень у поведінці. Проблема наркоманії за своєю масштабністю та глибиною проникнення в суспільство не має собі рівних.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  В усьому світі спостерігається значне зростання кількості наркоманів, алкоголіків та зловживань тютюном. Причини поширення наркоманії очевидні, оскільки наркотичні речовини на якийсь час «відсувають» на задній план не вирішені проблеми, і тоді світ довкола набуває надприродної яскравості й барвистості. Словом, будь-що перетворюється для наркомана на щось неймовірно прекрасне. Уживання зілля та психотропних речовин сприяє виходу людської свідомості в потойбічні реалії. В Україні вже немає жодного регіону, який би характеризувався низьким рівнем наркотичних проблем. Він залишається високим і коливається в межах 1,03-1,9 випадків на 10 тис. населення. Як вважає комітет експертів ВООЗ, жодна держава не має реальних даних навіть про розміри захворюваності. Це пов'язано з тим, що в більшості країн придбання і вживання наркотиків вважається за злочин.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Сучасний стан проблеми поширення шкідливих звичок визначається такими тенденціями:<%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%>- «омолоджується» вік, у якому здійснюється перша спроба споживання наркотиків, це вік від 13 до 15 років, а в деяких містах він значно молодший - 9-12 років;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- зростання полінаркотизму серед споживачів;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- збільшення надходження до країни наркотичних речовин іноземного виробництва, у тому числі й «важких», унаслідок розвитку туризму, міжнародних зв'язків тощо;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- спонукання до шкідливих звичок через засоби масової інформації (телебачення, кіно, рекламу тощо);<%9-%-9%> <%1-%-0%>- поширення алкоголізму, паління серед осіб жіночої статі;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- збільшення серед молоді кількості тих, хто вживає наркотичні речовини (алкоголь, наркотики, тютюн) систематично.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Одним із шляхів зняття психоемоційної напруги є застосування препаратів, що сприяють формуванню сильних позитивних емоцій. Вони належать до групи наркогених і мають властивість викликати емоційно-позитивний стан. Після декількох прийомів таких препаратів формується домінантна потреба отримати позитивну емоцію. При цьому людина занурюється у світ фантазій, які сприймаються нею як красиве та прекрасне.   Такий потяг до дурманних речовин - суть хвороби, основою якої є формування патологічної функціональної системи, яка відрізняється від нормальної функціональної системи тим, що, незалежно від первинної мотивації, ця система в кінцевому результаті формує нову біологічну потребу, яка відсутня у нормальному організмі. Але патологічна функціональна система наркотичного потягу має і свої характерні відмінності від інших тим, що первинна домінантна мотивація виникає на рівні «надсвідомості», а саме - у потребі позитивної емоції. Початок формування цієї системи пов'язаний з потребою в красі як засобі отримання позитивних емоцій. Такі позитивні емоції, викликані біологічними факторами, призводить домінантну мотивацію до біологічного рівня - основного й необхідного для подальшого існування організму, але вже при умові постійного отримання - зовнішнього підкріплення у вигляді нових доз алкоголю, нікотину, наркотиків.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Спочатку розвивається психічна залежність від дурманної речовини, а згодом - найтяжча - фізична залежність, коли наркотична речовина «включається» в обмін речовин.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%10-%-41%>Вплив тютюнопаління на організм людини<%11-%-44%><%9-%-9%> <%1-%-0%>Тютюнопаління є найпоширенішою шкідливою для організму людини звичкою. Мільйони людей на планеті палять цигарки, хоча знають, що тютюнопаління спричиняє багато захворювань (апр. рак легенів, хронічний бронхіт, ушкодження серця і судин), скорочує життя, призводить до передчасної смерті. Тютюнопаління є найбільш поширеним видом токсикоманії.<%9-%-9%><%1-%-0%>    Причини тютюнопаління. Паління тютюну сьогодні є однією з причин захворювань і смерті. Не зважаючи на цей факт, тютюнонаління залишається однією з важливих проблем охорони здоров'я в усіх країнах світу. Зараз палять більше половини всіх чоловіків і близько четвертої частини жінок планети. Причому чисельність жінок з кожним роком зростає.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Основним мотивом початку куріння найчастіше буває наслідування. Невипадково, що близько третини учнів молодших класів уже спробували палити. Результати досліджень учених багатьох країн світу показують, що:<%9-%-9%> <%1-%-0%>- частіше палять діти, у сім'ях яких є брати, сестри, а також батьки, котрі палять;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- якщо палять батько і мати, то в дітей частіше виникають захворювання органів дихання, ніж у сім'ях, де палить хтось один із батьків;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- рівень захворюваності дітей у сім'ях, де палять, вищий, ніж у тих сім'ях, де не палять.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Спеціалісти дійшли висновку, якщо палить батько, то це рівнозначно тому, що його діти викурюють 30 цигарок за рік, якщо палить мати - 50, якщо палять обоє - 80.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%>  До основних причин тютюнопаління<%7-%-7%> у дитячому віці спеціалісти зараховують цікавість, вплив кіно і телебачення, наявність зайвих кишенькових грошей, пустощі, бажання не відставати від однолітків і страх бути немодним і не сучасним. Підлітки починають курити, щоб підвищити, на їх думку, розумову активність і працездатність, аби згаяти час, для заспокоєння, гальмування зубного болю, після смерті близької людини.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Вплив куріння на організм.<%7-%-7%> Під час тютюнопаління нікотин впливає на стан нервових центрів, які формують відчуття задоволення людини. Тривале тютюнопаління призводить до нікотизму-хронічного отруєння, яке характеризується зниженням працездатності, ураженням дихальної та серцево-судинної систем. Смертельна доза нікотину для людини - 1 мл на 1 гк маси тіла, міститься у 20 міцних цигарках, однак протягом паління нікотин поступово надходить у кров, посилюються ознаки отруєння, спрацьовують захисні рефлекси - кашель, виділення слизу, нудота, які проти волі людини стримують подальше накопичення у крові нікотину, але не запобігають хронічному отруєнню.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Тютюнопаління вражає не лише курців, але вражається кожна людина пасивним палінням (коли палять у її присутності).<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Результати досліджень свідчать про те, що багато курців набули цієї звички у підлітковому віці. Тиск з боку товаришів і бажання бути схожими на дорослих спонукає багатьох підлітків до тютюнопаління. Цю згубну звичку важко перебороти, оскільки тютюновий дим містить нікотин, який спричиняє нікотинову залежність у людини, що палить.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Як дослідили вчені, тютюновий дим містить нікотин, окис вуглецю, синильну мурашину, сірчану та інші кислоти, сполуки свинцю, миш'яку, радіоактивний полоній, тютюновий дьоготь, аміак, ефірні масла, метиловий спирт тощо. Понад 40 речовин мають канцерогенну дію, тобто стимулюють утворення і розвиток (ракових) пухлин.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Основними канцерогенними чинниками є нікотин, який має токсичну дію на організм.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Слід зауважити, що тютюновий дим і шкідливі речовини, які містяться в ньому, передусім діють на дихальну систему. Але перед тим, як попасти в легені, тютюновий дим контактує зі слизовими оболонками верхніх дихальних шляхів. Він знижує їхню опірність до інфекції. З цієї причини всі курці мають підвищену схильність до гострих і хронічних респіраторних захворювань. Прямим наслідком паління є часті нежиті, трахеїти і бронхіти, а також хронічні пневмонії.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Зниження опірності легеневої тканини до інфекції та зниження імунітету в курців можуть сприяти розвитку туберкульозу легенів.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Паління виключно шкідливо впливає на стан серцево-судинної системи. Нікотин справедливо називають одним з найнебезпечніших ворогів серцево-судинної системи. Особливо чутливі до нікотину судини серця. У результаті звуження (спазму) судин після кожної випаленої цигарки, які часто повторюються, може виникнути порушення кровопостачання та живлення міокарда - ішемічна хвороба серця (або стенокардія) та її важке ускладнення (інфаркт). Тривале і систематичне звуження дрібних артерій у курців може стати однією з причин значного і стійкого підвищення кров'яного тиску й розвитку гіпертонічної хвороби.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Під час паління тютюновий дим безпосередньо діє на слизову оболонку порожнини рота і може стати причиною її запалення та раку. Аміак, що входить до складу тютюнового диму, спричиняє запалення ясен. Наявність у курців запальних процесів порожнини рота і каріозних зубів зумовлює неприємний запах із рота.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Нікотин, який ковтає курець разом із слиною, подразнює слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, спричиняє її запалення - хронічні гастрити та ентерити, що сприяє розвитку виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Дехто, виправдовуючи своє паління, посилається на те, що воно призупиняє набирання зайвої ваги. Дійсно, після паління зникає відчуття голоду. На жаль, це результат дії слини з отруйними речовинами на слизову оболонку шлунка. Недаремно стверджує прислів'я: «Пити і палити - здоров'я губити».<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Паління негативно впливає також на функцію печінки, роль якої в життєдіяльності організму полягає в знешкодженні токсичних сполук, що утворюються в кишечнику під час травлення, а також отрут, що потрапляють до організму ззовні.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Посилене паління впливає і на вітамінний обмін, у результаті чого кількість деяких вітамінів в організмі суттєво зменшується, особливо вітаміну С. Дефіцит вітаміну С розвивається також і у пасивних курців.