Структура за темами

  • Загальне



    Курс «Соціальне прогнозування територіального розвитку» є необхідною складовою частиною вивчення студентами комплексу професійно-орієнтованих дисциплін, а також необхідною складовою професійно-важливих знань та умінь майбутнього державного службовця, відображає його професійну прогностичну компетентність.

    Цей курс спрямований на ознайомлення

    з усіма базовими соціально-прогностичними категоріями; виявлення взаємозв'язківміж ними;

    формування уявлень про антиципацію, її види та канали, про сутність соціального прогнозування як діяльність та соціальну технологію;

    розкриття історичного становлення соціального прогнозування та характеристика сучасних поглядів на прогностику;

    визначення основних методологічних принципів та ефектів прогнозування;

    розкриття прогнозування як виду випереджаючого відображення у психічному житті людини;

    характеристику сутності, змісту, видів та методів соціального прогнозування, специфіки комплексування методами Фароут та Форсайт;

    ознайомлення з особливостями застосування методики складання пошукових та нормативних соціальних прогнозів.

    У курсі «Соціальне прогнозування територіального розвитку» вивчаються принципи, форми і методи соціотехнологічної діяльності та прогнозування, яка є однією з форм наукового передбачення, роль і місто соціального прогнозування у системі наукового управління суспільством, верифікація та ефективність соціоітехнологічної діяльності та актуальні проблеми удосконалення соціальних технологій у сучасних умовах.

    Навчальний курс «Соціальне прогнозування територіального розвитку» складається з двох навчальних модулів.

    • ІІ. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

    Мета курсу є тримання студентами прогностичних компетенцій, знань,  вмінь та навичок, необхідних для організації та проведення соціального прогнозування.

    Головні завдання курсу:

    - ознайомлення з усіма базовими соціально-прогностичними категоріями;

    - виявлення взаємозв'язків між ними;

    - формування уявлень про антиципацію, її види та канали, про сутність соціального прогнозування як діяльність та соціальну технологію;

    - розкриття та характеристика сучасних поглядів на прогностику;

    - визначення основних методологічнихпринципів та ефектів прогнозування;

    - розкриття прогнозування як виду випереджаючого відображення у психічному житті людини;

    - характеристику сутності, змісту, видів та методів соціального прогнозування, специфіки комплексування методами Фароут та Форсайт;

    - ознайомлення з особливостями застосування методики складання пошукових та нормативних соціальних прогнозів.

    В результаті вивчення курсу студенти мають оволодіти

     знаннями:

    - базових понять «соціального прогнозування», його сутність, типології та класифікації методів прогнозування;

    - принципів, форм і методів соціального прогнозування як соціальної технології та діяльності;

    - методологічними та методичними основами соціального прогнозування технологій;

    - основами застосування методів прогнозування у складанні прогнозів на основі соціального діагностування суспільних процесів;

    - місце і функції прогнозування відносно інших видів антиципації;

    - основами соціального прогнозування суспільних процесів у соціальному управлінні;

    -  інформаційних соціальних технологій прогнозування;

    - актуальних проблем удосконалення соціальних технологій прогнозування в сучасних умовах.

     вміннями:

    -  користування соціальними нормативами і соціальними орієнтирами у соціальних технологіях антиципації;

    - складати пошукові та нормативні соціальні прогнози з актуальних соціальних проблем;

    - вибору певних методів соціального прогнозування;

    - вибору основної документації та базової інформації для соціального прогнозування;

    - застосовувати послідовність етапів прогнозування;

    - формулювати соціальні завдання на різних етапах прогнозування.

    • ІІІ. МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ'ЯЗКИ

    Міждисциплінарні зв'язки пов'язують курс «Соціальне прогнозування територіального розвитку» широким спектром гуманітарних дисциплін, що вивчаються студентами спеціальності "державна служба”. Насамперед він будується на знаннях, триманих у межах курсів: «Методологія  та логіка наукового дослідження», «Теорії управління», «Соціальна психологія», «Організації управлінської діяльності державного службовця» тощо. Курс «Методологія та логіка наукового дослідження» є базовим, він дозволяє зрозуміти сутність соціального пізнання, принципи дослідження соціальних об'єктів та предметів, формування гіпотез та їх перевірку, прогностична функція є однією з основних у методології та логіці наукового дослідження.

