Історична романістика тривалий час була чи не єдиним «етноохоронним чинником» на сторожі нашого бездержавного народу, позбавленого голосу в історії за радянських часів.
У 90-х роках ХХ століття з’явилася можливість привідкрити незнані, перекручені чи призабуті сторінки минулого (наприклад, з'явилися твори у яких розкривалася історична правда про Українську повстанську армію, про голодомор і Голокост, про "справжнє обличчя" "червоних визволителів", систематичне знищення української нації росіянами тощо).
Українські письменники звернулися до історичної теми з метою переосмислення минувшини, осягнення концепції людської особистості у світлі історії народу та виборювання української державності.
Вивчення навчальної дисципліни "Еволюція історичного роману в українській літературі 90-х років ХХ ст." сприятиме формуванню ціннісних орієртирів особистості, естетичного смаку, критичного мислення та сприятиме вихованню моральних і громадянських якостей національносвідомої особистості.
Об’єкт вивчення – твори українськиї письменників: Р.Іваничука «Орда», «Рев оленів нарозвидні», Р.Іванченко «Отрута для княгині», П.Загребельного «Тисячолітній Миколай», М.Вінграновського «Северин Наливайко», Р.Федоріва «Єрусалим на горах», В.Малика «Чумацький шлях», «Горить свіча», О.Пахучого «Тиміш Хмельницький, син Богдана», «Юрась Хмельниченко», Ю.Мушкетика «На брата брат», «Гетьманський скарб», В.Єшкілєва, О.Гуцуляка "Адепт".
Предмет вивчення – співвідношення «двох правд» (історичної та художньої) у творах, особливості сюжетотворення та характеротворення, стильові домінанти українських історичних романів 90-х років ХХ століття.
- Викладач: Проценко Оксана Анатоліївна