Адаптивна гімнастика ...

<%1-%-0%><%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Тема: Засоби, методи адаптивного фізичного виховання<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%2-%-2%><%3-%-3%>План<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Засоби адаптивного фізичного виховання<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Методи адаптивного фізичного виховання <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. Матеріально-технічне забезпечення занять <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. Методи контролю ефективності навчального процесу в адаптивному фізичному вихованні.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>1. Засоби адаптивного фізичного виховання <%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Відповідальним ним для викладача АФВ є вибір засобів для певного заняття та конкретного учня. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Вибір засобів визначається:<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1) <#1-%-0#>ми навчального процесу; <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2) функціональними можливостями учня; <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3) матеріально-технічним забезпеченням; <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4) необхідними умовами безпеки. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Засобами АФВ є:<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> фізичні вправи, рухливі й спортивні ігри, засоби загартовування, елементи хореографії та ін. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Танці<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> – є емоційним засобом вираження настрою, відчуттів і думок через рухи і положення тіла. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Формотворчим у танці є ритм<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> – закономірне чергування рухів. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Ритм передає емоційний стан: активність, поривчастість, плавність або спокій. Закономірності побудови рухових форм танцю базуються на законах музики, котра є зовнішнім впливовим фактором для органів і систем організму (нервової, серцево-судинної, дихальної). <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Рухливі ігри<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> володіють високим оздоровчим і виховним потенціалом. Правила рухливих ігор диктують швидкі різноманітні фізичні дії учасників. Ситуація гри постійно змінюється, висуваючи перед гравцем вимоги до концентрації уваги, правильного її розподілу і переключення, осмисленої координації рухів. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Заняття рухливими іграми дають можливість нормалізувати рухливість нервових процесів, розвивають увагу, пам'ять, ініціативу, вольові якості, сприйняття просторової і часової орієнтації, зміцнюють серцево-судинну і дихальну системи, активізують обмін речовин, розвивають руховий апарат, формують емоційно-вольову сферу і моральні якості. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Використання ігор із оздоровчою метою<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> ставить перед викладачем такі <#1-%-0#>: <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- регулювання фізичного навантаження залежно від функціональних можливостей учасників; <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- здійснення контролю адекватності емоційних переживань удосконалення рухових навичок і якостей. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>При дозуванні фізичного навантаження на занятті обов'язково повинно враховуватися рівень загального фізичного навантаження в іграх (малої, середньої та великої рухливості). <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Спортивні ігри та єдиноборства в адаптивному спорті<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%>: <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- <%2-%-2%>при вадах слуху:<%5-%-5%> бадмінтон, баскетбол, боротьба вільна і греко-римська, боулінг, волейбол, гольф, дзюдо, бочче, теніс, футбол, хокей, хокей з м’ячом, шашки, шахи; <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>- при вадах зору<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%>: боротьба вільна і класична, голбол, дзюдо, роллінгбол, торбол, шашки, шахи і шахова композиція; <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>- при ушкодженнях опорно-рухового апарату:<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> бадмінтон, баскетбол (на візках), волейбол (сидячи), теніс, футбол, шашки, шахи; - при відхиленні у розумовому розвитку: бадмінтон, баскетбол, боулінг, во- лейбол, гандбол, гольф, футбол, софтбол, теніс, хокей на підлозі, бочче, настільний теніс. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Загартування<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> – цілеспрямована дія на організм природними загартовуючими засобами з метою підвищення рівня здоров'я шляхом формування механізмів адаптації до несприятливих дій температури повітря, води, атмосферного тиску, сонячної радіації, виховання морально-вольових якостей: свідомості, відповідальності, стійкості, витривалості. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Водне середовище, окрім загартовуючої дії на організм, виявляє інші специфічні дії:<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> зменшує силу гравітації, нормалізує функції центральної нервової системи, активізує обмін речовин, у процесі фізичних навантажень попереджає зневоднення і втрату з потом мінеральних речовин, знижує відчуття болю, попереджає травматизм, сприяє розвитку здатності управляти рухами в складних умовах, розвиває координацію. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Під час фізичних вправ у воді<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> полегшуються статичні положення, досягаються повільні плавні рухи, швидкими рухами, завдяки підвищеному опору водного середовища, розвивається сила. У воді застосовуються ігрові вправи, ігри з елементами змагання, сюжетні ігри, естафети, ігри з м’ячом, фізичні вправи, заняття на неглибокій воді базовою аеробікою, степ-аеробікою, танцювальною аеробікою, аеробікою з використанням різних обтяжень, еластичного бинта, предметів, завдяки котрим розвиваються координація, витривалість, сила, гнучкість, уміння розслаблятися. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Проте слід пам'ятати, що при виконанні вправ у воді витрачання енергії у 2 рази більше, ніж при виконанні аналогічних вправ на суші, внаслідок ефекту опору більш щільного середовища та більшої теплопровідності, та враховувати цей фактор у харчуванні. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>2. Методи адаптивного фізичного виховання <%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Загальні методи АФВ<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%>: <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>- репродуктивний<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> – викладач підводить учня до основного вміння визначати послідовність вправ. Діти аналізують дії, визначають схожість і відмінності. Викладач демонструє учню вид діяльності (наприклад, вправи, ігри) і привертає його до цієї діяльності; - проблемний – створюється проблемна ситуація. Викладач пропонує <#1-%-0#>, яке спонукає до аналізу, порівняння, висновків (систематизації 12 знань); <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>- ігровий<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> – рухливі або спортивні ігри, використання сюжету, наприклад казкового. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Одним із спеціальних методів АФВ<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> <%2-%-2%>є пропедевтика<%5-%-5%> – вивчення уявлень учня, його пам'яті, мислення, мови, моторики; навчання його орієнтації в просторі і типових ситуаціях; корекція серйозних недоліків сприйняття; привіття навиків дисципліни і підвищення працездатності; формування мотивації до тренувань. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Крім того, в корекційній педагогіці використовуються <%2-%-2%>наступні технології:<%5-%-5%> проективно-рефлексійне навчання, розвиваюче навчання, колективне творче виховання, реабілітаційні заняття. Велика увага надається нестандартним заняттям: інтегрованим, ігровим, змаганням, хореографічним, міжпредметним, бінарним, заняттям з різновіковими групами. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Методи формування дії за етапами алгоритму<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%>: <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- <%2-%-2%>постановка задачі:<%5-%-5%> після того, як учні сприйняли запропоноване <#1-%-0#>, викладач керує етапами його вирішення; <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- <%2-%-2%>створення уявлення:<%5-%-5%> викладач демонструє учню вправу; навчає його виділяти те істотне, що вимагає засвоєння, залучає до виконання вправи; демонструє, як виконувати дану вправу у різних ситуаціях; вчитель просить учня виконати вправу, що вивчається; - повторення: застосовуються дзеркальний, ігровий, змагальний методи; - здійснення дії на словах: в парах або малих групах обговорюються проблеми, які виникали при виконанні вправи, що вивчається; <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- <%2-%-2%>індивідуальна самостійна робота учня<%5-%-5%>: доведення дій, які вивчаються, до рухового навику, а також самостійний пошук варіантів виконання цих дій у нових умовах. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>3. Матеріально-технічне забезпечення занять <%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>У АФВ використовують матеріально-технічне забезпечення загального і спеціального призначення (відповідно до нозології). <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Загальні вимоги до обладнання:<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1) доступність для сприйняття учня (з урахуванням специфіки вади); <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2) стимулювання учня до активної дії; <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3)можливість вирішення розвиваючих завдань виховного процесу. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>«Предмет формує поняття», тому практичні дії з предметами мають велике розвиваюче значення. У зв'язку з цим рекомендується спортивний інвентар та обладнання, здатні привернути увагу, зацікавити, спонукати до дії: яскраві, різноманітних привабливих форм, які асоціюються із знайомими учням образами, або, навпаки, незвичні різних розмірів різнокольорові м'ячі, гімнастичні палиці, кільця, обручі, булави, набивні м'ячі, скакалки, прапорці, баскетбольні кошики, сітки, куби, валики, кеглі, іграшки різних розмірів (для вправ із розвитку спритності, тактильної чутливості, дрібних рухів кисті). <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Для підвищення ефективності занять рекомендується мати у розпорядженні дзеркала, гімнастичні (шведські) стінки, лавки, тапчани, поверхні з нахилом, столи для настільного тенісу, драбинки, слідові доріжки, рельєфні та ребристі пересувні дошки, дошки з нахилом, міні-батути, гойдалки, каруселі, тренажери, надувні предмети та ін. