Фітнес для осіб з ос ...

<%1-%-0%><%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%><%4-%-4%>Тема 16. Індивідуальна оздоровча система як основа повноцінного довголітнього життя<%5-%-5%><%6-%-6%><%7-%-7%><%8-%-8%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%> <%5-%-5%><%7-%-7%><%2-%-2%><%4-%-4%>План<%5-%-5%><%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>1. Сутність оздоровчих систем. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>2. Природні засоби оздоровлення. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>3. Основні принципи та вимоги до індивідуальних оздоровчих систем.  <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>4. Самодіагностика захворювань на ранній стадії. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>5. Очищення організму. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>6. Раціональна організація трудової діяльності.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%> <%5-%-5%><%10-%-47%>Сутність оздоровчих систем<%11-%-48%><%9-%-9%> <%1-%-0%>  Людина є частиною природи. Взаємодіючи з іншими її компонентами, вона живе за її загальними законами, бере участь в обміні з довкіллям речовинами, енергією, інформацією.<%9-%-9%><%1-%-0%>    Кожний подразник зовнішнього середовища сприймається людськими рецепторами.   Важливе значення для людського організму мають такі довколишні чинники, як світло, температура, тиск, вода. Природним подразником організму є хлор.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  На тілі людини знаходиться близько 250 тисяч точок, які сприймають холод, і майже 30 тисяч, які реагують на тепло. Холод регулює різні процеси життєдіяльності організму.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Встановлено, що при обливанні або занурені в холодну воду рівень гормонів надниркових залоз природним шляхом підвищується до оптимального і протягом 8-9 год тримається в межах життєдіяльності здорового організму, а ввечері знижується. Повторне обмивання ввечері знову виводить цей рівень на оптимальний. При цьому виснаження кори надниркових залоз не відбувається. Тобто підтримується рівень здоров'я природним шляхом.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  На тілі людини розміщені й біологічно активні точки (БАТ). Існує наукове припущення, що це електромагніторецептори. Від дії на БАТ в мозку виробляються біологічно активні речовини - ендофріни та енкефіли. Після обливання чи занурення людини у воду виникає відчуття радості, бадьорості, оптимізму, впевненості, зникає страх. Ендорфіни і енкефіли виявляють і протибольову дію. Такий протибольовий ефект у 25-100 разів перевищує дію наркотика морфію.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  На думку деяких учених, за дефіциту ендорфінів та ендокефалінів людина постійно почувається не вдоволеною, роздратованою, недоброзичливою, сварливою. Внутрішній дефіцит цих речовин вона намагається компенсувати введенням ліків або наркотичних речовин.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Дія холоду припиняє в організмі процеси тканинного окислення, організм починає виробляти велику кількість тепла. Температура біля клітин миттєво сягає 42,2 °С.   Виробленого тепла досить для оздоровлення хворих клітин. Відомо, що при температурі тіла 39 °С майже всі віруси гинуть. Відомо також, що при температурі 39 °С організм активно виробляє інтерферон. Опірність організму до збудників хвороб зростає в багато разів. Отже, підвищення температури при обливанні діє до 5 хвилин. Переохолодження також не може бути, бо протидією на холод служить реакція вироблення організмом тепла.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Холод <%7-%-7%>- чудова гімнастика і для судин. Протягом 3-4 місяців загартування відновлюється і нормалізується судинний тонус. Відступають такі недуги, як вегетосудинна дистонія, гіпертонічна хвороба, атеросклероз.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Холодна вода знімає електричний потенціал шкіри. А через шкіру можна змінювати природним шляхом електричний потенціал мозку. З мозку до внутрішніх органів надходять сильні рефлекторні імпульси, які збільшують кровопостачання органів.  Артеріальний тиск нормалізується.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Стоячи босоніж на землі, дихаючи, обливаючись, людина насичується живою енергією повітря, води, землі. З повітря вона засвоює легкі іони, які є носіями енергії. У їхній присутності засвоюється кисень. Дихаючи, людина поглинає азот з повітря, а з нього організм синтезує білки. Наукові дані свідчать, що живий білок є трансформатором енергії.<%9-%-9%> <%1-%-0%>Зараз у науці прийнята полімерна теорія води. Структурована вода має властивості, сумісні з водою та кров'ю організму. У природі структурованою водою є тала. Тому за допомогою структурованої води можна здійснювати регуляцію процесів організму, зокрема кровопостачання. Вода забезпечує активізацію генетичного коду, тобто виступає рушієм, що запускає генетичний код — процес управління послідовністю хімічних реакцій.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Якщо користуватися структурованою водою, то молекулярна пам'ять людини буде стійкішою. Творча людина, вирішуючи творчі завдання, опиняється в стані термодинамічної нестабільності. Мозок доводиться до такого збудження, коли відбуваються зміни в клітинній воді. Розпад клітинної води найчастіше супроводжується головними болями та іншими відхиленнями організму. Обливаючись холодною водою, людина постійно поповнює вміст структурованої води в організмі.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Одним із засобів оздоровчих систем є свідоме утримання від їжі. Якщо людина хоча б один раз в тиждень не вживає їжі, вона вчиться відновлювати своє природне внутрішнє живлення. Під час свідомого «терпіння» (утримання від їжі і води упродовж 42 год) підвищується концентраційна функція нирок. Організм активно позбавляється шлаків і радіонуклідів, онкоклітин - імунна система вивільняється від обов'язку перетравлення їжі й переключається на знешкодження онкоклітин. Отже, природне оздоровлення є профілактикою і позбавленням від хвороб.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Серед найпопулярніших систем природного оздоровлення організму - оздоровчі системи Порфирія Іванова, Поля Брега, Бориса Болотова, Омельченка тощо.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%10-%-47%>Природні засоби оздоровлення<%11-%-48%><%9-%-9%> <%1-%-0%>  Особливу роль у підвищенні адаптаційних можливостей організму, його витривалості відіграють загартування і тренування.<%9-%-9%><%1-%-0%>    Загартування - це комплекс методів цілеспрямованого підвищення функціональних резервів організму та його опірності до несприятливої дії факторів довкілля. Класичним прикладом загартування є поступове звикання до низької температури (водні процедури, зарядка на свіжому повітрі). Фізіологічною основою загартування є тренування адапційних систем в організмі, а саме «блокування», подразника. У процесі загартування низькими температурами відбувається збалансованість теплоутворення і тепловіддачі.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Особливо ефективне загартування при чергуванні дії низьких і високих температур, хоча саме низькі температури є провідними у формуванні підвищення опірності організму.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Сонячні ванни. Одним із найважливіших засобів загартування організму є сонячні промені. Вони справляють різноманітний вплив на організм. Так, ультрафіолетове проміння знищує хвороботворні бактерії, здійснює антирахітичну дію (під його дією в шкірі утворюється антирахітичний вітамін Б), сприяє утворенню засмаги. У цілому сонячне проміння підвищує опір організму захворюванню на туберкульоз, поліпшує якісний склад крові, активізує обмін речовин. Проте щоб сонячні ванни справляли позитивний вплив, потрібно виконувати ряд вимог:<%9-%-9%> <%1-%-0%>- у північній частині України найдоцільнішим для приймання сонячних ванн є час від 9-ї до 12-ї й від 16-ї до 18-ї години, у середній смузі - від 9-ї до 11-ї й від 16-ї до 18-ї, а на півдні - від 8-ї до 11-ї й від 17-ї до 19-ї години. У цей період теплова дія сонця невелика, а кількість корисного ультрафіолетового проміння найбільша;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- доза сонячного опромінення регулюється тривалістю перебування на сонці. Перший день ванни потрібно обмежити двома хвилинами, а потім щодня збільшувати на дві хвилини.   