Старослов'янська мова (Ільченко Ірина Іванівна)

Мета:  Осмислення явищ і закономірностей розвитку сучасної української мови, як і інших слов'янських, потребує історичного підходу до їх вивчення. Єдиним писемним джерелом, яке фіксує праслов'янську мову доби її розпаду на окремі слов'янські діалекти, є старослов'янські тексти. Отже, курс "Старослов'янська мова" є початком історичного вивчення української мови. Він також дозволяє розпізнавати старослов'янські запозичення в українській мові та старослов'янізми в художньому дискурсі багатьох письменників.

Завдання: ознайомити студентів з фонетичним ладом, лексичним складом, морфологією та синтаксисом старослов'янської мови другої половини IX ст.; спираючись на факти старослов'янської мови, подати відомості про реконструйовану праслов'янську мову, з якої розвинулися сучасні слов'янські мови; сформувати переконання, що мова є продуктом тривалого історичного розвитку, отже факти її сучасного стану слід шукати в її витоках.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: 1) що являє собою старослов'янська мова; 

          2) особливості її фонетичної, морфологічної та синтаксичної будови, успадковані чи трансформовані сучасними слов'янськими мовами, зокрема українською;

             3) як користуватися даними старослов'янської мови при аналізі явищ сучасної української мови

вміти:

ü   читати й розуміти кириличні тексти старослов'янською мовою;

ü  аналізувати особливості та явища фонетичної й граматичної будови, їх продовження чи видозміну в сучасній українській мові;

ü  реконструювати праслов'янські етимони з урахуванням фонетичних процесів старослов'янської та української мов;

ü  визначати старослов'янські елементи в системі сучасної української мови, характеризувати їх статус та функціональне призначення.