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Рак легенів - одне з найпоширеніших онкологічних захворювань курців. Але не лише легені. Небезпека злоякісного ураження підстерігає порожнину рота, горло та гортань, стравохід, підшлункову залозу, нирки, сечовий міхур та інші органи.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Рак легенів, який посідав на початку століття останнє місце серед онкологічних захворювань, зараз займає друге місце і поступається лише раку шлунка, який, до речі також часто спричиняється тютюнопалінням.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Нікотин діє як заспокійливий препарат і послаблює депресії. Він створює сильне відчуття задоволення. Нікотин стимулює залози до вироблення адреналіну, гормону, який підвищує кров'яний тиск, прискорює ритм серця аж на 33 биття за хвилину. Нікотин - одна з речовин, до якої найбільше виникає згубна звичка, знана людьми. Це спричинює почуття дуже сильного занепокоєння під час припинення паління, і з цієї причини курцям важче кинути палити.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Особливо шкідливе тютюнопаління для підлітків. Внаслідок спазму кровоносних судин погіршується постачання кров'ю ендокринних залоз, передусім гіпофіза і статевих залоз.   Це зумовлює зменшення синтезу гормонів і відповідно пригнічення багатьох функцій організму. Як правило, підлітки зі «стажем» паління 2-3 роки відстають від своїх однолітків, які не палять, у фізичному, психічному і статевому розвитку. Підлітки-курці нижчі на зріст, гірше вчаться, слабші фізично. У них пізніше з'являються вторинні статеві ознаки.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%10-%-41%>Медико-біологічні та психологічні аспекти алкоголізму<%11-%-44%><%9-%-9%> <%1-%-0%>  Причини алкоголізму. <%2-%-2%>Алкоголізм<%7-%-7%> - хронічне захворювання, що характеризується патологічною потребою людини в алкоголі і виявляється психічною та фізичною залежністю. Причин, які сприяють розповсюдженню алкоголізму - безліч. У виникненні та проявах алкоголізму в кожної окремої людини неминуче знаходять відображення індивідуальні особливості, тип вищої нервової діяльності, темперамент, характер, рівень загальної культури. Усе це значною мірою пов'язане з вихованням, велику роль тут відіграє також спадковість, але одне із перших місць серед причин алкоголізму займають соціальні обставини. Незацікавленість своєю роботою, низька політична й соціальна активність, особливо серед малозабезпечених верств населення, погані житлові умови, мізерність культурних інтересів, незадоволеність соціальним станом - причини важкого пияцтва, до якого люди нерідко вдаються як до засобу забуття.<%9-%-9%><%1-%-0%>    Поряд із цим варто мати на увазі, що зростання добробуту саме собою зовсім не вирішує проблеми алкоголізму, що підтверджується на прикладі багатьох економічно розвинутих країн. Соціальна система здатна як створювати привід і мотиви для прийому спиртного, так і обмежувати його вживання. Обмеження може бути формальним (законодавчим) і неформальним (моральним). Чим менше в особи можливостей для подолання важких і незвичних ситуацій, тим швидше людина вдається до спиртного і тим менша ймовірність вольового впливу, спрямованого проти споживання алкоголю. Пияцтво як наслідування «без причини» поширюється швидше при байдужому ставленні до нього оточуючих.   Найбільше піддаються небезпеці алкоголізму молоді, психічно незрілі індивіди (так зване пияцтво молодих). Для них уживання спиртного - показник зрілості, самостійності й мужності. Не можна недооцінювати в розвитку алкоголізму і вплив найближчого, безпосереднього оточення (батьків, друзів).<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Численними медико-біологічними та соціологічними дослідженнями доведено, що алкоголізм відбивається на усіх сторонах індивідуального й суспільного життя. Під впливом алкоголю людина втрачає почуття відповідальності перед суспільством і державою, чинить правопорушення, завдає шкоди виробництву, знижує продуктивність праці. Алкоголізм призводить до прогулів та інших порушень трудової дисципліни, аварій і загибелі людей. Падіння моральності й добробуту значної частини населення пов'язане саме з алкоголізмом.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Не тільки постійне, але й періодичне вживання спиртних напоїв заподіює велику шкоду здоров'ю, нерідко веде до руйнування сім'ї, згубно відображається на вихованні дітей. За даними ВООЗ, алкоголізм є причиною кожної третьої смерті від серцево-судинних захворювань, хвороб печінки, шлунка, нирок, травматизму, особливо транспортного, самогубств. При одноразовому прийомі значних доз алкоголю може розвинутися гостра алкогольна інтоксикація, що часто закінчується смертю.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Виділяють чотири групи факторів, що сприяють алкоголізації:<%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%>1) порушення соціального середовища (неповна сім'я, алкоголізм у сім % негативний психологічний клімат, неправильне сімейне виховання тощо);<%9-%-9%> <%1-%-0%>2) індивідуальні особливості особистості (спадкова схильність до психічних хвороб, алкоголізм, важкі соматичні хвороби, нейроінфекції в дитячому віці, розумова відсталість);<%9-%-9%> <%1-%-0%>3) індивідуально-психологічні особливості й нервово-психічні аномалії особистості (невротизація, психопатія, патохарактерологічний розвиток особистості);<%9-%-9%> <%1-%-0%>4) моральна незрілість особистості (негативне ставлення до навчання, вузьке коло інтересів, відсутність суспільно-політичної активності).<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Усі ці фактори порушують «поріг» психосоціальної адаптації людини, підвищуючи його чутливість до патогенних впливів соціального та біологічного значення.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Сприяє росту алкоголізму недостатня санітарно-освітня робота серед дітей і молоді, незадовільна протиалкогольна робота, невміння організовувати своє дозвілля, поблажливе ставлення до алкоголізму та пияцтва значної частини населення.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Вплив алкоголю на організм. Алкоголь належить до числа депресантів.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Основна діюча речовина алкоголю - етиловий спирт, але у напоях містяться й інші сполуки, які впливають на організм.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Приблизно 20 % будь-якого алкогольного напою абсорбується в шлунку, а 80 % - у кишечнику. Потім спирт розноситься кров'ю по всьому організму. Печінка руйнує (окислює) спирт із майже постійною швидкістю: приблизно 0,5 л пива або 0,3 л віскі за голину. Таким чином розпадається майже 90 % алкоголю та утворюється вуглекислий газ і вода, а решта 10 % виводяться через легені або шкіру.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Алкоголь в організмі має такі основні ефекти:<%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%>- забезпечує організм енергією (спирт має високу енергетичну цінність, але не містить поживних речовин);<%9-%-9%> <%1-%-0%>- знижує чутливість центральної нервової системи, сповільнює її роботу і знижує ефективність;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- стимулює утворення сечі, тому велика кількість алкоголю зумовлює зневоднення клітин;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- виводить із ладу печінку, змінюючи активність ферментів її клітин.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%>  Вплив алкоголю на організм людини залежить від кількості спирту, що досягла мозку через його кров. Рівень алкоголю в крові залежить від:<%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%>- кількості випитого;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- здатності печінки окислювати алкоголь;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- маси самої людини, тому що кількість крові в організмі пропорційна їй, і чим крупніша людина, тим сильніше кров розбавляє спожитий алкоголь;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- одночасно приймання їжі, тому що споживання алкоголю натщесерце має більш сильний і швидкий ефект, ніж споживання під час або після їжі, яка може зв'язувати його.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Надлишкове споживання алкоголю викликає похмілля й зниження працездатності відразу, а у довгостроковій перспективі призводить до незворотного ушкодження печінки, утрати пам'яті та погіршення психіки, безсоння, уповільнення рефлексів з відповідним зростанням небезпеки нещасних випадків, погіршення розсудливості й емоційного контролю. Хоча стійкість до алкоголю в чоловіків вища, ніж у жінок, чоловіки-алкоголіки піддаються більшому ризику ураження печінки, розвитку багатьох форм раку та порушень імунної системи.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Алкоголізм<%7-%-7%> - хронічне захворювання, що викликане систематичним вживанням спиртних напоїв, характерним для якого є сильний потяг до них, що призводить до психічних чи фізичних розладів. Алкоголізм є найбільш поширеним видом токсикоманій.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Якщо в людини знижений самоконтроль та недостатній рівень культури, вживання алкогольних напоїв може стати систематичним, а доза спожитого алкоголю - надмірною.   Це у свою чергу може зумовити цілий комплекс негативних соціально-економічних та медичних наслідків. Найтиповішими серед них є формування алкогольної залежності, далі -виникнення і поглиблення патологічних (хворобливих) змін усіх внутрішніх органів і систем, що спричинює розвиток тяжкого і небезпечного захворювання - хронічного алкоголізму.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Виділяють такі прояви споживання алкоголю.<%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Побутове пияцтво<%7-%-7%> може вести до алкоголізму тому, що людина починає звертатися до спиртних напоїв заради полегшення стресу («симптоматичне пияцтво») або тому, що початкові стадії залежності залишаються непоміченими («запущене пияцтво»).<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Ранній алкоголізм<%7-%-7%> - знайомство з оп'яняючими дозами алкоголю у віці до 16 років. Про підлітковий алкоголізм варто говорити з появою його перших ознак у віці до 18 років. Хлопчики частіше дівчаток уживають основні види спиртних напоїв. Серед міських школярів поширено споживання переважно слабких алкогольних напоїв — пива, вина. Учні ж сільських шкіл більш знайомі з міцними спиртними напоями.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Базовий алкоголізм.<%7-%-7%> Людина не може зупинитися, поки не досягне стадії отруєння. Вона підбадьорює себе самовиправданнями та обіцянками, але всі обіцянки й наміри запишаються не виконаними. Людина починає уникати родини й друзів, нехтує колишніми інтересами. роботою, грошима, навіть їжею. Настає фізичне погіршення здоров 'я і зменшується стійкість до алкоголю.