Поступово тривалість сонячних ванн доводять до 30-40 хвилин;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- не можна приймати сонячні ванни одразу ж після вживання їжі, у хворобливому стані, а також у разі захворювання на малярію, туберкульоз легенів (сухоти), при вадах серця, захворюваннях крові й особливо при радіаційному опроміненні;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- перед прийманням сонячних ванн голову слід прикрити білою панамкою або іншим головним убором;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- після сонячних ванн потрібно обмитися прохолодною водою (26-28°С), обтертися й перейти у затінок. Порушення цих вимог може призвести до опіків, сонячного та теплового ударів.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Повітряні ванни. Свіже повітря потрібне для нормального росту й розвитку. Проте не лише в цьому його значення. Перебування на свіжому повітрі (тобто повітряні ванни) поліпшує роботу всього організму, самопочуття й працездатність. Коли перебуваєш на свіжому повітрі, почуваєш себе бадьоро. Повітряні ванни - один із найдоступніших засобів загартування.  Розрізняють теплі (від +20 до +30°С) й холодні (від +6 до -14°С) повітряні ванни. Залежно від температури повітряних ванн вбираються у відповідний одяг. У теплу погоду на свіжому повітрі потрібно перебувати в легкому одязі та взутті, якщо морозу ще немає, шия має бути відкритою. Й лише взимку слід одягатися тепліше, але не надмірно. Зайве вбрання сковує рухи, спричиняє потіння, що може призвести до застуди.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Крім цього, є ряд вимог щодо повітряних ванн:<%9-%-9%> <%1-%-0%>- приймати їх слід не інакше як за півтори години до й після вживання їжі;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- їх рекомендується поєднувати з руховою активністю (ранкова гімнастика, рухливі ігри, катання на велосипеді, ігри з м'ячем тощо). Це сприяє легкому пристосуванню до змін температури;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- для повітряних ванн слід вибирати місця, захищені від сильного вітру;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- в спеку повітряні ванни слід приймати в затіненому місці;<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Кращому загартуванню сприяє систематичне перебування на свіжому повітрі. Через це слід узяти за правило: повітряні ванни - за будь-якої погоди (крім сильного дощу).<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Цінним для здоров'я є відпочинок під деревами, особливо під черемхою, березою, сосною, ялиною та ін., які виділяють багато фітонцидів, що згубно діють на деякі бактерії та хвороботворні грибки. Такі повітряні ванни сприяють зміцненню здоров'я.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Регулювання температури приміщень. Одним із засобів загартування є регулювання температури приміщення, де перебувають молодші школярі. При цьому температурний режим має бути пульсуючим. Коливання (пульсації") температури не повинні перевищувати 5-7°С. Це сприяє загартуванню й підвищує працездатність.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  У теплу погоду в кімнатах, де перебувають діти (навчаються, граються, їдять і сплять), вікна мають бути відчиненими. Якщо цього зробити не можна, приміщення потрібно час від часу провітрювати, але за відсутності дітей.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Дуже корисним є сон у спальні з відчиненими вікнами й на свіжому повітрі, навіть узимку, особливо для слабких і легкозбудливих дітей. Це сприяє зміцненню їхньої нервової системи та підвищенню опірності організму до захворювань, допомагає в боротьбі з хронічними недугами верхніх дихальних шляхів. Фітонциди злакових та лугових рослин знищують збудників легеневих захворювань. І якщо дитина дихає таким повітрям, то, як засвідчили спостереження, вона не хворіє на застудні недуги.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Обливання холодною водою. Порівняно з обтиранням більш сильнодіючою процедурою є обливання. Його слід проводити після місячного вологого обтирання. Обливаються із глечика чи звичайної городньої поливальниці. Найкраще до обливання приступити влітку, на свіжому повітрі, починаючи з температури води 20 °С; пізніше проводити процедуру у душовій або у ванні. Взимку обливаються водою, температура якої не нижча за 30°С.   Поступово її знижують до 18°С улітку й до 20°С узимку (для знервованих або легкозбудливих дітей +34-35°С, що сприяє зміцненню нервової системи).<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Ніжні ванни - це занурення ніг у таз або відро з водою температурою +28-30°С. Протягом 10 днів температура води поступово знижується на 1-2°С. Тривалість процедури спочатку становить 1 хв, протягом 2-3 місяців її поступово доводять до 5 хв при температурі +15 °С. Під час процедури для самозігрівання можна ворушити пальцями, а після її закінчення ноги слід добре витерти. Значно сильнішим загартовуючим засобом є контрасні ніжні ванни. Суть їх полягає в тому, що в один таз або відро наливають гарячу воду(+38-40°С), а в інший - холодну (+30-32°С). Спочатку на 1,5-2 хв ноги опускають в гарячу воду, а потім на 5-10 с у холодну. За один сеанс занурення повторюють до 4—5разів. Через перших 10 днів при постійній температурі гарячої ванни температуру холодної води зменшують на 1-2°С. При цьому час занурення у холодну воду збільшується до20 секунд. Такі процедури значно підвищують загартованість.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Ходіння босоніж є запорукою здоров'я. Воно поліпшує самопочуття, розумову діяльність, створює бадьорий настрій. Починати ходити босоніж краще влітку. Спочатку в теплу погоду потрібно походити по землі кілька хвилин, потім дедалі довше і згодом постійно за кожної можливості. Проте нерідко бажання загартовуватися таким чином виникає в холодну пору року. Тоді його починають у квартирі дуже поступово. Спочатку ходять по застеленій підлозі у вовняних шкарпетках по кілька хвилин, потім по 10-12 хвилин. Через 10-12 днів вовняні шкарпетки замінюють двома парами звичайних, а ходіння в них обмежується кількома хвилинами. Через 10-14 днів ходять лише в одних шкарпетках, а через наступних 2-3 тижні 5-6 хвилин без шкарпеток.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Окрім ходіння босоніж, можна застосувати досить цінний засіб масажування ступні - ходіння по гальці чи щебеню, насипаних у довгий з невисокими краями ящик.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Купання у відкритих водоймах є найсприятливішим способом загартування. При цьому дія води поєднується з дією повітря. Починати купатися слід при температурі води не нижче +23°С, а повітря +25- 27 °С. У воді перебувати не довше 4-5 хв, щоб організм пристосувався до зміни температури середовища. Поступово збільшують тривалість купання до 15-20 хвилин. У воді слід активно рухатися, плавати. З появою ознак переохолодження купання необхідно припинити й інтенсивно розтерти тіло рушником. Не можна входити у воду розігрітим, відразу після їжі.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Моржування <%7-%-7%>— це купання в холодній воді взимку у відкритій водоймі з метою загартування організму людини. Займатися моржуванням можна тільки здоровим людям.   Зимове плавання - це одна з форм загартування холодом. Воно значно впливає на механізм терморегуляції і на діяльність усіх систем і органів людського організму.  Методика зимового плавання, побудована на принципах поступовості та послідовності, виключає негативну дію низьких температур. Методично правильне моржування сприяє працездатності, знижує захворюваність на грип, ангіну та інші хвороби. Після тривалого загартовування холодною водою можна рекомендувати сильнішу за дією на організм людини форму загартовування - розтирання снігом. Спеціалісти відзначають безпечність снігового розтирання і його значний оздоровчий ефект. Ця процедура сприяє підвищенню рівня опірності організму до застудних захворювань.