Метою вивчення дисципліни є формування в аспіранта здатності досліджувати, розробляти й обґрунтовувати методи та засоби підвищення енергетичної ефективності електроенергетичних і електромеханічних систем та комплексів на рівні сучасних наукових досягнень. Дисципліна охоплює методологію системного аналізу енергоефективності (межа системи, показники, енергетичний аналіз за ISO 50001, ексергетичний і ентропійний аналіз, теорія подібності), оптимізацію режимів і управління попитом (мікромережі, накопичувачі, лінійне програмування, двоїсті оцінки), математичне та імітаційне моделювання (імовірнісне прогнозування навантажень, машинне навчання в енергоаудиті, втрати потужності й енергії, верифікація й валідація моделей), вимірювання й верифікацію економії за IPMVP і економічну оцінку заходів в умовах невизначеності (NPV, LCOE, Монте-Карло), а також підготовку наукового грантового запиту. Наскрізний об'єкт — насосна станція підприємства з СЕС і накопичувачем («Об'єкт-Е»); у дослідницькій частині кожної практичної роботи аспірант переносить метод на об'єкт власної дисертації. Обчислення — у Python; еталонні результати отримано з перевіреного пакета розрахунків курсу.
Кредити: 3