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Хронічний алкоголізм<%7-%-7%> характеризується подальшою моральною деградацією, ірраціональним мисленням, неясними страхами, фантазіями і психопатичною поведінкою - алкогольними психозами. Такої стадії людина може досягти за 5-25 років.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Токсичний ефект алкоголю<%7-%-7%> зумовлений ацетальдегідом, який впливає на зміни білкового, вуглеводневого і жирового обмінів. Алкоголь погіршує насичення легень киснем, знижує опір легеневої тканини хвороботворним мікроорганізмам. Алкоголіки у 4 рази частіше, ніж непитущі, хворіють пневмосклерозом, наслідком чого є підвищення тиску в судинах, а це зумовлює підвищення навантаження на серце, від якого кров надходить до легень.   Прихильники спиртного частіше хворіють бронхітами, оскільки в розширених бронхах накопичуються і розмножуються збудники інфекційних захворювань. Інтоксикація алкоголем послаблює імунітет, що знижує опір організму. Помилковою є думка, що алкоголь поліпшує апетит і травлення, адже він подразнює слизову оболонку шлунка і послаблює дію шлункового соку. Особливо негативно діє алкоголь на пустий шлунок, викликаючи хронічне запалення і гастрит. Небезпечними є рекомендації щодо вживання алкоголю як судинорозширюючого засобу або для знеболення при приступах стенокардії, гіпертонічному кризі. Недопустимо вживати спиртні напої і як заспокійливий засіб при різних нервових розладах та безсонні.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Особливо згубно впливає алкоголь на печінку. Як відомо, печінка виділяє жовч, необхідну для перетравлення жирів та знешкодження утворених у кишечнику отрут. Алкоголь, потрапляючи у печінку, зумовлює запалення. У враженої печінки знижуються захисні функції, порушується утворення білків крові - альбумінів і глобулінів, наслідком чого є набрякання і зморщення печінки, її поверхня стає зернистою, жовто-іржавого кольору. З цим пов'язана поява назви захворювання печінки - «цироз», що у перекладі з грецької означає «іржавий». Інтенсивне зловживання ним призводить до порушення обмінних процесів, алкогольного психозу і деградації особистості. Невиправданим є використання алкоголю при переохолодженнях.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Значно нижчою, за даними ВООЗ, є смертність людей у країнах, де високо-розвинуте виноградарство, сформувалася культура вживання натуральних вин, яким властивий значно нижчий вміст алкоголю, ніж у горілці, і більший вміст корисних речовин. Із виноградного спирту виготовляють і коньяк.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Результати аналізу основних причин, що зумовлюють вживання алкоголю неповнолітніми, свідчать, що для більшості підлітків це є прагнення до незалежності та самоутвердження, наслідування прикладу старших (у тому числі й батьків), напружена психологічна атмосфера і часті конфлікти в сім'ї.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Вживання алкогольних напоїв і зловживання ними особливо небезпечне в дитячому і підлітковому віці, коли ще не завершилося формування організму, у цей періоду печінці відсутній спеціальний фермент - алкогольдегідрогеназа, який розщеплює етиловий спирт на прості не токсичні сполуки (воду і вуглекислоту). Ось чому вживання дитиною навіть незначної кількості алкоголю може призвести до дуже небезпечних наслідків. В організмі людини, яка вживає алкоголь змолоду, набагато швидше формується алкогольна залежність і токсично уражуються життєво важливі органи і системи.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Формування залежності та характерологічних рис особистості при зловживанні алкоголем. Початок зловживання алкоголем тісно пов'язаний з психологічними особливостями особистості.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Виділяють три стадії його вживання: ознайомлення, експериментування й більш-менш стабільна поведінка відносно алкоголю.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Ознайомлення майже завжди відбувається у молодому віці. Діти бачать, що батьки п'ють зовсім не те, що дають пити їм. Іноді дитина у віці трьох-чотирьох років підходить до столу, на якому стоять склянки з алкоголем, і намагається спробувати їх на смак чи випити останню краплину.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Якщо заборонити дитині це робити, що буде цілком зрозумілим, проте не зовсім відповідним у цьому випадку. Дитина вважатиме, що існує багато чудових і приємних речей, які дозволено робити лише дорослим. Цікавість загострюється - і дитина напевне далі продовжуватиме робити те, чого заборонено. Тому краще в такій ситуації дозволити дитині випити те, що вона хоче. Малій дитині зазвичай не подобається смак алкоголю, і після першого ознайомлення з ним цікавість зникає. Якщо ж трирічна дитина, скуштувавши горілки, хоче спробувати ще, тут уже варто звернутися за консультацією до дитячого психіатра.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Друге ознайомлення з алкоголем відбувається в 10-12 років, Приміром, батьки пропонують скуштувати слабкий алкогольний напій під час якого-небудь свята. Саме тут і розпочинається друга стадія вживання алкоголю - експериментування. Ця фаза займе кілька років і завершиться після досягнення дитиною 16-17-річного віку. Саме в цьому віці підліток стверджується у своєму ставленні до алкоголю:<%9-%-9%> <%1-%-0%>-  що він любить більше - пиво, вино, чистий алкоголь чи всі три види одразу;<%9-%-9%> <%1-%-0%>-  як часто вживатиме алкоголь і коли - вечорами, у вихідні, лише у свята чи на відпочинку;<%9-%-9%> <%1-%-0%>-  де краще випивати - удома, у кав'ярні із друзями;<%9-%-9%> <%1-%-0%>-  скільки він може випити і чого очікує від випивки — задоволення, змоги приєднатися до друзів чи забути свої проблеми і напитися.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  На цій стадії експериментування не завжди свідоме, хоча багато підлітків серйозно замислюються над цим і приймають виважені рішення. Виробляється певна лінія поведінки. Результатом цих свідомих рішень є те, що ми називаємо «поведінкою випивки», згідно з якою споживач відчуває себе комфортно.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  З цього моменту розпочинається третя стадія - стабільна, або фіксована поведінка випивки, яка стає частиною стилю життя.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Людині, яка п'є ніколи не пізно «взяти себе в руки.» Але люди по-різному звикають до алкоголю. Ось деякі застереження:<%9-%-9%> <%1-%-0%>1. Чим молодша людина вживає спиртні напої, тим більша в неї вірогідність захворіти на алкоголізм.<%9-%-9%> <%1-%-0%>2. Небезпека захворіти на алкоголізм значно більша в людей зі слабкими адаптаційними механізмами.<%9-%-9%> <%1-%-0%>3. Люди з психопатичним складом особистості хворіють на алкоголізм частіше, ніж урівноважені, які мають витримку.<%9-%-9%> <%1-%-0%>4. Люди зі спадковою алкогольною обтяженістю стають алкоголіками значно швидше, ніж ті, у яких спадковість необтяжена.<%9-%-9%> <%1-%-0%>5. При рівних умовах вживання алкоголю в жінок алкоголізм розвивається значно швидше, ніж у чоловіків.<%9-%-9%> <%1-%-0%>6. Алкоголізм розвивається швидше в осіб, які перенесли травму черепа або нервово-психічне захворювання.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Порушення поведінки вживання алкоголю, виникають під час другої фази - експериментування. З певної причини підлітки не здатні виробити адекватну поведінку.   Іноді людина стає на шлях зловживання через звичайне нерозуміння. Наприклад, вважається, що пиво добре тамує спрагу. Втім, кожен добре знає, що після вживання алкоголю, незалежно від його виду, пити хочеться ще більше.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Другий чинник, який може спричинити втрату самоконтролю в процесі експериментування і призвести до зловживання алкоголем, - тиск оточення. Упродовж життя «тиск» оточення (груповий тиск) відіграє значну роль. Цей чинник характерний не лише для підлітків, хоча для цієї групи ризик набагато вищий.   Дорослі також потрапляють під соціальний тиск, який змушує їх не лише вживати алкоголь, а й робити багато інших речей, які вони зовсім не збиралися чинити. Наприклад, щось купити лише тому, що саме цю річ уже придбали колеги по роботі.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Для підлітків цей чинник ризику (відчуття несвободи в загальній поведінці як результат соціального тиску) набуває великого значення, тому що для них дуже важливо знати ставлення до себе однолітків. Це пояснює, хоча б частково, гой факт, що дуже багато п'ють у кав'ярнях і барах. Саме тут на підлітків звертають увагу, саме тут їх оцінюють однолітки. Для підлітків груповий тиск стає дуже серйозним у ситуаціях, коли вони мають перейти з однієї соціальної групи до іншої, наприклад, зі школи до вищого навчального закладу, зі школи — на роботу чи в армію. Самоствердження у новій соціальній групі часто досягається кількістю спиртного. Вміння пити прискорює процес інтеграції нового члена до нової соціальної групи. Особливо це стосується чоловіків.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Надмірне споживання алкоголю, що спричиняється тиском оточуючих у момент формування постійної поведінки випивки, може бути припинене дорослішанням. Через надмірний тиск формується не соціальна поведінка випивки, а безтурботне, часто агресивне зловживання алкоголем.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  На юнаків під час військової служби впливають інші негативні чинники: нудьга й відсутність перспективи. Саме тоді зловживання алкоголем може міцно закріпитись у свідомості. Коли юнак повертається до «нормального» життя й оточення (наприклад, хороша робота, сім'я), часто потяг до алкоголю зникає. Зловживання змінюється на соціальну поведінку випивки, і коли в майбутньому раптом виникне потреба вдруге зробити цей крок під тиском нового оточення, людина набагато зваженіше поставиться до цього.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  12-річні діти вважають, спираючись на розповіді батьків чи інші інформаційні джерела, що вживання алкоголю небезпечне для здоров'я і планують не починати пити взагалі.  Втім, уже в 15 років частина з них уже регулярно зловживає спиртним. Зміну поведінки за такий короткий час зіграв тиск оточення.