Практичне завдання №1. Завдання
Практичне заняття № 1
ДЖЕРЕЛА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
План
1. Наукова література як джерело фахових знань
2. Принципи підбору наукової літератури до теми дослідження.
3. Специфіка матеріалів літературознавчого, мовознавчого аналізу наукових даних.
4. Підбір і правила оформлення прикладів, цитат.
@ Завдання:
ö Скласти список літератури до самостійно обраної теми (монографія, підручник, газетна стаття, журнальна стаття, збірник наукових статей, багатотомне видання творів, інтернет-джерело).
ö Увести в текст цитати, приклади (на вибір).
ö Написати словникову статтю про відомого вченого-філолога.
Орієнтовний план до складання словникової статті:
1. Прізвище, ім’я та по батькові науковця; роки життя, спеціальність, науковий напрям досліджень.
2. Місце основної роботи, коротка довідка про творчий шлях.
3. Основні праці (із бібліографічними даними). Короткий опис творчої спадщини.
4. Ім’я та прізвище укладача.
Приклад.
Фролова Клавдія Павлівна (1923-2010) – літературознавець, спеціаліст з теорії літератури, займається розробками з поетики художнього твору.
Професор кафедри теорії літератури Дніпропетровського національного університету з 1972 року.
Основні праці: "Аналіз художнього твору. Деякі аспекти вивчення тексту художнього твору" (К.: Радянська школа, 1975), "Субстанції незримої вогонь (Про поетику художнього твору)" (К.: Дніпро, 1983), "Цікаве літературознавство" (К.: Освіта, 1991). К.Фролова авторка ряду публікацій у періодичних виданнях: "З Україною в серці" (Бористен. - 1998), "Шевченко в Японії" (Слово і час - 2000. - № 30), "Запричастімось духом полум’яним!" (Запорізький Збірник. До 80-річчя Яра Славутича. - Київ - Запоріжжя: Дніпро. - 1998) та ін. Вона запропонувала розгляд художнього тексту як структурної моделі ядра, оточеного оболонками, де ядро – тема та ідея, оболонки – словесний матеріал, образи-характери, емоційний темпоритм тощо. Досить вдалим підходом до аналізу художнього твору є метод моделювання. Основними принципами цього підходу є формалізація явища, оперування елементами при конструюванні, тлумачення отриманих результатів або виведення результату як підсумку моделювання. Віршовий текст відзначається високою інформативністю, гнучкістю, його вишукана форма здатна захопити найвибагливішого естета слова. Емоційний темпоритм – це той аспект поетики твору, що дає можливість зрозуміти природу цих особливостей поезії, дозволяє зробити всеохоплюючий аналіз, показуючи взаємозалежність емоційного і темпоритміки твору.
К.Фролова вдається до об’єднання кількох рівнів поетики, вводячи термін, що найчіткіше розкриває внутрішню сутність поезії. У емоційному темпоритмі визначається настрій, емоційне забарвлення, яке постає з інтонації, з образів, а також з темпу та ритму. Емоційний темпоритм визначає й музичність твору. Літературознавець звертає увагу на те, що сучасне розуміння емоційного темпоритму виходить з театральної практики. Це слушна думка, адже театральна постановка є найбільш прозорою формою для визначення емоційного темпоритму. Музичність не ототожнюється з емоційним темпоритмом, але ці поняття дуже близькі між собою. Взаємодію цих понять К.Фролова показує так: "Емоційний темпоритм - головне "музичне" ядро поезії, особливо лірики. Це настрій, який виражається темпоритмічно...Слова також мають свою звукову форму, свою "музику", яка взаємодіє із загальним емоційним темпоритмом. У цьому основна музичність лірики".