Згідно з Конвенцією ЮНЕСКО 2003 р. «Про збереження нематеріальної кульутурної спадщини», одне з нагальних завдань сучасної гуманітаристики – фіксація, систематизація, архівізація та вивчення традиційних форм нематеріальної культури, до яких належить і фольклор (незалежно від того, у якому значенні вживається цей термін, оскільки у різних наукових традиціях обсяг об’єкту дослідження  виявляється різним). Відповідно фольклористика як складова гуманітарного знання орієнтована на виконання цих завдань та всебічного вивчення словесної (фактично - словесно-синкретичної або переважно синкретичної) нематеріальної культурної спадщини та її часопросторового руху й динаміки змістоформ. Оскільки сучасна українська наука все більше інтегрується у європейський науковий процес, важливо усвідомити історію, засади та методологію вивчення народної вербальної культури у європейському фольклористичному дискурсі, безумовно, враховуючи той факт, що цей дискурс неоднорідний, складався у різних умовах та орієнтувався на різні джерельні бази. Принципово при цьому пам’ятати, що українська фольклористика є органічною складовою європейської, усвідомлювати її місце у гуманітаристиці Європи.

Дисципліна акцентована перш за все на антропологічних та міждисциплінарних аспектах сучасного європейського фольклористичного  дискурсу.

Викладач - д.філол.н., проф. , зав. кафдри слов'янської філології Павленко І.Я,

Кредити: 3