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Як уже зазначалося, тимчасове захоплення алкоголем не призводить до хронічного алкоголізму. Завжди можна припинити пити алкоголю навіть у випадках, коли це набуло форми алкоголізму. Навіть алкоголік у змозі зменшити дози вживання спиртного свідомим зусиллям,<%9-%-9%> <%1-%-0%>якщо в нього вистачить сили волі. Надалі за допомогою фахівців-медиків (у наркодиспансері чи спеціалізованій клініці) слід пройти період детоксикації, який важко «перетнути» без сторонньої допомоги.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Чи почне людина знову пити, залежить від деяких чинників. Найважливішим із них є втрата контролю. Маючи намір випити одну-дві склянки, людина, яка мала проблеми з алкоголем, може втратити контроль і знову повернутися до надмірного його вживання.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Уживання підлітками спиртних напоїв має свої особливості. Старші підлітки намагаються бути схожими одне на одного і наслідують батьків. Приклад однолітків впливає на уживання спиртного. Негативні чинники середовища підштовхують підлітка до зловживання опосередковано, змінюючи особистість. Підлітки постійно міняють друзів, не в змозі емоційно зосередитися на однолітках.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Звертає на себе увагу переживання групового мотиву вживання спиртного: «ми зібралися», «усі п'ють». Дорослий при небажанні пити легко уникає цього, підліток - навпаки, намагається приєднатися до однолітків, а відмова сприймається ним як кара.<%9-%-9%> <%1-%-0%>Незрозумілими є деякі мотиви вживання спиртних напоїв. Передусім, «повеселитися», «розвіятися» - мотив емоційний.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Небезпечною ознакою схильності підлітків до пияцтва вважається велика цікавість до алкогольних тем і таємне вживання спиртних напоїв. Серед перших симптомів захворювання - якісна різниця між пияцтвом підлітків і дорослих (розмиті грані й нестійкі вияви хвороби).<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Кількість ужитого спиртного в підлітка визначається не його індивідуальними можливостями, а кількістю, що дістається йому в компанії, яка відповідає місцю в ієрархії поваги, тому коли наливають більше ніж потрібно, він ніколи не відмовиться від такого визнання.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Якщо дитина почала вживати спиртні напої в 15-16 років, то «толерантність» (збільшення дози) швидко зростає, досягаючи порогу «толерантності» дорослої людини. Слід додати, що підлітки не завжди знають свою норму і, на відміну від дорослих, часто її перебільшують. Раннє вживання спиртних напоїв зупиняє, гальмує вияви особистості підлітка, що в майбутньому не компенсується..<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Чим раніше підліток почав уживати алкоголь, чим міцніші напої, тим менша тривалість часу до розвитку першого алкогольного психозу. Алкоголізм у підлітковому віці призводить до глибокого зниження інтелекту, ослаблення моральних засад.   Спостерігаються зміни характеру у вигляді емоційної холодності, цинічності, грубості, а в багатьох випадках - агресивності. Як характерну рису, слід відзначити нестійкість настрою: скрадливість і улесливість у ситуаціях, що передбачають випивку, змінюються на спалахи гніву та агресії, якщо їй перешкоджають. Підлітки стають неуважними до близьких, до друзів. Що стосується зовнішніх рис поведінки, то для них характерні безцеремонність, розв'язність, хвастощі, а в умовах суворого контролю вони змінюються на пригніченість та безпорадність.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  У процесі розвитку алкоголізму порушуються творчі можливості, втрачаються професійні навички, різко знижується пам'ять, мислення, погіршується увага, спостерігається швидкий розвиток втоми, особистість деградує. У результаті цього з'являється фактично нова особистість із якісно новими мотиваціями і потребами, з їх новою внутрішньою організацією.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Таким чином, основна небезпека вживання і зловживання спиртними напоями, особливо в підлітковому віці, полягає у виникненні алкогольної залежності, яка поступово переходить у тяжке захворювання - алкоголізм. Це проявляється у необоротному ураженні центральної нервової системи та всіх органів і систем. Розвиваються психічні зміни, які супроводжуються пригніченістю та злісною дратівливістю. Алкоголік стає байдужим до роботи, сім'ї і дітей, настає зниження вищих емоційних реакцій. Відбуваються стійкі зміни в духовному складі людини, призводить її до деградації фізичної, моральної, духовної, соціальної і, врешті-решт, до загибелі.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%>Медико-біологічні та психолого-педагогічні аспекти наркоманії<%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Наркоманія —<%7-%-7%> загальна назва хвороб, які проявляються тягою до постійного прийому у зростаючих кількостях наркотичних лікарських засобів і наркотичних речовин внаслідок стійкої психічної і фізіологічної залежності від них. У великих дозах наркотики викликають стан виразного наркотичного сп'яніння, оглушення й інші симптоми гострого отруєння, а при перевищенні дозування - смерть.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Наркомани є найбільш небезпечною групою ризику захворювання на СНІД (серед хворих на СНЩ 70 % це наркомани). Це зумовлено як фактором введення наркотиків ін'єкцією, так і ризикованою психічно неадекватною поведінкою в різних життєвих ситуаціях, в тому числі і сексуальній.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Звичайно, наркоманами не народжуються. Найчастіше наркотик пробують з цікавості, через легковажність, наслідування когось, а іноді до вживання наркотиків привчають більш «досвідчені друзі».<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Наркоманія поширюється за законами епідемії: хворий на наркоманію втягує в свої тенета все нові і нові жертви. Ті, хто вживають наркотики, без них вже обійтись не можуть, і дози їх з кожним днем все збільшують. Наркоман стає рабом цієї звички.   Розповсюджувачі наркотиків пропонують їх безкоштовно доти, поки людина не стає залежною від них. Потім вона приноситиме їм гроші й досить великі. Відсутність грошей штовхає наркоманів на злочин.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Торгівля наркотиками дає величезні прибутки. Зберігання, транспортування й торгівля наркотиками карається законом.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Наркомани - це люди без майбутнього. Вони втратили своє здоров'я й загрожують здоров'ю власних дітей і суспільству. У наркоманів народжуються діти з тяжкими фізичними та психічними вадами. Зовнішній вигляд наркомана далекий від привабливого: сіре обличчя, суха шкіра, волосся та зуби поступово випадають. У них значно послаблена пам'ять, вони не в змозі запам'ятати прочитане.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Наркоманія - це не пустощі, не проведення вільного часу в товаристві друзів, а небезпечна хвороба. Не кожному вдається вирватись з полону цієї хвороби, яка може призвести до смерті в молодому віці.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Комітет експертів ВООЗ в оцінці препаратів, які визивають наркоманію, визначив такі основні ознаки, що характеризують ці речовини:<%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%>1. Хворобливий потяг, який визначається потребою в постійному чи періодичному поновленні прийому препарату для отримання задоволення чи полегшення тяжкого психічного чи фізичного стану.<%9-%-9%> <%1-%-0%>2. Розвиток абстинентного синдрому, тобто специфічних і фізичних розладів (характерних для кожного препарату), які виникають при виведенні конкретного препарату із організму і супроводжується нестримним (непереборним) бажанням ввести додаткову дозу цього препарату для полегшення страждань.<%9-%-9%> <%1-%-0%>3. Виникнення толерантності (терплячість, спроможність), яка характеризується послабленням реакції організму на введення певної дози препарату і появою потреби в прийомі великої дози для отримання бажаного фармакодинамічного ефекту.<%9-%-9%> <%1-%-0%>4. Психотоксична дія, тобто прийом високої одноразової дози чи хронічне вживання даних препаратів, викликає зміну особистості та поведінки людини.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Класифікація наркотиків та типи залежності. Сьогодні наркоманія є світовою проблемою, вона присутня на всіх континентах і демонструє тенденцію до непохитного зростання.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Група експертів ВООЗ визначила наркоманію як «стан епізодичного або хронічного отруєння, викликаний багаторазовим введенням наркотику». Комітет експертів ВООЗ розрізняє в наркоманії як хворобі два стани - залежність та звикання.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Психічна залежність - це<%7-%-7%> форма взаємовідносин між наркотиком і особистістю, і ці взаємовідносини залежать як від специфічності ефекту наркотику, так і від потреб особистості, котрі цей наркотик задовольняє.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Чим швидше наркотик задовольняє ці потреби та викликає очікуваний емоційний стан, тим складніше перебороти звичку його вживання. В умовах сильної психічної залежності позитивний психологічний стан особистості залежить тільки від того, чи є наркотик під рукою. Врешті-решт він стає необхідною умовою нормального стану особистості. У випадку відсутності наркотику людина катується, і щоб виправити настрій або поліпшити стан, наркоман намагається знайти його за будь-яку ціну. Відсутність наркотику, до якого людина звикла і від якого стала психологічно залежною, може найдраматичнішим чином вплинути на все його життя. Потреба в наркотику стає найголовнішою в житті наркомана, він перестає виконувати свої обов'язки, кидає сім'ю і друзів, концентруючи всі свої інтереси на добуванні та вживанні наркотиків.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Психічна залежність, згадки про приємні відчуття є головними факторами, пов'язаними з хронічним отруєнням психотропними наркотиками, а в окремих випадках ці фактори можуть бути єдиними.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Тривале вживання наркотиків призводить до того, що вони входять до хімічного складу тканин організму людини і стають необхідною умовою збереження його біологічної та хімічної рівноваги. У такому разі можна казати про фізіологічну залежність організму людини від наркотиків.