ЗМ 2. Завдання до самостійного виконання
Кейс для обговорення
МЕДИЧНІ ПОСЛУГИ В ГРОМАДІ: ПРОФІЛАКТИЧНА РОБОТА ЯК ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
Мета: формування в учасників тренінгу розуміння важливості забезпечення профілактичної роботи, заходів щодо здорового способу життя населення громади (у контексті реалізації Цілі сталого розвитку 3 «Забезпечення здорового способу життя та сприяння добробуту для всіх у будь-якому віці»). Завдання: - ознайомлення з Ціллю сталого розвитку 3 «Забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці»; - акцентування на забезпеченні стабільних медичних послуг у громаді як необхідної складової її життєдіяльності; - визначення необхідних заходів розвитку медичних послуг на рівні громади; - розвиток профілактичної роботи у громаді як основи належного рівня здоров’я її жителів. Проблема: медична допомога на вторинному рівні не визначає рівень здоров’я громади (вона лише спрямована на ліквідацію гострого стану пацієнта). Безпосередньо здоров’я населення детермінується заходами первинної профілактики, що здійснюється на рівні громади (вакцинація, профілактичні огляди, пропаганда занять спорту та ін.). Опис ситуації: досягнення цілей сталого розвитку передбачає розвиток сталих громад. Поняття «сталі громади» має різні визначення, але, по суті, належить до громад, спланованих, побудованих або модифікованих із метою сприяння сталому існуванню. Сталі громади функціонують на принципах соціального добробуту: задоволення основних людських потреб у чистому повітрі і воді, здоровій їжі; доступність якісної медичної допомоги, лікування 16 для всіх членів спільноти та ін. Тобто досягти сталості може тільки «здорова громада». Щоб громада стала здоровою, провадяться реформи. В Україні однією з основних реформ на сьогодні є медична. Реформування галузі охорони здоров’я в Сумському регіоні відбувається в умовах низької поінформованості населення про процес реформи, її мету, наслідки, права та обов’язки населення, що виникають за результатами реформи в жителів ОТГ.
Кейс:
Населення ОТГ Сумського району звикло користуватися послугами «вузьких» спеціалістів вторинного або третинного рівнів у м. Суми, а не послугами сімейних лікарів. «Вузькі» спеціалісти надають допомогу жителям одноразово, не супроводжують пацієнтів і комплексно не оцінюють стан їхнього здоров’я. Це призводить до погіршення рівня здоров’я в громадах. Крім того, це формує викривлену картину щодо заходів, які потрібно формувати для покращання здоров’я і якості життя населення. І громада виділяє на охорону здоров’я фінансові ресурси, що використовуються неефективно. Також серед населення панує міф – «лікуватися потрібно лише пігулками», люди нехтують профілактичними оглядами і вакцинацією. Це призводить до невчасного виявлення хвороб і поширення інфекційних хвороб на території.
Питання для обговорення
1. Яку роль відіграє медична допомога у сталому розвитку громади? Назвіть складові «здорової громади».
2. Чому населення громад Сумського району воліє консультуватися ліка рів вторинного рівня, а не користуватися послугами сімейних лікарів? Які переваги та недоліки «трансферу» пацієнтів до обласного центру?
3. Профілактична робота забезпечує 80—85 % здоров’я населення в громаді. Чи погоджуєтесь ви з цією тезою? Сформуйте перелік профілактичних заходів, спрямованих на підвищення рівня здоров’я у вашій громаді.
Ситуаційна задача
«Соціальна звітність підприємницьких структур. Здатність знаходити організаційно-управлінські рішення та готовністю нести за них відповідальність з позицій соціальної значущості прийнятих рішень» Більшість компаній вибудовує комунікацію із зацікавленими сторонами (стейкхолдерами), прагнучи лише мінімізувати свої ризики. Такий підхід передбачає використання традиційних інструментів інформування та діалогу. Великі міжнародні компанії розвивають практику взаємодії із зацікавленими сторонами, розширюють набір інструментів та використовують нові підходи. Дедалі частіше розглядають взаємодію як інструмент формування нових можливостей. Такий підхід передбачає використання як традиційних інструментів інформування і діалогу, а й більше залучення зацікавлених груп у процеси прийняття рішень усередині компанії. Прикладами тут можуть бути створення зовнішніх консультаційних рад, включення до ради директорів незалежних членів, реалізація соціальних або екологічних партнерських ініціатив з некомерційними організаціями. Проведіть порівняльний аналіз двох підходів взаємодії зі стейкхолдерами організації. Який із них, на Вашу думку, найбільше підходить для використання в Україні? Свою думку обґрунтуйте. Чи потрібна стейкхолдерам здатність знаходити організаційно-управлінські рішення та готовність нести за них відповідальність з позицій соціальної значущості прийнятих рішень?