    Дисципліна «Теорія управління» допомагає оцінити прогностичну діяльність у комплексі соціальних технологій, таких як діагностика, моделювання, прогнозуванні, проектуванні, плануванні, програмуванні, контролі, а курс «Соціальна психологія» дозволяє визначати особливості міжособистісних та міжгрупових ефектів прогнозування, прогностичних здатностях та здібностях особистості, соціально-психологічної основи інтераційних методів прогнозування. 

  • Змістовий модуль 1. Філософські, історичні проблеми соціального прогнозування у сучасному суспільстві

    • Модуль 1. Філософські, історичні проблеми соціального прогнозування у сучасному суспільстві

      ТЕМА 1. Філософські проблеми прогнозування: зміст, особливості і види соціального прогнозування

      Антиципація: визначення та види. Канали сприйняття та антиципація. Цілісність соціальної антиципації. Сутність соціального прогнозування як діяльності та соціальної технології. Зміст та виникнення соціально-прогнозної діяльності, межи технологізації соціального простору.

      ТЕМА 2. Історичні аспекти формування соціального прогнозування.

      Антиципація у міфологічній свідомості. Релігійні конструкції антиципації. Філософські системи майбутнього як джерела формування прогнозування: ідеали майбутнього, утопізм та соціальне пізнання. Формування жанру "роздумів про майбутнє” та наукова фантастика. Становлення прогностики, футурології та альтернативістики. Школа  науково-технічного прогнозування Є. Янча та теорії постмодернізму в прогностиці. Радянське соціальне прогнозування. Сучасні підходи до соціального прогнозування, проблема "фабрики думок” в Україні. 

      ТЕМА 3. Методологічні принципи та ефекти прогнозування

      Основні прогностичні ефекти. Прямі та зворотні прогностичні ефекти. Визначення «принцип соціального пізнання». Соціальне пізнання та характеристика методологічних принципів соціального прогнозування. Класифікація основних видів соціального прогнозування.

    • вказівки та завдання до самостійної роботи,
    • поточний контроль

  • Змістовий модуль 2. Психологічні аспекти та праксеологія соціального прогнозування

    • ТЕМА 4. Прогнозування в психічному життя людини. Види антиципації та канали сприйняття.

      Прогнозування як вид випереджаючого відображення. Функції антіципації. Випереджаюче пізнання. Часові характеристики свідомості. Образ майбутнього. Спостережливість і емпіричні прогнози. Інтуїція і прогнозування. Циклічність як основа прогнозування. Вплив знань як основи на передбачення. Характеристика прогностичної діяльності. Прогностичні здібності людини. 

      ТЕМА 5. Сутність, зміст, види та методи соціального прогнозування

      Сутність та категоріальний аналіз прогнозування: проблема побудови гіпотез. Прогностичні принципи, ефекти та класифікація прогнозів в практичному дослідження. Методи прогнозування. Комплексування методів соціального прогнозування «Форсайт» та «Фароут». Підхід проблемно-стратегічного соціального прогнозування. Відбір індикаторів та ндикатумів у прогнозування. Моделювання прогнозу, проблема прогнозного фону.

      ТЕМА 6. Методика складання пошукових та нормативних соціальних прогнозів

      Зміст та особливості пошукових та нормативних прогнозів. Підготовка інформації для складання прогнозів. Програма пошукових та нормативних прогнозів. Підготовка висновків та рекомендацій. Проблема верифікації прогнозів та експертні оцінки у прогнозуванні.

    • вказівки та завдання до самостійної роботи,
    • поточний контроль

  • Індивідуальне завдання

    • Методичні вказівки,
    • завдання і т.д.

  • Підсумковий контроль