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  За фізіологічної залежності, якщо деякий час не вживати наркотики, розвивається наркотичний голод, прояви якого змушують людину систематично вживати наркотики, причому збільшуючи їхню дозу, щоб викликати стан наркотичного одурманення. При залежності всі думки, вчинки наркомана спрямовані на те, щоб за будь-яку ціну роздобути наркотик. Відсутність наркотику сприяє наростанню дратливості, нервозності, розсіяності уваги, неможливості зосередитися на якій-небудь справі. За наркотичного голоду у наркомана з'являється сильний головний біль, нервове тремтіння, м'язові судоми, заніміння кінцівок. Наркотик стає важливішим за їжу, через що відбувається фізичне виснаження організму людини. Наркоман доходить до відчаю і почуття повної безвиході, навіть може здійснювати спроби самогубства.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <#1-%-0#><%2-%-2%><%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%>- сильне бажання або непереборна потреба (нав'язливий стан) подальшого прийому наркотику, а також спроби отримати його за будь-яку ціну;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- тенденція збільшення дозування через розвиток залежності;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- психічна (психологічна або емоційна) залежність від ефекту наркотику;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- згубні наслідки для особистості і суспільства.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <#2-%-1#><%9-%-9%> <%1-%-0%>- бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- незначна тенденція (або її відсутність) до збільшення дозування;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- деякий ступінь психічної залежності від ефекту наркотику, але відсутність фізичної залежності (відсутність абстинентного синдрому);<%9-%-9%> <%1-%-0%>- негативні наслідки стосуються тільки особистості наркомана.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Усі наркотики за походженням можна розділити на дві групи - природні і синтетичні.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Наркотиком вважається кожна речовина рослинного чи синтетичного походження, яка при введенні в організм може змінити одну чи декілька функцій та внаслідок багаторазового вживання призвести до психічної або фізичної залежності. Відчути дію наркотику і не втягнутись неможливо.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Наркотики та їх ефекти. З точки зору психофармакологічного впливу наркотики можна розподілити на три великі групи:<%9-%-9%> <%1-%-0%>- наркотики, які пригнічують діяльність центральної нервової системи (опіати, барбітурати);<%9-%-9%> <%1-%-0%>- наркотики, які збуджують діяльність центральної нервової системи (амфетаміни, кокаїн, гашиш);<%9-%-9%> <%1-%-0%>- наркотики, які викликають галюцинації (марихуана, мускатний горіх ЛСД, мескалін, псилоцибін).<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Їх загальною ознакою є здатність до зняття психологічної напруги і до послаблення невпевненості у собі й сором'язливості; вони змінюють емоційну реакцію на біль, уповільнюють реакції, порушують координацію руху. Вживання цих препаратів у великих дозах викликає сон, серйозні порушення свідомості, призводить до безпам'ятства і навіть смерті. Ефекти цих наркотиків використовуються в медицині. Опіум його похідні та барбітурати - це психоактивні речовини, які найчастіше вживають наркомани.<%9-%-9%> <%1-%-0%><#3-%-2#><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%>  Опіум<%7-%-7%> - це психоактивна речовина, яка має найдовшу історію. <%2-%-2%>Опіум <%7-%-7%>— це молочний сік, який отримують з надрізаних головок опіумного маку.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Мак вирощують у всьому світі, але за вмістом морфіну найкращим вважається балканський і малоазіатський мак. Вміст морфіну є головним фактором, який визначає ефективність та якість опіуму.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Спосіб вживання опіуму з метою отримання наркотичного сп'яніння залежить від географічних та культурних особливостей, а також традицій. В Ірані і Туреччині опіум їдять, китайці його найчастіше курять, а європейці та американці вводять шляхом ін'єкцій. Від способу вживання залежить інтенсивність дії препарату та яскравість відчуттів.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Найбільш швидко і сильно діє опіум, який вводиться шляхом ін'єкцій. Цей спосіб вживання діє більш в фізичному, а не в психологічному плані. Після уколу наступає фізичне оніміння та спокій, стан характеризується повним розслабленням. Функція інтелекту наближається до нуля. Ці ефекти опіуму притягують напружених, емоційно незрілих людей, які намагаються штучно розслабитись та досягнути стану спокою.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Знаючи склад опіуму, можна зрозуміти, що його дія є сумарним ефектом всіх алкалоїдів, які входять до його складу (морфін, кодеїн, тебаїн, наркотин, папаверин).<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Протягом перших декількох місяців прийому опіуму переважають позитивні ефекти, і наркомани, прагнучи до їх повторення, приймають опіум досить часто. Цей період являється вступом до психологічної залежності. Пізніше, через розвиток толерантності, щоб досягнути колишнього ефекту, необхідно збільшувати дози. Незважаючи на те, що приємні ефекти слабшають, людина вже не може відмовитись від наркотику, тому що потрапляє в фізіологічну залежність. Він приймає наркотик не для задоволення, а прагне уникнути абстинентної кризи.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%>  Найбільш частими ускладненнями хронічного зловживання опіумом є:<%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%>- опіумна гарячка;<%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%>- вірусне запалення печінки;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- гнійні інфекції шкіри та тканин, запалення та затвердіння вен.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Морфій -<%7-%-7%> найбільш відомий алкалоїд опіуму, виділений у 1805 році. Це білий кристалічний порошок, який не має запаху, його легко розпізнати за терпким смаком. Він використовується як знеболювальний засіб у медицині. До морфіну швидко виникає толерантність, і хронічні морфіністи можуть приймати наркотик в дозах, більших за терапевтичні в 20-200 разів. Але необхідно пам'ятати, що толерантність ніколи не є абсолютною, а це означає, що існує межа, за якою доза стає смертельною. Толерантність розвивається протягом приблизно трьох тижнів щоденного вживання.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Наркомани найчастіше приймають морфін шляхом ін'єкцій, щоб швидше досягнути ефекту. Найбільш розповсюдженим ефектом його впливу є пригнічена дія на центральну нервову систему.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  У невеликих кількостях морфін викликає ейфорію та приємну сонливість, яка супроводжується відчуттям розслабленості й безтурботності. Людина відчуває себе впевнено і безпечно. Думки можуть бути багатими і змістовними, але ними неможливо керувати. Довготривала концентрація уваги зазвичай стає неможливою, повністю зникає прагнення до активних дій. Людина стає апатичною, цікавиться тільки собою, не відчуває потреби в спілкуванні. Гострота зору знижується, настає стан летаргії. Досить частим ускладненням при прийомі морфіну є смерть через передозування препаратом, а також підвищену чутливість до нього.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Про вживання цього наркотику можуть свідчити наступні симптоми: важкі запори, які чергуються з проносом; шрами та гнійні запалення від недотримання правил стерильності при ін'єкціях; звужені зіниці і головний симптом - розвиток абстинентного синдрому при раптовому припиненні прийому морфіну.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Морфін<%7-%-7%> - наркотик, до якого дуже швидко настає звикання. Вже через декілька днів постійного вживання препарат} формується залежність.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Героїн -<%7-%-7%> це напівсинтетичний похідний морфіну, вперше отриманий в Німеччині в 1898 р. Дессером як ліки, які ліквідують залежність від морфіну.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Героїн у 20-25 разів сильніший за морфін і вдвічі - в плані звикання. В хімічно чистому виді він являє собою сіро-коричневий порошок. Нелегальні торговці додають до нього кофеїн, лактозу, лимонну кислоту і навіть таку отруту, як стрихнін, котрі підсилюють його дію, водночас збільшуючи його вагу.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Героїн сам по собі має слабку фармакологічну дію, але він дуже швидко перетворюється у мозку в морфін, тобто ефект героїну насправді є ефектом морфіну. Чистий морфін не в змозі подолати гематоенцефалічний бар'єр і в великих кількостях потрапити в головний мозок, в той час як молекули героїну без перешкод проходять цей бар'єр і тільки в мозковій тканині трансформуються в молекули морфіну.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Героїн - наркотик, який найшвидше викликає звикання. Вже через кілька днів може виникнути сильна фізична залежність. З цієї причини героїн не використовується у медицині. Він в організм вводиться шляхом ін'єкцій. Після уколу зазвичай виникає дрімота, зіниці максимально звужені, пульс та дихання вповільнені. Наркоман, який перебуває під впливом героїну, безпечний. Вживання героїну блокує сексуальні подразники та гасить сексуальні потреби.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Найпоширенішою причиною смерті наркоманів є передозування наркотиків. Навіть відносно невеликі дози героїну можуть стати причиною смерті наркомана внаслідок набряку легень та шоку. Серед психічних ускладнень найчастіше трапляється звикання на всіх рівнях. Спочатку переважає бажання повторити приємне відчуття, пізніше - страх перед абстинентною кризою.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Барбітуратами називають ліки, які є похідними барбітурової кислоти. Всі вони викликають пригнічення мозкових центрів, які контролюють вищу нервову діяльність. З цієї причини барбітурати використовують для лікування безсоння й зняття напруги та невпевненості.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  У медичних цілях препарати вводяться в організм шляхом ін'єкцій, через рот або пряму кишку. Наркомани їх ковтають або вводять шприцом. В невеликих дозах барбітурати виявляють заспокійливу дію та знімають больові відчуття, які спровоковані спазмами гладкої мускулатури. В середніх дозах - роблять сон набагато глибшим, і пацієнт може впасти в довгострокову сплячку або навіть померти від паралічу дихального центру.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Барбітуратна наркоманія з урахуванням її ефектів та наслідків більш небезпечна, ніж опіоманія. При отруєнні організму барбітуратами наркоман більше хворий психічно та емоційно збуджений, у нього порушена координація та підвищена схильність до епілептичних припадків, які проявляються у фазі абстиненції.