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Окрім того, кожна нозологія потребує специфічного оснащення та інвентарю. Наприклад, при ураженнях спинного мозку з метою фіксації частин тіла використовуються пояси, полотняні стрічки, лямки, манжети, корсети; при дитячому церебральному паралічі – сучасні пристосування, котрі полегшують пересування, наприклад, антигравітаційні костюми. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>У заняттях з учнями, які мають вади зору<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%>, користуються м'ячами трохи більшої маси, максимально круглими і рівними; колір інвентарю повинен контрастувати із загальним освітленням і навколишнім середовищем, добре, коли його озвучено (до м'яча кладуть дзвіночки або бубонці). <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>При глухоті<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> більш активно використовують наочні ознаки: прапорці, кеглі та ін. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Критерії вибору спортивної бази для занять АФВ:<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- відповідність спортивної споруди (майданчика) меті заняття; <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- доступність споруди для учнів у зв'язку з їхньою нозологією, наявність спеціальних пристосувань й оснащення; <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- доступність транспортних засобів, якщо споруда (майданчик) знаходиться не на території установи. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Необхідною вимогою щодо матеріально-технічного забезпечення є його відповідність довго- і короткотривалим <#1-%-0#>м навчального процесу. Заняття фізичними вправами проводяться у спеціально призначених для цього спортивних приміщеннях відповідних установ. Оскільки кінцевою метою адаптивного фізичного виховання є інтеграція інвалідів у суспільство, бажано, по можливості, проводити заняття АФВ у громадських спортивних спорудах і на спортивних майданчиках. Форми адаптивного фізичного виховання Різноманітність форм адаптивного фізичного виховання сприяє підвищенню мотивації до занять. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Ранкова гігієнічна гімнастика<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> – одна з форм фізкультурних занять, мета яких, оптимізувати перехід організму від сну до активної життєдіяльності. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Її <#1-%-0#>:<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> поступово активізувати весь організм, подолати інерцію спокою, нормалізувати загальний життєвий тонус: потягування в ліжку; дихальні вправи; вправи для хребта; активізація кровообігу самомасажем і фізичними вправами в послідовності від центру до периферії; вправи на розтягання в суглобах; циклічні (аеробні) вправи; індивідуальні вправи; заключні вправи, спрямовані на нормалізацію частоти дихання і пульсу. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Для ранкової гігієнічної гімнастики найбільш підходять фізичні вправи, які вже добре вивчені, легко дозуються, мають чітко виражений загальний або локальний вплив, вимагають незначних витрат на виконання.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Критерієм ефективності ранкової гігієнічної гімнастики є<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> самопочуття і покращення функціональних проб. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Урок <%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%>- основна форма організації занять навчальному процесі, що характеризується чітким певним об'ємом навчально-виховної роботи і порядком її виконання в межах визначеного часу. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Навчальна програма, план і розклад визначають ціль, засоби, методи, способи і час занять. Кожен урок має свою мету, конкретні <#1-%-0#> і засоби їх розв'язання; матеріально-технічне забезпечення і документацію. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%><#2-%-7#> викладача АФВ<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> – знайти такий алгоритм уроку, який би підводив учнів до розв'язання певної серйозної життєвої (руховій) проблеми.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%> Відтак, для кожного <#1-%-0#> розробляються конкретні просторові, силові і тимчасові параметри. <%2-%-2%>Варіанти створення мотивації на уроці:<%5-%-5%> <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- пропонується <#1-%-0#> на кмітливість; <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- <#1-%-0#> на повторення пройденого раніше навчального матеріалу; <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- <#1-%-0#> для тренування пам'яті і спостережливості; - <#1-%-0#>, що розкривають актуальність вивчення програми; <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- обговорення варіантів виконання домашнього <#1-%-0#>, яке вивчалося на попередньому уроці (це <#1-%-0#> має бути до певної міри незвичним, цікавим і доступним для кожного учня); <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>4. Методи контролю ефективності навчального процесу в адаптивному фізичному вихованні. <%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Успішність і ефективність учбового процесу значною мірою визначається правильною оцінкою психомоторних можливостей, заздалегідь набутого рухового досвіду, розумінням мотивацій до навчання і життєвих інтересів учня. Оцінка проводиться за тестами, які, будучи достатньо об'єктивними, дають реальне уявлення про стан здоров'я. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Мета тестування<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> - виявити сильні і слабкі якості учня при виборі для нього засобів фізичного виховання. За допомогою тестування оцінюють головні фізіологічні компоненти працездатності, одержують інформацію про зміни в організмі, які відбуваються в результаті занять. Все це дозволяє вдосконалювати і розвивати процес фізичного виховання. Від правильно проведеної діагностики значною мірою залежить результат фізичної і соціальної реабілітації, а також результати занять спортом. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Вивчення і оцінка фізичного розвитку дітей проводиться на основі загальновизнаної методики<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%>: вимірювання зростання, маси тіла, об’єм грудної клітки (у деяких випадках об’єм голови), для підлітків – степені статевого розвитку. Результати обстеження порівнюють з табличними віковими нормами. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Тестування сприйняття спрямовано на дослідження функцій пропріоцептивного, вестибулярного, тактильного, зорового, слухового і нюхового аналізаторів. Діагностується сприйняття якості стимулу, його часу дії і кількості діючих стимулів, здібність до визначення: положення і напряму свого тіла в просторі, різних частин власного тіла (одній по відношенню до інших), просторових відносин свого тіла до стимулу, просторово-часових характеристик власних складних рухів.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Питання до самоконтролю<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Чим визначається вибір засобів? <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Перелічите засоби АФВ.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. Які <#1-%-0#> стають перед викладачем при використанні ігор із оздоровчою метою?<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. Перелічите спортивні ігри та єдиноборства в адаптивному спорті.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5. Назвіть загальні методи АФВ.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>6. Одним із спеціальних методів АФВ є..?<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>7. Загальні вимоги до обладнання:<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>8. Назвіть методи формування дії за етапами алгоритму.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>9. Назвіть критерії вибору спортивної бази для занять АФВ.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>10. Назвіть <#1-%-0#> ранкової гігієнічної гімнастики.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>11. Назвіть критерієм ефективності ранкової гігієнічної гімнастики є<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>12. Назвіть варіанти створення мотивації на уроці.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Рекомендована література<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Адаптивное физическое воспитание и спорт / под ред. Джозефа П. Винника; пер. с англ. И. Андреев. – К. : Олимп. Лит., 2010. – 608 с. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Антонюк С. Д. Адаптивное воспитание в практике спортивно-оздоровительной работы: Учеб.-метод. пособие / С. Д. Антонюк, Л. Н. Макарова, А. В. Сычов. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г. Р.Державина, 2004. – 543 с.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. Антонюк С. Д. Современные подходы к адаптации детей с особыми образовательными потребностями: Учеб.-метод. пособие / С. Д. Антонюк, М. В. Хватова, П. В.Климов. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2005. – 243 с.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. Байкина Н. Г. Основы инвалидного спорта : учеб. пособие для студ. ф-та физ. воспитания, учителей-дефектологов и тренеров по инвалидному спорту / Н. Г. Байкина, Я. В. Крет. – Запорожье : ЗГУ, 2002. – 58 с.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5. Бегидова Т. П. Основы адаптивной физической культуры: Учеб. Пособие. / Т. П. Бегидова – М. : Физкультура и Спорт, 2007. – 192 с. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>6. Бріскін Ю. А. Спорт інвалідів: [підручник] / Ю. А. Бріскін. – К. : Олімпійська література, 2006. – 124 с. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>7. Гросс Н. А. Физическая реабилитация детей с нарушениями функций опорно-двигательного аппарата / Н. А. Гросс. – М., 2000. – 224 с. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>8. Евсеев С. П. Адаптивная физическая культура : учебное пособие / С. П. Евсеев, Л. В. Шапкова. – М. : Советский спорт, 2000. – 240 с. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>9. Литош Н. Л. Адаптивная физическая культура. Психолого-педагогическая характеристика детей с нарушениями развития : учеб. пособие / Н. Л. Литош. – М. : СпортАкадемПресс, 2002 –140 с. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>10. Теорія і методика фізичного виховання. / Методика фізичного виховання різних груп населення / за ред. Т. Ю. Круцевич. / Т.2 – К. : Олімпійська література. – 2008. – 367 с. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>11. Шапкова Л. В. Частные методики адаптивной физической культуры : учебное пособие / Л. В. Шапкова. – М. : Советский спорт, 2003. – 464 с. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Додаткова:<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Про введення посади спеціалістів з фізичної реабілітації: Лист Міністерства охорони здоров’я України від 5 листопада 2001 р. №11.03.04/22.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Виноградова Р. Н. Об опыте работы по интеграции в общество людей с ограниченными возможностями в Германии // Соц. и клин. психиатрия. — 2000. — Т. 10. — № 4. — С. 72–73.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. Выготский Л. С. Основы дефектологии // Собр. соч. — М.,1983. — Т. 5.<%4-%-4%><%6-%-6%><%7-%-567%><%6-%-6%>