Політична психологія – як галузь наукового знання виникла порівняно недавно, проте вже зарекомендувала себе як академічна і наукова дисципліна і увійшла до складу обов'язкових предметів при підготовці політологів, істориків, соціологів, фахівців з міжнародних відносин. Студенти, які розраховують знайти в ній перелік рецептів технологічного характеру, будуть розчаровані, ці рецепти – один з міфів, широко розповсюджуваних політтехнологами та іміджмейкерами. Політична психологія як наука жодною мірою не відноситься до жанру «політичних куховарських книг». Популярність політичної психології значною мірою пояснюється її використанням в області політичного консультування та в ході виборчих кампаній, однак цікава вона не тільки своїм прикладним характером, це – наука, яка насамперед покликана вивчати фундаментальні закономірності політичної поведінки і свідомості.

Теми для розгляду на лекціях і семінарах:

 Вивчення предмета політичної психології починається з психологічного аналізу політики – головного об'єкта цієї дисципліни. Пропонуються різні підходи до розуміння психологічних особливостей політики як процесу, як особливого виду людської діяльності, як системи норм і цілей; при цьому особливо виділяється завдання вивчення людини як головного політичного актора – і в ролі лідера, і в ролі рядового громадянина.

 Становлення і сучасний стан політичної психології

 Національна психологія. Такі поняття, як національні почуття, національна самосвідомість, національні забобони і стереотипи, мають глибинні психологічні підстави. Цим феноменам присвячені класичні та сучасні теорії, на основі яких формуються такі явища, як: націоналізм та ксенофобія.

 Психологія авторитарності і психологія демократії. Психологічні особливості політичних систем.

 Тема масової електоральної поведінки є однією з найбільш обговорюваних в останні роки. Напередодні виборів завжди викликає питання явки виборців, яке в політичній науці формулюється як проблема політичної участі громадян. Але для того, щоб громадянин відправився на виборчу дільницю і проголосував, у нього повинні скластися мотиви для голосування. Вивченню мотивації електорального вибору присвячені численні емпіричні дослідження – як зарубіжні, так і вітчизняні. Сьогодні, політиків і політтехнологів «лають» за брудні прийоми і методи проведення виборів, але набагато важливіше зрозуміти закономірності, які керують психологією громадян.

 Серед макрополітичних феноменів найбільш теоретично проробленим є феномен політичної культури.

 Проблеми особистості в політиці. Пропонується вивчення історичного контексту проблеми, оскільки роль особистості в політиці в кожну історичну епоху різна. Потім розглядається проблема політичної соціалізації – оволодіння особистістю політичними навичками та ідеями. Розглядаються владні відносини в родині і державі з точки зору їх впливу на виникнення у індивіда політичних поглядів і цінностей.

 Поняття політичного менталітету широко використовується сьогодні. У політичній психології поняття менталітету найчастіше використовується для аналізу процесу становлення політичних поглядів, як окремої особистості, так і різних груп і організацій.

 Окреме заняття відведене вивченню політичної поведінки, зокрема таким його елементам, як мотиви і потреби, установки і ціннісні орієнтації, стилі міжособистісних відносин і політичні ролі. Кожен з цих елементів впливає на форму, якої набуває політична діяльність, і поведінку.

 Вивчення політичних лідерів – одна з найважливіших тем політичної психології. Поняття політичного лідерства базується і на даних політичної науки, і на розробках соціальних психологів; при цьому об'єктом дослідження є і особистість лідера, і політичний контекст, і процес сприйняття лідера його послідовниками. Для розуміння феномену лідерства принципово важливим є те, що поряд з особистісними особливостями і рисами, мотивами і потребами лідера, його переконаннями і цінностями, об'єктом вивчення стають ті очікування відносно лідера, які існують в масовій свідомості і приймають форму ідеального прототипу лідера. Цей ідеальний прототип є і основою відбору лідерів, і механізмом корекції їх поведінки, якщо лідер хоче залишитися на вершині успіху.

 Психологія натовпу. Психологія мас. Не менш важливим, ніж вивчення психології володарів, є вивчення психології тих, на кого влада поширюється. Ставлення до влади пересічних громадян, такі феномени, як політична довіра, симпатія, близькість позицій та ідентифікація з владою, також відносяться до предмету розгляду політичної психології.

 Поняття політичних конфліктів. Причини виникнення політичних конфліктів. Політичні конфлікти і політична боротьба. Функції політичних конфліктів. Типологія політичних конфліктів. Психологічні умови попередження та вирішення політичних конфліктів. Культура політичного спілкування і попередження і розв'язання політичних конфліктів. Конформізм, конформна поведінка. Роль медіаторів (посередників) в попередженні та вирішенні політичних конфліктів.