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Довгострокове вживання барбітуратів призводить до виникнення психічної та фізичної залежності. Психічна залежність безпосередньо пов'язана з ефектами наркотику. В особистостей напружених та нерішучих залежність виникає швидко, через те, що наркотик вивільняє їх від неприємних переживань, пропонуючи натомість приємні. Це стає причиною частого вживання барбітуратів.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Найбільш численною групою серед психостимулюючих засобів є амфетаміни. Також сильну стимулюючу дію має кокаїн.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Амфетаміни. Перші амфетаміни були отримані 1920 р. і як сильні стимулятори та засоби, які знімають втому й млявість, одразу почали застосовуватись у медичній практиці. Пізніше виявилось, що вони також знижують апетит, і ця їх властивість досить широко сьогодні застосовується.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Найчастіше вживаються наступні амфетаміни: бензедрин, декседрин, метедрин. Вживання амфетаміну швидко призводить до психічної залежності, можливо навіть швидше за інші відомі наркотики. При прийомі в середніх дозах амфетамін підвищує активність та витривалість організму, викликає відчуття емоційного підйому та ейфорії. Перебуваючи під його впливом, людина схильна переоцінювати свої можливості. Повторне внутрішньовенне введення амфетаміну тільки підсилює ці ефекти.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Внаслідок розвитку толерантності дози доводиться збільшувати - деколи в сотні разів. Хоча ці величезні дози рідко бувають небезпечними для фізичного здоров'я людини, вони досить часто викликають у поведінці зміни психічного характеру: галюцинації, манію переслідування, серйозні викривлення у свідомості, особливо, якщо препарат вводити внутрішньовенно.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Кокаїн - це алкалоїд, який міститься в листі південноамериканської рослини коки.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Через те, що кокаїн не викликає толерантності взагалі або викликає її в незначному ступені, наркомани довго можуть дотримуватись того ж самого дозування. Вони не потрапляють у фізичну залежність, як, наприклад, опіомани, але психічна залежність від кокаїну виражена досить сильно.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Перший ефект кокаїну приємний: проходить втома, з'являється відчуття сили та переваги, наркоман відчуває підвищення інтелектуальних можливостей та фізичної сили. Він стає діяльним, відчуває впевненість в собі, знаходиться в постійному русі, відчуває потребу весь час говорити і доводити свою значущість для суспільства. Щоб поліпшити самопочуття, потрібно знову ввести кокаїн в організм.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Постійне і часте вживання кокаїну викликає дуже несприятливі стани, такі як параноя, марення, галюцинації та манії переслідування. Кокаїноман думає, що за ним хтось стежить, що йому постійно загрожує небезпека. Психічні відхилення можуть перейти в психоз, який супроводжується галюцинаціями, в котрих довкілля набуває мініатюрних розмірів.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Галюциногени. В той час як інші наркотики викривлено сприймають реальність або нейтралізують її неприємні прояви, викликаючи ілюзію, галюциногенні наркотики пропонують бачення зовсім іншого світу, іншої реальності, яка існує незалежно від нас.  Іноді цей, інший, світ притягує настільки, що той, хто пізнає його хоч раз, вже не хоче повертатися або бажає бувати в цьому ілюзорному світі якомога частіше. Саме в цьому криється найбільша небезпека безконтрольного застосування галюциногенних наркотиків.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Галюциногенні наркотики викликають досить серйозні порушення в психічній сфері, які супроводжуються викривленням сприйняття часу і простору, а також змінами сприйняття своєї особистості. Людина, яка перебуває під їх впливом, виявляється викинутою в інший світ, в якому звуки і барви здаються більш живими й наповненими іншим сенсом. Ці процеси можуть супроводжуватись підвищеною зоровою чутливістю, яка призводить до появи марень та галюцинацій.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Марихуана<%7-%-7%> - наркотик рослинного походження. її готують з висушеного листя та суцвіть індійської коноплі, яке росте в місцевостях з переважно теплим кліматом, насамперед в Мексиці, в Африці, в Індії і на Середньому Сході. Їх можна також вирощувати в помірному кліматі. Марихуану курять у вигляді цигарок, за допомогою трубки або кальяну.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Більшість курців марихуани після вживання спочатку відчувають короткочасний страх та неприємну напругу, яка швидко змінюється гарним настроєм та ейфорією, нападами не контрольованого сміху та підвищеною потребою в спілкуванні. Порушується сприйняття часу і простору, кольори і звуки здаються більш насиченими. Наркомани впевнені, що можуть читати думки своїх співрозмовників та передавати свої думки іншим.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Підвищення дози марихуани викликає серйозні зміни в емоційній сфері: послаблення уваги, порушення пам'яті, помилкове некритичне ставлення до свого стану. Окрім того, можуть проявлятися галюцинації та різні фобії. Вислови наркомана незрозумілі для оточення. Він демонструє прояви манії переслідування, при цьому може бути небезпечним.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Багато вчених вважають, що помірне вживання марихуани не викликає несприятливих змін в організмі та фізичної залежності. Пропагандисти ідеї легалізації марихуани стверджують, що цей наркотик менш шкідливий, ніж навіть алкоголь. Можливо, до певної міри це і так. Однак не можна розглядати небезпеку вживання марихуани виключно з точки зору її фармакологічних ефектів. Небезпеку потрібно шукати насамперед в особистості самого наркомана. На відміну від азіатів, представники західної цивілізації рідко зупиняються на цьому наркотику. Марихуана стає відправною точкою для вживання сильніших наркотиків.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Діетиламід лізергінової кислоти (ЛСД-25) - найбільш відомий, найбільш вивчений і водночас найбільш вживаний психоделічний наркотик. Найчастіше цей галюциноген зустрічається у вигляді порошку або розчину, не має кольору, смаку та запаху. Швидкість дії ЛСД залежить від способу вживання, кількості препарату та індивідуальної чутливості. Наркотик, який вживається через рогову порожнину, починає діяти через 45 хвилин, в особливо чутливих до препарату осіб - через 15 хвилин. Після ін'єкції ефект проявляється вже через лічені хвилини. Перші відчуття бувають, як правило, приємними. У людини виникає почуття очікування чогось надзвичайного. Потім починають проявлятися симптоми збудження нервової системи, виникає почуття необґрунтованого страху, тіло починає тремтіти, людину нудить. Ці явища часто супроводжуються запамороченням та частим серцебиттям. Зіниці дуже розширені, і часто для полегшення світлобоязні людині необхідно навіть вночі носити темні окуляри. Після того як молекули наркотику досягли головного мозку, починається зміна стану свідомості, яка триває декілька годин, і багаті галюцинаторні переживання.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Існує наступна класифікація ускладнень, які виникають внаслідок хронічного зловживання ЛСД.<%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%>- гострий стан психозу і паніки. Іноді вони можуть виступати разом із суїцидальними реакціями, зі схильністю до вбивства;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- явище відлуння. Це означає можливість спонтанного повторення психоделічної зміни свідомості, яке може наступити через декілька тижнів або місяців після припинення вживання наркотику, в надзвичайно гострій формі та супроводжується гострою манією переслідування.  В цьому стані людина може закінчити життя самогубством або застосувати насильство по відношенню до інших;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- довгостроковий стан слабкої концентрації уваги, апатія, байдужість до усього навколишнього. Людина, яка хронічно зловживає ЛСД, кидає сім'ю, друзів, роботу і в повній ізоляції проводить весь час у роздумах про ЛСД та його властивості; проблемою, яка має велике теоретичне і практичне значення, є хромосомні порушення. Вони виявлені у деяких наркоманів, які вживали цей наркотик.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Людина і наркотик. Процес звикання до наркотику розвивається поступово протягом тижнів, місяців і навіть років, тому важко визначити межу часу, на котрій людина стає наркоманом. Але навіть незважаючи на термін виникнення залежності, життя наркомана зазнає кардинальних змін, коли це відбувається. Тоді всі його дії спрямовані на те, щоб дістати наркотики, які стають єдиною річчю на світі, яка здатна принести йому задоволення. Сім'я, друзі, робота, навчання, їжа, секс, здоров'я - все це відходить на другий план. Усі наркомани, незважаючи на те, чим вони займаються, де живуть, скільки у них грошей, який їх рівень розумового розвитку, в цьому відношенні живуть однаково, їх перша думка одразу після пробудження - де і як дістати наркотик. Немає такої жертви, яку не можна б було принести заради наркотику.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  З часом наркомани перестають реагувати на інші види задоволення. Ніщо для них не може бути кращим за наркотичний «кайф» і ніщо не може бути страшніше за абстинентну кризу, тобто «ломку». В цей період залежний здатний на вбивство, крадіжку, зраду заради мінімальної дози. Усі дні життя наркомана, по суті, однакові. Щороку в Україні органи внутрішніх справ беруть на облік до 10 тис. осіб, від передозування помирає 1,5 тис. осіб. Зростає кількість неповнолітніх наркоманів.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Порушення стану здоров'я проявляються після трьох місяців вживання наркотиків, що виражається ураженням центральної нервової системи (депресії, психічна залежність, гострі психози), відхиленнями у функціонуванні імунної системи (порушення обміну речовин, зниження імунітету, висока вірогідність зараження інфекційним гепатитом та іншими захворюваннями), ураженнями репродуктивної системи (у жінок припиняються місячні, наступає безпліддя, у чоловіків розвивається імпотенція). Ще через деякий час втрачається еластичність шкіри, пропадає блиск очей, волосся, відбувається розшарування нігтів, випадання волосся, загальне схуднення. Слабшає міокард, що підвищує можливість інфаркту та інсульту.