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Дихальна гімнастика -<%7-%-7%> це система вправ, спрямована на оволодіння мистецтвом правильно дихати, що дає змогу акумулювати організмом життєву енергію, правильно ЇЇ розподіляти і використовувати для контролю над організмом. Дихання - це не тільки рефлекторні дії, але й дихальні вправи для діафрагми, керовані свідомістю, які регулюють вдих і видих. Найкращий варіант дихання при спокої - вдих і видих через ніс. Безперервне, спокійне, рівне дихання найефективніше: воно повністю звільняє легені від повітря під час видиху.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  У повітрі, що видихаємо, міститься не більше 16-18 % кисню, 4-5 % вуглекислого газу, а також інші сполуки, у тому числі дуже шкідливі сірчані. Йоги вважають, що тривалість життя людини великою мірою залежить від того, як вона дихає. Якщо дихання людини часте і поверхневе, то і життя її короткочасне. І навпаки - рівне, вільне і спокійне дихання, повніші та глибокі вдохи і видихи є однією з умов здоров'я і довголіття.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Важливо знати, що на тривалість життя впливає і склад повітря, яким доводиться дихати. Так, відомо, що багато з довгожителів живуть в горах, де повітря дуже іонізоване. У морському повітрі містяться ще й специфічні домішки - йодисті та інші корисні для здоров'я сполуки. Таким чином, атмосфера примор'я і гір цілюща, а їхні мешканці рідко страждають на захворювання органів дихання. Накопичений багатий досвід свідчить про те, що завдяки використанню дихальних вправ досягається повний контроль над організмом.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Регульоване і цілеспрямоване дихання сприяє омолодженню організму, лікуванню і профілактиці хвороб, отже, хорошому здоров'ю і подовженню життя.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Масаж <%7-%-7%>- випробуваний засіб, який зміцнює здоров'я людей, піднімає їхній життєвий тонус, робить м'язи сильними і пружними. Масаж - це сукупність прийомів механічного дозованого впливу на різні ділянки поверхні тіла людини. Застосовується з лікувальною, профілактичною, гігієнічною, косметичною, а також спортивно-тренувальною метою. Він може бути загальним (усього тіла) і місцевим (поверхневих ділянок тіла). Під час масажу покращується кровообіг, активується обмін речовин, нормалізується збудливість нервової системи. Для проведення масажу користуються ручними прийомами розтирання, поглажування, натискання або спеціальними апаратами (вібромасаж), або струменем води (гідромасаж) та ін.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Гігієнічний масаж<%7-%-7%> — це ефективний засіб збереження працездатності, зміцнення здоров'я, а також профілактики захворювань. Він застосовується у формі місцевого і загального масажу, а також самомасажу. Самомасаж проводиться в будь-який час залежно від його мети: тонізуючий краще робити в першій половині дня, відновлюючий і заспокійливий - у другій. Гігієнічний самомасаж можна проводити після ранкової зарядки для підвищення життєвого тонусу. Відразу після вживання їжі застосовувати самомасаж не рекомендується.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Оздоровче голодування має на меті звільнити організм від шлаків, які накопичились у ньому внаслідок неправильного харчування або перевищення норм споживання продуктів, і водночас мобілізувати захисні сили організму. У той же час піст і голодування (поєднанні з молитвою і моральним удосконаленням) значно впливають на духовність людського буття.   Найсильніші та найрадикальніші способи підтримання високого рівня здоров'я. Вони є величезним резервом, який слугує для продовження життя людини.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Піст <%7-%-7%>- це духовне очищення та одночасне повне чи часткове утримання від їжі, що здійснюється з метою релігійної самодисципліни (духовного і фізичного очищення). Під час посту водночас із очищенням організму від шкідливих речовин, а отже, з його оздоровленням, створюється певний емоційний стан у віруючих, який сприяє очищенню й оновленню душі людини. Згідно з релігійними переконаннями, мета посту - опанування себе, звільнення від спокуси, гріха, перемога над пристрастями плоті. <%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%>Православні пости поділяються на п'ять категорій:<%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%>1. Найсуворіший піст - забороняє вживання будь-якої їжі, не передбачене обов'язкове пиття води. З точки зору валеології такий піст відповідає поняттю повне голодування.<%9-%-9%> <%1-%-0%>2. Вживання сухої їжі, або піст, під час якого дозволено вживати сиру рослинну їжу, а також хліб. У валеології цю форму харчування називають вживанням сирої їжі, проте вона не рівнозначна цьому посту, оскільки не передбачає у своєму раціоні хліба.<%9-%-9%> <%1-%-0%>3. Піст із вживанням вареної їжі: дозволяється споживати рослинну їжу піддану тепловій обробці, без олії. У валеології такий піст називають суворим вегетаріанством.<%9-%-9%> <%1-%-0%>4. Піст із вживанням рослинної їжі, звареної з доданням олії. У валеології це поняття відповідає звичайному суворому вегетаріанству.<%9-%-9%> <%1-%-0%>5. Піст,під час якого вживається рослинна їжа, зварена з доданням олії. Така їжа може доповнюватися рибою чи рибними продуктами.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  До пісної їжі, що вживається в період росту, належать зернові (наприклад, хліб, крупи), бобові, овочі, фрукти, ягоди, гриби, їстівні дикорослі рослини, горіхи, прянощі, мед, пісні продукти (наприклад, олія, риба, рибні продукти).<%9-%-9%> <%1-%-0%>  До скоромних харчів належать м'ясо і м'ясні продукти, молоко і молочні продукти, тваринні жири (сало та ін.), яйця, а також продукти, що містять їх, наприклад, кондитерські вироби.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Українська кухня складається з багатьох страв, якими можна задовольнити різноманітні смаки: борщ із квасолею, суп з галушками, вареники з різною начинкою (картопля, капуста), пиріжки з гарбузом і сушеними фруктами, квашенина, буряк, солоні огірки, помідори, хрін, Цибуля, олія, пампушки тощо. Усе це можна вживати тим, хто утримується від скорому.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Людина має отримувати з їжею стільки енергії, скільки вона витрачає її в процесі життєдіяльності. Тривале недотримування цього закону призводить до порушення здоров'я. З допомогою посту людина може визначити кількість їжі, необхідної для природної потреби організму. Але сутність посту полягає насамперед у духовному його значенні для віруючих: це час для подолання своїх гріховних пристрастей, шкідливих звичок, взаємного прощення і таке інше.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Голодування - це усвідомлене утримання від вживання їжі протягом деякого часу.   Методику голодування в оздоровчій системі можна застосувати лише тоді, коли організм повністю сформувався. Терміни голодування можуть бути: малі - 24-48 годин; середні - 3-7 діб; тривалі - 30 діб і більше. Цикли голодування можуть бути: щотижневі - від 24 до 42 годин; щомісячні - від 3 діб; щоквартальні - при зміні сезону року від 3 до 10 і більше днів; щорічні - від 7 до 20 і більше днів.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Мета голодування - очищення організму від наслідків неправильного харчування. У процесі голодування відбувається самооновлення всіх функцій організму, а отже, його омоложення. Голодування - це не тільки метод оздоровлення організму, але і метод, який має великий лікувальний ефект. З допомогою голодування під час хвороби організм не тільки очищається, але й отримує фізіологічний відпочинок, усі функціональні системи організму переключаються на процеси оздоровлення.