Історія країн Сходу ...

Семінар 1: Китай у 1918—1945 рр.

4 Методичні рекомендації:

Метою семінарського заняття є дослідження суспільно-політичного, господарського та культурного життя Китаю у міжвоєнних період і за II Світової війни. Незавершений характер Сінхайської революції, кабальний характер нерівноправних договорів сприяв піднесенню національно-визвольного руху після I Світової війни.

Перше питання передбачає розгляд політичного й економічного положення Китаю після I Світової війни. Необхідно з’ясувати характер руху „4 травня 1919 р.” і „руху 30 травня” 1925 р., проаналізувати причини створення двох політичних партій — Гоминдану і Комуністичної партії.

У другому питанні слід звернути увагу на характері і перебігу революційних подій в Китаї (1924—1927), їх оцінку в китайській історіографії. Третє питання передбачає огляд боротьби між гомінданівцями і комуністами, їх ставлення до японської окупації.

Четверте питання присвячено соціально-економічним і політичним перетворенням Гоміндану періоду 1927—1937 рр., визначенню характеру змін у суспільстві. У п’ятому питанні слід звернути на японська агресію в Маньчжурії та створення Маньчжоу-Го та створення і діяльність єдиного фронту опору у 1937—1945 рр.

!Основні питання:

1.              Піднесення національно-визвольного руху після I Світової війни. Створення компартії та реорганізація Гоміндану.

2.              Північний похід та І-ша громадянська війна (1924—1927).

3. ІІ громадянська війна (1927—1937). Перемога Гоміндану у боротьбі за владу та об’єднання Китаю.

4. Гомінданівські реформи у роки „нанкінського десятиріччя” (1927—1937). Формування радянського руху.

5. Японська агресія у Китаї та проблема єдиного фронту (1931—1945).

&ЛІТЕРАТУРА:

1.       Вишнякова-Акимова В.В. Два года в восставшем Китае, 1925—1927: Воспоминания. Москва: Наука, 1980. 287 с.

2.       Делюсин Л.П., Костяева А.С. Революция 1925—1927 гг. в Китае: проблемы и оценки. Москва: Наука, 1985. 283 с.

3.       Дубинский А.М. Советско-китайские отношения в период японо-китайской войны, 1937—1945. Москва: Мысль, 1980. 279 с.

4.       Китай и соседи в новое и новейшее время: Сб. статей. Москва: Наука, 1982. 454 с.

5.       Никифоров В.Н. Китай в годы пробуждения Азии. Москва: Наука, 1982. 248 с.

6.       Новейшая история Китая. 1917—1927 / Сладковский М.И. (ред.). Москва: Наука, 1983. 399 с.

7.       Овчинников Ю.М. Становление и развитие единого национального фронта сопротивления Японии в Китае. Москва: Наука, 1985. 170 с.

8.       Панков А.В. Из истории борьбы в китайском революционном движении 20—40-х годов. Москва: Наука, 1985. 116 с.

9.       Писарев А.А. Гоминьдан и аграрно-крестьянский вопрос в Китае в 20—30 годы XX в. Москва: Наука, 1986. 225 с.

10.     Сидихменов В.Я. Китай: общество и традиции. Москва: Знание, 1990. 63 с.

11.     Симоновская Л.В., Эренбург Г.Б., Юрьев М.Ф. Очерки истории Китая. Москва: Наука, 1956. 424 с.

12.     Титов А.С. Борьба за единый национальный фронт в Китае, 1935—1937 гг. Москва: Наука, 1981. 214 с.

13.     Тихвинский С.Л. Китай в моей жизни (30—90-е гг.). Москва: Наука, 1992. 158 с.

Теми рефератів:

Соціально-політичні погляди Сунь Ятсена.

Політичний портрет Чан Кайші.

Радянсько-китайські відносини.