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Статистично встановлена висока смертність від передозування наркотиків.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Наслідком вживання наркотиків, крім психічної і фізіологічної залежності, порушення життєдіяльності організму, є і соціальна деградація людини. Хронічне отруєння організму наркотичними препаратами, що зумовлює зміни у центральній нервовій системі, призводить до руйнації особистості.  Наркоманам властиві зухвалість, нечесність, пригнічення надій, мети, втрата родинних стосунків тощо. Наркотична залежність постійно потребує збільшення дози препарату, що змушує наркоманів ставати на шлях злочину (крадіжки, розбещеність, підробки рецептів та інше). З наркоманією пов'язане виснаження організму, що стає причиною багатьох хвороб, особливо печінки і нирок. Ускладнення в організмі відбуваються від застосування не стерильних голок при ін'єкціях (запалення вен, тромбози, інфекційні захворювання тощо).<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Однією з основних причин є те, що наркогенні речовини мають властивість при тривалому вживанні включатися в обмін речовин людини, зумовлюючи наркотичну залежність. Така особа постійно потребує регулярно штучного введення в організм наркотичних речовин, які стають для людини життєво необхідними. їхня відсутність спричиняє особливий хворобливий стан організму - «абстиненцію», або «абстинентний синдром», який проявляється біллю в м'язах, суглобах або животі, неприємними відчуттями, пригніченим настроєм і непоборним бажанням за всяку ціну отримати чергову дозу отрути.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  При цьому людину переслідує відчай, неспокій, дратівливість, вона відчуває біль у кістках, м'язах, страждає від безсоння, нічних жахів чи страхітливих снів. Організм вимагає нового стимулу. Під дією вжитих наркотиків знову виникає ейфорія, ілюзії або галюцинації, але це ненадовго. Згодом немов відбувається падіння з вершини в глибоку прірву, водночас вкрай пригнічується настрій, виникає стан приголомшеності та важкої депресії.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Вважають, що уживання та зловживання наркотиками зумовлюють такі чинники: насамперед, це соціальні - безробіття, незадовільні житлові умови, низький рівень освіти, безперспективність (не лише відсутність роботи, а й суспільно-політична та економічна криза), несприятливий психологічний клімат мікросередовища (сім'я, школа тощо), відсутність уваги з боку батьків, рання поява шкідливих звичок, уживання психоактивних речовин у найближчому оточенні.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Соціальні чинники можуть збільшити ризик, але вони не є абсолютно необхідною умовою для виникнення наркотичної залежності. Водночас відсутність цих чинників не гарантує, що людина не потрапить у наркотичну залежність, оскільки існують ще й особистісні чинники, під якими чинниками розуміють особливості перебігу нервових процесів, темперамент, характер, рівень психічного розвитку, систему поглядів та установок, моральних засад. До цих факторів ризику зараховують порушення поведінки з невротичними реакціями, відчуття самотності та розчарування, обтяжливу алкоголізмом або психічними хворобами спадковість, соматичні хвороби (туберкульоз, патологія печінки), що ослаблюють нервово-психічну діяльність, а також недолік позитивних мотивацій у період формування особистості, намагання реалізувати тільки найближчу мету, пов'язану з відчуттям задоволення. Чіткої межі між соціальними та особистісними чинниками не існує.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Суттєвим особистісним чинником може бути й відчуття страху. Під час уживання наркотику цей страх зникає. Якщо припинити вживати, наприклад, героїн, страх повернеться й посилиться. Окрім того, у підлітків усвідомлення небезпеки та почуття страху перед наркотиком часто відсутнє. Спричинити наркоманію може також велике бажання спробувати, що таке «приємні відчуття». Людина почувається захищеною, безтурботною, інакше кажучи, у неї виникає відчуття внутрішнього комфорту. Часто самі споживачі наркотичних речовин зізнаються, що приймати наркотик вони почали від нудьги, від бажання «поекспериментувати». Іноді їх підштовхнули на це приятелі. У підлітковому віці часто вважають, що вживати наркотики престижно, модно, щоб тебе не звали «слабакам», інакше можна втратити своїх «друзів». Анкетування підлітків показало, що серед причин, які змушують вперше спробувати наркотик, на першому місці знаходиться: зацікавленість (52,4 %); далі - приклад друзів (16,7 %); бажання отримати насолоду (14,8 %); умовляння друзів, родичів, сусідів (8,1 %); зловживання медичними препаратами та бажання подолати біль чи психічну травму (відповідно 2,2 % й 1,5 %).<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Чіткої межі між соціальними та особистісними чинниками не існує.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Виділяють такі групи ризику осіб, схильних до вживання наркотиків:<%9-%-9%> <%1-%-0%>  До першої з них слід віднести тих, які почали прийом наркотиків за призначенням лікаря, за медичними показниками. Вони не прагнули до отримання незвичних відчуттів, а приймали наркотики, щоб зняти біль, позбавитися безсоння. На більш пізніх стадіях ці люди продовжують прийом наркотику через страх перед проявом абстиненції.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  До другої (найбільш багаточисельної) групи входять «наркомани за покликом». Як правило, це люди психопатичного складу, демонстративні, з антисоціальними тенденціями. У цій же групі часто зустрічаються особи обмежені, замкнуті, які звикли сліпо наслідувати вчинки оточення. Для них характерна аморальність, інфантилізм.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  До третьої групи належать «наркомани від ефективної нестійкості». Важливу роль у формуванні наркоманії відіграє бажання нормалізувати настрій, який часто змінюється. У період, який передує вживанню наркотика, у них відзначаються приступи пригніченого настрою, смуток, страх, роздратованість.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Серед наркоманів можна виділити дві групи. Перша — це носії й розповсюджувачі цієї недуги. Друга - невинні жертви. Основне завдання перших - втягти й залучити до наркотиків якомога більше людей. Для другої групи - позиція страдницька: їм нищать молоде життя. Спочатку пропонують безкоштовно, пригощають, умовляють, іноді потенційна жертва сама хоче спробувати вплив наркотиків. Особливо небезпечне вживання наркотиків у підлітковому та юнацькому віці.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Спостереження вчених показали, що у маленьких дітей відзначається байдужість до тютюну, алкоголю та наркотиків. Навіть при випадковому їхньому вживанні дитина довго зберігає неприємні відчуття та відразу до цих шкідливих речовин. Але як тільки людина вступає в період статевого дозрівання, у неї може з'явитись цікавість, часом навіть патологічна, до алкогольних напоїв, цигарок і речовин токсичної дії.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Річ у тім, що, як стверджує сучасна психологія, педагогіка та медицина, період від 12 до 18 років є найскладнішим у житті людини. У цьому віці відбувається інтенсивне фізичне і статеве дозрівання, активне психологічне і соціальне самоствердження, формування особистості. У цей період підлітки здобувають освіту, набувають досвід спілкування в колективі, визначають свій життєвий шлях.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Водночас бурхлива активізація діяльності статевих залоз, різке підвищення рівня статевих гормонів у крові значно впливають на психоемоційний стан та характер підлітків, виводять їх зі стану «відносної рівноваги». Вони можуть ставати нервовими, агресивними. За відсутності належного виховання і культури у підлітків з'являється негативізм до старших, які «вчать їх жити». їхні дії іноді стають непередбаченими, суперечливими, в поглядах домінує юнацький максималізм.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Це частково можна пояснити тим, що статеві гормони, різко активізуючи обмін речовин, спричиняють вироблення і вивільнення значної кількості енергії. Добре, якщо учень може використати свої сили у спорті, громадській чи трудовій діяльності. Але, на жаль, таких молодих людей незначна кількість. Більшість підлітків витрачають енергію на вулиці, у «тусовках». У них може прокидатися немотивований протест проти «всіх і всього на світі». Це спонукає їх мучитися від не усвідомленого незадоволення собою і своїм становищем, може породжувати тяжкі психологічні стани.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Стан наркотичного сп'яніння на перших порах притупляє чутливість до неприємностей, життєвих негараздів, дає оманливе відчуття полегшення і можливість на короткий час відновити втрачену душевну рівновагу. З'являється бажання пережити такі відчуття знову і знову. Виникає так звана психологічна наркотична залежність.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%10-%-41%>Основні причини та правові аспекти підліткової наркоманії<%11-%-44%><%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Основними причинами підліткової наркоманії є:<%7-%-7%><%9-%-9%><%1-%-0%>  1. Прагнення відчути себе дорослим, цікавість до наркотиків, до нових відчуттів, до «забороненого плоду», яка базується на хибній впевненості, що вживання перших декількох доз ще не призводить до наркоманії. Цигарки, спиртне і наркотики «переносять» підлітка у світ дорослих, «піднімають авторитет» в очах однолітків. На цьому етапі наркотичне сп'яніння є частиною гри в дорослість. Але досить швидко психологічна наркотична залежність непомітно для юного наркомана переходить у хімічну залежність.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  У таких підлітків швидко розвивається звикання до певних доз наркотичної речовини і потреба збільшувати дозу. Виникає тяжке і небезпечне захворювання - наркоманія (від грец. наркотикос - приголомшуючий і манія - нездоланна пристрасть, залежність від цих речовин). Поступово виникають глибокі зміни в нейронах центральної нервової системи, стійкі розлади обміну речовин, порушуються структура і функції внутрішніх органів. Якщо така особа вчасно не схаменеться і не звернеться за допомогою до лікарів (оскільки їй необхідно пройти тривале кваліфіковане лікування в лікарні), неодмінно розвивається психологічна і соціальна деградація, що, як правило, закінчується смертю.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Особливо ці «розваги» небезпечні для осіб, які вже мають залежність від нікотину чи алкоголю.