<%9-%-9%> <%1-%-0%> <%2-%-2%> Існує декілька різновидів голодування. До них належать, зокрема, такі:<%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%>- звичайне голодування, що супроводжується вживанням великої кількості кип'яченої води, регулярним очищенням кишечника з допомогою клізми;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- звичайне голодування - без уживання води;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- напівсухе голодування - без надходження до організму води (як питва і клізм), але з обливанням тіла, прийняттям ванн або вологих угортань.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Під час голодування оздоровчо діють на організм такі фізіологічні механізми: «ремонт» спадкового апарату, біосинтез, відновлення ферментативних систем організму (підвищується імунітет, покращується травлення їжі), оновлення молекулярного і хімічного складу всіх<%9-%-9%> <%1-%-0%> клітин організму, зчеплення жирових і зайвих клітин. Унаслідок правильно проведеного голодування оновлюються і омолоджуються тканини всього організму.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Починати голодування бажано з 24-годинного звичайного голодування. Виконуючи цю процедуру один раз на тиждень, людина таким чином голодує 52 дні на рік. У період між голодуваннями необхідно підтримувати здоровий спосіб життя. Одноденне голодування проводиться від сніданку до сніданку або від вечері до вечері. У цей проміжок п'ють дистильовану чи кип'ячену воду. Під час 24-годинного голодування можна додати до склянки води третину чайної ложки натурального меду або чайну ложку лимонної кислоти. Під час голодування можна пити води стільки, скільки потрібно організму (від 1,5 до 2 літрів). Після завершення 24-годинного голодування перше вживання їжі має складатися з овочевого салату (свіжа морква, капуста, можна використати як приправи лимонний чи апельсиновий сік), після цього вживати страви з варених овочів.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Істотне місце в системі профілактичних засобів народної медицини займала і займає фітопрофілактика (грец. фгто - рослина, профілактика-запобігання). Багато лікарських рослин мають антибактеріальну активність (хвоя сосни, листя граба, клена, берези, дуба). Відомо, що фітонциди сосни пригнічують вірус грицу, а фітоциди ялини, модрини та липи мають протигрипозну дію. Цим, певно, пояснюється той факт, що повітря у хвойному лісі майже стерильне. Найкращим часом перебування у лісі є вересень-квітень, у період невеликої міри виділення фітоорганічних речовин. Цим можна пояснити те, що саме посередині цього періоду, тобто на новорічне свято, в помешканні встановлюють ялинку чи сосну.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  До рослин, фітонциди яких позитивно впливають на здоров'я людини, належать: фіалка (заспокоює нервову систему), дуб (полегшує сон, роботу серця, легенів), береза (поліпшує настрій); леткі фітоорганічні речовини материнки заспокоюють нервову систему, поліпшують сон; фітонциди лаванди діють як заспокійливий засіб. Запах м'яти зменшує серцебиття, знімає запаморочення, поліпшує настрій, сон, зменшує роздратованість. Чебрець полегшує дихання, заспокоює нервову систему, знімає втому.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Лікарські рослини застосовуються як усередину, так і зовнішньо. Всередину вводять: 1) витиснутий сік; 2) відвари; 3) витяжки з коренів, кори, насіння і плодів, зроблені за допомогою води, вина, горілки, спирту; 4) порошки з висушених рослин. Зовнішньо лікарські рослини використовують у вигляді ванн, обгортань у простирадло, намочене у відварі примочок, компресів, прикладань частин рослин і пасти з них до хворих місць.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Через те, що деякі лікарські рослини містять сильнодіючі або отруйні речовини, некомпетентне застосування фітотерапії може призвести до небажаних ускладнень. Тому траволікуванням слід займатися під наглядом лікаря. Необхідно враховувати конкретний стан хворого, який майже ніколи не збігається зі станом іншого, який страждає від тієї самої хвороби.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%10-%-47%>Основні принципи та вимоги до індивідуальних оздоровчих систем<%11-%-48%><%9-%-9%> <%1-%-0%>  Розробляючи індивідуальну оздоровчу систему треба спиратися на наукові знання про людину та природу й дотримуватись основних принципів її побудови. Правильно розроблена індивідуальна оздоровча система є запорукою духовного, психічного, фізичного та соціального благополуччя. <%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%>При розробці індивідуальної оздоровчої системи необхідно дотримуватися таких принципів:<%7-%-7%>  - цілеспрямованості; щоб ці системи сприяли формуванню збереження та зміцнення здоров'я;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- науковості: щоб оздоровча система спиралася на об'єктивні закономірності розвитку природи, суспільства та власний досвід людини;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- системності, тобто враховувати такі фактори, як: рівновагу людини з зовнішнім світом, внутрішню рівновагу організму людини, духовний та психологічний аспект здоров'я, фізичний стан здоров'я, соціальний фактор і здоров'я;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- поєднання теоретичних знань і практичних навичок та умінь;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- враховування індивідуальних особливостей організму окремої людини (фізіологічні, психологічні), його конституціональний склад, вік, стать, навички.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Таким чином, при складанні індивідуальних оздоровчих систем необхідно вміло використовувати перелічені принципи в їхньому взаємозв'язку, обов'язково враховувати реальні можливості людського організму та побутові умови.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  При розробленні індивідуальної оздоровчої системи доцільно користуватися порадами шкільного лікаря, учителя фізичної культури, які можуть дати кваліфіковану консультацію щодо застосування тих чи інших оздоровчих систем. Обов'язково треба брати до уваги режим<%9-%-9%> <%1-%-0%>навчання, відпочинку, сну, харчування, узгоджувати і враховувати природи й індивідуальні біоритми.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Застосування оздоровчих технологій на початкових етапах вимагає певних вольових зусиль. Тому не слід відходити від правильного їх використання. Вибравши правильну оздоровчу систему, треба дотримуватися її, не переключатися із однієї на іншу, а виконувати систематично. Будь-яке навантаження оздоровчих технологій (фізичні І дихальні вправи, загартування, зміни у харчуванні) треба підвищувати поступово.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Для покращення духовного здоров'я слід старатися не вступати в конфліктні ситуації. При доборі технологій треба ураховувати екологічний стан відповідного регіону. <%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%>Напрями удосконалення індивідуального здоров'я визначають за результатами комплексного оцінювання фізичного здоров'я, яке передбачає:<%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%>- встановлення слабких ланок в організмі для цілеспрямованого впливу на них;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- розроблення індивідуальної програми оздоровчих занять і оцінювання їх ефективності;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- прогноз ризику виникнення захворювань, які загрожують життю людини.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%>  До основних показників індивідуального рівня здоров'я належать:<%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%>1. Частота серцевих скорочень (ЧСС) у стані спокою. Чим рідша ЧСС у стані спокою, тим потужнішим є серцевий м'яз. За одне скорочення викидається великий об'єм крові, а пауза для відпочинку м'яза збільшується.<%9-%-9%> <%1-%-0%>2. Артеріальний тиск. Цей показник також характеризує стан серцево-судинної системи. Нормалізувати тиск на початковій стадії гіпертонії або гіпотонії можна за допомогою раціонального способу життя (фізичних навантажень, правильного режиму харчування, повноцінного сну тощо).