Мета викладання навчальної дисципліни – з’ясувати складні питання теорії та практики історичної прози, створити концепцію аналізу історичної прози майстрів, творчість яких вивчається, під кутом її жанрової своєрідності та художньої вартості, осмислити відмінності між ними, виявляти продовження і розвиток традицій на різних етапах літературного процесу.
Основні завдання вивчення дисципліни:
• окреслити теоретичні напрямки визначення жанрової природи історичної поеми, повісті та історичного роману шляхом виявлення тих категорій і структур, які набувають принципового значення в історичній прозі другої половини ХХ ст.;
• осмислити жанрову своєрідність і структуру творів на історичну тематику письменників, творчість яких вивчається;
• з’ясувати роль історичного фактажу, документальних джерел як першооснови окремих текстів, визначити їх ідейно-естетичну роль у художньому відтворенні подій та характерів;
• розкрити теоретичні та творчі аспекти співвіднесеності історичної істини та художнього вимислу і домислу.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
• параметри авторської позиції і ціннісних орієнтацій в інтерпретації подій різних історичних епох, художні принципи прозаїків;
• основні літературно-критичні матеріали, присвячені творчості письменників, твори яких розглядаються;
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен вміти:
• формулювати найважливіші теоретичні проблеми, пов’язані з вивченням творів на історичну тематику;
• формувати навички аналізу літературних творів на історичну тематику;
• аналізувати твори на історичну тематику із політично не заангажованих позицій сучасного літературознавства крізь призму естетичних, морально-етичних, художньо-мистецьких категорій і образів, які відбивають специфіку національного сприйняття й осмислення навколишнього світу;
• здійснювати порівняльний аналіз кількох художніх творів.
Засвоєння курсу спрямоване на досягнення таких компетенцій:
– здатність розв’язувати складні задачі і проблеми в галузі літературознавства в процесі професійної діяльності;
– здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел;
– здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;
– здатність осмислювати літературу як полісистему, розуміти еволюційний шлях розвитку вітчизняного і світового літературознавства;
– здатність критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки;
– здатність вільно користуватися спеціальною термінологією в галузі української філології;
здатність ефективно й компетентно брати участь у різних формах наукової комунікації (конференції, круглі столи, дискусії, наукові публікації) в галузі філології.- Profesor: Проценко Оксана Анатоліївна