<%9-%-9%> <%1-%-0%>2. Вплив оточення, друзів, компанії. Потрапляючи до компанії, де вживають наркотичні речовини, молода людина часто починає вживати наркотики, бо боїться здаватися «білою вороною». Причому, починають з «легких» наркотиків (цигарок, алкоголю), обов'язково переходячи з часом до небезпечних (коноплі, мак, кокаїн, морфій, крек).<%9-%-9%> <%1-%-0%>3. Недостатні знання про шкідливість і небезпеку наркоманії.<%9-%-9%> <%1-%-0%>4. Кримінальна «романтика». Деяким підліткам подобається спілкуватися зі старшими, які відбували покарання у місцях позбавлення волі. Хоча загально відомим є той факт, що серед таких осіб найбільше наркоманів.<%9-%-9%> <%1-%-0%>5. Недостатній розвиток внутрішнього заборонного фактора (в неповних сім'ях, при неправильному вихованні), що зумовлює втрату життєвих орієнтирів та феномен «беззмістовного життя».<%9-%-9%> <%1-%-0%>6. Невдоволеність життям, яка виникає на ґрунті постійних конфліктів у сім'ї, навчальному закладі, а також на ґрунті низького матеріального і соціального рівня.<%9-%-9%> <%1-%-0%>7. Сильне душевне потрясіння, почуття самотності, відсутність уваги і допомоги з боку батьків, педагогів, психологів.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Скуштувавши вперше наркотичні речовини, дехто з підлітків ніби відчуває полегшення.   Наркотичний стан на короткий час притуплює гостроту неприємностей та життєвих негараздів, знімає відчуття психічної напруги, дає можливість розслабитися і відновити втрачену рівновагу.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Швидкість виникнення наркотичної залежності зумовлюється:<%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%>- частотою вживання наркотичних речовин (чим частіше їх вживають, тим швидше виникає залежність від них);<%9-%-9%> <%1-%-0%>- біохімічними особливостями наркогенної речовини (найуразливішими є токсичні речовини та наркотики типу крек, героїн, галюцинигени);<%9-%-9%> <%1-%-0%>- віком і вагою особи (чим менший вік і вага, тим швидше виникає залежність);<%9-%-9%> <%1-%-0%>- статтю (дівчата та жінки швидше піддаються руйнівній дії наркотиків);<%9-%-9%> <%1-%-0%>- психологічними особливостями (наявність психічних відхилень, низька самоповага, підвищена тривожність, відчуття самотності зумовлюють високий ступінь схильності до швидкого виникнення наркогенної залежності);<%9-%-9%> <%1-%-0%>- генетичними особливостями (в сім'ях, де батьки або близькі родичі мають наркотичну залежність, збільшується імовірність виникнення наркоманії у дітей);<%9-%-9%> <%1-%-0%>- ставлення до наркогенних засобів (при позитивній установці на їхнє вживання знижуються захисні морально-психічні реакції у неповнолітніх);<%9-%-9%> <%1-%-0%>- наявністю захворювань та перенесених травм (перенесені пологові травми, струси мозку, захворювання печінки, нирок, шлунка тощо).<%9-%-9%> <%1-%-0%>  До цього слід додати несприятливі екологічні умови, соціальне розшарування населення, неврівноваженість сімейної атмосфери, вплив міжнародного наркобізнесу і багато інших чинників.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Перші спроби вживання наркотичних речовин, як правило, неприємні (перша цигарка спричиняє кашель і нудоту, перший ковток горілки має неприємний смак і може викликати нудоту, перша затяжка марихуаною не приносить очікуваного дурману).<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Перші зміни настрою, поведінки і характеру найчастіше проявляються у ставленні до навчання, рідних, друзів, проведенні дозвілля.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Перший крок до злочину - зберігання, розповсюдження наркотичних речовин та необхідність добування грошей для їх придбання.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%>Вплив наркотиків на фізичне та психічне здоров'я, репродуктивну функцію людини<%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%>  Висунуто кілька теорій дії наркотиків на організм - фармакологічну, нервово-гуморальну та змішану.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Більшість психоактивних наркотиків хімічно подібні до речовин, які виділяються нервовими клітинами при їхній стимуляції. Ці речовини взаємодіють з іншими нервовими клітинами, що забезпечує передачу імпульсів та реагування на них. До них належать серотонін і ендорфіни, які контролюють настрій, емоції, вивільнення гормонів, а також зменшують відчуття болю.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Психоактивні наркотики підсилюють вплив цих природних речовин, викликаючи підвищену реакцію з боку рецепторів (відчуття «кайфу»). Потім зворотний зв'язок викликає їхнє менше виділення, якщо ж наркотик продовжувати приймати, то виділення припиняється. Для досягнення попереднього задоволення потрібно все більше й більше наркотику. Припинення його вживання призводить до неприємних фізичних наслідків, тому що виділення природних речовин не відновлюється протягом декількох днів. У цей час організм змушений обходитися без наркотику і без них.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Одні наркотики придушують нервову активність мозку, інші стимулюють її, у цьому полягає розходження в їхніх психічних ефектах. Має значення кількість прийнятого наркотику, його чистоту та концентрація, шлях уведення, а також психічний і фізичний стан людини, яка вживає наркотики, її очікування та реакція оточуючих. Ефект часто підсилюються, якщо приймають наркотики стомленими чи голодними.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%>Питання для самоконтролю<%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>1. Тенденції поширення шкідливих звичок серед дітей і молоді. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>2. Вплив тютюнопаління на організм людини. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>3.Медико-біологічні та психологічні аспекти алкоголізму, наркоманії. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>4. Основні причини та правові аспекти підліткової наркоманії.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>5. Вплив наркотиків на фізичне та психічне здоров’я.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%><#4-%-3#><%5-%-5%><%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%>Основна:<%5-%-5%><%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>1. Грибан В.Г. Валеологія / В.Г Грибан: навч. посіб. для студ. вузів. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 256 c.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>2. Гончаренко М.С. Валеологія в схемах: Навч. посібник для вузів / М.С. Гончаренко. – Х.: Бурун книга, 2005. – 208 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>3. Валеологія : навчальний посібник : у 2 ч. / [В. І. Бобрицька, М. В. Гринькова та ін.]. – Полтава : Скайтек, 2000. – 306 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>4. Грибан В. Г. Валеологія : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В. Г. Грибан. – К. : [б. в.], 2005. – 251 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>5. Міхієнко О. І. Валеологія: основи індивідуального здоров’я людини : навч. посібник / О. І. Міхієнко. – Суми : Універс-книга, 2010 – 446 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>6. Гримблат С. О. Здоровьесберегающие технологии в подготовке специалистов / С. О. Гримблат, В. П. Зайцев, С. И. Крамской. – Харків : «Колегіум», 2005. – 181 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>7. Валеологія : навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти : [у 2 ч.] / [ред. В. І. Бобрицький]. – Полтава : Скайтек, – 2000. – Ч. 1. – 2000. – 146 с. ; Ч.2. – 2000. – 160 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>8. Валецкая Р. О. Основы валеологии / Р. О. Валецкая. – Луцьк : Волинська книга, 2007. – С. 100–115.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>9. Плахтій П. Д. Медико-біологічні основи валеології : [навч. посіб]. / П. Д. Плахтій. – Кам’янець- Подільський : ПП «Буйницький О.А.», 2000, – 408 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>10. Плахтій П. Д. Вікова фізіологія і валеологія. Лабораторний. практикум : [навч. посіб]. / П. Д. Плахтій, С. В. Страшко, В. К. Підгірний ; [ред. П. Д. Плахтій]. – Кам’янець-Подільський : ПП «Буйницький О. А.», 2010, – 308 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>11. Кудін С. Ф. Основи психовалеології : [навчальний посібник] / С. Ф. Кудін. – Чернігів : ЧДПУ ім. Т. Г. Шевченка, 2003 – 200 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>12. Валецька Р. О. Основи валеології / Р. О. Валецька: Підручник. - Луцьк: Волинська книга, 2007. -- 348 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%> <%5-%-5%>Додаткова:<%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>1. Анікеєв Д. М. Проблеми формування здорового способу життя студентської молоді / Д. М. Анікеев // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту – 2009. - № 2. - С. 6-9. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>2. Бароненко В. А. Культура здоров’я студента / В. А. Бароненко, Л. А. Рапопорт. – Екатеринбург, 2003. – 224 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>3. Булатова П. Формируем валеологическую культуру / П. Булатова // Народное образование. – 1998. – № 3. – С. 170-174. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>4. Міхеєнко О. І. Валеологічна підготовка майбутніх фахівців з фізичної реабілітації у вищому педагогічному навчальному закладі : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / О. І. Міхеєнко. – Одеса, 2004. – 212 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>5. Максимчук Б. Зміст валеологічного світогляду й підходи до аналізу його результатів : зб. наук. праць з галузі фізичного виховання, спорту і здоров’я людини / Б. Максимчук. – Л. : ЛДУФК, 2012. – Вип. 16. - Т. 4. – С. 66-72. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>6. СНІД в Україні. Аналітичний огляд. – К. : [б. в.], 2003. – Вип. 1 (3). – 31 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>7. Тимченко О. І. Генофонд і здоров’я населення: значення шлюбних міграцій / О. І. Тимченко, А. М. Сердюк, Е. М. Омельченко. – К. : Преса України, 2002. – 79 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>8. Еда на здоровье (новейшие советы диетологов) : по изданию Food cures / [гл. ред. Н. Ярошенко]. – [б. г.]: ЗАО Издательский Дом Ридерз Дайджест, 2010. – 352 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>9. Зубар Н. М. Основи фізіології та гігієни харчування / Н. М. Зубар. – К. : КНТЕУ, 2008. – 341 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>10. Ліфарєва Н. В. Психологія особстості : [навчальний посібник] / Н.В. Ліфарєва. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 240 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%> <%9-%-9%><%8-%-8%><%9-%-9%>