<%9-%-9%> <%1-%-0%>3. Життєвий показник, який є одним з найважливіших засобів контролю життєстійкості організму. Доведено, чим вища понад норму маса тіла, тим частіше виникають різні розлади в роботі органів і систем людини. Простежується певна залежність між об'ємом повітря, яке людина може видихнути за один раз (цей об'єм називається життєвою ємністю легень) і його працездатністю, виносливістю та стійкістю до захворювань.<%9-%-9%> <%1-%-0%>4. Росто-ваговий індекс, показники якого свідчать про життєспроможність людини. Надмірна чи надто низька вага є свідченням негараздів в організмі людини.<%9-%-9%> <%1-%-0%>5. Фізичні тренування. За оптимальної кількості й інтенсивності фізичних тренувань показники рівня здоров'я зростають.<%9-%-9%> <%1-%-0%>6. Загальна виносливість. Без тренувань показники загальної виносливості погіршуються. Одним із тестів, який характеризує виносливість серцево-судинної і дихальної систем, загальну працеспроможність, є подолання двокілометрової дистанції.<%9-%-9%> <%1-%-0%>7. Ефективність роботи імунної системи організму, від чого залежить його стійкість до простудних захворювань.<%9-%-9%> <%1-%-0%>8. Наявність хронічних захворювань. Зменшенню ризику їх виникнення сприяють індивідуально підібрані фізичні навантаження та раціональне харчування.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%10-%-47%>Самодіагностика захворювань на ранній стадії<%11-%-48%><%9-%-9%> <%1-%-0%>  Нерідко буває, що захворювання людини має перебіг у прихованій формі, через що вона певний час не відчуває проблем і вважає себе здоровою. Виявленню захворювань сприяють періодичні обстеження в медичних установах. За належної підготовки ефективною може бути і самодіагностика за зовнішніми ознаками тіла людини щодо схильності до захворювання. Для цього людині необхідний певний обсяг знань про анатомофізіологічні функції органів людського організму.<%9-%-9%><%1-%-0%>    <%2-%-2%>Діагностування за пульсом<%7-%-7%>. Для цього необхідно три пальці, крім великого і мізинця, однієї руки покласти на зап'ястя іншої (на ділянці великого пальця) і натиснути на пульсову артерію. Пульс здорової людини має бути рівним, ритмічним, добре відчутним, без зупинок та інших змін. Якщо протягом однієї-двох хвилин він прискорюється, уповільнюється, слабне або стає напруженим - потрібно обстежитися у медичному закладі. Частий пульс (більше 90 уд./хв у стані спокою) свідчить про можливі порушення в організмі: запальне захворювання, підвищення температури тіла, малокрів'я, підвищену активність щитовидної залози. Якщо пульс менше 50 уд./хв у стані спокою, можливе захворювання серця, знижена активність щитовидної залози, порушений обмін речовин.  Напружений пульс може сигналізувати про накопичення продуктів розпаду та отруйних речовин; ниткоподібний, частий, такий, що зникає при фізичному навантаженні - про токсикацію організму залишками розкладу білків тваринного походження.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%>  Діагностування за нальотом на язику<%7-%-7%> Спостереження за станом язика дає змогу отримати інформацію про функціонування органів і систем організму. У здорової людини язик вологий, завжди рожевуватий, а наліт - тонкий, білий.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Зміна зовнішнього виду язика свідчить про певні порушення в організмі: сіруватий - свідчить про порушення секреторної функції шлунка; чорний - про нестачу вітамінів або передозування наркотиків; жовтий - про негативний стан печінки і жовчовивідних шляхів; коричневий - про порушення роботи кишечника; яскраво-червоний - про індивідуальне не сприйняття деяких продуктів харчування і ліків (якщо плями зберігаються більше 10 днів, необхідно звернутися до лікаря). Гладеньким, наче «полірованим», язик стає при захворюванні печінки; сухим - при лихоманці, грипі (довготривала сухість може бути ознакою діабету). Поява на язику тріщин свідчить про порушення роботи шлунково-кишкового тракту. Відбиток зубів на ньому вранці або після сну інформує про симптом перевтоми і нервових перевантажень. Товстий шар білого чи жовтувато-коричневого нальоту фіксує ослаблення захисних сил організму або захворювання шлунково-кишкового тракту. Обкладений дрібними мілкими ранками язик за відсутності апетиту може сигналізувати про запалення чи виразкове захворювання дванадцятипалої кишки.   Якщо ці симптоми супроводжуються нічними болями, а також наявні протягом2-3 годин після їжі, необхідно терміново звертатися до лікаря.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Діагностування по мозолях на ногах.<%7-%-7%> Мозолі на ногах від незручного взуття щезають після його зміни, а ті, що виникають від захворювання внутрішніх органів, не щезають доти, поки не буде усунена причина - порушення або перевантаження у роботі певного органу. Залежно від розташування мозолів необхідно перевірити функціонування відповідних органів:<%9-%-9%> <%1-%-0%>- тріщини на п'ятах підошви сигналізують про порушення роботи кишечника;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- жорстка мозольна п'ята по її краях вказує на несприятливі зміни у суглобах;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- мозольні п'ятки з'являються на зовнішньому краю лівої або правої ступні при захворюваннях хребта;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- мозольна п'ята, що від неї продовжується на внутрішню частину підошви, з'являється при порушенні роботи кишечника;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- мозоль на підошві під мізинцем правої ноги вказує на порушення функціонування печінки, лівої ноги - на несприятливі зміни у роботі серця;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- мозоль на підошві навпроти чотирьох пальців, без великого, свідчить про нервове перевантаження і виснаження організму;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- мозоль або загрубіла шкіра на зовнішніх краях великих пальців ніг указують на порушений обмін речовин і збій у роботі щитовидної залози.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Їх наявність тривалий час свідчить про необхідність консультації у лікаря, зміни способу життя. Косметолог за таких обставин мало чим зможе допомогти.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Діагностування по нігтях. З<%7-%-7%> цією метою звертають увагу на форму, структуру, колір і щільність. Нормально розвинений ніготь пальців рук чи ніг займає половину верхньої фаланги і має довжину 12-13 міліметрів. Поверхня нігтя має бути гладка, без заглиблень, точок, складок, рівномірно рожевого забарвлення, слабоглянцева. Западинка у точці найбільшої ширини становить п'яту частину всього нігтя. Відсутність або надто збільшена западинка характеризує нервозність особи. Ніготь нормальної форми свідчить, що людина здорова; ламкі жолобки на ньому - про вапняні відкладення; обгризений - про неврози, гастрити, статеві дисфункції у жінок; «білі плями», м'якість, ламкість — про нестачу в організмі кальцію; блакитний відтінок - про серцеву недостатність, хронічні захворювання легень, а в дітей - вроджені захворювання серця; бліді нігті - про малокрів'я і хвороби кісткового мозку.