Українська літерату ...

Мета курсу ознайомити студентів з основами сучасної компаративістики. Компаративістика ставить собі за мету вивчення літературних явищ (твору чи літературної спадщини письменника, жанру і стилю) через вихід за межі окремого національного письменства. Зіставляючи таким чином національні літератури, компаративістика прагне глибше пізнати як їхні спільні і самобутні риси, так і закономірності світового літературного процесу, проектуючи їх відтак на широкі мистецькі, культурні, історичні, ідеологічні, етнічні контексти минувшини і сучасності.

 

Основні завдання вивчення дисципліни «Українська література в контексті європейських стильових течій» надати уявлення про сутність генетичних і контактних зв’язків; висвітлити питання порівняльної типології; актуалізувати дослідження зв’язку літератури з іншими видами мистецтва; розкрити аспекти імагології - розділу компаративістики, що з’ясовує національні образи народів у рецепції інших етносів та регіонів.

 

Згідно з вимогами освітньої програми студенти повинні досягти таких результатів навчання (компетентностей): 

 

 знати:

– проблематизацію компаративізму як одного з основоположних принципів сучасного наукового мислення;

– основи наукової метамови, дослідницький підхід і найважливіші категорії компаративістики;

– вітчизняні і світові традиції і досягнення компаративної методології гуманітарного пізнання;

– поглиблення і переосмислення шкільних уявлень про історико-літературний процес з позицій сучасної компаративістики.

вміти:

– порівнювати літературні твори, їх компоненти (теми, мотиви, образи, поетичні засоби та інше), явищ і фактів, що належать до різних літератур;

– встановлювати зв’язки між українською, світовою літературою і літературами національних меншин;

– розглядати традиційні теми, сюжети, мотиви, образи у різних літературах;

– зіставляти оригінальні твори і україномовні переклади літературних творів.

Згідно з вимогами освітньої програми студенти повинні досягти таких компетентностей:

Інтегральна компетентність:

-                здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі середньої освіти або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов;

Загальні компетентності:

-                здатність вчитися, вдосконалювати власне навчання і виконання, з високим рівнем автономності;

-                здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію;

-                навички обдумування;

-                здатність аналізувати, синтезувати, оцінювати, щоб виявляти проблеми і виробляти рішення;

-                цінування різноманіття та мультикультурності;

-                навички роботи з інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел, передусім – за допомогою цифрових технологій);

-                критичне осмислення основних світоглядних теорій і принципів у навчанні та професійній діяльності.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності:

-                уміння організувати комунікацію учнів і вихованців;

-                уміння створювати клімат, що сприяє навчанню всіх учнів, незалежно від їх соціально-культурно-економічного контексту.