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  <%2-%-2%>Діагностування за іншими ознаками<%7-%-7%>. Самодіагностику за певної підготовки можна проводити за іншими ознаками, які характеризують стан окремих органів і вказують на захворювання організму. <%9-%-9%> <%1-%-0%>Про наявність проблем із здоров'ям і необхідність звернутися до лікаря можуть свідчити:<%9-%-9%> <%1-%-0%>- темні кола під очима: про збої в роботі нирок і серця;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- червоні прожилки на білках очей: виснаження нервової системи, фізична і розумова втома;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- розтягнута нижня губа: погіршення роботи кишечника;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- вертикальна зморшка між бровами: напружена діяльність печінки;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- випадання волосся з лобної частини голови: надмірне вживання цукру, солодких напоїв, чаю і кави;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- хропіння вночі: атеросклероз, центральне ожиріння (основна маса жирової тканини знаходиться в області живота і грудної клітки при худих руках і ногах);<%9-%-9%> <%1-%-0%>- безпричинні тривоги і страх: захворювання серця;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- пори на лобі, почервоніння пахв і під очима: погане кровопостачання м'язів серця;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- червоний колір сечі після вживання соку буряка: порушення протиракового захисту кишечника;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- поява жировиків (ліпомів) на тілі: поліпоз товстої кишки;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- товста шия, подвійне підборіддя, одутлі щоки: накопичення отрут в організмі і погане травлення;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- буре і червоне забарвлення шиї: запалення черевної порожнини;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- висячі родимки: наявність поліпів всередині організму;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- втрата апетиту: нестача вітамінів групи В, серцеві захворювання, проблеми зі шлунком, кишечником, нирками;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- спрага (при частому прояві): ознака діабету;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- тріщинки в куточках роту: нестача в організмі заліза;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- ламкі нігті на руках і ногах: захворювання щитовидної залози або легенів;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- втрата ваги тіла, не пов'язана із застосуванням засобів схуднення: можливий інфаркт, порушення обміну речовин;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- зміна кольору шкіри: захворювання печінки або селезінки (жовтизна); захворювання серця або рак легень (синюшність шкіри і губ);<%9-%-9%> <%1-%-0%>- кашель більше 2-3 тижнів: хронічний бронхіт, астма, захворювання серця;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- запах з рота: захворювання шлунка, порушення обміну речовин або діабет;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- шум у вухах: звуження судин, високий тиск;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- кровотеча з ясен: пародонтоз, дефіцит вітамінів С і Р;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- мішки в ділянці повік: порушення у функціонуванні серцево-судинної системи, погана робота нирок, алергія, ендокринні захворювання;<%9-%-9%> <%1-%-0%>- біль в животі в ділянці пупка, що віддає у нижню частину, з лихоманкою, блюванням виникає при апендициті.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Щоб не допустити перитоніту (запалення черевної порожнини) потрібна негайна медична допомога. Володіння знаннями, методикою і навичками самодіагностики захворювань сприяє пізнанню індивідуального стану організму, попередженню захворювань, забезпеченню оптимального функціонування окремих органів і систем.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Однак уміння використовувати прийоми самодіагностики аж ніяк не означає, що варто вдаватися до самолікування. Виявлення хоча б однієї з вказаних вище ознак захворювання є сигналом про необхідність проконсультуватися у досвідченого спеціаліста, пройти ґрунтовне обстеження організму Це буде запорукою виявлення захворювання на ранній стадії, коли навіть найскладніші хвороби піддаються лікуванню.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%10-%-47%>Очищення організму<%11-%-48%><%9-%-9%> <%1-%-0%>  Здоров'я і довголіття людини залежить від чистоти внутрішнього середовища її організму. Воно забезпечується раціональним харчуванням, руховою активністю, регульованим голодуванням та іншими засобами.<%9-%-9%><%1-%-0%>    Вживання великих доз алкоголю, переважно вареної їжі, ігнорування сирих овочів і фруктів, переїдання, особливо перед сном, гіподинамія та інші негативні чинники зумовлюють інтоксикацію організму (зашлакування продуктами розпаду), внаслідок чого виникають захворювання. Ознаками інтоксикації є головний біль, болі в суглобах і м'язових тканинах, дратівливість, респіраторні, кардіологічні і шлунково-кишкові захворювання, алергічні реакції (висипання на шкірі, кашель, нежить), порушення роботи імунної системи, ревматичні артрити, навіть пухлинні захворювання.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Багато вчених погоджуються з тим, що тривале одночасне вживання різних продуктів, які потребують специфічних умов для їх засвоєння, зумовлює переродження слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки. А погано перетравлена їжа спричинює утворення запорів у товстому кишечнику і накопичення продуктів розпаду на вразливих ділянках, де відсутні захисні рецептори, а також ураження інших систем і органів. Для запобігання цих проблем дієтологи пропонують роздільне харчування ~ вживання продуктів, на сприйняття яких специфічно налаштовані органи травлення у різний час. Це означає, що білкові (м'ясо, риба, бобові, горіхи, зерна соняшнику.) і вуглеводні продукти (хліб, крупи, картопля, цукор, варення, мед) доцільно вживати з інтервалом не менше 2 годин. Більшість із цих продуктів слід їсти з сирими овочами, зводячи до мінімуму кількість у раціоні хліба. У раціоні роздільного харчування співвідношення варених і сирих продуктів у добовому раціоні повинно становити 1:3.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Роздільне харчування унеможливлює інтоксикацію, внаслідок чого вивільняється до 40 % додаткової біоенергії, яка забезпечує життєдіяльність організму. Наступним етапом очищення організму є перетворення шлаків на солі, а потім виведення їх із організму. Це відбувається завдяки вживанню безпечних для організму кислот (аскорбінової, стеаринової, лимонної, молочної), квашених овочів, соків і яблук. В окремих випадках можна вживати вина (портвейн, кагор, каберне - не більше 0,2 л на добу), пиво (не більше 0,5 л на добу).<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Позитивно діють молочнокислі продукти (сир, бринза, кефір, ряжанка, кумис тощо) і яблучний оцет.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Сповільнює перетворення шлаків на солі, одночасне вживання кислих продуктів і рослинного масла. Кислі продукти бажано вживати з білками, а потім покласти на язик кілька крупинок солі і проковтнути слину.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Медики пропонують різноманітні способи виведення солей з організму. Наприклад, товсті частини кореня соняшника за спеціального приготування і вживання через тижні можуть вивести з організму дорослої людини до кг солей. Добре розчиняє їх чай із польового хвоща, шкоринок кавуна, споришу. Очищують нирки і виводять з них солі соки з коренів петрушки і кропу; стінки судин, печінку і нирки - цикорій, ріпа, відвар листя брусниці.   Поширеним засобом виведення солей з організму є включення до раціону кавунів, динь, кропу, груш, салатів, журавлини, аґрусу, а також соку картоплі, моркви і буряка у співвідношенні 3:3:1.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Під час очищення організму слід враховувати індивідуальні біоритми. Відомо, що періоди вживання, засвоєння їжі та видалення продуктів розпаду у добовому циклі майже однакові і становлять приблизно 8 годин. Кожна з цих функцій відбувається постійно, за винятком періодів, коли вони проявляються найінтенсивніше. Тому оптимальне поєднання режиму харчування з фізіологічними процесами, що відбуваються в організмі, дає змогу очистити його на клітинному рівні, нормалізувати масу тіла, досягнути відчуття легкості, а також позбавитись багатьох хронічних захворювань.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Наприклад, перетравлення їжі у період з 12 до 20 год відбувається за мінімальних енергозатрат, а тому більше енергії спрямовується на забезпечення життєдіяльності; з 20 до4 год відбувається засвоєння їжі (організм всмоктує в кров і використовує поживні речовини денного раціону); з 4 до 12 год - самоочищення організму (в цей час не рекомендується приймати їжу, крім фруктів і соків), а для посилення цього процесу доцільно через 20-30 хв, крім періоду сну, робити по 2-3 ковтки чистої води.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Особливо ефективним засобом підтримання чистоти внутрішнього середовища організму є періодичне голодування, яке ще має омолоджуючий ефект. З цією метою утримуються від їжі 24-36 год 1 раз на тиждень і 3 дні на місяць, внаслідок чого з клітин виводиться натрій (сприяє консервації шлаків в організмі), а його місце займає калій, який надходить з міжклітинного простору. Запобіганню функціональних порушень в організмі сприяє ефект парної бані, який стимулює кровообіг, внаслідок чого активізується обмін речовин, а через пори розігрітої шкіри виділяється від 500 до 1500 мл поту, виводяться солі та інші токсичні продукти обміну. Активне виведення шлаків з організму є передумовою поліпшення роботи нирок.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Комплексне використання цих методів є найбільш доцільним.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%10-%-47%>Раціональна організація трудової діяльності<%11-%-48%><%9-%-9%> <%1-%-0%>  Міцне здоров'я забезпечує не лише відсутність хвороб, фізичних дефектів, воно є свідченням гармонійного поєднання фізичних і духовних сил, високої працездатності, активного трудового довголіття людини. Здоров'я людини залежить від найрізноманітніших факторів, серед яких особливо важливими є трудова діяльність і умови, в яких вона відбувається. Основними формами трудової діяльності є фізичне і розумова праця.<%9-%-9%><%1-%-0%>   <%2-%-2%> Фізична праця. <%7-%-7%>Еволюційне формування людини відбувалося у процесі і значною мірою завдяки фізичним навантаженням. Тому кожна людина має вроджену потребу в рухах, роботі м'язової системи.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Будь-яка мускульна робота є складним фізіологічним процесом, у якому беруть участь усі системи організму. Вона може бути динамічною, коли напруженість м'язів супроводжується зміною їх довжини, що зумовлюється переміщенням частин тіла у просторі і статичною, коли робота м'язів відбувається без переміщення частин тіла у просторі (наприклад, утримування ваги витягнутою рукою).<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Для виконання роботи м'язам необхідний кисень, яким їх забезпечує серцево-судинна система. У зв'язку з цим у ній відбуваються найпомітніші зміни: частішими стають серцеві скорочення (частота пульсу досягає 100-150, інколи 200 уд. за хв), підвищується кров'яний тиск. Під час надто напруженої роботи систолічний тиск може збільшуватись на 60-80 мм рт. ст. Підвищення артеріального тиску є необхідною умовою забезпечення кров'ю організму. Якщо, наприклад, під час фізичного навантаження здорової людини її артеріальний тиск збільшується на 50 %, кровопостачання серцевого м'яза може посилитись утричі, а кількість крові, що надходить до кров'яного русла, з кожним ударом серця збільшується з 50-60 мм (рівень спокою) до 150-160 мм. Внаслідок підвищення частоти скорочення серцевого м'яза обсяг крові, що витісняється серцем за 1 хв, у не тренованих людей збільшується від 4-5 л у стані спокою до 20-28 л. У процесі перемінного скорочення і розслаблення м'язової системи розширюються дрібні кровоносні судини - капіляри, за рахунок чого поліпшується забезпечення м'язів киснем.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  На початку фізичною навантаження змінюється функція дихання. Обсяг дихання у спокійному стані становить 6-8 л/хв під час напруженої роботи м'язів він може досягати 100 л/хв. Вентиляція легенів у фізично тренованих людей збільшується переважно завдяки поглибленню дихання, а в не тренованих ~ його частоті.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  М'язова діяльність супроводжується посиленим виробленням тепла в організмі, від надлишків якого організм позбавляється через потовиділення.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Під час фізичної праці відбуваються деякі біохімічні відхилення у крові, тканинах організму, підвищується обмін речовин. Зміни, що наступають у процесі фізичної праці, не погіршують здоров'я людини, оскільки організм швидко відновлюється після закінчення роботи. Виснажлива фізична праця погіршує розумову діяльність, помірна - полегшує її.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Оптимальні фізичні навантаження є джерелом хорошого настрою, оптимістичного ставлення до життя. Вони повинні бути регулярними, враховувати професійну зайнятість, вікові особливості людини, відповідати її можливостям, уподобанням і специфічним потребам.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Розумова працездатність. Особливість розумової праці полягає в напруженні нервової системи, специфічному перебігу різноманітних психічних процесів. У зв'язку з цим розумова працездатність людини охоплює такі фази:<%9-%-9%> <%1-%-0%>а) передробочий стан. В організмі відбуваються процеси налагодження необхідних регуляторних механізмів, завдяки яким підвищується працездатність;<%9-%-9%> <%1-%-0%>б) відносна стабілізація й утримання певного рівня працездатності;<%9-%-9%> <%1-%-0%>в) зниження працездатності, втома і її поглиблення.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Вторинне підвищення працездатності, стимульоване умовним рефлексом передчуття закінчення роботи, спостерігається наприкінці робочого дня.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Передумовами високої розумової працездатності є мотивація праці, активний інтерес до неї, наявність елементу творчості. Після закінчення розумової роботи мозок людини зберігає інерцію до відповідної діяльності. Однак довготривала творча розумова робота за недостатньої фізичної активності спричинює ослаблення серцево-судинної і дихальної систем організму, порушення обміну речовин, послаблення гормональної діяльності, знижує стійкість організму до серцево-судинних, нервово-психічних та інфекційних захворювань. Крім того, є багато свідчень, що продуктивні, оригінальні думки навідуються до людини під час тривалої ходьби, легкого бігу, що зумовлене активним постачанням клітин головного мозку киснем.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Розумова праця не провокує хвороб, але внаслідок розумово-емоційної перенапруги можуть проявитись клінічні ознаки патологічних станів.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Порушення гігієни фізичної і розумової праці та відпочинку, ігнорування індивідуальних особливостей людини можуть відчутно розбалансувати її здоров'я.<%9-%-9%> <%1-%-0%><#1-%-0#><%9-%-9%> <%1-%-0%>  Для відновлення фізичних І духовних сил людині потрібен певний час на відпочинок. Він вважається достатнім, якщо забезпечує нормальний ритм життя і при цьому не виникає патологій. Відпочивати організму людини необхідно щоденно, щотижнево, щорічно.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Щоденний відпочинок забезпечується і правильним чергуванням праці з перервами, що неможливо без раціонального планування і дотримання розпорядку дня. Емпіричний досвід і наукові дослідження свідчать, що дотримання режиму дня є однією з найважливіших умов збереження здоров 'я, працездатності, гарантією тривалості життя.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Діяльність людини в періоди відпочинку повинна відрізнятись від основної роботи. Наприклад, людям, які виконують розумову працю, більшість часу проводять за столом, рекомендується легка фізична праця в саду, прогулянки на свіжому повітрі. А людям фізичної праці у вільний час корисне читання літератури, ознайомлення з творами мистецтва, перегляд телепередач та інше.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  За висновками українського патофізіолога Олександра Богомольця (1881-1964), розумова і фізична праця повинні весь час супроводжувати людину. Вчені не повинні забувати про свою м'язову систему і кровообіг, а особам, зайнятим фізичною працею, потрібен певний тренінг для пам'яті, думки, емоцій.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Однією з основних складових щоденного відпочинку людини є сон, який супроводжується зниженням функціонування окремих органів і систем організму. Доросла людина у сні проводить приблизно третину свого життя. Тривале безсоння спричинює психічні розлади, порушення роботи внутрішніх органів. Стан загального спокою, що супроводжує сон, є передумовою відновлення функцій організму, передусім нервової системи, яка «підзаряджається» енергією. Так зване заспокійливе гальмування захищає організм і нервову систему від виснаження і перевтоми. Під час сну продовжують ефективно функціонувати джерела стійкого збудження, своєрідні «сторожові пункти», за допомогою яких організм контактує з навколишнім середовищем.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Для людей розумової діяльності особливо важливою є гігієна сну. Вирішальним фактором, що забезпечує засинання і повноцінний відпочинок, є особиста підготовка до сну. Перед ним небажана інтенсивна розумова праця, наслідком якої є надмірне збудження нервової системи. За годину до сну корисні прогулянка на свіжому повітрі, тепла ванна, душ-масаж, гігієнічні процедури порожнини рота. Лягаючи спати, не варто концентрувати думки на справах, які хвилюють. Спати найкраще оголеним або одягненим у вільного покрою нижню сорочку з лляної матерії. Не можна вкриватися ковдрою з головою. Найкраще положення тіла під час сну — на правому боці. Перини та пір'яні подушки не сприяють повноцінному відпочинку, значно гігієнічнішим є тверде ложе. Не варто спати на високих подушках, оскільки високе положення голови ускладнює кровообіг в артеріях, які забезпечують живлення головного мозку.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Щоденний відпочинок слід доповнювати періодичним (щотижневим). Медико-психофізіологічні дослідження свідчать, що кілька тижнів річної відпустки не знімають втоми, яка накопичується за рік напруженої праці, тому міські прогулянки, відпочинок біля водойм, збирання грибів та ягід, заняття фізкультурою, полювання, рибальство, екскурсії історичними місцями, огляд архітектурних пам'яток. Унаслідок повноцінного відпочинку зникає втома, дратівливість, акумулюється енергія для подальшої праці.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Подолання втоми буде ефективнішим, якщо цілковитий спокій надається втомленому органу. Необхідно, щоб діяльність органів, які перед тим перебували у стані спокою, якомога більше відрізнялась від тієї, яка зумовила втому органів, котрим належить відпочити.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Раціональне використання вільного часу має особливе значення під час відпусток. Якщо у повсякденному житті вільний час буває здебільшого ввечері і найчастіше використовується для різних домашніх справ, занять з дітьми, підвищення освітнього рівня, то під час відпустки він триває весь день. Проводити відпустку доцільно у кліматичній зоні, до якої пристосований організм. Перебування в іншій географічній зоні потребує тривалої адаптації до нових кліматичних умов.<%9-%-9%> <%1-%-0%>  Гармонійне чергування праці і відпочинку є однією із запорук доброго самочуття.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%> <%5-%-5%><%7-%-7%><%2-%-2%><%4-%-4%>Питання для самоконтролю<%5-%-5%><%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>1. Сутність оздоровчих систем. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>2. Природні засоби оздоровлення. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>3. Основні принципи та вимоги до індивідуальних оздоровчих систем.  <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>4. Самодіагностика захворювань на ранній стадії. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>5. Очищення організму. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>6. Раціональна організація трудової діяльності.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%> <%5-%-5%><%7-%-7%><%2-%-2%><%4-%-4%><#2-%-1#><%5-%-5%><%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%> <%5-%-5%><%2-%-2%><%4-%-4%>Основна:<%5-%-5%><%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%> <%5-%-5%><%7-%-7%>1. Грибан В.Г. Валеологія / В.Г Грибан: навч. посіб. для студ. вузів. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 256 c.<%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>2. Гончаренко М.С. Валеологія в схемах: Навч. посібник для вузів / М.С. Гончаренко. – Х.: Бурун книга, 2005. – 208 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>3. Валеологія : навчальний посібник : у 2 ч. / [В. І. Бобрицька, М. В. Гринькова та ін.]. – Полтава : Скайтек, 2000. – 306 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>4. Грибан В. Г. Валеологія : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В. Г. Грибан. – К. : [б. в.], 2005. – 251 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>5. Міхієнко О. І. Валеологія: основи індивідуального здоров’я людини : навч. посібник / О. І. Міхієнко. – Суми : Універс-книга, 2010 – 446 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>6. Гримблат С. О. Здоровьесберегающие технологии в подготовке специалистов / С. О. Гримблат, В. П. Зайцев, С. И. Крамской. – Харків : «Колегіум», 2005. – 181 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>7. Валеологія : навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти : [у 2 ч.] / [ред. В. І. Бобрицький]. – Полтава : Скайтек, – 2000. – Ч. 1. – 2000. – 146 с. ; Ч.2. – 2000. – 160 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>8. Валецкая Р. О. Основы валеологии / Р. О. Валецкая. – Луцьк : Волинська книга, 2007. – С. 100–115.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>9. Плахтій П. Д. Медико-біологічні основи валеології : [навч. посіб]. / П. Д. Плахтій. – Кам’янець- Подільський : ПП «Буйницький О.А.», 2000, – 408 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>10. Плахтій П. Д. Вікова фізіологія і валеологія. Лабораторний. практикум : [навч. посіб]. / П. Д. Плахтій, С. В. Страшко, В. К. Підгірний ; [ред. П. Д. Плахтій]. – Кам’янець-Подільський : ПП «Буйницький О. А.», 2010, – 308 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>11. Кудін С. Ф. Основи психовалеології : [навчальний посібник] / С. Ф. Кудін. – Чернігів : ЧДПУ ім. Т. Г. Шевченка, 2003 – 200 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>12. Валецька Р. О. Основи валеології / Р. О. Валецька: Підручник. - Луцьк: Волинська книга, 2007. -- 348 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%4-%-4%> <%5-%-5%>Додаткова:<%7-%-7%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>1. Анікеєв Д. М. Проблеми формування здорового способу життя студентської молоді / Д. М. Анікеев // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту – 2009. - № 2. - С. 6-9. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>2. Бароненко В. А. Культура здоров’я студента / В. А. Бароненко, Л. А. Рапопорт. – Екатеринбург, 2003. – 224 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>3. Булатова П. Формируем валеологическую культуру / П. Булатова // Народное образование. – 1998. – № 3. – С. 170-174. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>4. Міхеєнко О. І. Валеологічна підготовка майбутніх фахівців з фізичної реабілітації у вищому педагогічному навчальному закладі : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / О. І. Міхеєнко. – Одеса, 2004. – 212 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>5. Максимчук Б. Зміст валеологічного світогляду й підходи до аналізу його результатів : зб. наук. праць з галузі фізичного виховання, спорту і здоров’я людини / Б. Максимчук. – Л. : ЛДУФК, 2012. – Вип. 16. - Т. 4. – С. 66-72. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>6. СНІД в Україні. Аналітичний огляд. – К. : [б. в.], 2003. – Вип. 1 (3). – 31 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>7. Тимченко О. І. Генофонд і здоров’я населення: значення шлюбних міграцій / О. І. Тимченко, А. М. Сердюк, Е. М. Омельченко. – К. : Преса України, 2002. – 79 с. <%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>8. Еда на здоровье (новейшие советы диетологов) : по изданию Food cures / [гл. ред. Н. Ярошенко]. – [б. г.]: ЗАО Издательский Дом Ридерз Дайджест, 2010. – 352 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>9. Зубар Н. М. Основи фізіології та гігієни харчування / Н. М. Зубар. – К. : КНТЕУ, 2008. – 341 с.<%5-%-5%><%9-%-9%> <%1-%-0%><%4-%-4%>10. Ліфарєва Н. В. Психологія особстості : [навчальний посібник] / Н.В. Ліфарєва. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 240 с.<%5-%-5%><%9-%-9%><%8-%-8%><%9-%-9%>